Ухвала від 14.04.2020 по справі 640/181/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 квітня 2020 року м. Київ № 640/181/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик свідків в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-БУС-МАРКЕТ доГоловного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-БУС-МАРКЕТ звернулось до суду з даним позовом, якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 10.12.2019 № 1472615572.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Роз`яснено сторонам, що справа буде розглядатись одноособово суддею Григоровичем П.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Також учасникам спору роз`яснено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Представником відповідача заявлено письмове клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в даному клопотанні не наведено підстав та не обґрунтовано необхідності для здійснення розгляду справи в загальному позовному провадженні.

Розглянувши подане клопотання, суд зазначає наступне.

Практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01).

Окружний адміністративний суд міста Києва створив учасникам процесу у справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, в яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Ураховуючи те, що за приписами частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частинами 5, 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з частини сьомої статті 262 цього Кодексу клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Дослідивши клопотання представника відповідача, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та приходить до висновку про залишення клопотання без задоволення.

Разом з тим, розглянувши клопотання представника відповідача про виклик в якості свідків гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 92 Кодексу адміністративного судочинства України виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи.

Так, з матеріалів справи встановлено, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, винесене за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ АВТО-БУС-МАРКЕТ при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ РЕМБУД-ЛАЙН за грудень 2016 року, з ТОВ ЕНЕРГОБУД-ЛАЙН за жовтень, листопад 2016 року показників декларацій з податку на додану вартість та з ТОВ ЛЮКС КОНСОРСІС за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (із змінами і доповненнями) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, враховуючи правову природу фактичної перевірки, слід дійти висновку, що належними доказами у цій справі є документи - письмові докази.

Відповідачем не доведено необхідності допиту свідка у межах розгляду цієї справі.

З огляду на незначну складність справи та враховуючи, що необхідності проведення судового засідання судом не встановлено, суд дійшов висновку, що письмових доказів, що містяться у матеріалах справи, достатньо для розгляду справи та її вирішення без виклику свідка та про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача про виклик свідка.

Керуючись статтями 4, 12, 241, 243, 248, 250, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотань представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про виклик в якості свідків гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 відмовити.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя П.О. Григорович