ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2020 року м. Київ № 826/701/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючої судді - Добрівської Н.А.,
розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ТВ-Тоніс доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю ТВ-Тоніс (далі - позивач, ТОВ ТВ-Тоніс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) в якому, просило: визнати неправомірними дії Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04.2016 на суму 51208,72 грн; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0214461209 від 21.12.2017 та №0214471209 від 21.12.2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган зобов 'язаний забезпечити відображення результатів судового оскарження податкового повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04 .2016 шляхом внесення до інтегрованої картки платника (ІКП) запису про скасування податкового повідомлення-рішення в судовому порядку та не відображення в ІКП облікових показників щодо донарахування сум (штрафних санкцій). Як стверджує позивач, станом на 07.12.2017, тобто на день складення акта перевірки за №21691/26-15-12-09-19\36411611 , судове рішення, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04.2016, вже набрало законної сили, відтак, станом на вказаний період вже було відкликаним в силу положень підпункту 6 0.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України і відповідна сума заборгованості не могла використовуватися контролюючим органом для формулювання податкового боргу позивача та нарахування штрафних санкцій, а будь-які дії контролюючого органу щодо подальшого відображення податкового боргу за вказаним податковим повідомленням-рішенням у інтегрованій картці платника є протиправними. У зв`язку з наведеним позивач наполягає на тому, що податкові повідомлення-рішення №0214461209 та №0214471209 від 21.12.2017, що прийняті на підставі акта перевірки №21691/26-15-12-09-19\36411611 від 07.12.2017, підлягають скасуванню, оскільки штрафні санкції нараховані на неіснуючий податковий борг.
Відповідач позовні вимоги не визнав, у своєму відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно та у відповідності із вимогами законодавства в результаті виявлених під час перевірки порушень термінів сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.01.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
При вирішенні питання щодо можливості постановлення рішення у справі, суд за результатами оцінки наведених у позові обставин з урахуванням наданих на їх підтвердження доказів, дійшов висновку щодо необхідності витребування учасників справи додаткових доказів. Тому, ухвалою від 27.01.2020 витребувано від Головного управління ДФС у м. Києві витяг з інтегрованої картки платника (ІКП) - ТОВ ТВ-Тоніс по сплаті земельного податку за період з 01.01.2016 року по дату її надання.
На виконання вимог ухвали відповідачем 19.02.2020 надав витребувані судом документи.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом проведено камеральну перевірку ТОВ ТВ-Тоніс з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 30.05.2016 по 07.12.2017, за результатами якої складено акт №21691/26-15-12-09-19\36411611 від 07.12.2017.
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ ТВ-Тоніс несвоєчасно сплачено самостійно визначені податкові зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, чим порушено пункт 287.3 статті 283 Податкового кодексу України.
На підставі висновків акта перевірки та згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017:
- №0214461209, яким за затримку на 31, 31, 31, 31, 31 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 104 035,89 грн зобов`язано ТОВ ТВ-Тоніс сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 20 807,18 грн;
- №0214471209, яким за затримку на 30, 30, 28, 28, 28, 29, 28, 29, 30, 27, 29, 29, 27, 29 календарних днів сплати грошового зобов`язання у сумі 110 509,90 грн зобов`язано ТОВ ТВ-Тоніс сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 11 050,99 грн.
Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінюючи вимогу позивача про визнання неправомірними дій Головного управління ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей про скасування в судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 22.04.2016 №001773/1103 на суму 51 208,72 грн, слід зазначити таке.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві 14.04.2016 проведено камеральну у ТОВ ТВ-Тоніс з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання доручень до установ банку на сплату земельного податку за період з 20.11.2015 по 30.11.2015. За результатами проведеної перевірки складено акт №102/1103 від 14.04.2016, яким встановлено недотримання строків сплати по земельному податку, чим но пункти 287.3, 287.4 статті 287 Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04.2016, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 51 208,72 грн (10% за затримку граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку на 6-19 календарних днів).
Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2016 №001773/1103.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2017, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.06.2017, відмовлено ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, а апеляційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2016 визнано неподаною та повернуто апелянту.
18.12.2017 Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.
На думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 22.04.2016 №001773/1103 вважається відкликаним, з огляду на набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16.
Однак, як стверджує позивач, зазначене вище податкове повідомлення-рішення податковим органом не було відкликано відомості щодо скасування останнього в інтегровану картку платника не внесені.
Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У відповідності до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017) ухвала суду апеляційної набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Враховуючи встановлені судом обставини, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №001773/1103 від 22.04.2016, набрала законної сили.
Отже із врахуванням наведених положень та того факту, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2016 №001773/1103, набрала законної сили, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З 10.06.2016 набув чинності Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України №422 від 07.04.2016, положеннями якого визначено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.
Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.
Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.
Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.
При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються.
Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.
У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи (пункти 3-5 розділу І).
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України.
Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників (пункт 1 розділу ІІ).
У розділі VII Порядку визначений механізм перенесення до ІКП результатів адміністративного та/або судового оскарження рішень органів ДФС та методи контролю достовірності відповідних показників, положеннями якого передбачено, що інформація, внесена та збережена відповідальним юристом в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, щодня автоматично відображається в реєстрі Апеляційне та судове оскарження підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, можна дійти висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.
Відповідно до пункту 2 цього розділу Порядку №422 первинними документами, на підставі яких вносяться первинні показники до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, є, в тому числі, рішення суду, прийняте по суті, що набрало законної сили (перша інстанція, апеляційна чи касаційна інстанція, Верховний Суд України), а до первинних показників належать, зокрема, такі дані первинних документів, як сума, визначена рішенням суду, що набрало законної сили.
Отже постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16, є тим судовим рішенням, на підставі якого до інформаційної системи органів ДФС повинно внести показники за результатами розгляду судом осаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві від 22.04.2016 №001773/1103, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у розмірі 51 208,72 грн (10% за затримку граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку на 6-19 календарних днів).
Однак, як встановив суд, інформація про оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві №001773/1103 від 22.04.2016 за результатами судового розгляду не внесена до його особових карток, у результаті чого за позивачем обліковується юридично не існуюча податкова заборгованість на загальну суму 51 208,72 грн.
Разом з тим, за приписами підпункту 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункту 60.5 статті 60 Податкового кодексу України).
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, у зв`язку з ненаданням контролюючим органом доказів дотримання наведених вище норм законодавства у спірних правовідносинах, з урахуванням положень частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вбачає підстави для задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у м. Києві щодо невнесення відомостей до інформаційної системи органів ДФС про рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16 про скасування податкового повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04.2016 на суму 51208,72 грн.
Стосовно вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.12.2017 за №0214461209 та №0214471209, суд зазначає таке.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Приписи пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначають, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Положеннями підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Одночасно, норми пунктів 287.1 - 287.3 статті 287 цього Кодексу визначають, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Враховуючи викладене, на платника плати за землю (у даному випадку - на землекористувача) покладено обов`язок самостійно визначати податкове (грошове) зобов`язання з орендної плати за землю у податковій декларації та здійснювати сплату такого зобов`язання щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Не сплачене у встановлений законом строк таке зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків.
