Ухвала

від 01.04.2020 по справі 0840/3817/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 квітня 2020 року м.Дніпросправа № 0840/3817/18

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0840/3817/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Енерготех до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Третього апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, наведені Головним управлінням ДФС у Запорізькій області у поданій заяві, апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0840/3817/18 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме відповідачу необхідно було надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.

Отримавши ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, Головним управлінням ДФС у Запорізькій області подано заяву, яка надійшла на адресу суду 26.03.2020р.. В заяві скаржник просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0840/3817/18.

Зава обґрунтована тим, що перша апеляційна скарга відповідачем була подана із дотримання строків на апеляційне оскарження, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.05.2019р. апеляційну скаргу повернуто скаржнику, оскільки особою, що подала апеляційну скаргу недоліки, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху усунуто не було, а саме не сплачено судовий збір. Зазначає, що можливість виконати вимоги КАС України щодо сплати судового збору виникла у відповідача лише 27.12.2019р.. Заявник вказує, що після сплати судового збору, повторно звертається з апеляційної скаргою. Відтак, заявник просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.

Разом з тим, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи, відповідач копію оскарженого рішення отримав 11.03.2019р. (т. 1, а.с. 160).

Отже, враховуючи дату вручення відповідачу повного судового рішення (11.03.2019р.), перебіг встановленого п.1 ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 12.03.2019р. та закінчився 10.04.2019р.

Разом з тим, як зазначено вище, апеляційна скарга повторно подана відповідачем 20.01.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті).

Крім того, вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 03.04.2019р.(згідно штампу вхідної кореспонденції суду першої інстанції).

Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав лише 20.01.2020р., тобто майже через 8 місяців з моменту повернення апеляційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк апеляційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року закінчився, для обґрунтування поважності пропуску строку апеляційного оскарження скаржнику слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою подання апеляційної скарги в межах строку встановленого КАС України.

Слід зазначити, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, вважаю, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору, блокуванням рахунків останніх, тощо, не є поважними підставами при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження.

При цьому, наведені відповідачем обставини не можуть вказувати на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки стосуються виключно внутрішньої організації роботи податкового органу та не можуть впливати на виконання ним процесуального обов`язку щодо вчасного звернення з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що судовий збір за подання апеляційної скарги заявником, відповідно до платіжного доручення № 399, сплачено 27.12.2019 року. Повторно відповідач звернувся з апеляційною скаргою 20.01.2020, при цьому відповідач не наводить суду жодних поважних причин, що зробили неможливим звернення до суду одразу після сплати судового збору.

З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані в заяві для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційної скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0840/3817/18.

Крім того, за приписами ч.2 ст.132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України Про судовий збір ).

До апеляційної скарги скаржником додано платіжне доручення №399 від 27.12.2019р., відповідно до якого відповідачем було сплачено судовий збір у розмірі 41 507,85 грн.

З врахуванням того, що суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження у даній справі, то сплачений за її подання судовий збір підлягає поверненню.

Керуючись п.4 ч.1 ст.299 КАС України, п.3 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір , суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 0840/3817/18.

Повернути Головному управлінню ДФС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 39396146) сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 41 507,85 грн. (сорок одна тисяча п`ятсот сім гривень 85 копійок), відповідно до платіжного доручення № 399 від 27 грудня 2019 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.325 КАС України та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст.329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак