Рішення

від 15.04.2020 по справі 907/33/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.04.2020 м. Ужгород Справа № 907/33/20

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/33/20

товариства з обмеженою відповідальністю КВАДР ТРАНСПОРТ , м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю БРЕСЕМІ ТОРГ , м. Ужгород про стягнення суми 44 920,38 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду Закарпатської області із позовом до відповідача про стягнення суми 44 920,38 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем за заявкою надано послуги по перевезенню вантажів у міжнародному сполученні, які відповідачем не сплачено у строки та порядку, передбаченому умовами Договору №1/10/19/02К від 01.10.2019 на надання послуг по перевезенню вантажів.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа №907/33/20, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2020 року суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та, встановлено сторонам строк для подання відповіді на відзив (позивачем) та заперечень (відповідачем) (якщо такі будуть подані) не пізніше 01.04.2020 р.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Вказана ухвала суду від 18.02.2020 була надіслана відповідачу 19.02.2020 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 88000, м. Ужгород, вул. Богомольця, 21 офіс 5 та як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, повернута до суду 23.03.2020, за закінченням терміну зберігання .

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз`яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві, суд-

ВСТАНОВИВ:

01.10.2019 року між ТОВ КОЛАМБУС змінено найменування на ТОВ БРЕСЕМІ ТОРГ (далі - Замовник, Відповідач) та ТОВ КВАДР ТРАНСПОРТ (далі - Перевізник, Позивач) шляхом обміну електронними листами укладено договір №1/10/19/02К від 01.10.2019 про організацію перевезення вантажу (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що згідно даного договору Перевізник надає на користь Замовника платні послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом на території України та за межами митної території України.

Умови перевезення (найменування вантажу, місце завантаження, розвантаження, місце митного оформлення (митна очистка), маршрут руху, сума фрахту тощо) сторонами обумовлювалися в разовому замовленні до Договору, що є невід`ємною частиною договору (пункт 2.1.1 договору).

У відповідності до разового замовлення на перевезення №1/10/19/2 від 01.10.2019 Перевізник взяв на себе зобов`язання здійснити блочне перевезення вантажу: гірськолижні конструкції згідно маршруту: м. Бад-Хофгастайн (Австрия) - м. Винники, Львівська область (Україна). Митне оформлення (митна очистка): м. Прібенік (Словаччина).

Загальна вартість перевезення згідно замовлення складає 16 000,00 євро, що за курсом НБУ (курс = 26,3486 грн. за 1 євро) складає 421 577,60 грн. (чотириста двадцять одну тисячу п`ятсот сімдесят сім гривень 60 копійок). Вартість перевезення в гривні погоджена сторонами в заявці.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі у національній грошовій одиниці України, шляхом перерахування грошових коштів з поточного банківського рахунку Замовника на поточний банківський рахунок Перевізника, який зазначений у р. 9 договору, на підставі отримання рахунку-фактури Перевізника або товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, а також акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо інше не вказано Сторонами в Заявці на конкретне перевезення, в наступному порядку: 30 % (тридцять відсотків) загальної вартості послуг сплачується Замовником у якості авансу за фактом виставлення рахунку-фактури, який виставляється Перевізником; 60 % (шістдесят відсотків) загальної вартості послуг сплачується Замовником за фактом прибуття на розвантаження; 10 % (десять відсотків) загальної вартості послуг сплачується за оригіналами документів.

Для виконання перевезення вантажу за негабаритними параметрами: 11,8 х 2,65 х 0,60 - 5 тон (негабаритний вантаж) Перевізник надав власний автомобіль, д.н.з № НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 . Для перевезення вантажу за негабаритними параметрами: 11,8 х 2,65 х 0,60 - 5 тон (негабаритний вантаж) Перевізник зафрахтував транспортний засіб іншого перевізника, а саме: Oversize s.r.o. (Словаччина), з яким для виконання зазначеного перевезення уклав разовий договір № 910/02/042 від 01.10.2019 року. На перевезення вантажу за габаритними параметрами: 22 тони, 86 м3, верхнє завантаження (стандартний вантаж) Перевізник уклав разовий договір перевезення № 111019 від 11.10.2019 з фізичною особою-підприємцем Цар Наталією Михайлівною яка, в подальшому, для цілей здійснення даного перевезення вантажу зафрахтувала транспортні засоби іншого перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю ІВА-ТРАНС ПЛЮС .

Факт надання транспортних послуг підтверджується CMR № 2916 від 25.10.2019 року, CMR № SK0784078 від 25.10.2019 року, CMR № 8255 від 25.10.2019 року, CMR № 8256 від 25.10.2019 року та CMR № 8947 від 25.10.2019 року.

Вантаж було передано одержувачу 30 жовтня 2019 року, що засвідчено відмітками в графах 24 кожної CMR.

За доводами позивача, що підтверджуються матеріалами справи жодних зауважень чи претензій щодо кількості вантажу чи якості його перевезення Перевізнику заявлено не було. На виконання умов договору відповідачем сплачено 90% від загальної суми фрахту по рахунку № 659-Е від 01.10.2019, що дорівнює 379 420 грн. Однак, 10 % від загальної суми залишаються Відповідачем неоплаченими: 421 577,60 грн. - 379 420 грн. = 42 157,60 грн.

