Ухвала

від 14.04.2020 по справі 640/1195/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/1195/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні клопотання позивачів про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін в адміністративній справі

за позовом Громадської організації Громадський люстраційний комітет ОСОБА_1 доНаціонального агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Громадська організація Громадський люстраційний комітет та ОСОБА_1 звернулись до суду з даним позовом, в якому просять:

1) визнати протиправними дії Конкурсної комісії для підготовки проведення конкурсу з формування персонального складу Громадської ради при Національному агентстві України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в частині складення Звіту, затвердженого протоколом від 14.01.2020 № 2, яким визначено ОСОБА_1 кандидата до складу Громадської ради при АРМА, висунуту Громадською організацією Громадський люстраційний комітет , такою, що не допускається до участі в інтернет-голосуванні;

2) зобов`язати Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА) допустити до участі в інтернет-голосуванні кандидата Козаченко Тетяну Анатоліївну, делеговану Громадською організацією Громадський люстраційний комітет до участі в інтернет-голосуванні для формування складу Громадської ради при АРМА.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Також учасникам спору роз`яснено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від позивачів надійшло письмове клопотання про розгляд справи з проведенням судового засідання, в даному клопотанні не наведено підстав та не обґрунтовано необхідності для здійснення розгляду справи в спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01).

Окружний адміністративний суд міста Києва створив учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи те, що за приписами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частини сьомої статті 262 цього кодексу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши клопотання позивачів, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.

Керуючись статтями 4, 12, 241, 243, 248, 250, 257, 262, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя П.О. Григорович