Рішення

від 14.04.2020 по справі 528/209/20

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Гребінківський районний суд Полтавської області

Справа № 528/209/20

Провадження № 2/528/164/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14 квітня 2020 року м. Гребінка

Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:

судді Шевченко В.М.,

секретар судового засідання Кузуб В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позивного провадження

цивільну справі № 528/209/20

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

третя особа - Наталівська сільська рада Гребінківського району,

про визнання особи такою, що втратила право користування житловим будинком,

учасники справи:

не з`явились,

УСТАНОВИВ:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві приватної власності. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовують тим, що з весни 2013 року ОСОБА_2 у будинку за місцем реєстрації не проживає та не користується житловим будинком за місцем реєстрації, фактично проживає за іншою адресою. Добровільно вирішити питання про зняття з реєстрації відповідач не бажає, а факт реєстрації відповідача у зазначеному будинку перешкоджає позивачу на власний розсуд розпоряджатися власним нерухомим майном.

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Від позивача ОСОБА_1 надійшли заяви про розгляд справи без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягає, просить задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення /а.с. 28/.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, поштове відправлення з копіями ухвали, позовної заяви з додатками отримав 24.03.2020 /а.с. 24/, в тому числі був повідомлений через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщеного 19.03.2020. Правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного, суд прийшов висновку про можливість проведення заочного розгляду справи, про що постановлено ухвалу.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності заперечень відповідача, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_3 від 03.04.2008 та зареєстровано КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації в книзі № 10 запис № 2694 /а.с. 7,8/.

Технічний паспортам на будинок АДРЕСА_1 виготовлений КП Лубенське міжрайонне бюро технічної інвентаризації від серпня 2003 на ОСОБА_1 /а.с.9-10/.

За даними довідки, виданої виконавчим комітетом Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області № 02-28/6 від 23.01.2020 ОСОБА_2 , 1986 року народження зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично по місцю реєстрації не проживає з 2013 року /а.с. 11/.

За відомостями, наданими виконавчим комітетом Гребінківської міської ради про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , значиться за адресою місця реєстрації: АДРЕСА_1 /а.с. 16/.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Нормами ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні; право приватної власності є непорушним.

За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд (ч. 1 ст. 383 ЦК України, ст. 150 ЖК УРСР ).

Згідно із ч. 1 ст. 156 ЖК УРСР члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ст. 405 ЦК України члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

За нормою ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до пункту 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі Прокопович проти Росії (Prokopovich v. Russia) житло - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання житлом , що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (див. також рішення Європейського суду з прав людини по справі Баклі проти Сполученого Королівства від 11 січня 1995 року, п. 63).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , понад один рік, а саме з 2013 року, як зазначено в довідці виданій виконавчим комітетом Наталівської сільської ради Гребінківського району Полтавської області, не користується жиловим будинком, не несе жодних витрати по утриманню житла. Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про намір вселення відповідача до будинку за АДРЕСА_1 , чи вчинення власником будинку перешкод відповідачу у користуванні житловим приміщенням.

За таких обставин, враховуючи, що права власника порушені, а власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає усунення будь-яких порушень його прав власника житлового приміщення, в даному випадку шляхом визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позовні вимоги підлягають задоволенню.

При визнанні судом відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, судом не вбачається порушення пункту 1 статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки відповідач тривалий час не проживає у зазначеному будинку, тобто будинок не є житлом відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Кривіцька і Кривіцький проти України в контексті Конвенції поняття житло не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За заявою позивача суд не здійснює розподілу судових витрат.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 383, 386, 391, 405 Цивільного кодексу України, ст.ст. 150, 156 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 141, 209, 258, 264, 268, 354, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

У Х В А Л И В:

позов - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Копію рішення направити учасникам справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Гребінківським районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ст. 284 ЦПК України).

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо на нього не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд Полтавської області у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Гребінка, вул. Я. Мудрого, 4, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud1605.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Наталівська сільська рада Гребінківського району, код ЄДРПОУ 13956289, адреса: вул. Броваря, 34А, с. Олексіївка, Гребінківського району, Полтавської області.

Повний текст судового рішення складено 14.04.2020.

Суддя В. Шевченко