07 листопада 2019 року Позивачем надіслано Відповідачу простим листом оригінали документів (CMR, рахунок та акти здачі-прийняття робіт) для оплати 10% вартості фрахту (залишку) поштовим відправленням "Нова Пошта" на адресу уповноваженої на час пересилання документів особи директора Відповідача - Коляди Тетяни Валеріївни. Згідно даних сайту Нової Пошти поштове відправлення Коляда Т.В. як уповноважений представник Відповідача отримала 14 листопада 2019 року.

Однак даний лист залишений відповідачем без відповіді, що і стало причиною звернення до суду з позовною вимогою про стягнення 42 157,60 грн. боргу за договором, 2499,44 грн. пені та суму 263,64 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено договір №1/10/19/02К від 01.10.2019 про організацію перевезення вантажу.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

При цьому, за своєю правовою природою договір, укладений між сторонами спору відноситься до змішаного договору, що має ознаки договору транспортного експедирування.

У відповідності до ст. ст. 929, 931 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних із перевезенням вантажу. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами. Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Нормами ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір у даній справі виник у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за договором про організацію перевезення вантажу.

Відповідно до п. 3.3 Договору розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковій формі у національній грошовій одиниці України, шляхом перерахування грошових коштів з поточного банківського рахунку Замовника на поточний банківський рахунок Перевізника, який зазначений у р. 9 договору, на підставі отримання рахунку-фактури Перевізника або товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, а також акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо інше не вказано Сторонами в Заявці на конкретне перевезення, в наступному порядку: 30 % (тридцять відсотків) загальної вартості послуг сплачується Замовником у якості авансу за фактом виставлення рахунку-фактури, який виставляється Перевізником; 60 % (шістдесят відсотків) загальної вартості послуг сплачується Замовником за фактом прибуття на розвантаження; 10 % (десять відсотків) загальної вартості послуг сплачується за оригіналами документів.

Факт надання транспортних послуг підтверджується CMR № 2916 від 25.10.2019 року, CMR № SK0784078 від 25.10.2019 року, CMR № 8255 від 25.10.2019 року, CMR № 8256 від 25.10.2019 року та CMR № 8947 від 25.10.2019 року.

У відповідності до вимог пункту 3.З договору, 07 листопада 2019 року позивач надіслав відповідачу оригінали документів (CMR, рахунок та акти здачі-прийняття робіт) для оплати 10% вартості фрахту (залишку) поштовим відправленням "Нова Пошта" на адресу уповноваженої на час пересилання документів особи директора Відповідача - Коляди Тетяни Валеріївни. Згідно даних сайту Нової Пошти поштове відправлення Коляда Т.В. як уповноважений представник Відповідача отримала 14 листопада 2019 року, однак відповідач свого обов`язку щодо повної оплати за надані послуги не виконав.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

З огляду на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати послуг позивачу є доведеним, тобто мало місце порушення відповідачем строків оплати, встановлених в договорі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 42 157,60 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

За несвоєчасне виконання відповідачем свого зобов`язання в частині плати за надані транспортні послуги позивач, посилаючись на приписи ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст.. 230, 231 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача суму 2499, 44 грн. пені та суму 263, 34 грн. трьох процентів річних.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом. 4.5. Договору передбачено, що у випадку затримки оплати, вказаної у пунктах 3.3, 4.1 даного Договору, Замовник виплачує Перевізнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати. Неустойка у вигляді пені та штрафних санкцій нараховується за весь час існування заборгованості.

Проаналізувавши поданий позивачем у відповідності до пункту 4.5 договору розрахунок заявленої до стягнення суми пені, що склала 2499, 44 грн. за прострочення виконання зобов`язання, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги обґрунтовані та правомірні, у зв`язку з чим підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить стягнути з відповідача три відсотки річних за період прострочки оплати посилаючись на вимоги чинного законодавства та умови договору.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку даних вимог на підставі вимог ст. 625 ЦК України вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 263,64 грн. трьох відсотків річних підлягають задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю товариства з обмеженою відповідальністю КВАДР ТРАНСПОРТ , м. Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю БРЕСЕМІ ТОРГ , м. Ужгород про стягнення суми 44 920,38 грн. підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вище вкладене та керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 195, ч. 1 ст. 202, ст.ст. 232, 233, 237, 238, 240, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БРЕСЕМІ ТОРГ (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Богомольця, будинок 21, офіс 5, код ЄДРПОУ 41721826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КВАДР ТРАНСПОРТ (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Фогорашія, будинок 13, код ЄДРПОУ 37161432) суму 44 920,38 грн. (сорок чотири тисячі дев`ятсот двадцять гривень 38 коп.) в.т.ч. 42 157, 60 грн. основного боргу, суму 2 499,44 грн. пені та суму 263,34 грн. трьох відсотків річних.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю БРЕСЕМІ ТОРГ (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Богомольця, будинок 21, офіс 5, код ЄДРПОУ 41721826) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КВАДР ТРАНСПОРТ (88000, Закарпатська обл., місто Ужгород, вулиця Фогорашія, будинок 13, код ЄДРПОУ 37161432) суму 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ для примусового виконання рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 15.04.2020

Суддя О.Ф. Ремецькі