Рішення від 15.04.2020 по справі 120/987/20-а

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 квітня 2020 р. Справа № 120/987/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФІЛАЙ до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ФІЛАЙ (далі - позивач, ТОВ ФІЛАЙ ) до Вінницької митниці ДФС (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за межами території України Товариство придбало фрукти (свіжий гранат) згідно укладеного контракту між ТОВ ФІЛАЙ та NOUR EL HABIB IMPORT AND EXPORT від 07.10.2019 № 07/10/19, у кількості 20 т. на загальну суму 4200 дол. США. Для визначення митної вартості ввезеного товару, 18.11.2019 позивачем було укладено договір з Вінницькою торгово - промисловою палатою про проведення оцінки фруктів для визначення їх митної вартості.

18.11.2019 Вінницькою торгово - промисловою палатою надано звіт № О-103, згідно якого, загальна вартість граната, що ввозиться на територію України становить 13500 дол. США.

З метою митного оформлення товару, позивачем було оформлено електронну митну декларацію від 20.11.2019 № UA401010/2019/062594. За результатами опрацювання такої декларації відповідач прийняв рішення від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів, яким збільшено суму митних платежів на 28000,00 грн.

З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, оскільки митному органу було подано достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару.

Також позивач наголошує на відсутності у рішенні про коригування митної вартості порівняльної характеристики оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості товару, який вже був розмитнений, що суперечить вимогам ч.2 ст.55 МК України.

Враховуючи наведене, з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 10.03.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи на 07.04.2020 о 11:00 год. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Цією ж ухвалою, судом з власної ініціативи замінено відповідача у справі, а саме Вінницьку митницю ДФС його правонаступником - Подільською митницею Держмитслужби.

01.04.2020 на адресу суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що позивачем 20.11.2019 оформлено митну декларацію № UA401010/2019/062594 щодо здійснення митного оформлення товару: плоди гранату єгипетського, свіжі - 20000 кг/5000 картонних ящиків на 20 палетах. Фірма виробник: Mahmoud ALI Ahmed Attia. Країна виробник: EG. Торговельна марка: немає даних.

Відповідач зазначив, що у зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2, Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснено перевірку правильності визначення митної вартості. В результаті опрацювання наданих до митного оформлення документів було виявлено розбіжності та неточності, а саме:

- метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджено документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні;

- задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі, відповідно не відповідає інформації про митну вартість товару в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником;

- митна вартість базується не на контрактній цілі і вартості (відомостях) які зазначені у інвойсі та прайс - листі, а на висновку ТПП, щодо середньої ціни подібних товарів;

- митна декларація подана за резервним методом, що вказує на не визнання декларантом ціни контракту і вказує на те, що відомості вказані у товаросупровідних документах є недостовірними.

Також відповідач зазначив, що в результаті опрацювання цінової інформації наявної у митного органу встановлено невідповідність рівню цін на аналогічний/подібний товар з Єгипту. Крім цього надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відповідач також наголошує, що декларантом не було надано всі документи, що вимагалися митним органом відповідно до ч.3 ст. 53 МК України.

З огляду на викладене митна вартість була визначена за резервним методом згідно ст. 64 Митного кодексу України. Джерелом числового значення митної вартості є МД № UA 1000400/9/298035 від 28.10.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5000600/2019/30336 від 29.09.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5001200/2019/9607 від 10.10.2019 (ІМ 40 АА).

Таким чином митниця діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків.

07.04.2020 від представника відповідача надійшла заява (вх. № 10258/20) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

07.04.2020 від представника позивача (вх. № 10264/20) надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження у якій також зазначив, що правом передбаченим ст. 163 КАС України на подання відповіді на відзив на позовну заяву скористатися не бажає.

Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 4 ст. 250 КАС України).

Тому, враховуючи зазначені обставини та керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази та аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ ФІЛАЙ зареєстрований Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 28.07.2017 № 11741020000015332. Основний види діяльності КВЕД 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля (а.с.8-12).

07.10.2019 між ТОВ ФІЛАЙ (Покупець) та NOUR EL HABIB IMPORT AND EXPORT (Продавець), було укладено контракт № 07/10/19 на придбання фруктів.

Згідно п.п. 1.1 Договору, Продавець продає а Покупець купує фрукти (далі - товар).

Асортимент, ціна, кількість кожної партії товару зазначається в Специфікації, яка погоджується сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору (п.п. 1.2 Договору).

Ціна кожної партії товару визначається згідно рахунку, який виставляється при відправці кожної партії товару (п.п. 1.3 Договору).

Загальна вартість Договору орієнтовно становить 500 000 дол. США 00 центів (п.п. 2.3 Договору).

Оплата кожної партії товару проводиться в доларах США шляхом 100 % оплати простим банківським переказом на валютний рахунок (п.п. 5.2 Договору) (а.с.13-19).

Згідно Специфікації до договору від 07.10.2019, яка є його невід`ємною частиною, Продавець передав Покупцю гранат свіжий у кількості 20 т. по ціні 210 дол. США за 1 т. на загальну суму 4200 дол. США (а.с.20).

Товар було відправлено з порту Said (Єгипет) до порту м. Одеса, про що свідчить інвойс від 16.10.2019 № 1 з метою його розмитнення та подальшої реалізації (а.с.22).

З метою визначення митної вартості ввезеного товару позивачем 18.11.2019 було укладено договір з Вінницькою торгово - промисловою палатою.

За результатами експертної оцінки Вінницькою торгово - промисловою палатою надано Звіт № О-103 про експертну оцінку майна, що ввозиться на митну територію України від 18.11.2019, яким встановлено вартість граната свіжого, що є об`єктом оцінки по цьому звіту та ввозиться на митну територію України ТОВ ФІЛАЙ на умовах поставки GIF, Одеса становить 13500 дол. США, що становить 0,675 дол/кг. (а.с.23-33).

В результаті митної операції, що виникла на підставі договору від 07.10.2019 № 07/10/19 ТОВ ФІЛАЙ 20.06.2019 в режимі імпорту товару оформлено та направлено до Вінницької митниці ДФС електронну декларацію від 20.11.2019 № UA401010/2019/062594, за описом товару: плоди гранату єгипетського, свіжі - 20000 кг/5000 картонних ящиків на 20 палетах. Ціна товару 4200 дол. США. Додаткові одиниці виміру 13500 дол. США.

Також на підтвердження митної вартості товару, позивачем до митної декларації надано необхідні документи, які зазначені в графі 44 ЕМД (а.с.34-35).

Так, відповідно до інформації зазначеної у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019\00191, позивачем для підтвердження митної вартості товару, крім митної декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 подано: пакувальний лист, рахунок фактуру, коносамент CFA0316345 від 23.10.2019, автотранспортна накладна від 08.11.2019, фітосанітарний сертифікат №0832524 від 22.10.2019, сертифікат про походження товару А 0725364 від 23.10.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/10/19 від 07.10.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №07/10/19 від 07.10.2019, звіт експерта О-103 від 18.11.2019, прайс-лист б/н від 01.10.2019, заява підприємства. подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №17939/02-80-61-01 від 18.11.2019 (а.с.36-37).

За результатами перевірки митної вартості товару за митною декларацією № UA401010/2019/062594 від 20.11.2019 відповідачем за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відмовлено у прийнятті митної декларації з причин надання декларантом неповних відомостей про митну вартість товару (а.с.36-37).

Не погодившись із митною вартістю товару заявленого позивачем у митній декларації, відповідач 27.11.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2019/000084/1, яким збільшено суму митних платежів на 28000,00 грн., оскільки в результаті опрацювання наданих до митного оформлення документів було виявлено розбіжності та неточності, а саме:

- метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджено документально або не визначені кількісно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні;

- задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі, відповідно не відповідає інформації про митну вартість товару в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником;

- митна вартість базується не на контрактній цілі і вартості (відомостях) які зазначені у інвойсі та прайс - листі, а на висновку ТПП, щодо середньої ціни подібних товарів;

- митна декларація подана за резервним методом, що вказує на не визнання декларантом ціни контракту і вказує на те, що відомості вказані у товаросупровідних документах є не достовірними;

Також відповідач зазначив, що в результаті опрацювання цінової інформації наявної у митного органу встановлено невідповідність рівню цін на аналогічний/подібний товар з Єгипту. Крім цього надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. (а.с.38-39).

Відповідач з поміж іншого наголосив, що декларантом не було надано всі документи, що вимагалися митним органом відповідно до ч.3 ст. 53 МК України (а.с.38-39).

Не погодившись з рішенням відповідача від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів та з метою його скасування, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Митний кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Так, статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із статтею 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України, частиною першою якої обумовлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно з частиною другою зазначеної статті документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ст. 55 МК України Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як встановлено із тексту рішення про коригування митної вартості товару UA401000/2019 000084/1 від 27.11.2019 мотивом його прийняття було виявлення у поданих документах таких розбіжностей та неточностей:

1) згідно ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні;

2) задекларований рівень митної вартості є мінімальним по системі і відповідно не відповідає інформації про митну вартість в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником;

3) заявлена митна вартість базується не на контрактній ціні і вартості, а на висновку ТПП, щодо середньої ціни подібних товарів;

4) митна декларація подана за резервним методом, що вказує на невиконання декларантом ціни контракту і вказує на те, що відомості вказані у товаросупровідних документах є недостовірними.

В результаті опрацювання цінової інформації наявної у митного органу, останнім встановлено невідповідність рівню цін на аналогічний/подібний товар з Єгипту, що й стало підставою коригування митної вартості товару. Джерелом числового значення митної вартості стали МД № UA 1000400/9/298035 від 28.10.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5000600/2019/30336 від 29.09.2019 (ІМ 40 ДЕ) та UA 5001200/2019/9607 від 10.10.2019 (ІМ 40 АА).

