Справа № 136/1949/19
провадження № 2/136/582/19
РІШЕННЯ
іменем України
"10" квітня 2020 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Кривенка Д.Т.
за участі секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту перебування на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до відповідача, обґрунтовуючи його підставність тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом вчиненим за життя спадкодавця 09.04.1998 , відповідно до якого вона заповіла належний їй житловий будинок позивачеві ОСОБА_1 , утім до складу спадкової маси увійшло ще право на земельну частку (пай), що розташована на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП "Ранок", що не було охоплено заповітом. Позивач, будучи онуком спадкодавця, проживав з останньою з 1996 року та перебував на її утриманні, оскільки був неповнолітнім, отож спадщину прийняв в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства, інші спадкоємці відсутні, утім позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, оскільки відсутні документи на підтвердження факту прийняття спадщини, а також втрачено правовстановлюючі документи на майно, що увійшло до складу спадкової маси, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
У визначений судом строк відзиву відповідачем подано не було, однак сільський голова надав суду заяву про визнання позову, не заперечував щодо його задоволення, а розгляд справи просив проводити за його відсутності.
У підготовче судове засідання позивач не з`явився, у позові просив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.
З огляду на визнання позову відповідачем, суд вважає за доцільне ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження в даному судовому засіданні, за відсутності сторін, на підставі зібраних у справі доказів, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання технічними засобами.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши усі зібрані у справі докази, встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Біла Липовецького району Вінницької області померла ОСОБА_2 , в підтвердження чому є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 5). Після її смерті відкрилась спадщина.
Згідно інформації, що була отримана судом із нотаріальних установ спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заведена.
Як убачається із довідок виданих виконавчим комітетом Білянської сільської ради від 15.08.2019 за №348-353, ОСОБА_1 являється внуком ОСОБА_2 ОСОБА_1 , 1984 року народження, перебував на утриманні баби ОСОБА_2 з 1996 року по день смерті останньої. ОСОБА_1 спадщину прийняв фактично, шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, інші спадкоємці, які прийняли спадщину відсутні.
За правилами ст.531 ЦК УРСР до числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства.
У п.8. постанови ПВСУ Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995, зазначено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України (ЦК) ( 1540-06 ) не менше одного року.
Аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що обставини наведені у позові щодо перебування ОСОБА_1 , який був неповнолітнім, на утримані спадкодавця не менше одного року підтверджені належними та допустимими доказами, від встановлення даного факту залежать спадкові права позивача, а іншого порядку їх встановлення, як поміж судового, діючим законодавством не передбачено, отож позов в цій частині підлягає до задоволення.
Вирішуючи вимоги про визнання за позивачем права власності на майно, суд виходить з такого.
Факт належності ОСОБА_2 права на майно у вигляді земельної частки (паю) підтверджується Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ВН №0171584, що зареєстрований 15.10.1996 року за №413 у Книзі реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) (а.с.6).
Судом встановлено, позивач спадщину прийняв, в силу діючого законодавства на час відкриття спадщини (ст.548, 549 ЦК УРСР), отож вона йому належить з моменту відкриття.
Наявність інших спадкоємців, які прийняли спадщину не встановлена, відтак позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлений можливості за відсутності правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), у зв`язку із його втратою, що також підтверджено матеріалами справи.
У п.23 постанови ПВСУ від 30.05.2008 за №7 Про судову практику у справах про спадкування зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Зважаючи на те, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено, отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
З огляду на викладене, суд дійшов до переконання, що обставини, які викладені у позовній заяві в цій частині також доведені належними та допустимими доказами.
Крім цього, представник відповідача надав заяву про визнання позову.
Ураховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд приймає визнання позову та виносить рішення у підготовчому судовому засіданні про його задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.524-526, 529, 548, 549 УРСР, ст.392 ЦК України, ст. 200, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області (місце проживання: вул. Миру 51, с. Біла, Липовецький р-н, Вінницька обл., 22520, ЄДРПОУ - 04328950) про встановлення факту перебування на утриманні та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, - задовольнити у повному обсязі.
Встановити юридичний факт, що ОСОБА_1 перебував на утриманні ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1996 року подень її смерті, тобто не менше одного року.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 4,57 умовних кадастрових гектари на території Білянської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у КСП Ранок згідно із сертифікатом серія ВН №0171584, що зареєстрований 15.10.1996 за №413 в книзі реєстрації сертифікатів, у порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів учасниками справи до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.Т. Кривенко
Суд | Липовецький районний суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2020 |
Оприлюднено | 15.04.2020 |
Номер документу | 88754818 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Липовецький районний суд Вінницької області
Кривенко Д. Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні