ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2020м. Дніпро Справа № 904/5346/19
до Відділу освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради, смт. Петриківка, Петриківського району, Дніпропетровської області
про стягнення суми боргу, пені, 3% річних
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Сергієнко М.О.
Без участі представників сторін
ПРОЦЕДУРА
Дочірнє підприємство "ПЕТРИКІВКАТЕПЛОЕНЕРГО" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відділу освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради про стягнення 496807, 09 грн, з яких: 92081, 69 грн основний борг, 401426, 40 грн пеня та 3299 грн 3% річних.
Ухвалою суду від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
09.12.2019 від відповідача надійшов відзив на позов.
Ухвалою суду від 20.12.2019 справу № 904/5346/19 вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.01.2020. Зобов`язано позивача і відповідача до 16.01.2020 надати оригінали: - актів поставки теплової енергії за період січень-квітень 2019 року до договору № 18-Т від 15.01.2019; - рахунків, які виставлялися позивачем відповідачу на оплату поставленої теплової енернгії за період січень-квітень 2019 року за договором № 18-Т від 15.01.2019 та докази їх направлення/отримання; - докази оплати вартості поставленої теплової енергії за договором договору № 18-Т від 15.01.2019 за період січень-квітень 2019 року.
15.01.2020 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 20.12.2019.
Ухвалою суду від 20.01.2020 вирішено здійснювати розгляд справи № 904/5346/19 за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 17.02.2020.
Ухвалою суду від 17.02.2020 відкладено підготовче засідання на 02.03.2020.
27.02.2020 від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи документів, витребуваних судом.
27.02.2020 від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він, у зв`язку із сплатою відповідачем суми основного боргу у розмірі 92 081, 69 грн, просить суд стягнути 44 037, 78 грн, з яких: 38 734, 43 грн пеня, 3 390 грн 3 % річних, 1913, 35 грн інфляційні втрати.
Вказана заява прийнята судом до розгляду.
Ухвалою суду від 02.03.2020 відкладено підготовче засідання на 23.03.2020.
16.03.2020 від відповідача надійшла заява про зменшення розміру пені до 1000 грн.
Ухвалою від 18.03.2020 повідомлено сторін про те, що судове засідання у справі, призначене на 23.03.2020 об 11: 20 год. не відбудеться. Відкладено підготовче засідання на 14.04.2020.
08.04.2020 від позивача надійшли заперечення проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені, а також просив суд, з урахуванням встановленого національного карантину, розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
13.04.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи в підготовчому засіданні та по суті в судовому засіданні без участі його представника та не заперечив проти розгляду справи в письмовому провадженні без виклику сторін.
Враховуючи письмові заяви представників сторін, відповідно до частини 6 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 14.04.2020 закрито підготовче засідання у справі 904/5346/19 та розпочато розгляд справи по суті у судовому засіданні 14.04.2020.
В судовому засіданні 14.04.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частини.
АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
Позовні вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору послуг з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії № 18-Т від 15.01.2019 в частині своєчасної оплати поставленої теплової енергії.
У зв`язку із порушення відповідачем строків оплата вартості поставленої теплової енергії, позивач нарахував йому до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Також, позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені.
Позиція відповідача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
Відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру пені до 1000 грн, обґрунтовуючи її тим, що сума основного боргу була сплачена ним у повному обсязі, а також тим, що порушення зобов`язання не спричинило позивачеві збитків.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
15.01.2019 між Дочірні підприємством Петриківкатеплоенерго комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради (далі - позивач, постачальник) та Відділом освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради (далі - відповідач, споживач) було укладено договір № 18-Т послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник здійснює послуги з постачання пари та гарячої води по об`єктах споживача в 2019 році, а споживач приймає та зобов`язується оплатити теплову енергію на умовах даного договору.
Нарахування оплати за теплову енергію здійснює постачальник по тарифам, встановленим відповідно до чинного законодавства України (пункт 4.2 договору).
Згідно з пунктом 4.7 договору, постачальник протягом 5-ти днів з дня отримання від споживача документів, передбачених пунктами 5.3, 5.5 цього договору, виставляє споживачу рахунки на оплату з коригуванням фактично спожитої теплової енергії. Зазначені рахунки повинні бути сплачені споживачем не пізніше 15 числа місяця, що слідує за розрахунковим.
Строк поставки теплової енергії6 поставка теплової енергії здійснюється щомісячно в обсягах, що передбачені пунктом 1.2 договору, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року включно (пункт 5.1 договору).
Відповідно до пункту 5.3 договору, облік спожитої теплової енергії проводиться за комерційними приладами обліку.
Пунктом 5.5 договору встановлено, що споживач, що має комерційний прилад обліку, щомісячно подає постачальнику звіт про фактичне споживання теплової енергії, дата зняття споживачем показань комерційних приладів обліку останній робочий день поточного місяця, подання звіту постачальнику не пізніше 1-го числа наступного місяця.
З матеріалів справи вбачається, що поставлена позивачем відповідачу у 2019 році теплова енергія була сплачена останнім у повному обсязі, однак із порушення строків оплати, визначених у пункті 4.7 договору (арк. с. 17-32, 66-114).
У зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленої теплової енергії, позивач нарахував йому пеню у розмірі 38734, 43 грн за період з 23.05.2019 по 01.11.2019, 3% річних у розмірі 3390 грн за період з 23.05.2019 по 01.11.2019 та інфляційні втрати у розмірі 1913, 35 грн за період серпень-жовтень 2019.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Згідно зі статтею 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з постачання теплової енергії.
Щодо 3% річних та інфляційних втрат
У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати поставленої теплової енергії, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 3390 грн за період з 23.05.2019 по 01.11.2020 та інфляційні втрати у сумі 1913, 35 грн за період з 10.08.2019 по 15.10.2019.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд встановив, що розрахунок 3% річних є вірним.
Щодо нарахування інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
З розрахунку позивача вбачається, що ним здійснено нарахування інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 173832, 69 грн, яка існувала у період з 10.08.2019 по 15.10.2019. При цьому, нарахування інфляційних втрат позивачем здійснено за серпень-жовтень 2019 року.
Однак, при здійсненні позивачем нарахування інфляційних втрат, ним не було враховано, що згідно пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань від 17.12.2013 № 14, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.
За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
Тобто, приймаючи до уваги, що заборгованість у розмірі 173832, 69 грн була частково погашена відповідачем 15.10.2019, то інфляційні втрати на вказану суму боргу нараховуються без врахування жовтеня 2019 року.
Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат на заборгованість у розмірі 173832, 69 грн за період серпень-вересень 2019, встановив, що останні складають 691, 68 грн.
На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі у розмірі 3390 грн, а позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат частковому задоволенню у розмірі 691, 68 грн.
Щодо нарахування пені
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, відповідачем здійснено оплату з порушенням строків, визначених пунктом 4.7 договору.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до пункту 7.3.8 договору, за несвоєчасну сплату спожитої теплової енергії, передбачену пунктом 4.7 договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу на підставі Закону України Про від відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій
У зв`язку із несвоєчасною оплатою вартості поставленої теплової енергії, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 38734, 43 грн за період з 23.05.2019 по 01.11.2019.
Відповідач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру пені до 1000 грн, обґрунтовуючи її тим, що сума основного боргу була сплачена ним у повному обсязі, а також тим, що порушення зобов`язання не спричинило позивачеві збитків.
Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Згідно з положеннями статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки (штрафу), суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
З огляду на приписи зазначених норм матеріального права, враховуючи ступень виконання відповідачем свого зобов`язання (основний борг сплачений відповідачем у повному обсязі), а також, враховуючи часткове покриття збитків позивача за рахунок сплати боржником відсотків за користування коштами та інфляційних втрат, господарський суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про зменшення розміру пені та зменшити суму заявленої до стягнення пені на 50 % належної до сплати, що становить 19367, 22 грн.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам, а саме у розмірі 1867, 71 грн.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1 921 гривень.
У відповідності до статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Суд звертає увагу позивача на те, що, у зв`язку зі зменшенням позовних вимог, сума судового збору повинна складати 1921 грн.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7452, 11 грн, згідно платіжного доручення від 476 від 08.11.2019 (арк. с. 9). Тобто, позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 5531, 11 грн), ніж підлягав сплаті.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір", у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.
30.03.2020 прийнято Закон України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020. Вказаним Законом у Господарському процесуальному кодексі України розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту:
"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби.
Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Клопотання Відділу освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради про зменшення розміру пені задовольнити частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відділу освіти, молоді та спорту Петриківської селищної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Петра Калнишевського, 71; ідентифікаційний код 42664633) на користь дочірнього підприємства Петриківкатеплоенерго Комунального підприємства Дніпротеплоенерго Дніпропетровської обласної ради (51800, Дніпропетровська область, Петриківський район, смт. Петриківка, пр. Петра Калнишевського, 69; ідентифікаційний код 25000834) 19367, 22 грн пені, 3390 грн 3% річних, 691, 68 грн інфляційних втрат та 1867, 71 грн витрат зі сплати судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (СОVID-19) і може бути оскаржено протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України та Закону України № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19)".
Повне рішення складено 15.04.2020
Суддя В.І. Ярошенко
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2020 |
Оприлюднено | 17.04.2020 |
Номер документу | 88776816 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Ярошенко Вікторія Ігорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні