Рішення

від 08.04.2020 по справі 915/263/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2020 року Справа № 915/263/20

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

представник позивача в судове засідання не з`явився,

представник відповідача в судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСТ 2018» , 03061, м.Київ, вул.Шепелева Миколи, 6

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» , 55335, Миколаївська область, Арбузинський район, село Новоселівка, вул.Центральна, буд.35

про: стягнення 43 250,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСТ 2018» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 28.02.2020 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» заборгованості у розмірі 43 250,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання послуг з охорони №01/01-19-Ві від 01.01.2019 в частині своєчасної оплати за надані послуги.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 08 квітня 2020 року. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 39633772 (а.с.31).

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача не скористався, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №54001 39633764 (а.с.32).

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами .

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності представника позивача та представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01 січня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСТ 2018» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (далі - замовник) було укладено Договір про надання послуг охорони №01/01-19-Ві від 01.01.2019 (далі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати охоронні послуги відповідно до умов даного Договору, узявши від охорону об`єкти замовника, розташовані згідно Дислокації, яка є невід`ємною частиною даного договору (абз. 1 Розділу 1).

У відповідності до п.3.1 Договору, замовник за цим Договором зобов`язується належним чином оплачувати надані на підставі даного Договору охоронні послуги виконавця, у розмірі й у термін передбачені розділом 4 даного Договору.

Згідно п.4.1 Договору, вартість охоронних послуг, що надаються замовнику, складається з щомісячної плати в сумі зазначеної в додатку №1 до даного Договору.

Пунктом 4.2 Договору визначено, що оплата охоронних послуг за цим Договором здійснюється замовником щомісяця. Замовник сплачує 100% вартості наданих послуг, не пізніше 10 числа наступного місяця, на підставі акту робіт приймання - передачі наданих послуг.

Відповідно до п.6.1 Договору, договір починає діяти з моменту підписання сторонами акта прийому об`єкта під охорону. Договір діє до 31 грудня 2019 року (п.6.2 Договору).

Договір містить підписи та печатки сторін.

Між сторонами був підписаний Додаток №1 до Договору Протокол узгодження договірної ціни по об`єкту ТІК с.Новоселівка, Арбузинського району, Миколаївської області , згідно якого, ціна за організацію охорони за один місяць становить: 43 250,00 грн. у тому числі ПДВ - 7208,33 грн. Узгоджена ціна діє з 01 січня 2019 року (п.п.1, 2 Додатку №1).

01 січня 2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду №1 до Договору №01/01-19-Ві від 01.01.2019 (а.с.12,13).

Позивачем на виконання умов Договору у березні 2019 року надано відповідачу послуги охорони на суму 43 250,00 грн. з ПДВ, що підтверджується актом наданих послуг №11 від 31.03.2019, в якому підставою зазначено Договір №01/01-19-ві від 01.01.2019 (а.с.14).

15 квітня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду про розірвання договору №01/01-19-Ві про надання послуг з охорони від 01.01.2019, у відповідності до умов якої, сторони домовились припинити дію Договору №01/01-19-ві від 01.01.2019, 15 квітня 2019 року включно. Сторони домовились, що зобов`язання в частині розрахунків залишаються за сторонами до повного їх виконання (п.п.1.1, 1.2 Додаткової угоди про розірвання).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач заборгованість за надані охоронні послуги у березні 2019 року у розмірі 43 250,00 грн. не сплатив. З метою отримання коштів, позивач направив на адресу відповідача лист №24/12 від 24.12.2019 в якому просив погасити заборгованість у розмірі 43 250,00 грн. за охоронні послуги отримані у березні 2019 року, а також направив акт звірки для підписання відповідачем та копію акту наданих послуг №11 від 31.03.2019 (а.с.19).

Відповідач заборгованість у розмірі 43 250,00 грн не погасив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

За змістом ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного Кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 43 250,00 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі статтями 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання в строк визначений Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11 ,73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 232, 236, 237, 238, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вісла» (55335, Миколаївська область, Арбузинський район, село Новоселівка, вул.Центральна, буд.35, код ЄДРПОУ 33434835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХИСТ 2018» (03061, м.Київ, вул.Шепелева Миколи, 6, код ЄДРПОУ 42590310) заборгованості у розмірі 43 250,00 грн. та 2102,00 грн. судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням п.4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.04.2020.

Суддя Н.О. Семенчук