ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"14" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3574/19
Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,
розглянувши заяву про забезпечення позову за вх.№2-756/20 від 13.04.2020
у справі №916/3574/19
за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"; (пл. Митна, 1, м. Одеса, 65026)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕХЕКО" (вул. Чичибабіна, буд. 2, м. Харків, 61022)
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 634 825,28 грн.
ВСТАНОВИВ:
02.12.2019р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» в якому просить суд:
- визнати недійсними додаткову угоду №1 від 29.12.2018р. та додаткову угоду №2 від 26.04.2019р. до договору про закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018р.;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» на користь Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» 1 634 825,28 грн. штрафних санкцій, а також витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" посилається на те, що оскаржувані додаткові угоди є недійсними в силу порушення ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" при їх укладанні. При цьому, з огляду на недійсність додаткових угод, якими було продовжено строк надання відповідачем послуг за договором, позивач зазначає про неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» умов укладеного між сторонами договору про закупівлю послуг №КД-21051 від 03.12.2018р.
Ухвалою від 06.12.2019 (суддя Мостепаненко Ю.І.) передано позовну заяву Державного підприємства «Одеський морський торговельний порт» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНТЕХЕКО» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 634 825,28 грн. разом з доданими до неї документами на розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 по справі №916/3574/19 апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 06 грудня 2019 у справі № 916/3574/19 скасовано та справу № 916/3574/19 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
03.02.2020 до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3574/19.
Ухвалою від 10.02.2020 (суддя Мостепаненко Ю.І.) прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 05.03.2020. 05.03.2020 у судовому засіданні оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 09.04.2020.
09.04.2020 судове засідання по справі не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 07.04.2020.
13.04.2020 від позивача надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-756/20), в якій просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми стягнення 1 634 825,28 грн., які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНТЕХЕКО", і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських, або інших кредитно-фінансових установах на території України.
Згідно з розпорядженням керівника апарату суду №97 від 13.04.2020, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. з 07.04.2020 на тривалому лікарняному, з метою дотримання строків, визначених ст. 140 ГПК України, було призначено повторний автоматичний розподіл заяви про забезпечення позову, відповідно до якого заяву передано судді Волкову Р.В.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову ДП "Одеський морський торговельний порт" вказує, що впроваджуване відповідачем програмне забезпечення має ряд недоліків та не функціонує відповідно до заявлених Технічних вимог, вказаних у Договорі, при цьому позивач неодноразово звертався до відповідача, щоб запросити його представників для налагодження функціонування програм. Зазначає, що було складено протоколи комісії з тестування роботи системи ERP від 17.12.2019-20.12.2019, однак відповідач протоколи відмовився підписувати та жодних пояснень не надав, про що 21.12.2019 також складено протокол. Вказує, що пропозицій щодо мирного врегулювання спору від відповідача не надходило. Окрім того, Порт дізнався про стрімке скорочення штату в Товаристві. Зазначає, що вказані факти дають підстави вважати, що Товариство навмисно ігнорує Одеський порт, а зменшення кількості працівників може бути пов`язане з майбутньою ліквідацією Товариства.
Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Положеннями ст.136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ст.137 ГПК України визначено перелік заходів забезпечення позову, а також регламентовано, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Статтею 140 ГПК України встановлено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.
Види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9).
Зі змісту заяви вбачається, що позивач припускає можливість того, що відповідач може розпочати процедуру ліквідації, що спричинить закриття провадження у даній справі, або вивести кошти з рахунків в банківських установах.
Між тим, на думку суду, наведені позивачем обставини не є достатньою підставою вважати імовірним утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття судом запропонованих заявником заходів.
Наразі заявником не надано жодних доказів на підтвердження свого припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, що істотно ускладнять або унеможливлять виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення заявленого позову.
Суд зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, підтвердженого належними доказами, не є достатньою підставою для задоволення заяви.
Зокрема, заявником не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач вчиняє будь-які дії з підготовки чи проведення відчуження належного йому майна та якого саме, доказів на підтвердження виведення грошових коштів з рахунків, позивачем також не доведено стрімкого скорочення штату чи підготовки відповідача до процедури ліквідації, а саме лише припущення про можливість ухилення від виконання рішення не є достатньою та обґрунтованою підставою для накладення арешту на грошові кошти відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що заявник не довів суду, що невжиття вказаних ним заходів зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення його порушених чи оспорюваних прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, господарський суд вважає заяву Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про забезпечення позову необґрунтованою, у зв`язку з чим така заява не підлягає задоволенню.
Обов`язок доказування наявності підстав, визначених ст.136 ГПК України умовою вжиття судом заходів забезпечення позову, покладається згідно ст.74 ГПК України саме на заявника, який в даному випадку таких обставин не наводить та не надає будь-яких доказів їх існування.
Керуючись ст.ст.136, ст.137, 140, 234 ГПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" про забезпечення позову (вх.№2-756/20 від 13.04.2020) відмовити.
Ухвала набирає чинності 14.04.20 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.
Суддя Р.В. Волков
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 16.04.2020 |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні