Ухвала

від 14.04.2020 по справі 2-2451/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 14.04.2020 Справа № 2-2451/11

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 2-2451/11 Головуючий у 1-й інстанції: Ярошенко А.Г.

Провадження №22-ц/807/254/20 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.

У Х В А Л А

14 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МАКСИМУМ про зміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2019 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МАКСИМУМ про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі № 2-2451/11 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

На вказану ухвалу засобами поштового зв`язку 11 листопада 2019 року ОСОБА_1 подала апеляційну каргу. (а.с. 15-22).

Однак, під час звернення з апеляційною скаргою, скаржником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. А також не надано копії апеляційних скарг, відповідно до кількості учасників справи.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для сплати судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. та надання суду трьох копій апеляційної скарги з доданими письмовими документами. (а.с. 25-26).

Вказана ухвала суду 21 листопада 2019 року направлена апелянту ОСОБА_1 , на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . (т.с. 3 а.с.27).

На адресу суду 02 січня 2020 року повернувся лист з позначкою на поштовому повідомленні за закінченням строку зберігання (т.с. 3 а.с. 33-34).

На виконання вище вказаної ухвали клопотання від апелянта не надходили.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року апелянту продовжено строк для усунення недоліків та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для сплати судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. та надання суду трьох копій апеляційної скарги з доданими письмовими документами. (а.с. 28-29).

Вказана ухвала суду 24 грудня 2019 року направлена апелянту ОСОБА_1 , на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . (т.с. 3 а.с.30).

На адресу суду 31 січня 2020 року повернувся лист з позначкою на поштовому повідомленні за закінченням встановленого строку зберігання (т.с. 3 а.с. 38-41).

На виконання вище вказаної ухвали клопотання від апелянта не надходили.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 27 січня 2020 року апелянту продовжено строк для усунення недоліків та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для сплати судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. та надання суду трьох копій апеляційної скарги з доданими письмовими документами. (а.с. 35-36).

Вказана ухвала суду 31 січня 2020 року направлена апелянту ОСОБА_1 , на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . (т.с. 3 а.с.37).

На адресу суду 10 березня 2020 року повернувся лист з позначкою на поштовому повідомленні за закінченням встановленого строку зберігання (т.с. 3 а.с. 46).

На виконання вище вказаної ухвали клопотання від апелянта не надходили.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 березня 2020 року апелянту продовжено строк для усунення недоліків та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для сплати судового збору у розмірі 384 грн. 20 коп. та надання суду трьох копій апеляційної скарги з доданими письмовими документами. (а.с. 42-44).

Вказана ухвала суду 05 березня 2020 року направлена апелянту ОСОБА_1 , на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . (т.с. 3 а.с.45).

На адресу суду 13 квітня 2020 року повернувся лист з позначкою на поштовому повідомленні за закінченням терміну зберігання (т.с. 3 а.с. 49).

На виконання вище вказаної ухвали клопотання від апелянта не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановленої статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури і вимоги про необхідність сплати судових витрат не є обмеженням права доступу до суду при забезпеченні належного балансу між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з однієї сторони, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з - іншої.

Окрім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності.

Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга надійшла до Запорізького апеляційного суду 15 листопада 2019 року (а.с.24). Ухвалою апеляційного суду від 18 листопада 2019 року апеляційну скаргу було залишено без руху, та ухвалами Запорізького апеляційного суду від 24 грудня 2019 року, 27 січня 2020 року та 03 березня 2020 року було продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги і зазначені ухвали направлялися ОСОБА_1 , на адресу, зазначену нею в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_1 . Проте, ОСОБА_1 не бажає отримувати вказані ухвали, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові конверти.

Тобто, в провадженні апеляційного суду справа знаходиться понад 4 місяці, Запорізьким апеляційним судом були здійснені всі заходи для усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги і прийняття її до розгляду, але ОСОБА_1 , зловживаючи своїми процесуальними правами, вимоги ухвали не виконала та рухом справи не цікавилась.

Враховуючи вищевикладене та неодноразові намагання Запорізького апеляційного суду забезпечити можливість реалізації конституційного права на апеляційне оскарження, в діях апелянта вбачається ухилення від виконання вимог суду.

За таких обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2019 року необхідно визнати неподаною та повернути на підставі ч.ч.1,3 ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2019 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія МАКСИМУМ про зміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Національний кредит до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - визнати неподаною та повернути скаржнику.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя Г.С. Подліянова