Рішення

від 10.04.2020 по справі 433/387/20

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/387/20

Провадження № 2/433/370/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2020 року Троїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Суського О.І.,

за участю секретаря судового засідання - Кіян А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого зазначено, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0203. Також, ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0204. Також, ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0205 Між ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу належних йому зазначених вище земельних ділянок. Позивачем було передано відповідачу домовлені суми за відчуження належного йому зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 60 000 гривень, по 20 000 гривень за кожну земельну ділянку, про що було вчинено відповідні розписки та договори купівлі-продажу від 01 листопада 2019 року з актами приймання-передачі земельних ділянок. На даний час позивач не має можливості оформити вищезазначені правочини у нотаріальному порядку, оскільки відповідач ухиляються від нотаріального посвідчення відповідних договорів купівлі-продажу. Таким чином, позивач просить суд визнати дійсними укладені правочини та право власності за ним на вищезазначені земельні ділянки, що раніше належали відповідачу.

Позивач у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, вивчивши та проаналізувавши доводи, матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Судом встановлено, що дійсно відповідачу ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0203 (а.с. 28-31).

Також, ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0204 (а.с. 37-40).

Також, ОСОБА_2 на підставі права власності належить земельна ділянка площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0205 (а.с. 32-36).

ОСОБА_2 на даний час є громадянином РФ (а.с. 26-27).

Між ОСОБА_1 , з однієї сторони, та відповідачем ОСОБА_2 , з іншої, була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу належних йому зазначених вище земельних ділянок.

Позивачем було передано відповідачу домовлені суми за відчуження належного йому зазначеного вище нерухомого майна у розмірі 60 000 гривень, по 20 000 гривень за кожну земельну ділянку, про що було вчинено відповідні розписки та договори купівлі-продажу від 01 листопада 2019 року з актами приймання-передачі земельних ділянок.

Згідно п. 10 договорів відповідач був зобов`язаний з`явитися до приватного нотаріуса Троїцького районного нотаріального округу Луганської області Гапочки Е.Г. для посвідчення вищезазначених договорів купівлі-продажу 15 листопада 2019 року о 10 годині 00 хвилин. Однак, з невідомих причин, до нотаріуса усі відповідач зазначеної дати та в зазначений час не з`явився, у наслідок чого йому було направлено повідомлення, в якому відповідачу було запропоновано з`явитися до нотаріуса 02 грудня 2019 року. Вказані повідомлення відповідач отримав 28 листопада 2019 року, однак з невідомих причин до нотаріуса знову не з`явився. 04 грудня 2019 року відповідачу повторно було направлено повідомлення, в якому йому було запропоновано з`явитися до нотаріуса 16 грудня 2019 року. Вказане повідомлення відповідач отримав 12 грудня 2019 року, однак з невідомих причин до нотаріуса відповідач знову не з`явився (а.с. 6-23).

Таким чином, на даний час, позивач не має можливості оформити вищезазначені правочини у нотаріальному порядку, оскільки відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення відповідних договорів купівлі-продажу.

Так, відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу, одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

З огляду на вищезазначене, ОСОБА_1 домовився з відповідачем щодо усіх істотних умов укладеного між нами відповідного правочину купівлі-продажу належного відповідачу вищевказаного нерухомого майна у вигляді земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, згідно з якими позивачу у власність перейшли вказані вище земельні ділянки, дані правочини відповідають дійсній волі сторін, що підтверджується вищевикладеними обставинами, однак підстави для нотаріального посвідчення зазначених правочинів відсутні з незалежних від позивача зазначених вище обставин. Дані правочини на даний час не потребують державної реєстрації, а тому порушене право позивача може бути предметом захисту у судовому порядку.

Вказана правова позиція висловлена у аналізі Верховного суду України за 2013 рік про застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ, згідно якого з 01 січня 2013 року державна реєстрація правочинів щодо нерухомості скасована, тому у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий правочин дійсним, наслідком чого є визнання права власності на відповідне нерухоме майно.

У даному випадку між сторонами правочину мають місце саме зазначені вище правовідносини, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного майнового права, так як у нього відсутні підстави для нотаріального посвідчення відповідних правочинів.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини у справі Зеленчук та Цицюра проти України , було визнано мораторій на продаж земель таким, що порушує права людини.

Також, згідно з п. 15 розд. Х Перехідні положення ЗК України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, не допускається:

а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, земель, що перейшли до комунальної власності відповідно до пункту 21 цього розділу або передані до комунальної власності відповідно до статті 14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб;

б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

З викладеного випливає, що дія мораторію за колом суб`єктів та об`єктів правовідносин поширюється на власників та земельні ділянки: сільгосппризначення державної та комунальної власності; надані для ведення товарного сільгоспвиробництва; виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства; земельні частки (паї).

В даному випадку, мова йдеться про земельні ділянки отриманні власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай) за рахунок паювання земель колективної власності.

Тобто заборона на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та зміну цільового призначення земельних ділянок не поширюється на громадян - власників земельних ділянок із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства та для ведення особистого селянського господарства, які набули право власності на них: на підставі цивільно-правових угод; у результаті прийняття спадщини; у межах норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, визначених ст. 121 ЗК України.

Таким чином, на земельні ділянки, отриманні в порядку частин 6-9 статті 118 Земельного кодексу України, з цільовим призначенням для ведення садівництва та для ведення особистого селянського господарства мораторій не розповсюджується.

З огляду на вищезазначені обставини, позивач є законним власником вищезазначених земельних ділянок, оскільки набув їх у власність з підстав, що не суперечать закону, у зв`язку з чим, на підставі вищевикладеного, ст.ст. 220, 328, 334, 638, 655 ЦК України, ст.ст. 118, 121 ЗК України, керуючись 5-13, 76-81, 89, 142, 206,211, 258-259, 265, 272, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів купівлі-продажу дійсними та визнання права власності, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 10 від 01 листопада 2019 року, за яким ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0203.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0203.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 11 від 01 листопада 2019 року, за яким ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0205.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0205.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу № 12 від 01 листопада 2019 року, за яким ОСОБА_1 купив, а ОСОБА_2 продав земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0204.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку площею 1,2179 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Вівчарівської сільської ради Троїцького району Луганської області, кадастровий номер земельної ділянки 4425484000:05:004:0204.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України через Троїцький районний суд Луганської області до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.І.Суський

10.04.20