Постанова

від 10.04.2020 по справі 639/7493/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 639/7493/16-ц

провадження № 61-1315св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідачі: комунальне підприємство Жилкомсервіс , департамент житлового господарства Харківської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова, у складі судді Труханович В. В., від 12 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Бровченка І. О., Бурлаки І. В., Колтунової А. І., від 10 грудня

2019 року.

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства Жилкомсервіс (далі - КП Жилкомсервіс ), департаменту житлового господарства Харківської міської ради про визнання бездіяльності неправомірною, відшкодування майнової та моральної шкоди .

Позовна заява мотивована тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказаний будинок знаходиться в комунальній власності територіальної громади міста Харкова та перебуває на балансі комунального підприємства Жилкомсервіс . Зазначав, що будинок перебуває в дуже поганому стані, що змусило його звернутись до органів місцевого самоврядування з проханнями провести ремонт будинку, однак він отримував відповіді від КП Жилкомсервіс про те, що фінансування органом місцевого самоврядування для ремонту будинку не здійснювалося у зв`язку з тим, що вартість ремонту та приведення будинку в належний стан перевищує балансову вартість будинку. Вказував про те, що балансоутримувач зобов`язаний вживати заходи по належному утриманню будинків і несе перед власником відповідальність за шкоду, заподіяну його майну, шляхом відшкодування збитків.

Посилаючись на те, що відповідачі не виконують передбачені законом обов`язки по належному утриманню житлового будинку, що призводить до його остаточного руйнування, а відтак і пошкодження його майна, та завдають шкоду його здоров`ю, позивач просив суд визнати неправомірною бездіяльність КП Жилкомсервіс по незабезпеченню належного утримання та своєчасного проведення капітального ремонту будинку АДРЕСА_2 якому АДРЕСА_3 АДРЕСА_5 , яка належить позивачу; визнати неправомірною бездіяльність департаменту житлового господарства Харківської міської ради по невключенню до титульних списків на проведення капітального ремонту цього будинку; стягнути з КП Жилкомсервіс та департаменту житлового господарства Харківської міської ради на його користь 500 тис. грн в рахунок відшкодування майнової шкоди та 250 тис. грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково . Визнано неправомірною бездіяльність КП Жилкомсервіс по незабезпеченню належного утримання та своєчасного проведення капітального ремонту одноповерхового житлового будинку АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 . Визнано неправомірною бездіяльність КП Жилкомсервіс та департаменту житлового господарства Харківської міської ради по невключенню до титульних списків на проведення капітального ремонту одноповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 . Стягнуто

з КП Жилкомсервіс на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі

5 тис. грн. Стягнуто з департаменту житлового господарства Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 тис. грн.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача в частині визнання неправомірною бездіяльності КП Жилкомсервіс та департаменту житлового господарства Харківської міської ради є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.Також районний суд виходив із того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження завдання йому майнової шкоди, що також підтверджено висновком комісійної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 08 червня 2018 року № 11272/12723, відповідно до якого визначити розмір майнової шкоди не надається можливим. Враховуючи те, що квартира, яка належить на праві власності позивачу, перебуває у ветхому стані й не придатна для нормального та безпечного для здоров`я проживання, а відповідачі не здійснюють жодних дій щодо ремонту квартири, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів моральної шкоди, яка визначена у розмірі 10 тис. грн.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року стягнуто з КП Жилкомсервіс на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 4 952 грн. Стягнуто з департаменту житлового господарства Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи у розмірі 4 952 грн. У задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Апеляційну скаргу КП Жилкомсервіс задоволено.Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 вересня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 21 жовтня 2019 року змінено. У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до

КП Жилкомсервіс про відшкодування майнової та моральної шкоди, а також розподілу судових витрат відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що обов`язок по проведенню поточного і капітального ремонту, утриманню в порядку прибудинкової території лежить також і на власникові квартири (будинку). Оскільки ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , з якої складається житловий будинок, він є власником допоміжних приміщень, технічного обладнання, конструктивів, елементів зовнішнього благоустрою будинку, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, також зобов`язаний брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, проведенні поточного капітального ремонту будинку.Також суд апеляційної інстанції зазначив, що КП Жилкомсервіс в 2011 році включило до титульного списку поточного ремонту на 2011 рік ремонт стін фасаду будинку № 49 літ. Г-1 по АДРЕСА_6 . У 2011 році з метою проведення підтримуючого ремонту був виконаний поточний ремонт фасаду будинку. Таким чином, порушень чи невиконання

КП Жилкомсервіс обов`язків, що призвело до спричинення збитків ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції не встановлено. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відсутні підстави для покладення на

КП Жилкомсервіс обов`язку з відшкодування моральної шкоди, оскільки судом не встановлено неправомірності дій КП Жилкомсервіс та причинного зв`язку між протиправними діями і негативними наслідками.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржені судові рішення у частині відмови у задоволенні позову та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Також заявник просить змінити мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції та змінити розмір стягнутої судом першої інстанції моральної шкоди.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції у частині визнання неправомірною бездіяльності КП Жилкомсервіс , отже дійшов суперечливих висновків при відмові у задоволенні позову до

КП Жилкомсервіс про відшкодування шкоди. Поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що КП Жилкомсервіс неналежним чином виконувало свої обов`язки, передбачені положеннями чинного законодавства України, що спричинило та продовжує спричиняти шкоду майну позивача. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідачів позивачу було заподіяно майнову та моральну шкоду. Для визначення розміру завданої позивачу шкоди та вартості ремонтно-будівельних робіт експертам необхідно було надати проектно-кошторисну документацію, а позивач позбавлений можливості звертатись за її виготовленням до відповідних організацій.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 02 липня

2002 року № 6-02-221979 ОСОБА_1 набув право власності на квартиру

АДРЕСА_1 . Квартира приватизована відповідно до Закону України Про приватизацію державного житлового фонду .

Право власності на вказану квартиру зареєстроване КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації 11 липня 2002 року та вписано в реєстрову книгу за № П-6-15582.

Відповідно до технічного паспорту, виготовленого станом на 20 червня

2002 року, квартира розташована на першому поверсі одноповерхового будинку і складається з 2-х кімнат, житловою площею 9,8 кв. м та 19,0 кв. м, кухні, площею 12,5 кв. м, коридору, площею 2,5 кв. м, кладової - 4,0 кв. м. Матеріали зовнішніх стін - цегла, матеріал перекриття - дерево.

Житловий будинок АДРЕСА_2 складається з квартири АДРЕСА_5 .

На замовлення департаменту житлового господарства Харківської міської ради ТОВ Харківреконструкція було розроблено технічний висновок про стан будівельних конструкцій будинку

АДРЕСА_2 . Вказаний висновок було розроблено в серпні 2011 року. Встановлено, що одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_5 літ. Г -1 , побудови до 1917 року , розташований в глибині забудови

по АДРЕСА_6 . На відстані

1,5-1,6 м від торця будівлі розташовані металеві гаражі, збудовані

в 90-х роках заводом Світло шахтаря , а до кутової частини будинку примикають цегляні гаражі мешканців розташованого поруч житлового будинку. Територія навколо будівлі не має благоустрою. Між торцем житлового будинку та гаражем постійно накопичується вода, оскільки уклін даху гаражів спрямований у бік житлового будинку. З боку входу до квартири є пониження рельєфу. Відмостка навколо будинку та гаражів відсутня. Будинок є малоцінним. Планувальні і конструктивні рішення не відповідають діючим будівельним, санітарним і протипожежним нормам.

У 2011 році з метою проведення підтримуючого ремонту був виконаний поточний ремонт фасаду будинку.

За інформацією департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 04 березня 2016 року і КП Жилкомсервіс від 15 липня 2016 року рішенням Жовтневого районного виконавчого комітету м. Харкова

від 18 жовтня 1983 року № 176-7 квартира

АДРЕСА_1 була визнана ветхою із загальним фізичним зносом 71,5%.

Враховуючи те, що будинок перебуває у ветхому стані, мешканцям будинку нараховується пільга за квартирною платою у розмірі 50%.

Відповідно до відповіді департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 18 жовтня 2016 року з 2007 року по теперішній час капітальний ремонт будинку

АДРЕСА_2 не проводився.

06 квітня 2016 року постійно діючою комісією по обстеженню санітарно-технічного стану житлового фонду комунальної власності було проведено обстеження стану вказаного будинку. Було встановлено, зокрема, що цегляна кладка стін місцями пошкоджена, є відхилення від вертикалі, в приміщенні кухні має місце просідання напільного покриття. Комісією було зроблено висновок, що для визначення технічного стану будівельних конструкцій будови, в якій знаходиться квартира

АДРЕСА_5 , необхідне виготовлення технічного висновку спеціалізованої проектної організації, яка має ліцензію на проведення даного виду робіт.

Згідно висновку про технічний стан житлового будинку

по АДРЕСА_2 , складеного

КП Харківспецбуд 01 липня 2015 року, на підставі проведеного дослідження та згідно положень висновку ТОВ Харківреконструкція

від 2011 року спеціалістами КП Харківспецбуд були розроблені наступні рекомендації: здійснити вертикальне планування з відводом води від будови з облаштуванням відмостки навколо будівлі завширшки 1,2 м;виступаючі ділянки цегляної відкладки торцевої частини перекласти, розібрану ділянку дерев`яної стіни відновити; існуючу обшивку стін руберойдом зняти; прогнивші ділянки дерев`яного перекриття замінити на нові; фронтон с торцевої частини виконати з вогнетривких матеріалів.

Відповідно до висновку комісійної будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 08 червня 2018 року № 11272/12723 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз

ім. М. С. Бокаріуса ступінь фізичного зношення житлового будинку

АДРЕСА_5 в якому знаходиться квартира АДРЕСА_5 , що належить ОСОБА_1 , на момент проведення обстеження - 70%, технічний стан оцінюється як - ветхий. Стан земельної ділянки, на якій розташовано будинок, характеризується як не упорядкований, захаращений, з відсутністю елементів благоустрою та несприятливим впливом суміжних територій. Житловий будинок

АДРЕСА_2 не відноситься до 4 категорії технічного стану - аварійний.Планувальні і конструктивні рішення щодо житлового будинку АДРЕСА_2 частково не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

В ході експлуатації будинку вимоги Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій щодо своєчасності, повноти його профілактичного та технічного обслуговування, а також граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилого будинку не дотримано. Пошкодження елементів конструкцій, інженерних мереж житлового будинку АДРЕСА_5 викликані комплексом причин. Надано перелік пошкоджень конструктивних елементів житлового будинку АДРЕСА_2 . Зазначено комплекс причин внаслідок яких вони виникли, в тому числі від дії зовнішніх факторів, зокрема механічного впливу, підмиву, планування та просідання ґрунту на суміжних територіях, відокремити які не уявляється можливим. Відповідність санітарних умов в квартирі

АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , вимогам чинного законодавства та визначення причинного зв`язку між виявленими пошкодженнями елементів, конструкцій, інженерних мереж вказаного будинку і відхиленнями санітарних умов в квартирі від вимог чинного законодавства не входить до компетенції експерта з будівельно-технічних досліджень. Визначити розмір майнової шкоди житловому будинку

АДРЕСА_2 , завданої внаслідок дії вищезазначених причин, не надається можливим з причин, вказаних у дослідженні. Надано перелік ремонтно-відбудовчих робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень та для приведення житлового будинку

АДРЕСА_2 до нормального експлуатаційного стану. Встановити вартість ремонтно-відбудовчих робіт з урахуванням будівельних матеріалів не надається можливим з причин, вказаних у дослідженні.

Житловий будинок АДРЕСА_5 в комунальній власності територіальної громади м. Харкова та перебуває на балансі

КП Жилкомсервіс .

Згідно відповіді департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради від 12 жовтня 2016 року титульні списки ремонтних робіт формуються КП Жилкомсервіс та погоджуються з районною адміністрацією за місцем знаходження житлового фонду.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги від 24 червня 2004 року № 1875-ІV тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон

№ 1875-І V ).

