Рішення

від 24.02.2020 по справі 911/1989/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р. м. Київ Справа № 911/1989/19

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля

до Рогозівської сільської ради

про визнання права власності на земельну ділянку

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Ярошенко Р.В. (ордер КВ № 189132 від 27.06.2019 року);

від відповідача: Симиполець В.В. (довіреність № 23 від 14.01.2020 року).

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовоВ провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля до Рогозівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2019 року відкрито провадження у справі № 911/1989/19, справу № 911/1989/19 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2019 року.

07.10.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.10.2019 року судом оголошено ухвалу про перерву в підготовчому засіданні на 28.10.2019 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання та повідомлено представників сторін під розписку.

В судовому засіданні 28.10.2019 року представником позивача подано клопотання про витребування доказів у справі 911/1989/19, в якому останній просив суд витребувати у відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області завірену копію технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174, та на якій розміщене нерухоме майно, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.10.2019 року відкладено підготовче засідання у справі на 18.11.2019 року та витребувано у Відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області належним чином завірену копію технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174, та на якій розміщене нерухоме майно, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля .

15.11.2019 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

18.11.2019 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судове засідання 18.11.2019 року представник позивача не з`явився, Відділ Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.10.2019 року не виконав, запитуваних доказів не надіслав.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.11.2019 року відкладено підготовче засідання у справі на 04.12.2019 року.

В судове засідання 04.12.2019 року представники сторін з`явилися, однак підготовче засідання підлягає відкладенню у зв`язку з необхідністю повторного витребування від Відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області запитуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.12.2019 року підготовче засідання відкладалось у справі відкладалось на 23.12.2019 року, у зв`язку з необхідністю повторного витребування від Відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області запитуваних доказів.

В судове засідання 23.12.2019 року представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, Відділ Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області запитуваних доказів не надав.

Окрім того, в судовому засіданні 23.12.2019 року представником позивача заявлено усне клопотання про повторне витребування доказів у відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київської області, а саме завіреної копії технічної документації із землеустрою стосовно земельної ділянки, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174, та на якій розміщене нерухоме майно, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля .

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.12.2019 року підготовче засідання відкладалось у справі відкладалось на 22.01.2020 року у зв`язку з необхідністю повторного витребування від Відділу Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області та Головного управління Держгеокадастру у Київської області запитуваних доказів.

21.01.2020 року представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 22.01.2020 року представник позивача не з`явився, Відділ Держгеокадастру у Бориспільському районі Київської області та Головне управління Держгеокадастру у Київської області вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 28.10.2019 року та від 23.12.2019 року відповідно не виконали, запитуваних доказів не надіслали.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.01.2020 року підготовче засідання відкладалось на 05.01.2020 року.

В судовому засіданні 05.01.2020 року позивач позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав в повному обсязі, уточнень позовних вимог не має. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Представники відповідача в судовому засіданні 05.01.2020 року проти позову заперечували з підстав викладених у відзиві, поданому 18.11.2019 року. Зазначили, що докази, на які вони посилаються у відзиві додані до нього. Також зазначили і про те, що ними повідомлено про всі обставини справи, які відомі.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 24.02.2020 року.

В судовому засіданні 24.02.2020 року представник позивача позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 24.02.2020 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, 12.04.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД АГРО-РЕГІОН та Товариством з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля (позивач) було укладено Договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п.1.1 зазначеного Договору у день його укладення позивач придбав і отримав, ТОВ ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД АГРО-РЕГІОН продав і передав Майновий комплекс, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), згідно з Переліком, який наведено в Додатку № І до Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору (з урахуванням змін, внесених 13.09.2018 року Договором про внесення змін до Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12.04.2017 року (посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Мургою С.Г., реєстровий номер 206) зазначений вище майновий комплекс розміщено на земельній ділянці площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174.

Відповідно до п. 3.1 Договору продаж майнового комплексу вчинено за 1 904 120 грн. Відповідно до п. 5.4 Договору право власності на майновий комплекс перейшло до позивача з моменту державної реєстрації такого переходу. Відповідну державну реєстрацію переходу права власності на майновий комплекс здійснено 12.04.2017 року.

Таким чином, позивач стверджує, що є законним власником майнового комплексу, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), згідно з Переліком, який наведено в Додатку № 1 до Договору, що розміщений на земельній ділянці площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174 (далі - земельна ділянка).

Умовами п.п. 1.3 та 1.4. Договору купівлі-продажу визначено, що земельна ділянка є державною власністю і у зв`язку з придбанням у власність нерухомого майна до позивача перейшло право оренди земельної ділянки відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України.

Посилаючись на ст.ст. 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, позивач вважає положення п.п. 1.3., 1.4. Договору купівлі-продажу нікчемними в частині констатації, що земельна ділянка є державною власністю, а також, що до позивача перейшло право оренди. Позивач стверджує, що на підставі ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України до нього, як власника нерухомості перейшло також і право власності на земельну ділянку, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Зокрема, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що норми ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття пава власності на нерухомість.

Також позивач зазначає, що твердження Договору купівлі-продажу про те, що земельна ділянка відноситься до державної власності не відповідає дійсності з огляду на норми ст.ст. 2, 4, 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та ст.ст. 1, 15, 20 Закону України Про державний земельний кадастр , оскільки як видно з інформаційної довідки та витягу з Державного земельного кадастру, ні до Державного реєстру прав на нерухоме майно, ні до Державного земельного кадастру не внесені відомості про те, що земельна ділянка відноситься до державної власності.

Таким чином, виходячи з викладеного, право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 50, площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174, належить позивачу, а відповідні положення Договору, що стверджують протилежне підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

В позові позивач просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Е і М Красива земля право власності на земельну ділянку, що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 3 (до перейменування Вітчизняна, 50), площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174.

В ході розгляду спору відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач позовні вимоги заперечував, зазначив, що позивачем довільно та неповно тлумачаться номри ст. 120 ЗК України і ст. 377 ЦК України.

Відповідач наголошує, що відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Аналогічні умови містить і ст. 120 ЗК України.

Таким чином нормами закону чітко встановлено, що до позивача перейшли ті права та обов`язки, які були у попереднього власника ТОВ ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД АГРО-РЕГІОН .

Попередній власник мав право користування земельною ділянкою, проте ухилився від укладення договору оренди з Бориспільською РДА.

Відповідач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Е і М Красива земля має право користування спірною земельною ділянкою та зобов`язане оформити своє право шляхом укладення договору оренди. Право власності при цьому не виникає.

За нормами статей 125 і 126 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

11.05.2018 року ТОВ Е і М Красива земля звернулось до Рогозівської сільської ради Бориспільського району Київської області з проханням надання в оренду земельної ділянки 32208867400:04:008:0174 строком на 10 років.

01.06.2018 року Рогозівська сільська рада Бориспільського району Київської області надала дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду (строком на 10 років)

Відповідач зазначає, що після отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду позивач став уникати укладення договору, чим завдає збитків сільській раді у виді неодержання орендної плати.

Статтею 206 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України Про оренду землі до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

За наслідками розгляду спору судом досліджено та встановлено, що у попереднього власника нерухомості - Товариства з обмеженою відповідальністю ПЛЕМІННИЙ ЗАВОД АГРО-РЕГІОН земельна ділянка не перебувала у власності, належала на праві користування з земель державної власності, яке не було оформлено в установленому порядку.

Як визначено ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент придбання нерухомості), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частиною 6 ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент придбання нерухомості) визначено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Також, ст. 377 Цивільного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент придбання нерухомості) визначено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Умовами п.п. 1.3 та 1.4. Договору купівлі-продажу визначено, що земельна ділянка є державною власністю і у зв`язку з придбанням у власність нерухомого майна до позивача перейшло право оренди земельної ділянки відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України.

Позивачем не надано доказів, що земельна ділянка належала попередньому власнику нерухомості на праві власності.

Таким чином, на момент укладення Договору купівлі-продажу в тексті відповідного Договору правомірно було зазначено, що земельна ділянка під придбаною позивачем нерухомістю є державною власністю і у зв`язку з придбанням у власність нерухомого майна до позивача перейшло право оренди земельної ділянки.

При цьому, з огляду на норми ст. 120 Земельного кодексу України і ст. 377 Цивільного кодексу України, позивачем не доведено і за наслідками розгляду спору судом не встановлено підстав набуття позивачем права власності на земельну ділянку що знаходиться за адресою Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Дачна, 50, площею 14,9872 га, кадастровий номер 3220886400:04:008:0174, тому позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними і задоволенню не підлягають.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені та не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати на сплату судового збору відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233,и 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Е і М Красива Земля до Рогозівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.04.2020 р.

Суддя Т.П. Карпечкін