Рішення

від 19.03.2020 по справі 910/563/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.03.2020Справа № 910/563/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали господарської справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Блокбастер-Боулінг

до товариства з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмент Ван

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович

про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

Представники:

від позивача не прибули

від відповідача Вайнаровський О.В. (за дов.)

від третіх осіб не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю Блокбастер-Боулінг до товариства з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмент Ван про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Михайленком Сергієм Анатолійовичем за реєстраційним номером 2712 від 06.12.2019 на дублікаті договору застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008, таким, що не підлягає виконанню.

Позивач вважає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису мало місце порушення вимог чинного законодавства, що є підставою для його скасування. Зокрема, стягувач за виконавчим написом перед початком процедури стягнення за рахунок заставного рухомого майна не вчинив ряд дій, передбачених Законом України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , у зв`язку з чим нотаріус повинен був відмовити у вчиненні нотаріальної дії.

Обґрунтовуючи право на звернення до суду з позовом позивач посилається на те, що заставне майно, стосовно якого вчинено виконавчий напис, знаходиться в орендованих позивачем приміщеннях.

Суд своєю ухвалою від 24.01.2020 відкрив провадження у справі № 910/563/20, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича (на стороні відповідача) та товариство з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна (на стороні позивача).

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що позивач не надав доказів на підтвердження його права власності на предмет застави.

Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки позивач не довів, що є власником майна, на яке звернуте стягнення.

Суд відмовив у задоволенні клопотання, про що постановив протокольну ухвалу від 24.02.2020. Відмовляючи в задоволенні клопотання суд виходив з того, що недоведеність права на майно не є тією обставиною, з якою закон пов`язує наявність чи відсутність предмету спору.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Відповідно до договору застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008, укладеного між публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та кредит (заставодержателем) та товариством з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна (заставодавцем), заставодавець передав у заставу заставодержателю майно (обладнання боулінг-клубів) в забезпечення повернення кредитних коштів, наданих за договором про мультивалютну кредитну лінію № 02м-01-08 від 31.07.2008, місцезнаходження предмету застави: місто Київ, проспект Московський, буд. 34-В.

27 лютого 2019 року публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та кредит (Банк) та товариство з обмеженою відповідальністю ЕйПіЕС Україна (наразі Стар Інвестмент Ван ) (новий кредитор) уклали договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги, за яким банк відступив новому кредитору право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна за договором про мультивалютну кредитну лінію № 02м-01-08 від 31.07.2008 та за договором застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008.

Оскільки товариство з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна не виконало свої зобов`язання за договором про мультивалютну кредитну лінію № 02м-01-08 від 31.07.2008, товариство з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмен Ван звернулося до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Михайленка Сергія Анатолійовича з заявою про вчинення виконавчого напису на договорі застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008.

26 грудня 2009 року приватний нотаріус Київського нотаріального округу Михайленко Сергій Анатолійович вчинив виконавчу дії, видавши виконавчий напис, яка зареєстрована в реєстрі за № 2712. Згідно з цим виконавчим написом вирішено звернути стягнення на рухоме майно, що є предметом застави за договором застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008 і належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю Інвест-Україна

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок).

Згідно із ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Приписами ст. 88 Закону України Про нотаріат передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів від 29.06.1999 № 1172 передбачено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

У п. 2 вказаного акту визначено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Норми статті 88 Закону України Про нотаріат містять певні умови вчинення виконавчих написів. Так, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо, зокрема, подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів.

Якщо порушення Порядку вчинення нотаріальних дій, допущені нотаріусом при вчиненні виконавчого напису, не свідчать про недотримання умов вчинення виконавчого напису, передбачених статтею 88 Закону України Про нотаріат , та не призвели до порушення гарантованих законом прав боржника або стягувача, вони не можуть слугувати підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17 та у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 910/289/18.

Позивач не є стягувачем та боржником за оспорюваним виконавчим написом. А тому дотримання порядку вчинення виконавчого напису не є тими обставинами, які можуть свідчить про порушення його прав.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Нормами ст. 59 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Оскільки такий спір пов`язаний з захистом права власності, відповідачами за цими вимогами є боржник, як особа, що вважає себе належним володільцем майна, та стягувач у виконавчому провадженні, як особа, яка хоче задовольнити свої вимоги до боржника за рахунок спірного майна.

Відповідно до ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Доведення факту порушення прав, відповідно до ст. 74 ГПК України, покладається на позивача.

Згідно з ч. 2 статті 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Товариство з обмеженою відповідальністю Блокбастер-Боулінг не є стороною за договором застави основних засобів № 1193 ОЗ/0708 від 31.07.2008, тобто не є ні стягувачем, ні боржником, тому вчинення виконавчого напису на вказаному договорі не порушує його прав.

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Блокбастер-Боулінг до товариства з обмеженою відповідальністю Стар Інвестмент Ван .

Покласти судові витрати на товариство з обмеженою відповідальністю Блокбастер-Боулінг .

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 14.04.2020.

Суддя С. А. Ковтун