Рішення

від 15.04.2020 по справі 910/19142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 910/19142/19 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії наук України (б-р Ак. Вернадського, буд. 36, м. Київ, 03142) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кватро (провулок Новопечерський, буд. 19/3, м. Київ, 01042) про стягнення 63634,44 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії наук України, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кватро , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кватро на користь Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії наук України 63634,44 грн боргу та штрафних санкцій, судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди № 3/15-К майна, що належить до майнового комплексу НАН України від 01.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всіх докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 18.02.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (провулок Новопечерський, буд. 19/3, м. Київ, 01042) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового відділення організація не зареєстрована .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин. У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

Разом з тим, строк для подачі відзиву на позовну заяву закінчився у відповідача до введення на території України карантину, проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.05.2015 між Інститутом металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кватро (орендар) укладено договір оренди № 3/15-К майна, що належить до майнового комплексу НАН України, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - приміщення загальною площею 19,90 кв.м., 84,00 кв.м. та 90,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського, 36, на 2 поверсі (ах) складу металів з АПК, майстерня № 3 та асфальто-бетонну площадку (будинку, приміщення, будівлі, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, вартість якого згідно з висновком про вартість майна (актом оцінки) від 11.02.2015 і становить за незалежною оцінкою (залишковою вартістю) станом на 31.01.2015, 93720,00 грн, 329620,00 грн та 63850,00 грн.

Відповідно до п. 10.1. статті 10 договору цей договір укладено строком на два роки, що діє з 01 травня до 31 грудня 2016 року включно.

Додатковою угодою № 62/1-17К від 11.01.2017 до договору оренди майна № 3/15-К від 01.05.2015 сторонами погоджено продовження терміну дії договору оренди строком на 12 місяців з 01.01.2017 по 31.12.2017 включно.

Відповідно до п. 2.1. статті 2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

Згідно із п. 3.1. статті 3 договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 зі змінами і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2015 року 1975,47 грн, 2444,40 грн та 751,50 грн. Крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю за розрахунками орендодавця: відшкодування податку на землю, відшкодування комунальних платежів, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

01.06.2015 сторонами складено та підписано акт приймання-передачі приміщення, за яким позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування приміщення площею 84,00 кв.м., розташоване у майстерні № 3 за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського, 36, вартість майна за незалежною оцінкою станом на 31.01.2015 становить 329620,00 грн.

Також, 01.06.2015 сторонами складено та підписано акти приймання-передачі приміщень, за якими позивач передано, а відповідачем прийнято у строкове платне користування приміщення площею 90,00 кв.м., розташоване на асфальто-бетонній площадці за адресою: м. Київ, вул. Вернадцького, буд. 36, вартість майна за незалежною оцінкою станом на 31.01.2015 становить 63850,00 грн та приміщення площею 19,00 кв.м., розташоване на 2 поверсі складу металів з АПК за адресою: м. Київ, вул. Вернадцького, буд. 36, вартість майна за незалежною оцінкою станом на 31.01.2015 становить 93720,00 кв.м.

Згідно із п.п. 3.3.-3.5. статті 3 договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Індекси інфляції розраховуються Державною службою статистики України. Орендна плата перераховується орендарем у повному обсязі (незалежно від наслідків своєї господарської діяльності) відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяця оренди) добова (годинна) у випадку погодинної оплати, орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням (годинам) користування.

За умовами п.п. 3.7., 3.8. статті 3 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати. У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2% відсотків від суми заборгованості.

28.02.2019 сторонами складено та підписано акти приймання-передачі приміщень з боку орендаря на користь орендодавця: про передачу приміщення площею 84,00 кв.м., розташоване на 1 поверсі майстерні № 3 за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, 36 та приміщення площею 90,00 кв.м., розташоване на асфальто-бетонній площадці за адресою: м. Київ, вул. Вернадського, буд. 36.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на 21.12.2019 заборгованість відповідача за договором оренди складає 63634,44 грн, з яких: заборгованість за орендою складає 35986,05 грн, за сплатою земельного податку - 1824,36 грн, електричної енергії - 21986,84 грн, експлуатаційних витрат - 436,81 грн, послуги водовідведення та водопостачання - 774,29 грн, пеня - 1906,37 грн та штраф - 719,72 грн.

Згідно із п. 9.1. статті 9 договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Матеріалами справи, фактичними обставинами справи підтверджується факт укладення між сторонами договору оренди № 3/15-К майна, що належить до майнового комплексу НАН України, за умовами якого позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування державне майно - приміщення загальною площею 19,90 кв.м., 84,00 кв.м. та 90,00 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського, 36, на 2 поверсі (ах) складу металів з АПК, майстерня № 3 та асфальто-бетонну площадку (будинку, приміщення, будівлі, що перебуває на балансі Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, строком до 31.12.2017 включно, що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі приміщень від 01.06.2015.

28.02.2019 відповідачем повернуто на користь позивача орендоване майно площею 84,00 кв.м. та 90,00 кв.м. за адресою: м. Київ, бульвар Вернадського, 36, про що складено акти приймання-передачі приміщень від 28.02.2019.

Позивачем стверджується факт невиконання відповідачем умов договору в частині сплати орендної плати, земельного податку, постачання електричної енергії, експлуатаційних витрат, водопостачання та водовідведення у зв`язку з чим утворилась станом на 21.12.2019 заборгованість за орендою складає 35986,05 грн, за сплатою земельного податку - 1824,36 грн, електричної енергії - 21986,84 грн, експлуатаційних витрат - 436,81 грн, послуги водовідведення та водопостачання - 774,29 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи підтверджуючих доказів сплати відповідачем орендної плати, земельного податку, електричної енергії, експлуатаційних витрат, водовідведення та водопостачання не містять, заперечень щодо заявлених позовних вимог, доказів виконання умов договору з боку відповідача не надано.

Таким чином, враховуючи порушення умов укладеного між сторонами договору з боку відповідача позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди у розмірі 61008,35 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також нараховано до сплати відповідачу суму пені у розмірі 1906,37 грн та штрафу у розмірі 719,72 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частинами 2, 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Частинами 2 і 4 статті 231 ГК передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної вартості. Розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК України, частиною 6 статті 231 ГК Українита статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17, від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, від 25.05.2018 у справі №922/1720/17).

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 02.04.2019 у справі № 917/194/18.

Позивачем до сплати відповідачу нараховано суму штрафу у розмірі 719,72 грн. Вказаний розрахунок приймається судом та підтверджується фактичними обставинами справи.

При цьому суд не погоджується із проведеним позивачем розрахунком пені у розмірі 1906,37 грн у зв`язку із його арифметичною неналежністю. Судом проведено належний розрахунок пені, яка складає 1866,38 грн.

Належних доказів щодо спростовування вказаного розрахунку пені та штрафу за договором відповідачем надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 1866,38 грн та штрафу у розмірі 719,72 грн.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кватро (провулок Новопечерський, буд. 19/3, м. Київ, 01042, ідентифікаційний код 30635819) на користь Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова Національної академії наук України (б-р Ак. Вернадського, буд. 36, м. Київ, 03142, ідентифікаційний код 05417331) суму заборгованості у розмірі 61008 грн 35 коп, пеню у розмірі 1866 грн 38 коп, штраф у розмірі 719 грн 72 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1919 грн 79 коп, а всього 65514 (шістдесят п`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) грн. 24 (двадцять чотири) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України..

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 15.04.2020 .

Суддя В.О.Демидов