Рішення

від 15.04.2020 по справі 910/457/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 910/457/20

Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон"

про стягнення 100 948,52 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон" про стягнення 100 948,52 грн., з яких 75 000,00 грн. основного боргу, 9 492, 90 грн. пені, 855,62 грн. 3 % річних та 15 600,00 грн. неустойки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач порушив свої зобов`язання за Договором поставки товару № 10/06 від 10.06.2018 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/457/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.02.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 відкрито провадження у справі № 910/457/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.

05.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання про витребування доказів слід відмовити, оскільки заявлені документи не стосуються предмету доказування у справі.

Відзив відповідача на позовну заяву до Господарського суду міста Києва не надходив.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно приписів частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/457/20 позивач та відповідач повідомлялися належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 про відкриття провадження у справі № 910/457/20 була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052373232) на поштову адресу: 36004, м. Полтава, вул. О. Бідного, буд. 3 кв.48 , та отримана відповідачем 21.02.2020 що підтверджується відповідною позначкою на повідомленні про вручення.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 про відкриття провадження у справі № 910/457/20 була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення 0103052372147) на поштову адресу: 49098, м. Дніпро, пров. Любарського,12а та отримана позивачем 05.02.2020 що підтверджується відповідною позначкою на повідомленні про вручення.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом.

Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Триплекс" (надалі за текстом - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон" (надалі за текстом - відповідач) укладений Договір поставки № 10/06 ТР (надалі за текстом - Договір), згідно умов якого позивач, як постачальник, зобов`язався здійснити відповідачу, як покупцю, поставку товарів, в асортименті, кількості і за цінами, що визначені сторонами у видаткових накладних на цей товар, при цьому всі видаткові накладні є невід`ємною частиною Договору (пункти 1.1. та 2.1. Договору).

Пунктом 2.3. Договору визначено, що ціна товару вважається погодженою між сторонами з дати прийняття товару покупцем.

Згідно пункту 3.3. Договору, розрахунок за товари, що поставляються у відповідності до цього Договору, здійснюється протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу постачальника, шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

У відповідності до пунктів 4.1. та 4.4. Договору поставка товарів здійснюється партіями протягом строку дії цього Договору. Поставка кожної партії товарів здійснюється на основі замовлення покупця. Відпуск товарів здійснюється на основі видаткових накладних. Датою поставки партії товарів є дата видаткової накладної на відпуск товарів покупцю.

Згідно пункту 6.7. Договору, цей Договір вступає в силу від дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2019.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу продукцію, а саме: метіонін кормовий EVONIK, у кількості 0,2 т. на суму 15 000,00 грн. та лизин гідрохлорид, у кількості 1,5 т. на суму 63 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною від 14.06.2019 № о00011879.

Позивачем був оформлений рахунок № 5433 від 11.06.2019 на оплату за вказаний товар на загальну суму 78 000,00 грн. у тому числі ПДВ 13 000,00 грн.

Також, на підтвердження факту виконання поставки товару, позивачем надано копію податкової накладної від 14.06.2019 № 1403, у якій відображено здійснення позивачем господарської операції з поставки товару відповідачу на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість у розмірі 78 000,00 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань із проведення розрахунку за поставлений товар, позивач надіслав на адресу відповідача, письмову вимогу про сплату заборгованості за Договором, пені, відсотків та неустойки за порушення строків оплати товару, датовану 14.08.2019 вих. № 1408, на загальну суму 97 194,91 грн. в тому числі: 78 000,00 грн. основного боргу, 3 306,42 грн. пені, 288,49 грн. 3 % річних та 15 600,00 грн. неустойки за порушення строків оплати поставленого товару.

09.09.2019 відповідачем здійснено часткову оплату поставленого товару у розмірі 3 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку позивача, наданою АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві за 09.09.2019 із вказанням платника - "ЄДРПОУ 40458488 ТОВ ТД АВАЛОН" та у графі призначення платежу - "часткова оплата за метіонін ти лизин, згідно рахунку № 5433 від 11 червня 2019 р ".

27.09.2019 відповідач надав позивачу гарантійний лист вих. № 14/867 за підписом директора товариства Ільїна Є.В., скріпленого печаткою товариства, згідно якого, компанія ТОВ "ТД" Авалон" гарантує оплату в розмірі 75 000,00 грн., які залишилися за рахунком № 5433 від 11.06.2019 на користь компанії ТОВ фірма "Триплекс", до 15.10.2019.

Позивач зазначає, що відповідачем здійснено лише часткову оплату заборгованості у розмірі 3 000,00 грн., внаслідок чого за останнім виникла заборгованість у розмірі 75 000,00 грн., інших коштів за поставлений товар перераховано не було.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані з виконанням договору поставки.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У пункті 3.3. Договору, сторони узгодили, що розрахунок за товари, що поставляються у відповідності до цього Договору, здійснюється протягом 14 календарних днів з дати відвантаження товару зі складу постачальника.

Пунктом 4.4. Договору визначено, що датою поставки партії товарів є дата видаткової накладної на відпуск товарів покупцю, тобто, кінцевим терміном здійснення оплати за поставлений товар є 28.06.2019.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та змісту Договору, строк виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, її прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі, у розмірі 75 000,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 9 492,90 грн. пені, 855,62 грн. 3 % річних, та 15 600,00 грн. неустойки.

Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, визначено, що пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4. Договору сторони визначили, що у випадку прострочення оплати за поставлені товари в силу вступають положення про санкції, передбачені розділом 5 цього Договору.

Згідно пункту 5.4. Договору, у випадку прострочення здійснення оплати за партію товарів, що постачається у строки вказані згідно цього Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період прострочення, від суми несвоєчасно перерахованих коштів за кожен день прострочення, у випадку прострочення оплати більше ніж на 7 календарних днів, покупець зобов`язаний додатково сплатити постачальнику штрафну неустойку у розмірі 20% від вартості несвоєчасно оплаченого у строк товару.

Також, згідно пункту 5.6. Договору сторони узгодили, що штрафні санкції за цим Договором нараховуються за весь період прострочення виконання зобов`язання, а позовна давність за всіма вимогами, пов`язаними з проведенням розрахунків за товар за цим Договором, в тому числі, на вимоги про оплату пені та штрафу становить п`ять років.

Позивач здійснює розрахунок та заявляє позовні вимоги про стягнення пені і 3% річних за період з 01.07.2019 по 13.11.2019.

Здійснивши перерахунок суми пені суд встановив, що розмір таких нарахувань становить 9 511,53 грн., що є більше ніж заявлено позивачем. Враховуючи положення частини 1 статті 14 та частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягає сума пені в розмірі заявленому позивачем - 9 492,90 грн.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період з 01.07.2019 по 13.11.2019, суд вважає його вірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 855,62 грн. підлягає задоволенню.

Також, враховуючи положення пункту 5.4. Договору, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 20 % від вартості несвоєчасно оплаченого у строк товару у сумі 15 600,00 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон" про стягнення 75 000,00 грн. основного боргу, 9 492,90 грн. пені, 855,62 грн. 3 % річних, та 15 600,00 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон" про стягнення 100 948,52 грн. задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Авалон" (01054, м. Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 13/2, літера "Б", офіс 2, ідентифікаційний код юридичної особи: 40458488) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триплекс" (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 21-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 20244069) 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 коп. основного боргу, 9 492 (дев`ять тисяч чотириста дев`яносто дві) гривні 90 коп. пені, 855 (вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 62 коп. 3 % річних, 15 600 (п`ятнадцять тисяч шістсот) гривень 00 коп. штрафу та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України про продовження такого строку на строк дії карантину.

Повний текст рішення складено на підписано 15.04.2020.

Суддя С. В. Стасюк