Рішення

від 14.04.2020 по справі 336/6125/19

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

№ 336/6125/19

№ 2/336/551/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 14 квітня 2020 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого - судді Зарютіна П.В.,

при секретарі Когут С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі органу Тернівської сільської ради до ОСОБА_1 , третя особа ДП Запорізьке лісомисливське господарство , про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, за яким просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Тернівської сільської ради шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 11571,56 грн. та судовий збір на користь Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури у сумі 1921 грн.

У порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Справа була призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, при цьому відповідач, не подав відзив.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що заявлений позов підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та стани місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами глава власності народу відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не злодіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст. 40 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про рослинний світ спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Статтею 40 Закону України Про рослинний світ передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 39 Лісового кодексу України, ліси України за екологічним і соціально-економічним значенням та залежно від основних виконуваних ними функцій поділяються на категорії, зокрема на захисні ліси. Поділ лісів на категорії залежно від основних виконуваних ними функцій проводиться в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 7 постанови Кабінету міністрів України № 733 від 16.05.2007, до категорії захисних лісів відносяться лісові ділянки, що виконують функцію захисту навколишнього природного середовища та інженерних об`єктів від негативного впливу природних та антропогенних факторів, зокрема лісові насадження лінійного типу (полезахисні лісові смуги).

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 41 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища економічні заходи забезпечення охорони зтавколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

У відповідності до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у роз`ясненнях Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища за № 025/744 від 27.06.2001 (із змінами та поповненнями) визначено, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 , 21.01.2019 року о 04 годині 00 хвилин у кварталі 10, виділі 10 Михайлівського лісництва ДП Запорізьке ЛМГ , що розташований на землях Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, за допомогою бензопили скоїв незаконну порубку двох дерев акації білої діаметрами пня 28 см, 35 см, що є порушенням ст.ст. 69, 89, 105 Лісового кодексу України.

Інженером з охорони і захисту лісу ДП Запорізьке ЛМГ 28.01.2019 відносно ОСОБА_1 винесено постанову №000008 про накладення адміністративного стягнення за ст. 65 КУпАП.

Згідно квитанції № 0.0.1252578681.1 від 28.01.2019 ОСОБА_1 сплачено штраф в сумі 255 грн.

У результаті даного адміністративного правопорушення розмір шкоди, заподіяної ОСОБА_1 , незаконним вирубуванням у кварталі 10, виділі 10 Михайлівського лісництва ДП Запорізьке ЛМГ , двох дерев акації білої до ступеня припинення росту, складає 11571 гривня 56 копійок.

Вказана майнова шкода правопорушником у добровільному порядку не відшкодована.

Таким чином, встановлено факт протиправної поведінки Відповідача, його вини, шкоди, внаслідок порушення ним природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв`язку між діями та завданою шкодою.

Отже, відповідач повинен відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу.

Відповідно до ст. 6 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави.

Згідно із ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно - соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Порушення природоохоронного законодавства спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в результаті вирубки дерев.

Несплата ОСОБА_1 шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, призводить до ненадходження до бюджету коштів, необхідних для забезпечення функцій Держави, визначених Конституцією України, та відповідно завдає шкоди інтересам держави та територіальної громади.

Тернівська сільська рада Вільнянського району відповідно до вимог ст. 15 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави.

Своїм листом від 12.09.2019 Тернівська сільська рада повідомила, що заходи представницького характеру не вживались через відсутність підстав для стягнення шкоди.

Вищевказане свідчить про нездійснення захисту органом місцевого самоврядування Тернівською сільською радою Вільнянського району законних інтересів територіальної громади, а саме стягнення коштів до бюджету сільської ради.

Підставою представництва держави в даному випадку є порушення економічних та матеріальних інтересів держави в особі Тернівської сільської гади Вільнянського району Запорізької області, яка згідно ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, однак у зв`язку з певними обставинами не має можливості самостійно звернутися із заявою до суду.

Вказане достовірно підтверджується, копією листа ДП Запорізьке ЛМГ від 18.04.2019 вих. № 224 на адресу Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури, листа ДП Запорізьке ЛМГ від 11.07.2019 вих. № 368 на адресу Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури , копією листа ДП Запорізьке ЛМГ від 13.08.2019 вих. № 406 на адресу Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури, копією протоколу №000008 від 21.01.2019 про адміністративне правопорушення, копією постанови №000008 від 28.01.2019 про накладення адміністративного стягнення; копією польовим переліком відомість дерев №000008 від 21.01.2019; копією викопіювання з планшету Михайлівського лісництва квартал 10, виділ 10; копією квитанції № 0.0.1252578681.1 від 28.01.2019 про сплату ОСОБА_1 штрафу в сумі 255 грн. , копією розрахунку збитків, заподіяних незаконною порубкою дерев, копією листа Тернівського сільського голови від 12.09.2019 № 02-01-37/369 на здресу Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури, копією листа начальника відділу у Вільнянському районі ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.07.2019 на адресу Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141, 258-273 ЦПК України, ст. 386, 391 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов заступника керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області (місце знаходження: вул. Шевченка, 50/57, м. Токмак Запорізької області) в інтересах держави в особі органу Тернівської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 4, с. Тернівка, Вільнянський район Запорізької області, код ЄДРПОУ- 04353304) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), третя особа ДП Запорізьке лісомисливське господарство (місцезнаходження: вул. Чумаченка, 15-в, м. Запоріжжя, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ-33431745), про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Тернівської сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, 4, с. Тернівка, Вільнянський район Запорізької області, код ЄДРПОУ- 04353304) шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев у сумі 11571,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Прокуратури Запорізької області в особі Токмацької місцевої прокуратури судовий збір у сумі 1921 грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя П.В Зарютін