Рішення

від 08.04.2020 по справі 910/1411/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.04.2020Справа № 910/1411/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Пахар А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" (03022, м. Київ, провулок Охтирський,7)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будівництво" (03084, м. Київ, вул. Генерала Матикіна, 16)

про розірвання договору

за участю представників

від позивача: Лубинець А.В.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 08.04.2020, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будівництво" про розірвання договору.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок невиконання відповідачем умов договору №07/11-2017 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33, а саме щодо отримання дозвільних документів на будівництво, у позивача на підставі п. 9.2. договору існує право на розірвання договору в односторонньому порядку, з огляду на втрату позивачем інтересу щодо отримання результату, на який останній розраховував при укладенні договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/1411/20, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 04.03.2020.

04.03.2020 у судовому засіданні позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

У судовому засіданні 04.03.2020 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання позивача, долучити докази по справі та відкласти підготовче засідання на 18.03.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

18.03.2020 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника, закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті.

У судовому засіданні 18.03.2020 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити розгляд справи по суті на 08.04.2020.

У судове засідання 08.04.2020 з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

07 листопада 2017 року між ТОВ УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ (далі - позивач, сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ-БУДІВНИЦТВО (далі - відповідач, сторона-2) було укладено договір №07/11-2017 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33.

Відповідно до розділу 2 договору сторони зобов`язувались збудувати Об`єкт - житловий комплекс, будівництво якого планується на земельній ділянці, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський р-н, вул. Краснова, 33, за кошти сторони-2, і для реалізації договору, сторона-1 передала, а сторона-2 прийняла частину функцій замовника.

Відповідно до п. 4.1.5. договору сторона-2 здійснює будівництво відповідно до рішень та дозволів уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування, з дотриманням законів, будівельних норм і правил, що діють в Україні, у строгій відповідності з вимогами проектної документації та умовами договору.

На власний розсуд, за свій рахунок, без погодження із стороною-1 замовляє на своє ім`я та затверджує проектно-кошторисну документацію, організовує експертизу такої документації та її коригування відповідно до висновків експертизи (п.4.1.7.); Отримує на своє ім`я висновки, дозволи, погодження, інші документи, необхідні для здійснення підготовчих та будівельних робіт.

Протягом 2-х календарних днів з дати отримання дозволу на виконання будівельних робіт сторона-2 повинна надати стороні-1 належним чином завірену копію цього документа (п.4.1.19).

В свою чергу, сторона-1, відповідно до п.4.2.2. договору зобов`язана передати стороні-2 будівельний майданчик на період будівництва протягом 3-х робочих днів з дати отримання стороною-2 дозволу на початок будівельних робіт за актом приймання-передачі будівельного майданчика (п.4.2.2.).

Відповідно до п. 12.8 цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання покладених на сторони зобов`язань.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством та цим договором. Сторони погодили, що сторона-1 до дати отримання сгороною-2 дозвільних документів на початок будівництва має право у будь-який час припинити дію цього договору, попередивши сторону-2 в письмовій формі за один місяць до дати розірвання договору.

Станом на день укладання договору право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33, зареєстровано за ТОВ УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно - реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №942262180000.

За доводами позивача, стороною-2 не вживались будь-які заходи і дії на виконання умов договору, що підтверджується відсутністю у сторони-2 жодних дозвільних документів.

З огляду на наведене та недоцільність подальшої дії договору через втрату інтересу щодо отримання результату на який сторони розраховували при укладені договору, позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням №23410 від 06.12.2019 про припинення дії договору №07/11-2017 від 07.11.2017, який був отриманий відповідачем 23.12.2019.

Оскільки, за твердження позивача, станом на момент звернення з позовом до суду між сторонами не було підписано угоди про розірвання договору, не надано відповідачем відповіді на лист-повідомлення щодо дострокового розірвання договору, тобто, не вчинено жодних дій для врегулювання порушених вище питань, позивач просить розірвати договір №07/11-2017 від 07.11.2019 в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом, 07.11.2017 між сторонами був укладений договір про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33, на підставі якого у сторін виникли взаємні цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2, 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що листом-повідомленням №23410 від 06.12.2019 позивач повідомив відповідача про припинення дії договору №07/11-2017 від 07.11.2017 у зв`язку з невжиттям відповідачем заходів та дій на виконання умов договору, зокрема, неотриманням дозвільних документів на початок будівництва.

Даний лист - повідомлення був направлений на адресу відповідача 09.12.2019, про що свідчать опис вкладення від 09.12.2019 та накладна №0302210198136 від 09.12.2019, та отриманий останнім 23.12.2019.

Судом встановлено, що станом на момент розгляду спору жодних дій для врегулювання порушених вище питань відповідачем не вчинялось, відповіді на лист-повідомлення не надавалось.

За нормами частини другої статті 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

З долученого до матеріалів справи листа Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві №10/26-15/0302/07 від 03.02.2020, який був виданий на адвокатський запит представника позивача, вбачається, що у Департаменті відсутня будь-яка інформація щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33.

За загальним правилом, визначеним у частині 1 статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Так, ст. 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін (ч. 4 ст.188 Господарського кодексу України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов`язання, тобто, зникнення правового зв`язку між сторонами договірного зобов`язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов`язків.

Оскільки, обставини невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №07/11-2017 від 07.11.2017, що підтверджуються листом №10/26-15/0302/07 від 03.02.2020, свідчать про виникнення у позивача права на розірвання договору, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" щодо розірвання договору №07/11-2017 від 07.11.2019 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33.

Згідно з п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішення господарського суду в такому випадку є юридичним фактом, з яким пов`язується настання правових наслідків, визначених статтею 653 ЦК України.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові, речові і електронні докази.

Відповідачем не надано суду жодних доказів належного виконання зобов`язань за договором щодо отримання дозвільних документів, як і не надано доказів на підтвердження того, що відповідач намагався підписати з позивачем договір про розірвання договору №07/11-2017 від 07.11.2019.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір від 07.11.2019 №07/11-2017 про будівництво житлового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Краснова, 33, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будівництво".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Будівництво" (03084, м. Київ, вул. Генерала Матикіна, буд. 16; ідентифікаційний код 40016131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРОПТКУЛЬТТОВАРИ" (03022, м. Київ, провулок Охтирський, буд. 7; ідентифікаційний код 01551848) судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.04.2020

Суддя Л. Г. Пукшин