В акті перевірки зазначається, що під час перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати орендної плати за землю за період з 30.05.2016 по 07.12.2017, встановлено порушення строків сплати податкового зобов`язання, а саме:
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати сплинув 30.05.2016, фактично сплачено 29.06.2016, кількість днів - 30, сума боргу 2387,62 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.05.2016, фактично сплачено 29.06.2016, кількість днів - 30, сума боргу 43360,58 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.06.2016, фактично сплачено 28.07.2016, кількість днів - 28, сума боргу 2387,62 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.06.2016, фактично сплачено 28.07.2016, кількість днів - 28, сума боргу 43360,58 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.07.2016, фактично сплачено 30.08.2016, кількість днів - 31, сума боргу 2387,62 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.07.2016, фактично сплачено 30.08.2016, кількість днів - 31, сума боргу 43360,58 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.08.2016, фактично сплачено 30.09.2016, кількість днів - 31, сума боргу 2387,62 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.08.2016, фактично сплачено 30.09.2016, кількість днів - 31, сума боргу 43360,58 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.09.2016, фактично сплачено 28.10.2016, кількість днів - 28, сума боргу 539,51 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.10.2016, фактично сплачено 28.11.2016, кількість днів - 29, сума боргу 539,51 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.11.2016, фактично сплачено 27.12.2016, кількість днів - 27, сума боргу 539,51 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.12.2016, фактично сплачено 27.01.2017, кількість днів - 28, сума боргу 539,51 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.01.2017, фактично сплачено 28.02.2017, кількість днів - 29, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 02.03.2017, фактично сплачено 30.03.2017, кількість днів - 28, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.03.2017, фактично сплачено 28.04.2017, кількість днів - 29, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.04.2017, фактично сплачено 30.05.2017, кількість днів - 30, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.05.2017, фактично сплачено 30.06.2017, кількість днів - 31, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.06.2017, фактично сплачено 27.07.2017, кількість днів - 27, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.07.2017, фактично сплачено 28.08.2017, кількість днів - 29, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.08.2017, фактично сплачено 28.09.2017, кількість днів - 29, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.09.2017, фактично сплачено 27.10.2017, кількість днів - 27, сума боргу 539,49 грн;
- граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю сплинув 30.10.2017, фактично сплачено 28.11.2017, кількість днів - 29, сума боргу 539,49 грн.
Разом з тим, відповідач не обґрунтував ні в акті перевірки, ні в своїх запереченнях, з яких саме документів вбачається порушення граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю, а також не зазначено за які місяці. Відповідач зазначає лише норму пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, якою встановлено термін сплати.
Як встановлено судом, ТОВ ТВ-Тоніс подано до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкові декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), в яких задекларовано податкове зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2016 рік та за 2017 рік із зазначенням у деклараціях розмір помісячної оплати.
З огляду на викладене та враховуючи виписки по рахункам банку із зазначенням призначення платежу, граничний строк сплати податкових зобов`язань з орендної плати за землю за квітень сплинув 30.05.2016 - перераховано 27.05.2016, за травень сплинув 30.06.2016 - перераховано 29.06.2016, за червень сплинув 30.07.2016 - перераховано 28.07.2016, за липень сплинув 30.08.2016 - перераховано 30.08.2016, за серпень сплинув 30.09.2016 - перераховано 30.09.2016, за вересень сплинув 30.10.2016 - перераховано 28.10.2016, за жовтень сплинув 30.11.2016 - перераховано 28.11.2016, за листопад сплинув 30.12.2016 - перераховано 27.12.2016, за грудень сплинув 30.01.2017 - перераховано 27.01.2017, за січень сплинув 02.03.2017 - перераховано 28.02.2017, за лютий сплинув 30.03.2017 - перераховано 30.03.2017, за березень сплинув 30.04.2017 - перераховано 28.04.2017, за квітень сплинув 30.05.2017 - перераховано 30.05.2017, за травень сплинув 30.06.2017 - перераховано 30.06.2017, за червень сплинув 30.07.2017 - перераховано 27.07.2017, за липень сплинув 30.08.2017 - перераховано 28.08.2017, за серпень сплинув 30.09.2017 - перераховано 28.09.2017, за вересень сплинув 30.10.2017 - перераховано 27.10.2017, за жовтень сплинув 30.11.2017 - перераховано 28.11.2017.
Отже, узгоджені податкові зобов`язання перераховані до бюджету в межах визначених законодавцем строків.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України штрафна санкція може бути застосована до платника податку лише тоді, коли податкове зобов`язання є узгодженим і таким, що сплачене із затримкою на визначені цим пунктом терміни.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.11.2018 (справа №818/3709/14), 14.03.2019 (справа №826/10955/16).
Оскільки, узгоджені податкові зобов`язання позивачем сплачено в межах відповідних строків, суд дійшов висновку, що винесені податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 №0214461209 та №0214471209 є протиправними та такими, що мають бути скасовані.
Стосовно вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу суд зазначає наступне.
Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
В підтвердження заявленої вимоги і на обґрунтування розміру понесених витрат, представником позивача надані:
- копія договору про надання юридичних послуг №04012017 від 04.01.2017 та копії додаткових угод №3 від 29.12.2017 і №4 від 09.01.2018 до вказаного договору;
- копія акта №1 від 06.03.2018 надання правової допомоги по договору про надання правової допомоги №04012017 від 04.01.2017 з детальним описом наданих послуг із визначенням часу та змісту послуг;
- копія рахунку №1 від 06.03.2018 на загальну суму 9000,00 грн;
- копія свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю, виданого Іванову О.В.,
- роздруківка з Єдиного реєстру адвокатів України щодо адвоката Іванова О.В.
Досліджуючи надані представником позивача документи, суд встановив, що договір між про надання юридичних послуг №04012017 укладений ТОВ ТВ-Тоніс з Адвокатським бюро Розпутенка 04.01.2017, тобто до звернення позивача до суду із даним позовом, а тому не містить (і не мав містити) реквізити судової справи, в якій надається правовий супровід фахівця в галузі права, як не містять таких даних і додаткові угоди до цього договору.
При цьому згідно пункту 4.5 вказаного договору вартість наданих юридичних послуг Замовнику (ТОВ ТВ-Тоніс ) та фактичні витрати, пов`язані з виконанням Виконавцем (Адвокатським бюро) умов Договору, оплачуються Замовником на підставі наданого Виконавцем рахунку.
Відповідно до пункту 4.7 Договору протягом 5 робочих днів Замовник зобов`язується оплатити отриманий від Виконавця рахунок та повернути Виконавцю один примірник підписаного уповноваженою особою Замовника акта прийому наданих юридичних послуг.
Водночас, до заяви про покладення судових витрат на відповідача, що надійшов до суду 14.03.2018, наданий рахунок, що складений 06.03.2018 без доказів здійснення Замовником відповідного перерахування коштів у розмірі, що визначені у цьому рахунку на користь Виконавця. Не надано таких доказів і на час постановлення рішення у даній справі.
Наведене унеможливлює встановлення факту реального понесення ТОВ ТВ-Тоніс витрат на правничу допомогу.
Крім того, ні акт надання правової допомоги, ні рахунок на оплату не містять посилання на конкретну судову справу, що виключає можливість ідентифікувати в якій справі виконані виконаних адвокатом роботи.
Необхідність відповідної деталізації у складених адвокатом документах була висловлена, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі №826/841/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84041003).
Наведене вказує на відсутність правових підстав для стягнення з суб`єкта владних повноважень витрат на правову допомогу з причини недоведеності факту їх понесення у цій справі.
Разом з тим, згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 5 286,00 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5, 7-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТВ-Тоніс задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у місті Києві щодо невнесення відомостей до інформаційної системи органів ДФС про рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2016 у справі №826/7632/16 про скасування податкового повідомлення-рішення №001773/1103 від 22.04.2016 на суму 51208,72 грн
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.12.2017 за №0214461209 та №0214471209.
В іншій частині вимог - відмовити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТВ-Тоніс (код ЄДРПОУ -36411611, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12-А) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 286 (п`ять тисяч двісті вісімдесят шість) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) .
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя: Н.А. Добрівська
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.04.2020 |
Оприлюднено | 16.04.2020 |
Номер документу | 88743846 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Бужак Наталія Петрівна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Добрівська Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні