Постанова

від 02.04.2020 по справі 521/6870/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2065/20

Номер справи місцевого суду: 521/6870/19

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2020 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/6970/19

Номер провадження: 22-ц/813/2065/20

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Віцько А.І.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 ,

- відповідач - Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області,

- третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України, про стягнення збитків, за апеляційною скаргою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Гуревського В.К. 15 липня 2019 року, повний текст рішення складено 15 липня 2019 року,

встановив:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути на його користь з Першого Малиновського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області суму збитків у розмірі - 179 600,00 грн.. Також позивач просить стягнути з відповідача суму судових витрат.

ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 420/5959/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бодрягової Л.В., Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та зобов`язання скасувати постанову від 31.05.2018 року. Визнано постанову Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 31.05.2018 року ВП №56502727 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі - 224 488,20 грн. протиправною. Зобов`язано Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2018 року ВП № 56502727.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 420/5959/18 апеляційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року залишено без змін.

Таким чином, рішеннями адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій було визнано протиправною постанову відповідача про стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі - 224 488,20 грн..

Разом з тим, постановою державного виконавця від 26.01.2015 року з позивача було стягнуто суму виконавчого збору розмірі - 224 488,20 грн.. На підставі постанови про стягнення виконавчого збору було відкрито виконавче провадження № 56502727, постанова від 31.05.2018 року. На виконання постанови про стягнення виконавчого збору було описано та арештовано транспортний засіб позивача.

Висновком про вартість майна від 12.07.2018 року було встановлено вартість транспортного засобу позивача у розмірі - 179 600 грн..

Саме за такою вартістю транспортний засіб позивача відповідно до заявки було виставлено на продаж. Отже, саме за наведеною ціною позивач оцінює збитки від реалізації його транспортного засобу та наведена сума підлягає стягненню з відповідача (а. с. 1 - 5).

У судове засідання суду першої інстанції позивач не з`явився, надав суду заяву, якою позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив слухати справу за його відсутністю. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання суду першої інстанції не з`явився.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державна казначейська служба України у судове засідання суду першої інстанції представника не направила.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року вищенаведений позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 суму збитків у розмірі - 179 600,00 грн..

Стягнуто з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору у сумі - 1 796,00 грн..

Рішення суду першої інстанції мотивовано обов`язком набувача (відповідача) відшкодувати потерпілому (позивачу) вартість безпідставно набутого (збереженого) майна (реалізованого автомобіля), набуття (збереження) якого відбулося на підставі, яка згодом відпала (а. с. 66 - 70).

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2019 року (а. с. 107 - 108) заяву Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про перегляд зазначеного вище заочного рішення (а. с. 77 - 78) залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області просить скасувати заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року. Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні вищевказаного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального, неправильно застосовано норми матеріального права під час ухвалення оскаржуваного рішення.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції неправильно визначено суб`єктний склад учасників справи, а саме не залучено до участі у розгляді справи Відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ в Одеській області, на виконанні якого була постанова про стягнення виконавчого збору. Крім того, зазначає про те, що Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області не було сповіщено про дату, час та місце розгляду справи під час її розгляду судом першої інстанції, чим позбавлено можливості захистити свої права. Вказує на безпідставність позовних вимог з огляду на відсутність причино-наслідкового зв`язку між діями апелянта та заподіянням шкоди, яку позивач просить відшкодувати.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення суду першої інстанції просить залишити без змін. Посилається на те, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду з огляду на доводи позову. Рішеннями адміністративних судів першої та апеляційної інстанцій було визнано протиправною постанову відповідача про стягнення з позивача суми виконавчого збору у розмірі 224 488,20 грн..

Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв, клопотань не надали.

Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин.

Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р., адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19 передбачено, що тимчасово, з 17.03.2020 року до 03.04.2020 року зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату.

Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину.

Між тим, заяв, клопотань щодо відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надійшло.

Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені питання щодо розгляду справи по суті, освідомленість її учасників про розгляд справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваного рішення колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів дійшов не правильних вищевказаних висновків про можливість ухвалення заочного рішення з огляду на належне сповіщення про дату, час та місце розгляду справи відповідача. Вказані висновки суду не відповідають обставинам справи, вимогам норм процесуального (ст. ст. 128, 130 ЦПК України) права.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити частково вищенаведений позов з огляду на наступне.

На підставі наявних у справі, наданих її учасниками та досліджених судом доказів судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 року по справі № 420/5959/18 задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Державного виконавця Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області Бодрягової Л.В., Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання протиправною та зобов`язання скасувати постанову від 31.05.2018 року. Визнано постанову Першого Малиновського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 31.05.2018 року ВП №56502727 про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 224488,20 коп. протиправною. Зобов`язано Перший Малиновський відділ Державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 31.05.2018 року ВП № 56502727.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 року по справі № 420/5959/18 апеляційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2018 року залишено без змін.

Таким чином, вищевказаними рішеннями судів було визнано протиправною постанову відповідача про стягнення з позивача по даній справі суми виконавчого збору у розмірі - 224 488,20 грн..

У межах заведеного виконавчого провадження № 56953589/В-8 (пізніше ВП № 56502727 про стягнення виконавчого збору було виділено в окреме виконавче провадження) було реалізовано транспортний засіб позивача, сума від реалізації транспортного засобу була використана на сплату виконавчого збору, стягнення якого визнано судом протиправним.

Постановою від 26.01.2015 року з позивача було стягнуто суму виконавчого збору у розмірі - 224 488,20 грн.

В подальшому наведене виконавче провадження було закінчено, на підставі постанови про стягнення виконавчого збору було відкрито виконавче провадження № 56502727, постанова від 31.05.2018 року.

Постановою опису й арешту майна транспортний засіб позивача було описано та арештовано.

Висновком про вартість майна від 12.07.2018 року було встановлено вартість майна позивача - 179 600 грн..

За такою вартістю майна транспортний засіб позивача було виставлено на продаж (відповідно до заявки). 03.09.2018 року транспортний засіб позивача було реалізовано в системі електронних торгів ДП Сетам , про що складено протокол та акт державного виконавця.

Розпорядженням у межах зведеного виконавчого провадження від 26.09.2018 року грошові кошти від реалізації майна позивача були перераховані на покриття витрат зі стягнення сум виконавчого збору у межах ВП № 56502727, підтвердженням чого є відповідне розпорядження та платіжне доручення.

Між сторонами склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Доводи апеляційної скарги щодо необхідності скасування оскаржуваного рішення через неналежне сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи є обґрунтованими з огляду на наступне.

За правилами ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ЦПК України, у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі Надточій проти України (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

У низці судових рішень Верховного Суду викладено висновки про необхідність скасування судових рішеннь, якщо справу розглянуто за відсутності учасника справи, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання. Вказані у даному абзаці правові висновки викладено зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц.

Матеріали справи не містять доказів здійснення заходів щодо сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи на 15 липня 2019 року. Також матеріали справи не містять відомостей щодо отримання апелянтом судової повістки про виклик в судове засідання на 15 липня 2019 року.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо неналежного сповіщення апелянта про дату, час та місце розгляду справи є обґрунтованими та такими, які не знайшли своє спростування матеріалами справи.

Оскаржуване заочне рішення підлягає скасування з вищевикладених підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦПК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Таким чином, кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 22 ЦПК України передбачено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦПК України. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювана; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно - правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦПК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна, набутого однією стороною (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Наведена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі № 629/4628/16-ц.

Ураховуючи вищенаведені встановлені адміністративними судами першої та апеляційної інстанції обставини по справі, з огляду на вищевикладені норми права щодо відшкодування шкоди та вказану вище правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі № 629/4628/16-ц, доводи апеляційної скарги про безпідставність позовних вимог з огляду на відсутність причино-наслідкового зв`язку між діями апелянта та заподіянням шкоди, яку позивач просить відшкодувати, на увагу апеляційного суду не заслуговують.

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 355697 (а. с. 39 - 40), вищевказаний транспортний засіб реалізовано шляхом визначення переможця електронних торгів, на підставі особливої ставки - 171 100 грн.. Отже, саме кошти у розмірі - 171 000 грн. є сумою коштів, яку має повернути позивачу відповідач, вбачаючи вищенаведені висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року по справі № 629/4628/16-ц.

Інші доводи апеляційної скарги є такими, які не мають наслідком відмову у позові.

Таким чином, апеляційна скарга Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, є частково обґрунтованою, а тому підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті позовних вимог є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, необхідно змінити розподіл судових витрат. На підставі ст. ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській областіна користь позивача понесені останнім та документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог (97%), у розмірі - 1 742 грн. Крім того, у зв`язку з відстроченням сплати судового збору за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача в дохід держави судовий збір пропорційно відмовленим у задоволенні позовних вимог (3%) у сумі - 80,82 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області- задовольнити частково.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2019 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Державна казначейська служба України, про стягнення збитків, - задовольнити частково.

Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (Код ЄДРПОУ - 41405395, місцезнаходження за адресою - 65072, м. Одеса, вул. Ген. Петрова,42) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) збитки у розмірі - 171 100 (сто сімдесят одна тисяча сто) грн. 00 коп..

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення збитків - відмовити.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області (Код ЄДРПОУ 41405395, місцезнаходження за адресою - 65072, м. Одеса, вул. Ген. Петрова,42) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі - 1 742 (одна тисяча сімсот сорок дві) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у сумі - 80 (вісімдесят) грн. 82 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 14 квітня 2020 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе