Рішення

від 13.04.2020 по справі 640/3481/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/824

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року м. Київ № 640/3481/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна (надалі - позивач), адреса: 03113, місто Київ, вулиця В. Чорновола, будинок 41, офіс 304 до Головного управління ДПС у м. Києві (надалі - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (надалі - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03 грудня 2019 року №1343724/41744267 про відмову у реєстрації податкової накладної від 25 листопада 2019 року №5;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 25 листопада 2019 року №5 датою її фактичного подання - 27 листопада 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 05 листопада 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика Здорово укладено договір поставки №05/11-19, відповідно до умов якого позивач поставив товариству товари на суму 1026646,50 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000005 від 25 листопада 2019 року та товарно-транспортною накладною №25/11 від 25 листопада 2019 року.

Також, позивач зазначає, що реальність здійснення вказаної господарської операції підтверджується іншими первинними документами, які були надані контролюючому органу.

За результатом здійснення господарської операції позивачем складено та подано до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №5 від 25 листопада 2019 року, реєстрацію якої було зупинено та запропоновано позивачу надати письмові пояснення разом з документами, що підтверджують реальність господарської операції.

На виконання вимог Податкового кодексу України позивачем направлено на адресу контролюючого органу пояснення №1 від 29 листопада 2019 року разом з документами, які, за доводами позивача, підтверджують реальність господарської діяльності відповідно до податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року.

Проте, рішенням №1343724/41744267 від 03 грудня 2019 року відповідач 1 відмовив у реєстрації податкової накладної, з яким позивач не погоджується, оскільки воно не містить конкретної підстави для відмови у реєстрації податкової накладної, тобто, не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості.

За твердженнями позивача, в нього в наявності усі первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, тому у відповідача 1 були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкової накладної.

Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Відповідачі відзивів на позовну заяву не надали з невідомих суду причин.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи будь-яких документів, які б підтверджували поважність причин ненадання відповідачами відзивів на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглянути справу на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю Інвесткорп України зареєстровано як юридична особа з 17 листопада 2017 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами економічної діяльності товариства зазначено: Код КВЕД 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 52.24 Транспортне оброблення вантажів; Код КВЕД 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; Код КВЕД 68.32 Управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту; Код КВЕД 69.10 Діяльність у сфері права; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування (Т.1, арк. 16-21).

05 листопада 2019 року між товариством з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю Фабрика Здорово (покупець) укладено договір №05/11-19 поставки (Т.1, арк. 92-101), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався в порядку і строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцю, у певній кількості, відповідної якості та за погодженою ціною, а останній прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що товар поставляється партіями. Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару на умовах DDP (згідно з правилами ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року) за адресою: 14037, місто Чергінів, вулиця Інструментальна, 30, якщо інша адреса не зазначена у заявках. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, зазначаються у видатковій накладній, складеній на підставі електронної заявки покупця. При цьому сторони погодилися під час виконання заявки на поставку товару дотримуватись процедури, яка зазначена у підпункті 2.1.1. пункту 2.1 договору.

У відповідності до пункту 3.1 договору покупець після прийняття товару і необхідних документів на товар зобов`язаний здійснити оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 14 календарних днів від дня поставки.

Відповідно до наданої суду копії видаткової накладної №РН-0000005 від 25 листопада 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна та копії товарно-транспортної накладної №25/11 від 25 листопада 2019 року поставило товариству з обмеженою відповідальністю Фабрика Здорово печінку свинячу заморожену у кількості 1889 кг та триммінг свинячий 70/30, заморожений в поліблоках у кількості 18693,500 кг на загальну суму з ПДВ 1026646,50 грн (Т.1, арк. 108, 109-110).

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні копії документів, що підтверджують факт придбання вказаної вище продукції у інших суб`єктів господарювання на умовах укладених між позивачем та цими суб`єктами контрактів та договорів (Т.1, арк. 66-91).

За результатом здійсненої господарської операції, позивачем складено податкову накладну №5 від 25 листопада 2019 року, яку направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, арк. 40-41).

За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до якої податкова накладна прийнята, однак її реєстрацію зупинено у зв`язку з відповідністю податкової накладної підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції та підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Разом з тим, позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (Т.1, арк. 42).

Як зазначив позивач та що підтверджено матеріалами справи, на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено до податкового органу пояснення та документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції (Т.1, арк. 43,58-61,62-65).

03 грудня 2019 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №1343724/41744267 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року, у зв`язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (Т.1, арк. 56-57).

Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до абзацу 1 пункту 201.1 розділу V ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (надалі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 -1 .3 і 200 -1 .9 статті 200 -1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 № 117, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин та втратив чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (надалі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Тобто, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та бути обґрунтованим.

З оскаржуваного рішення вбачається, що комісією зазначено підставу для відмови в реєстрації податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року, зокрема, не надання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

В той же час, у відповідності до підпункту 2.1. пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операції, які зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та введені в дію з 08 серпня 2019 року, на підставі яких було зупинено реєстрацію податкової накладної №7 від 21 жовтня 2019 року, Операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, відповідає критеріям ризиковості здійснення операцій, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку(ий) подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків, які зареєстровані в ДФС за № 1962/99-99-29-01-01 від 07 серпня 2019 року та введені в дію з 08 серпня 2019 року передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 27 листопада 2019 року зазначено, що реєстрація податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року зупинена, у зв`язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 0203 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, проте, у квитанції не було зазначено, що позивачем, як платником податку, не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування.

При цьому, як вже було зазначено судом, позивачем надано до контролюючого органу усі необхідні, на його думку, документи, які підтверджують реальність здійсненої господарської операції.

Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної з одних підстав, а відмовив у її реєстрації з інших підстав, які не були причинами для зупинення.

За таких підстав, враховуючи положення частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, оскільки, як вже зазначалось вище, реєстрація податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року була зупинена з одних підстав, а вже рішення про відмову у її реєстрації прийнято з інших.

Суд наголошує, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує здійснення платником податків господарських операцій та наявності дати виникнення події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві №1343724/41744267 про відмову у реєстрації податкової накладної №5 від 25 листопада 2019 року.

Крім того, пунктом 28 Порядку № 117 передбачено, що податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в ЄРНП було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема якщо набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.

З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №5 від 25 листопада 2019 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 2102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 03 грудня 2019 року №1343724/41744267, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №5 від 25 листопада 2019 року, подану товариством з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна (03113, місто Київ, вулиця В. Чорновола, будинок 41, офіс 304, код ЄДРПОУ 41744267) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна (03113, місто Київ, вулиця В. Чорновола, будинок 41, офіс 304, код ЄДРПОУ 41744267) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

5. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інвесткорп Україна (03113, місто Київ, вулиця В. Чорновола, будинок 41, офіс 304, код ЄДРПОУ 41744267) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова