Справа № 541/2922/19
Провадження №2/541/370/2020
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
09 квітня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі: головуючої судді: Андрущенко-Луценко С.В.,
з участю секретаря судового засідання: Калініченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргороді в порядку загального провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Клюшниківської сільської ради Миргородського району про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
27.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до Миргородського міськрайонного суду із вище зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , з яким на день його смерті була зареєстрована дружина, а матір позивачки ОСОБА_3 . За життя ОСОБА_2 працював в КСП ім. Куйбишева та був внесений у списки громадян -членів КСП ім. Куйбишева, розташованого на території Клюшниківської сільської ради Миргородського району, але отримати сертифікат на право на земельну частку (пай) при житті не встиг. Спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_3 , шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки проживала з ним на час смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 її мати ОСОБА_3 померла. Одразу після смерті матері вона фактично прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном: будинком АДРЕСА_1 , а також речами домашнього вжитку, меблями, сільськогосподарськими інструментами, тощо. Також до складу спадкового майна ввійшло успадковане матір`ю після смерті чоловіка ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), яке вона не встигла юридично на себе оформити отримавши правовстановлюючий документ.
При зверненні до органів нотаріату для оформлення спадщини, ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва на право власності на таке спадкове майно як право на земельну частку (пай) в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа та відсутністю доказів прийняття спадщини позивачкою, родинних відносин між померлою та позивачкою. В зв`язку з вказаними обставинами у позивачки відсутні умови для одержання в органах нотаріату свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), тому позивачка з метою захисту своїх прав звернулася до суду з цим позовом.
В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про день та час судового розгляду справи.
Представник позивачки адвокат Москаленко М.П. позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив його задовольнити, як законний та обґрунтований.
Представник відповідача Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи у його відсутність проти задоволення позову не заперечує. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Враховуючи згоду представника позивача, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі даних та доказів, відповідно до ст.223 ч.4 ЦПК України.
Заслухавши пояснення представника позивачки, показання свідків, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 12, 81 ЦПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , який на час смерті був зареєстрований та проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 (а.с.7), що підтверджується довідкою Клюшниківської сільської ради Миргородського району та копією свідоцтва про одруження (а.с.7-8). Також дана обставина підтверджується випискою з погосподарської книги Клюшниківської сільської ради Миргородського району (а.с.18).
За життя ОСОБА_2 мав право на земельну частку (пай), що підтверджується довідкою відділу у Миргородському районі головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 був включений до списку громадян членів КСП ім. Куйбишева, розташованого на території Клюшниківської сільської ради Миргородського району що додається до Державного акту на право колективної власності на землю (а.с.9-15).
З розрахунку вартості середньої земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах в КСП ім.. Куйбишева вбачається, що розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах складає 4,32 га (а.с.16).
Отже, у відповідності до ст. 549 ЦК України 1963 року ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 і до складу цього спадкового майна входить набуте ним право на земельну частку (пай).
ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть (а.с.17).
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла позивачка ОСОБА_1 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, оскільки здійснює догляд за будинковолодінням, що залишилося після смерті матері.
Позивачка ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, свідоцтвом про укладення шлюбу, яке свідчить про зміну прізвища позивачки (а.с.11-12). Зазначення в свідоцтві про народження позивачки її імені ОСОБА_1 , а імені матері позивачки, як ОСОБА_3 , є різновидом імен ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а тому у суду не виникає ніяких сумнівів щодо родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_3 , як між матір`ю та дочкою.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що знали ОСОБА_3 , а тому стверджують, що вона була матір`ю позивачки ОСОБА_1 . Поховала ОСОБА_3 позивачка. Після смерті матері позивачка здійснювала догляд за будинком, ремонтувала його, обробляла город.
Отже, доведено, що після смерті матері ОСОБА_3 , позивачка фактично прийняла спадщину шляхом вступу з управління та володіння майном належним спадкодавцю: будинком, речами домашнього вжитку, меблями в будинку, сільськогосподарським інструментом, ощадною книжкою, тощо, якими володіє до даного часу.
Постановою приватного нотаріуса від 19.12.2019 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай) після померлої матері ОСОБА_3 відмовлено ОСОБА_1 в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), відсутністю доказів прийняття спадщини позивачкою та родинних відносин (а.с.19-20). Інших спадкоємців крім позивачки ні за законом ні за заповітом не встановлено.
З роз`яснень, викладених в п. 2 та п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику справах про спадкування" слідує, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа, може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січна 2004 року тощо.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду Україні № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику справах про спадкування" слідує, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP.
Згідно ст. ст. 524, 525, 526, 529 Цивільного кодексу Української PCP (1963 року), який діяв на той час спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом мас місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, місцезнаходження майна або його основної частини. Спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.
Відповідно до ч 2 ст. 548 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Статтею 549 Цивільного кодексу Української РСР (1963 року) визнавалось, що спадкоємець прийняв спадщину: якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно з нормами ст. 25 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію" та ст. 3 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" право на земельну частку (пай) може бути об`єктом спадкування.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Згідно ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику суду як джерело права.
Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Поняття власності чи майна за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини майном в розумінні статті і Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.
Позивач є спадкоємцем по закону майна, яке належало померлій ОСОБА_3 і вона вчинила дії по прийняттю спадщини, шляхом вступу в управління та володіння. ЇЇ право ніким не оспорюється, а отже підстав для визнання спадщини відумерлою немає.
Суд, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивачка не заявляє вимоги про стягнення з відповідача на її користь судових витрат, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 548,549,555 ЦК Української РСР 1963 року, ст.ст. ст. ст. 5,10, 12, 13, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Клюшниківської сільської ради Миргородського району ( 37620, с. Клюшниківка, вул. Шевченка,35 Миргородського району, ЄДРПОУ 24829602) про встановлення фактів, що мають юридичне значення та визнання права на отримання земельної частки (паю) в порядку спадкування за законом -задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка с. Клюшниківка Миргородського району Полтавської області є рідною дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Клюшниківка Миргородського району Полтавської області спадщини шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою с. Клюшниківка Миргородського району Полтавської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 право на отримання земельної частки (паю) розміром 4,32 умовних кадастрових гектарів у землі, яка перебувала у колективній власності КСП ім.. Куйбишева, розташованої на території Клюшниківської сільської ради Миргородського району Полтавської області згідно Державного акту ІІ-ПЛ №000106 від 09.02.1996 року виданого колективному сільськогосподарському підприємству ім. Куйбишева, яку вона прийняла після смерті свого чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.
Суддя: С. В. Андрущенко-Луценко
Суд | Миргородський міськрайонний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 09.04.2020 |
Оприлюднено | 15.04.2020 |
Номер документу | 88753525 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Цивільне
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Андрущенко-Луценко С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні