Рішення

від 08.04.2020 по справі 441/65/20

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

441/65/20 2/441/333/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2020 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань Гелецької Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області, Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним розпорядження та Державного акта на право приватної власності на землю, визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 14.01.2020 звернувся в суд з позовом до Городоцької районної державної адміністрації Львівської області, Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання недійсним розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області №885 від 08.12.2000 в частині передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачі Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 , визнання недійсним Державного акту серії ІІІ - ЛВ №042640 на право приватної власності на землю, виданого 15.12.2000 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1, 3810 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасування його державної реєстрації за №455, визнання права на земельну частку (пай) площею 1, 67 га, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0091888 від 24.10.1996 за реєстровим №9103, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак йому відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 042640 Городоцькою райдержадміністрацією на ім`я померлого ОСОБА_2 виданий 15.12.2000, тобто після смерті спадкодавця, а заповіт складений на сертифікат серії ЛВ №0091888 від 24.10.1996, а не на земельну частку (пай), інше. Просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 11.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження.

ОСОБА_1 в заяві від 08.04.2020позов підтримав, просив про розгляд справи за його відсутності (а.с. 64).

Сільський голова Легедза М.Б., як представник Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області у заяві № 56 від 26.03.2020 просив про розгляд справи за його відсутності, позов ОСОБА_1 визнав (а.с. 62).

Представник відповідача Городоцької районної державної адміністрації Львівської області та представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися, причин неявки не повідомили (а.с. 63).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

Згідно ст. ст. 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Із матеріалів справи та долучених документів убачається, що ОСОБА_2 , при житті, на випадок своєї смерті, належний йому сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ЛВ в„–0091888 заповів племіннику ОСОБА_1 , означений заповіт 26.11.1996 посвідчений секретарем Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області М`єскало І.В., за реєстровим № 13 (а.с. 8, 32-52).

Заповіт на 07.02.2018 не змінювався та не скасовувався (а.с. 8-зворот).

Згідно Витягу з книги реєстрації сертифікатів на середню земельну частку (пай) Градівської сільської ради №13-0.21-527/103-19 від 24.12.2019, ОСОБА_2 , при житті, належало право на земельну частку (пай) площею 1, 67 ум.кад.га, що на території Градівської сільської ради Гороцького району Львівської області (а.с. 12).

Із довідки Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області №906 від 16.12.2019 убачається, що ОСОБА_2 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 значився зареєстрованим та проживав разом з ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 (а.с. 13).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 4).

Із спадкової справи №51/2019 заведеної 23.09.2019 приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Марців І.В. після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 видно, що 30.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,3810 га, що посвідчений 26.11.1996 секретарем Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області за реєстровим №13, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва, оскільки Державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 042640 виданий Городоцькою райдержадміністрацією на ім`я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто після смерті спадкодавця, а заповіт складений на спадкування документу, а не майна (копія а.с. 32-52).

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

08.12.2000, головою Городоцької райдержадміністрації Ради народних депутатів, на підставі розпорядження №885, 15.12.2000 видано Державний акт серія ІІІ-ЛВ №042640 на право приватної власності на землю площею 1,3810 га призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області, на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тобто через сім днів після смерті спадкодавця (а.с. 14).

Державний акт серії ІІІ-ЛВ №042640 від 15.12.2000 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під №455 (а.с. 14 зворот).

Відповідно до ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках передбачених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав), згідно положень абзацу першого ч.1 ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 3 вищеозначеного Закону передбачено, що держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до глави 16 Цивільного Кодексу України правочин може бути визнано недійсним з підстав, визначених законом. У разі визнання недійсним правочину може бути визнано недійсним і правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності на майно.

У спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце в разі їх видання з порушенням вимог закону, всупереч рішенням чи угодам. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Згідно положень ст. 236 ЦК України правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З огляду на вищенаведене та ураховуючи, що розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації №885 від 08.12.2000 і Державний акт серії ІІІ-ЛВ №042640 на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_2 від 15.12.2000, видані після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а отже в порушення вимог закону, суд визнає недійсними розпорядження в частині передачі в натурі у приватну власність ОСОБА_2 середньої земельної частки (паю), що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області та Державний акт серія ІІІ-ЛВ №042640 на право приватної власності на землю, а також скасовує його державну реєстрацію за №455.

Крім цього, із матеріалів справи убачається, що 24.10.1996 на ім`я ОСОБА_2 , на підставі розпорядження голови Городоцької райдержадміністрації № 589 від 22.07.1996, зареєстровано Сертифікат серії ЛВ № 0091888 на право на земельну частку (пай), що зареєстроваий у Книзі реєстрації сертифікатів на середню земельну частку (пай) за № 9103 (а.с. 12).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4).

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК України в редакції 1963 року, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За положеннями ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Відповідно до ч.1 і ч.2 ст.549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

30.09.2019, приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Марців І.В. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,3810 га, оскільки у заповіті не йдеться про майно, яке підлягає спадкуванню, а про документ на нього (а.с. 10).

Із змісту заповіту ОСОБА_2 , посвідченого 26.11.1996 секретарем Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області М`єскало І.В. за реєстровим № 13 убачається, що ОСОБА_2 , при житті розпорядився по суті своїм майном - правом на земельну частку (пай), згідно сертифікату серії ЛВ №0091888, на користь ОСОБА_1 .

З огляду на вищенаведене, а також ураховуючи фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин і досліджені судом під час розгляду справи докази, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 при житті, набув у встановленому законом порядку, право на земельну частку (пай) площею 1, 67 ум.кад.га, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області, згідно Сертифікату серії ЛВ №0091888, а отже, таке право є об`єктом прав та обов`язків, що входить до складу спадщини по заповіту після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відтак є підстави для визнання за ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) згідно означеного сертифікату, в порядку спадкування за заповітом.

Із матеріалів справи, зокрема позовної заяви від 14.01.2020 та позовної заяви поданої в новій редакції від 06.02.2020, із квитанцій №86 та №87 від 24.12.2019 убачається, що позивачем подано до суду позовну заяву з трьома вимогами немайного характеру, тоді як останнім сплачено 1 536 грн. 80 коп. судового збору, тобто за дві вимоги немайнового характеру.

Отже, з огляду на задоволення вимог позивача та положення ст. ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області та Городоцької районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 по 768 грн. 40 коп. сплаченого ним судового збору та на користь держави по 420 грн. 40 коп. судового збору (за вимогу немайнового характеру), який позивач мав би сплатити 06.02.2020 при зверненні до суду з позовною заявою в новій редакції.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 89, 133, 141, 209, 247, 258 - 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 328, 373, 392, 1218, 1233, 1269 ЦК України, ст. 524, ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визнати недійсним Розпорядження голови Городоцької районної державної адміністрації Львівської області №885 від 08.12.2000 в частині передачі земельної частки (паю) в натурі та видачу Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 .

Визнати недійсним Державний акт серії ІІІ - ЛВ № 042640 на право приватної власності на землю, виданий 15.12.2000 Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області про передачу ОСОБА_2 у власність земельної ділянки площею 1, 3810 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області та скасувати його державну реєстрацію за №455.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , прож. на АДРЕСА_1 ) право на земельну частку (пай) площею 1, 67 ум.кад.га, що на території Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЛВ №0091888 від 24.10.1996 за реєстровим №9103, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області (місцезнаходження с. Градівка, Городоцького району Львівської області, Код ЄДРПОУ: 04372879) та Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження м. Городок, вул. Б.Хмельницького, 2, Львівської області) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_3 , прож. на АДРЕСА_1 ) по 768 грн. 40 коп. судового збору, з кожного.

Стягнути з Градівської сільської ради Городоцького району Львівської області (місцезнаходження с. Градівка, Городоцького району Львівської області, Код ЄДРПОУ: 04372879) та Городоцької районної державної адміністрації Львівської області (місцезнаходження м. Городок, вул. Б.Хмельницького, 2, Львівської області) на користь держави по 420 грн. 40 коп. судового збору, з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, але не пізніше тридцяти днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я : А.М. Малахова - Онуфер