Аналізуючи причини, що призвели до невизнання відповідачем заявленої декларантом митної вартості, судом встановлена їх необґрунтованість та невідповідність вимогам Митного кодексу України.

Так, зокрема, наведення митним органом норми закону, а саме ч.2 ст. 58 МК України, не може вважається розбіжністю між даними, які містяться в поданих декларантом документах.

Також суд, критично оцінює такий аргумент митного органу, як визначення декларантом мінімальної вартості товару по системі, що не відповідає інформації щодо ціни товару, яка наявна у митного органу, в тому числі аналогічних товарів виготовлених тим самим виробником. Так, наведене твердження не обґрунтоване документально та із посиланням на інформацію (обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо), яка має значення при визначенні митної вартості товару.

Щодо визначення митної вартості товару на підставі висновку ТПП та застосування шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару суд зазначає таке.

Відповідно до п.a) ч.2. ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту (п.b) ч.2. ст.7

ГАТТ 1947).

Згідно з ч. 1 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Одним із способів визначення митної вартості товарів, який не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) є оцінка майна проведена відповідно до положень Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність .

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність , оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

В даному випадку декларант, враховуючи те, що договірна вартість товару не відповідала вимогам дійсної вартості , визначив митну вартість товару на підставі висновку ТПП (суб`єкта оціночної діяльності), що відповідає вимогам ч.1 ст.64 МК України.

Отже, враховуючи наведене, визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом на підставі висновку ТПП не може вважатися розбіжністю в поданих документах та підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.

З наведеного вбачається відсутність обґрунтованих причин невизнання заявленої декларантом митної вартості, які стали підставою прийняття рішення про коригування митної вартості.

Щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наданих суду документів, зокрема картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2019\00191, позивачем для підтвердження митної вартості товару, крім митної декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 подано: пакувальний лист, рахунок фактуру, коносамент CFA0316345 від 23.10.2019, автотранспортна накладна від 08.11.2019, фітосанітарний сертифікат №0832524 від 22.10.2019, сертифікат про походження товару А 0725364 від 23.10.2019, зовнішньоекономічний договір (контракт) №07/10/19 від 07.10.2019, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №07/10/19 від 07.10.2019, звіт експерта О-103 від 18.11.2019, прайс-лист б/н від 01.10.2019, заява підприємства. подання якої передує митному оформленню товарів і транспортних засобів №17939/02-80-61-01 від 18.11.2019.

У митній декларації UA401010.2019.062594 від 20.11.2019 декларант зазначив митну вартість товару на загальну суму 13500 дол. США, що визначена відповідно до звіту експерта О-103 від 18.11.2019 із застосуванням шостого (резервного) методу визначення такої вартості. Зазначена митна вартість є відмінною від вартості, що міститься в контракті та є більшою від останньої.

Отже, первинні документи подані декларантом до митного органу містять інформацію щодо вартості товару відмінну від тої, яка визначена у звіті експерта О-103 від 18.11.2019.

Частиною третьою статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як вбачається із матеріалів справи, у рішенні про коригування митної вартості № UA401000/2019 000084/1 від 27.11.2019 суб`єкт владних повноважень неодноразово зазначає про ненадання на його вимогу декларантом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, проте жодних доказів, які б свідчили про реалізацію відповідачем свої повноважень щодо витребовування документів передбачених ч.3 ст. 53 МК України останній не надав.

Щодо митних декларації № UA 1000400/9/298035 від 28.10.2019 (ІМ 40 ДЕ), UA 5000600/2019/30336 від 29.09.2019 (ІМ 40 ДЕ) та UA 5001200/2019/9607 від 10.10.2019 (ІМ 40 АА), які стали джерелом інформації про числове значення митної вартості, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Наведене узгоджується із правовими висновками сформульованими у постановах ВС від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 та від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а.

Між тим, як встановлено із рішення про коригування митної вартості товарів від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1, у ньому зазначені лише номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення Товариством митної вартості товарів на суму 13500 дол. США, оскільки наведені дані відповідають вимогам закону та підтверджені поданими позивачем документами. Зазначене, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову та визнання протиправним і скасувати рішення Вінницької митниці ДФС від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів.

Щодо стягнення з Подільської митниці Держмитслужби на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Частиною третьою статті 134 КАС України визначено, що для цілей судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Всупереч ч. 4 ст. 134, ч. 7 ст. 139 КАС України стороною позивача не подано ні детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ні доказів понесених витрат на оплату таких послуг, як і не заявлено про можливість подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

За таких обставин підстав вирішувати питання про розподіл судових витрат понесених на професійну правничу допомогу не має. Такі витрати не знайшли свого документального підтвердження.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2102,00 грн, належить стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Філай за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС від 27.11.2019 № UA401000/2019/000084/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути із Подільської митниці Держмитслужби, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІЛАЙ сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 2102 грн. 00 коп. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ФІЛАЙ (вул. Київська, 16, оф. 903, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 41486474);

відповідач - Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542).

Суддя Богоніс Михайло Богданович