Рішення
від 13.04.2020 по справі 640/9397/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2020 року м. Київ № 640/9397/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" доУправління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області провизнання протиправними та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" (адреса: 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72А, групи приміщень № 177, ідентифікаційний код - 39317771) (надалі - позивач або ТОВ "Ренджи Біоенерго" або Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ідентифікаційний код - 35638987) (надалі - відповідач або Управління ДАБІ), в якому, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 11 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.05.2019;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 15/1014-3602-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2019.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що прийняті відповідачем припис про призупинення будівельних робіт та постанова про притягнення до відповідальності є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою від 11.06.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене провадження в адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у позивача належним чином завірені копії акту № 16 на закриття прихованих робіт; витребувано у відповідача належним чином завірені копії акту № 140 від 03.05.2019, зазначеного у постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо ТОВ "Ренджі Біоенерго" № 15/1014-3602-19.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки при проведенні перевірки та при винесенні постанови і припису, посадова особа Управління ДАБІ діяла у відповідності до чинного законодавства, на підставах та у спосіб, передбачений Конституцією України і чинними нормативно-правовими актами.

У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що ТОВ "Ренджі Біоенерго" 11.04.2019 повідомило відповідача про початок будівельних робіт, а тому з 12.04.2019 ТОВ "Ренджі Біоенерго" мало право проводити будівельні роботи на об`єкті будівництва без отримання інших документів дозвільного характеру. Також позивач вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що позивачем були розпочаті будівельні роботи до 12.04.2019. Крім того ТОВ "Ренджі Біоенерго" 16.05.2019 було направлено відповідачу листа № 375, яким повідомлено останнього, що будівельні роботи здійснюються позивачем у відповідності до Закону, на підставі відповідного повідомлення, копію якого було долучено до вказаного листа.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

11.04.2019 ТОВ "Ренджі Біоенерго" було подано до Управління ДАБІ повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (надалі - повідомлення).

12.04.2019 позивачем було розпочато будівництво КЛ-10кВ. Приєднання ФЕС "Токарівка" до ПС 110/27,5/10 кв "Колосівка" мережі Регіональної філії "Одеськазалізниця" ПАТ "Укрзалізниця". Вказаний об`єкт розташований за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, Токарівська селищна рада (Веселинівська ОТГ), кадастрові номери 4821755500:01:000:0245, 4821755500:01:000:0246, 4821755500:01:000:0247 (надалі - об`єкт будівництва).

Відповідно до Наказів від 15.04.2019 № 32/П, від 26.04.2019 № 38/П та направлень для проведення позапланового заходу від 15.04.2019 № 139 та від 26.04.2019 № 152, на підставі перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), у період з 16.04.2019 до 30.04.2019, та з 02.05.2019 до 03.05.2019, посадовими особами відповідача була проведена позапланова перевірка на об`єкті за адресою: земельні ділянки 4821755500:01:000:0245, 4821755500:01:000:0246, 4821755500:01:000:0247 Токарівська селищна рада (Веселинівська ОТГ), Веселинівський район, Миколаївська область.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено Акт № 139 від 03.05.2019 дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - Акт перевірки).

У Акті зазначено, що відповідно до відомостей з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, інформація щодо реєстрації дозвільних документів, які надають право на виконання будівельних робіт та щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за адресами вищезазначених земельних ділянок, відсутня.

Позапланову перевірку розпочато 16.04.2019 у присутності представника ТОВ "Ренджи Біоенерго" за довіреністю Жука Ігоря Анатолійовича (довіреність від 20.03.2019) про що свідчить відповідний підпис на направленні для проведення позапланового заходу.

Під час виїзду на місце знаходження об`єкта будівництва, посадовою особою відповідача оглядово встановлено, що за вказаними адресами земельних ділянок до подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), ТОВ "Ренджи Біоенерго" розпочало виконання будівельних робіт, а саме: станом на 16.04.2019 довжина виконаних робіт з риття траси (траншеї) для прокладання лінії кабелю на території Веселинівської ОТГ, від КПРЗ-10кВ, територія ФЕС "Токарівка" по земельних ділянках з зазначеними вище кадастровими номерами в направлені ПС 110/27,5/10КВ, "Колосівка", мережі Регіональної філії "Одеськазалізниця" ПАТ "Укрзалізниця", становить 1000 метрів.

Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України - Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Враховуючи викладене, посадова особа відповідача дійшла висновку, що позивач виконує роботи з будівництва на об`єкті будівництва з порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Також в Акті перевірці посадовою особою відповідача зазначено, що уповноважена особа позивача від підписання та отримання вказаного акту відмовилася.

Крім того, 03.05.2019 посадовою особою Управління ДАБІ було винесено припис № 11 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано позивача у двомісячний термін, від дати складання припису, усунути виявлені під час позапланової перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

17.05.2019 відповідачем було винесено постанову № 15/1014-3602-19 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ТОВ "Ренджи Біоенерго" винним у вчинені правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 69 156 грн.

Враховуючи викладене, вважаючи дії відповідача щодо винесення припису та постанови протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553), Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011№ 466 (далі - Порядок № 466), (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон № 3038-VI встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно з ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, серед іншого: складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Зазначені положення Закону № 3038-VI кореспондуються з Порядком № 553, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

На підставі п. 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (абз. 1 та 2 п. 7 Порядку № 553).

Таким чином, підставами для проведення позапланової перевірки законом, зокрема, визначено необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Відповідно до абз. 1 п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Пунктами 15-17 Порядку № 553 встановлено, що форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Судом встановлено, що відповідачем проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено Акт перевірки, на підставі якого позивачу винесено оскаржувані припис та постанова за правопорушення у сфері містобудування.

Перевіряючи висновки відповідача, викладені в Акті перевірки, суд бере до уваги таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з абз. 1 п. 5 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.

Повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронний кабінет до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру (п. 13 Порядку № 466).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем розпочато будівельні роботи за наявності:

- договору про встановлення земельного сервітуту № 22/02/19-1 від 07.03.2019;

- договору про встановлення земельного сервітуту № 22/02/19-2 від 07.03.2019;

- договору про встановлення земельного сервітуту № 22/02/19-3 від 07.03.2019;

- повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), отриманого відповідачем 11.04.2019.

Початок будівельних робіт, а саме риття траншеї кабельних ліній видачі потужності, підтверджується Актом № 16 на закриття прихованих робіт.

Проте посадова особа відповідача, під час здійснення позапланової перевірки дійшла висновку, що будівельні роботи були розпочаті до 12.04.2019, оскільки довжина виконаних робіт з риття траси (траншеї) для прокладання ліній кабелю становить 1000 метрів (що також було зафіксовано на фотографіях об`єкта перевірки).

Разом з тим відповідачем не обґрунтовано належним чином як здійснювався вимір траси (траншеї), та яким чином розмір вказаної траси (траншеї) вказує на початок будівельних робіт позивачем до 12.04.2019.

За вказаних обставин висновки відповідача про порушення позивачем ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем розпочато виконання будівельних робіт за наявності усіх умов, які передбачені п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI, тобто правопорушення відсутнє, а тому позивач не підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.

Водночас суд наголошує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем зазначеного порушення.

Зважаючи на зазначене, обґрунтованими та доведеними, на думку суду, є твердження позивача щодо наявності правових підстав для визнання протиправними та скасування спірних рішень.

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини Щокін проти України (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про закон , стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі Шпачек s.r.о. проти Чеської Республіки (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі Бейелер проти Італії (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір у сумі 3 842,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 11 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 03.05.2019.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 15/1014-3602-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.04.2019.

4. Стягнути з Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (адреса: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61, ідентифікаційний код 35638987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренджи Біоенерго" ((адреса: 03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72А, групи приміщень № 177, ідентифікаційний код 39317771) понесені Товариством витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення13.04.2020
Оприлюднено16.04.2020
Номер документу88743738
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —640/9397/19

Ухвала від 04.08.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Шевченко А.В.

Ухвала від 28.07.2023

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Шевченко А.В.

Ухвала від 14.08.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 30.07.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Ухвала від 09.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Шурко Олег Іванович

Рішення від 13.04.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 23.10.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 15.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

Ухвала від 11.06.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Пащенко К.С.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні