Рішення

від 31.03.2020 по справі 234/1612/20

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/1612/20

Провадження № 2/234/1560/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі судді Михальченко А.О.

секретар судового засідання Каліберда А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Краматорську Донецької області цивільну справу № 234/1612/20 за позовом

ОСОБА_1

до

Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод ,

Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області

про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, -

за участю:

представника відповідача Рибалко В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

30.01.2020 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод , Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював на різних посадах фасоноливарного цеху Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (далі - ПрАТ НКМЗ ) у періоди часу з 25.12.1985 року по 12.07.1989 рік, з 28.10.1991 року по 18.11.1993 рік та 26.08.2005 року по 12.06.2013 рік, загалом - 13 років 2 місяця 22 дні.

Крім того, з 01.06.1997 року по 29.10.2001 року він працював на різних посадах у цеху помелу Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка , що складає 4 роки 4 місяця та 15 днів.

Робота на цих підприємствах була зі шкідливими та небезпечними умовами праці, в умовах перевищуючих гранично допустимий рівень пилу, шуму, вібрації, фізичних навантажень, внаслідок чого він отримав професійне захворювання, яке йому вперше встановили 20 листопада 2013 року, що й стало одною з причин звільнення у 2013 році з ПрАТ НКМЗ по скороченню чисельності працівників. У зв`язку з погіршенням здоров`я, починаючи з 2012 року, він звертався до лікарів та неодноразово стаціонарно проходив курси лікування за місцем проживання у лікарнях м. Краматорська, а потім і у клінічній лікарні профзахворювань м. Києва, де згодом його визнали хворим та встановили професійне захворювання.

У період з 4 по 19 листопада 2013 року він вперше пройшов стаціонарне обстеження в клінічній лікарні профзахворювань м. Києва (ДУ Інститут мед праці національної академії мед наук України ) вул. Саксаганського, 75, де йому було вперше встановлено професійне захворювання: пневмоконіоз (t/s;1/1), ЛН І(першого) ст.

Факт професійного захворювання у подальшому було підтверджено і комісією м. Краматорська Донецької області, на ПрАТ НКМЗ , як у останнього роботодавця, про що був складений акт розслідування хронічного професійного захворювання від 10 грудня 2013 року (за формою П-4), яким було підтверджено, що він 13 років та 2 місяця працював зі шкідливими та небезпечними умовами праці, в умовах де рівень пилу, шуму, вібрації перевищував гранично допустимий рівень.

У пункту 16 даного акту встановлено, що професійне захворювання виникло в період його тривалої роботи, як на ПрАТ НКМЗ , так і на ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка . Причинами професійного захворювання згідно пункту 17 акту - тривала робота в умовах дії пилу, який перевищував гранично допустимі концентрації по ДЕСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно гігієнічні вимоги до повітря робочої зони .

Згідно пункту 19 цього акту, встановлено, що мало місце порушення вимог ДЕСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно гігієнічні вимоги до повітря робочої зони , пов`язані з недосконалістю технологічного процесу.

09.01.2014 року обласна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія у м. Донецьку вперше визнала його захворювання професійним з 10 (десять) % втрати працездатності. 21.01.2016 року обласна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія у м. Краматорську повторно визнала його захворювання професійним, з 10 (десять)% втрати працездатності та визнала його захворювання безстроковим тобто по життєвим.

Періодично, у зв`язку з отриманим професійним захворюванням, він змушений знаходитися на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, проходити курси реабілітації, обстеження та консультації лікарів. Необхідність проходження курсу лікування йому встановлено за результатами огляду МСЕК, згідно висновку якого, йому для підтримки здоров`я необхідно проходження медикаментозного лікування. Внаслідок погіршення стану здоров`я, він неодноразово проходив медичний огляд, а саме: в клінічній лікарні профзахворювань м. Києва з 4 по по 19 листопада 2013 р.; у місцевих лікарнях м. Краматорська багаторазово: з 25 травня по 7 червня 2013 року; з 4 по 10 жовтня 2013 року; з 7 березня по 14 квітня 2014 року; з 8 по 21 грудня 2015 року; з 11 по 21 жовтня 2016 року; з 27 жовтня по 8 листопада 2017 року; з 19 по 3 листопада 2018 року.

У зв`язку з отриманим ним професійним захворюванням, він зазнав фізичних страждань та емоційних переживань, що призвело до завдання йому моральної шкоди, оскільки на час захворювання та звільнення йому було 48 років, це час життєвого розквіту, пора зрілості. Він будував плани на подальше життя, мріючи добитись чималих успіхів, але цьому завадила хвороба, стан його здоров`я є невідновним, внаслідок чого він отримав психологічну травму. Внаслідок такого захворювання змінився його життєвий уклад, життя зазнало суттєвих змін: він частково втратив працездатність, обмежений під час вибору міста праці, час від часу відчуває безпричинну слабкість, втому, нехватку повітря, дуже погано спить. Для підтримки стану здоров`я він вимушений був провести на стаціонарному лікуванні у лікарнях більше чотирьох місяців свого життя, це не враховуючи санітарно- курортне та амбулаторне лікування. Його стан здоров`я дуже незадовільний, він не може вести нормальний спосіб життя, порушилась душевна рівновага, порушилися зв`язки із оточуючими, стало неможливо продовжувати активний спосіб життя, хвороба позбавила його можливостей реалізації своїх звичок та бажань, порушились нормальні зв`язки з рідними та близькими. Після захворювання та звільнення з ПрАТ НКМЗ у нього повністю припинились зв`язки з профспілками та керівниками цеху. Він став їм зовсім не потрібний, вже ніхто з них не пам`ятає що він віддав цьому цеху більше 13 років свого життя. Він доставляє багато труднощів своїм рідним та близьким, тому змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Після захворювання та звільнення з ПрАТ НКМЗ він зареєструвався у Краматорському міському центру зайнятості, але у зв`язку з медичними обмеженнями при виборі умов праці до теперішнього часу так і не знайшов постійного місця праці. Працедавці, під різними приводами, відмовляють у працевлаштуванні, дізнавшись про його хворобу.

Моральна шкода, яка заподіяна йому, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах, несприятливій атмосфері в сім`ї, фізичному болю та стражданнях, які він зазнав безпосередньо під час роботи та які відчуває і на теперішній час, тому він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

Заподіяна моральна шкода, завдана йому внаслідок професійного захворювання на виробництві, випливає з трудових правовідносин з ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка та ПрАТ НКМЗ .

Згода позивача на працю в тяжких умовах праці не знімає обов`язку та відповідальності з відповідача за забезпечення належних умов праці.

Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод моральну шкоду у розмірі 13 000 грн., а з Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка моральну шкоду у розмірі 5 000 грн.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 06.02.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначене судове засідання на 05.03.2020 р.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 05.03.2020 року закрито підготовче провадження справа призначена до розгляду по суті на 30.03.2020 р.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 , були належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ НКМЗ Рибалко В.П. у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог, також надала відзив на позов, в якому зазначила, що в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що діями ПрАТ НКМЗ , який не забезпечив безпечні умови праці, йому заподіяно моральну шкоду , але така думка є помилковою і спростовується тим, що у ч. 6 ст. 153 КЗпП України передбачено, що у разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці власник або уповноважений ним орган зобов`язаний повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, який може дати тимчасову згоду на роботу в таких умовах.

Згідно ч. 3 ст. 21 Закону України Про охорону праці , роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Отже, діюче законодавство допускає використання небезпечних і шкідливих для здоров`я умов праці у разі неможливості повного усунення за умови одержання відповідного дозволу.

Дотримуючись вищенаведених норм закону, відповідач одержав від Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та дозвіл на продовження виконання робіт підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про охорону праці , під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров`я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.

Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, на які має право працівник, закріплені в ст. 7 Закону України Про охорону праці , а саме, працівники безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, додаткову оплачувану відпустку, оплату праці у підвищеному розмірі.

На виконання ч. 2 ст. 5 Закону України Про охорону праці , відповідач проінформував ОСОБА_1 під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що підтверджується наказами про прийняття на роботу. Таким чином, позивач усвідомлював наслідки такої роботи та добровільно на неї погодився.

Крім того, відповідач неухильно забезпечував надання позивачу пільг та компенсацій за важкі умови праці, закріплені Колективним договором, а саме: надавав щорічну додаткову відпустку, здійснював доплати за несприятливі умови праці, надавав одноразову допомогу за вислугу років, безоплатно проводив видачу молока та інших різнозначних продуктів, з власної ініціативи забезпечував безоплатним харчуванням, хоча безкоштовне харчування стержневиків ручної формовки не передбачене законодавством.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач не вчиняв протиправних дій по відношенню до позивача, а навпаки забезпечив йому пільги та компенсації гарантовані законом.

У позові ОСОБА_1 зазначає, що моральна шкода, яка йому заподіяна, полягає у душевному хвилюванні, нервових зривах; несприятливій атмосфері у стосунках з рідними та оточуючими; фізичному болю та стражданнях; отриманні психічної травми; зміни його життєвого укладу; порушенні зв`язків з оточуючими, неможливості продовжувати активний спосіб життя, реалізовувати свої звички та бажання. Але жодних доказів щодо наявності цих обставин вона не наводить та не додає до позовної заяви.

Вважає, що розмір моральної шкоди є не співмірним, оскільки ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 10%, група інвалідності не надається, тобто у позивача існує здатність до самообслуговування, здатність до виконання трудової діяльності. Крім того, позивачем не доведено, що зміни, які сталися в його особистому житті пов`язані саме з наявністю у нього професійного захворювання, а також, які додаткові зусилля він докладає для організації свого життя. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засіданні представник відповідача ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка Кублицька В.С. не з`явилась, була належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, 28.02.2020 р. був наданий відзив на позовну заяву від генерального директора, в якому він зазначив, що він заперечує проти позовних вимог, оскільки відсутній причинний зв`язок між шкодою і протиправними діями відповідача та його вини.

Позивач працював у ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка з 13.06.1997 р. 29.10.2001 р., загалом 4 роки 4 місяці 16 днів.

Відповідно до акту МСЕК від 20.11.2013 р. позивачу вперше встановлено захворювання пневмоконіоз, але згідно Принципів та критеріїв діагностування професійних захворювань, які видано під редакцією професора Валуціної В.М. , 2002 р., які містять основні положення діагностування професійних захворювань, нормативні показники шкідливих факторів промислової середи, викладено основні положення діагностики профзахворювань, …. Діагноз пневмоконіоза встановлюється при наявності рентгенологічних змін при стажі роботи більш 10 років в умовах запиленості повітряної середи, що перевищує ПДК за даними санітарно - гігієнічної характеристики.. . Тобто, з моменту звільнення позивача з ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка до встановлення професійного захворювання проміжок часу 12 років, що не може бути пов`язане з ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка , та що виключає причинний зв`язок між шкодою та протиправним діянням відповідача.

За весь час роботи позивач забезпечувався засобами індивідуального захисту: вантажник забезпечувався костюмом пилезахисним, полуплащем, чоботами гумовими, рукавиці комбіновані та ін.; насипальник цементу забезпечувався костюмом пилезахисним зі шлемом, чоботами текстильними, рукавицями комбінованими, та ін.

Праця позивача ОСОБА_1 вантажником відносилась до пільгового списку № виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а праця насипальником цементу - до списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Перебуваючи у трудових відносинах з позивачем, ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка забезпечував безпечні умови праці, вжив всіх заходів щодо атестації робочих місць за списками № 1,2 та виконував всі приписи ст. 6,7,9,10, що свідчить про відсутність з боку ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка протиправного діяння, як відповідача по справі.

Постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (відділення ВД Фонду у м. Краматорську) про взяття на облік потерпілого від 13.02.2014 р. зафіксовано та встановлено актом П-4 від 10.12.2013 р., що позивач ОСОБА_1 ушкодив здоров`я під час роботи на ПАТ НКМЗ .

Позивачем не надано доказів щодо наявності шкоди, підтвердження стану душевного хвилювання, нервових зривів, неможливості продовжувати активний спосіб життя при 10% ступеню втрати працездатності та фактичною здатністю позивача до самообслуговування, що підтверджує відсутність моральної шкоди. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання представник третьої особи ОСОБА_4 не з`явилась, була належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду справи, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, у відзиві на позов зазначила, що потерпілий на виробництві ОСОБА_1 перебуває на обліку в Краматорському відділенні з 10.12.2013 р. За висновком МСЕК від 09.01.2014 р. потерпілому встановлена стійка втрата працездатності 10% з повторним переоглядом 09.12.2016 р. внаслідок професійного захворювання на ПАТ НКМЗ . Постановами Краматорського міського відділення Фонду йому була призначена одноразова допомога у сумі 64873,70 грн. та щомісячні страхові виплати у сумі 684,74 грн. Постановою Краматорського міського відділення від 06.03.2018 р. потерпілому була призначена страхова виплата у розмірі 2038,22 грн. За таких обставин вважає, що Краматорське міське відділення права потерпілого не порушувало, оскільки діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Фонд соціального страхування України не здійснює відшкодування моральної шкоди постраждалим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей. Просила розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

РОЗГЛЯНУВШИ МАТЕРІАЛИ ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ, СУД ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 в періоди з 25.12.1985 р. по 12.07.1989 р., з 28.10.1991 р. по 18.11.1993 р., з 26.08.2005 р. по 12.06.2013 р. працював у фасоноливарному цеху ПАТ Новокраматорський машинобудівний завод на різних посадах, а саме машиністом крану формовочних відділень, стрижневиком машинної формовки, термістом, обрубником по обробці литва наждаком та вручну, газівником, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 10-22)

Крім того, в період з 13.06.1997 р. по 29.10.2001 р. позивач ОСОБА_5 працював у ПАТ Краматорський цементний завод - Пушка вантажником та насипщиком цементу, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 10-22)

Як видно з медичного висновку Центральної лікарсько - експертної комісії державної установи Інститут медицини праці Національної академії медичних наук про наявність (відсутність) професійного захворювання від 20.11.2013 р., позивачу ОСОБА_1 встановлений професійний характер захворювання - пневмоконіоз (t/s; 1/1), ЛН І (першого) ст. (а.с. 25)

Відповідно до акту розслідування хронічного професійного захворювання від 10.12.2013 року, комісією проведено розслідування випадку хронічного захворювання ОСОБА_1 , якому встановлений діагноз: пневмоконіоз (t/s; 1/1), ЛН І (першого) ст. За висновками комісії професійне захворювання виникло у позивача ОСОБА_1 у зв`язку з тривалою роботою в умовах впливу пилу, що перевищує гранично-допустимі концентрації по ДЕСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони . Концентрація пилу в зоні дихання крановщика формувального відділення складала 3,7 мг/м3 при ПДК 2,0 мг/м3, стерженщика машинної формовки - 5,6 мг/м3 при ПДК -2,0 мг/м3, вантажника цементу - 12.2 мг/м3 при ПДК 6,0 мг/м3, насипальника цементу - 52.7 мг/м3 при ПДК 6,0 мг/м3, обрубщика зайнятого обробкою лиття наждаком та вручну - 15.5 мг/м3 при ПДК -4,0 мг/м3, газівника, заяйнятого у газовому господарстві - 3,9 мг/м3 при ПДК - 4,0 мг/м3. (а.с.28)

Таким чином, комісією був зроблений висновок про тривалу роботу в умовах впливу пилу, що перевищує гранично-допустимі концентрації по ДЕСТ 12.1.005-88 Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони , як на роботі в ПАТ НКМЗ , так і на роботі в ПАТ Краматорський цементний завод - Пушка .

09.01.2014 року обласна профпатологічна медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) у м. Донецьк визнала захворювання позивача ОСОБА_1 професійним з 10 (десять) % втрати працездатності у зв`язку із діагнозом пневмоконіоз, що підтверджується копією виписки з акту огляду МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги до довідки серії 10-ААА № 130993. (а.с. 23)

21.01.2016 р. медико - соціальна експертиза м. Краматорська повторно визначила ступінь втрати професійної працездатності 10 (десять)% з 01.02.2016 безстроково та потребою у медикаментозному лікуванні, що підтверджується довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги.(а.с.24)

З виписок з медичних карт вбачається, що позивач ОСОБА_1 неодноразово проходив клінічні обстеження і знаходився на лікуванні у медичних установах м. Донецька та м. Краматорська та проходив курси лікування від професійних захворювань: виписка № 1623 із медичної картки, виданої Інститутом медицини праці Національної академії медичних наук України від 20.11.2013 р., про проходження стаціонарного лікування з 04.11.2013 р. по 19.11.2013 р., діагноз - професійне захворювання пневмоконіоз; виписка № 3939 терапевтичного відділення № 2 ДЛ № 3 м. Краматорська про проходження лікування з 23.05.2013 р. по 07.06.2013 р.; виписка № 7373 терапевтичного відділення № 2 ДЛ № 3 м. Краматорська про проходження лікування з 04.10.2013 р. по 14.10.2013 р.; виписка № 2741 терапевтичного відділення № 2 ДЛ № 3 м. Краматорська про проходження лікування з 07.03.2014 р. по 14.04.2014 р.; виписка № 1572 Міської лікарні № 1 м. Краматорська про проходження лікування з 08.12.2015 р. по 21.12.2015 р., діагноз - пневмоконіоз; виписка № 854 Центру первинної медико - санітарної допомоги № 1 м. Краматорська про проходження лікування з 10.10.2016 р. по 21.10.2016 р., діагноз - пневмоконіоз; виписка № 944 Центру первинної медико - санітарної допомоги № 1 м. Краматорська про проходження лікування з 27.10.2017 р. по 08.11.2017 р., діагноз - пневмоконіоз; виписка № 1022 Центру первинної медико - санітарної допомоги № 1 м. Краматорська про проходження лікування з 19.11.2018 р. по 03.12.2018 р., діагноз - пневмоконіоз (а.с. 30-38).

Як видно з наданих представником ПрАТ НКМЗ документів, територіальним управлінням Держнадзорохоронпраці по Донецькій області Державного комітету України по нагляду за охороною праці надано дозвіл № 069.03.14.37.10.1 Закритому акціонерному товариству Новокраматорський машинобудівний завод на початок роботи підприємства по заготівлі, переробки, в тому числі металургійної, металобрухту кольорових та чорних металів, з 07 лютого 2003 року, а Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду надав дозвіл № 1686.11.30-29.51.1 Публічному акціонерному товариству Новокраматорський машинобудівний завод на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки, дозвіл діє з 01.06.2007 року по 01.06.2012 року.

З 10.12.2013 р. позивач ОСОБА_5 перебуває на обліку у відділення ВД Фонду у м. Краматорську Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що підтверджується постановою про взяття на облік потерпілого на виробництві та реєстрацію страхового випадку від 13.02.2014 р.

Постановою начальника Краматорського міського відділення управління ВД ФСС України

в Донецькій області від 06.03.2018 р. позивачу ОСОБА_1 призначено щомісячну страхову виплату з 01.03.2018 р. у сумі 1038,22 грн. безстроково.

На підставі ст. 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків відшкодовується у встановленому законом порядку.

Згідно ст. 13 Закону України Про охорону праці , роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України встановлено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, тобто передбачає відшкодування моральної шкоди, яка спричинена з вини роботодавця.

При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди. Тобто, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини підприємства (власника або уповноваженого ним органу) за наявності юридичних фактів, що у сукупності є підставою для покладення на власника обов`язку відшкодувати таку шкоду.

Таким чином, із змісту цієї статті вбачається, що до юридичного складу, що є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника, втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Отже, моральну шкоду повинен відшкодовувати роботодавець, оскільки шкода здоров`ю завдана при виконанні позивачем трудових обов`язків, про що свідчить медичні висновки про наявність професійного захворювання, акти розслідування хронічного професійного захворювання, висновки МСЕК.

Суд відхиляє доводи представників відповідачів про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Також, суд відхиляє доводи представника відповідача ПрАТ НКМЗ про відсутність у позивача ОСОБА_1 права на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з тим, що позивач був обізнаний про шкідливий характер праці, оскільки забезпечення безпечних умов праці є обов`язком роботодавця. Суд також звертає увагу, що відповідно до ст. 158 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний вживати заходів щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механізації та автоматизації виробництва, вимог ергономіки, позитивного досвіду з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо.

Судом встановлено, що позивач отримав професійне захворювання під час виконання трудових обов`язків в ПрАТ НКМЗ та ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка , а тому наявні підстави, передбачені ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди, заподіяної з вини відповідачів.

Вказаний висновок суду відповідає положенням ст. 23 ЦК України та рішенню Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9 рп./2004, згідно з яким, ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

З урахуванням конституційної значимості здоров`я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає задоволенню.

При вирішенні питання про право позивача на відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просила потерпіла. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року, провадження № 14-463цс18.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

В пункті 4.1 рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року №1-9/2004 зазначено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання. Як наслідок, моральна шкода, заподіяна умовами виробництва, спричинює порушення таких особистих немайнових прав, як право на життя, право на охорону здоров`я тощо. У випадку втрати потерпілим працездатності він зазнає значно більше моральної шкоди, ніж яка заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує тяжкість завданих ушкоджень здоров`ю позивача, ступень втрати професійної працездатності в розмірі 10 %, тривалість лікування, глибину душевних та фізичних страждань з приводу професійного захворювання, погіршення здібностей у побуті, вимушеної зміни складу життя, припинення трудової діяльності, стан здоров`я позивача, важкість змушених змін у її життєвих і виробничих зв`язках, неможливість їх поновлення, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному лікуванні, та вважає розумним та справедливим відшкодування моральної шкоди з ПрАТ НКМЗ в розмірі 7 000 грн., а з ПрАТ Краматорський цементний завод - Пушка - 3000,00 грн., що буде еквівалентно моральним стражданням позивача.

На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідачів в доход держави слід стягнути судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст.10,12,13, 137, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод , Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка про стягнення моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Управління виконавчої дирекцій Фонду соціального страхування України в Донецькій області в особі Краматорського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 5; ЄДРПОУ 05763599) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 7 000 грн. 00 коп. (сім тисяч грн 00 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Привокзальна, буд. 2; ЄДРПОУ 00292942) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНН НОМЕР_1 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. 00 коп. (три тисячі грн 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Новокраматорський машинобудівний завод (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Олекси Тихого, буд. 5; ЄДРПОУ 05763599) на користь Держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 588 грн. 56 коп. (п`ятсот вісімдесят вісім грн. 56 коп.).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Краматорський цементний завод - Пушка (Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Привокзальна, буд. 2; ЄДРПОУ 00292942) на користь Держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 252 грн. 24 коп. (двісті п`ятдесят дві грн. 24 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст виготовлений 10.04.2020 року.

Суддя Краматорського міського суду А. О. Михальченко