Відповідно до частин другої, шостої статті 19 Закону № 1875-ІV учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно

від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до статті 13 Закону № 1875-ІV залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання,централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Частиною другою статті 24 Закону № 1875-ІV встановлено, що балансоутримувач зобов`язаний укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 24 Закону № 1875-ІV балансоутримувач зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, а також забезпечити належну експлуатацію та утримання майна, що передане на його баланс.

Підпунктом 8 частини другої статті 25 Закону № 1875-ІV встановлено обов`язок управителя забезпечувати здійснення профілактичних, поточних, капітальних та аварійних ремонтів відповідно до встановлених стандартами, нормативами, нормами і правилами вимог щодо строків та регламентів.

Відповідно до положень статті 25 Закону № 1875-ІV управитель має право, зокрема, укладати договори з виробниками, виконавцями, споживачами в порядку, встановленому законом.

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 26 липня 2006 року

№ 69/06 управління житловим господарством здійснює КП Жилкомсервіс .

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 20 грудня 2006 року № 1186 визначено виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Харкова з управління будинком, спорудою або групою будинків - КП Жилкомсервіс , з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - житлово-експлуатаційні підприємства комунальної власності територіальної громади міста Харкова відповідно до рішення від 07 вересня 2005 року.

Статтями 30, 31 Закону України Про місцеве самоврядування передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності; організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об`єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, шляхів місцевого значення, а також капітального та поточного ремонту вулиць і доріг населених пунктів та інших доріг, які є складовими автомобільних доріг державного значення (як співфінансування на договірних засадах).

За змістом статті 322 Цивільного кодексу України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є заподіяння майнової шкоди.

Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно з частинами першою статті 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1167 ЦК Українипередбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

Частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, врахувавши наведені вище норми матеріального права та обставини справи, належним чином дослідивши та давши оцінку поданим сторонами доказам, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що внаслідок бездіяльності КП Житлокомсервіс йому завдана майнова шкода, пошкоджено його майно - квартиру АДРЕСА_10 , а також відсутні докази наявності причинно-наслідкового зв`язку між негативними наслідками та діями чи бездіяльністю відповідачів. Також позивач належними та допустимими доказами не довів, що дії КП Житлокомсервіс були протиправними та спричинили йому моральної шкоди.

Судом апеляційної інстанції враховано, що рішенням Жовтневого районного виконавчого комітету м. Харкова від 18 жовтня 1983 року № 176-7 квартира АДРЕСА_11 була визнана ветхою із загальним фізичним зносом 71,5%, для сім`ї позивача із 5 осіб (він, дружина, троє дітей) була запланована в порядку відселення з ветхого будинку трикімнатна ізольована квартира

АДРЕСА_12 квартиру АДРЕСА_5 ) планувалося знести або перевести в нежитловий фонд. Перед оформленням ордера ОСОБА_1 розірвав шлюб зі своєю дружиною ОСОБА_4 і був знятий з квартирного обліку з її облікової справи. Таким чином, зазначену ізольовану квартиру отримала ОСОБА_5 на себе та трьох дітей, що підтверджується ордером, виданим 17 листопада 1989 року виконавчим комітетом Комінтернівської ради народних депутатів м. Харкова. Після приватизації

ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_11 в ній знову зареєструвалися всі відселені громадяни.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що тягар утримання житлового приміщення лежить на власникові цього приміщення в силу статті 322 ЦК України, а тому позивач також зобов`язаний брати участь у проведенні поточного та капітального ремонту квартири, утриманні прибудинкової території.

Посилання касаційної скарги на те, що суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення суду першої інстанції у частині визнання неправомірною бездіяльності КП Житлокомсервіс не впливає на правильність висновків суду апеляційної інстанції та не може бути підставою для скасування судового рішення. Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції містить відповідні висновки суду апеляційної інстанції із зазначенням відсутності підстав для задоволення позову у цій частині.

Також колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності підстав для збільшення суми моральної шкоди, стягнутої з департаменту житлового господарства Харківської міської ради на його користь.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних по суті спору висновків судів попередніх інстанцій, а у значній мірі зводяться до необхідності переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першоїсудової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 вересня 2019 року у незміненій під час апеляційного перегляду частині та постанову Харківського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович