Рішення

від 15.04.2020 по справі 910/84/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.04.2020Справа № 910/84/20 Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (вул. Госпітальна, буд. 12Г, м. Київ, 01001) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства Ощадбанк (вул. Володимирська, буд. 27, м. Київ, 01001) до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ВІТЕК (вул. М. Тимошенка, буд. 21, н/п № 3, м. Київ, 04205) про стягнення 19855,74 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Акціонерне товариство Державний ощадний банк України в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства Ощадбанк , звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ВІТЕК , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ВІТЕК на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства Ощадбанк заборгованість за договором банківського рахунку № 2151099-151204-092732 від 27.11.2015 у розмірі 19855,74 грн.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором банківського рахунку № 2151099-151204-092732 від 27.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2020 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всіх докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такої) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивачем отримано 18.02.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою (вул. М.Тимошенка, буд. 21 н/п № 3, м. Київ, 04205) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі не отримано, із відміткою поштового відділення інші причини , що підтверджується реєстром поштових відправлень https://ukrposhta.ua.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку"рекомендовані поштові відправлення, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату. У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Крім того , суд зазначає , що постановою Кабінету Міністрів України 211 від 11.03.2020 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 03.04.2020 на всій території України введено карантин . У подальшому постановою Кабінету Міні HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_03_25/pravo1/KP200239.html?pravo=1"стр HYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2020_03_25/pravo1/KP200239.html?pravo=1"ів України 239 від 25.03.2020 дію карантину продовжено до 24.04.2020.

Разом з тим , строк для подачі відзиву на позовну заяву закінчився у відповідача до введення на території України карантину , проте відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву , тому справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч . 9 ст . 165 та ч . 2 ст . 178 ГПК України .

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

27.11.2015 між Публічним акціонерним товариством Державний ощадний банк України в особі керуючого ТВБВ № 10026/0104 філії Головного управління АТ Ощадбанк по м. Києву та Київській області Глущенка А.І. та Товариством з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ВІТЕК (клієнт) в особі директора Обложок Д.О. укладено договір банківського рахунку № 2151099-151204-092732, за умовами якого банк зобов`язався надавати клієнту послуги по розрахунково-касовому обслуговуванню, які пов`язані з переказом грошей з рахунка на рахунок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

Відповідно до п. 9.1. розділу 9 договору цей договір набуває чинності з дати підписання та діє протягом одного календарного року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії договору.

Згідно із п. 2.1. розділу 2 договору банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов`язується відкрити клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні України та надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору, законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку України.

Оплата за послуги, надані банком клієнту відповідно до переліку операцій з розрахунково-касового обслуговування здійснюється згідно з тарифами послуги ТВБВ № 19026/0104 філії Головного управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк (додаток № 1 до цього договору, який є його невід`ємною складовою частиною), які можуть бути змінені банком в порядку визначеному умовами цього договору (п. 2.3. п. 2 договору).

За умовами п. 3.1. розділу 3 договору вартість послуг банку визначена у тарифах у вигляді суми тарифу-вартості послуги.

Сторонами погоджено тарифи на послуги у вигляді додатку №1 до укладеного договору - тариф Зручна готівка .

Відповідно до п. 3.2. розділу 3 договору при настанні термінів оплати вартості наданих банком послуг з розрахунково-касового обслуговування клієнт доручає банку здійснювати договірне списання коштів в передбаченому тарифами розмірі, що необхідний для оплати наданих банком послуг з рахунку клієнта, а також інших поточних рахунків клієнта, відкритих в АТ Ощадбанк або тих, що будуть відкриті протягом строку дії цього договору.

Згідно із п.п. 5.1., 5.2. розділу 5 договору клієнт може здійснювати безготівкові розрахунки шляхом використання відповідних розрахункових документів, передбачених законодавством України. Банк здійснює розрахункові операції за цим договором відповідно до законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, за умови належного оформлення клієнтом розрахункових документів. Платежі з рахунку (ів) клієнта банк виконує в межах залишку коштів на рахунку (ах) на початок банківського дня та з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок протягом операційного часу.

Відповідно до п.п. 4.3.10.-4.3.12. п. 4.3. розділу 4 договору клієнт зобов`язується сплачувати вартість послуг банку згідно з тарифами в порядку, визначеному розділом 3 цього договору; своєчасно поповнювати рахунок (ки) грошовими коштами, у разі відсутності або недостатності коштів на рахунку (ах), з метою належного виконання своїх обов`язків за цим договором щодо сплати на користь банку вартості наданих ним послуг, в тому числі з метою забезпечення можливості здійснення банком права договірного списання коштів у сумі, необхідній для повної оплати послуг, також в інших випадках, визначених цим договором для реалізації банком права договірного списання коштів з рахунку (ів); щорічно до 15 січня наступного за звітним року підтверджувати в письмовій формі залишок коштів на рахунку (ах) станом на 1 січня. У випадку неотримання банком підтвердження залишків коштів на рахунку (ах) клієнта протягом зазначеного строку, залишок коштів вважається підтвердженим.

Згідно із п. 6.4. розділу 6 договору за несвоєчасне поповнення рахунку (ів) відповідно до умов підпункту 4.3.11. цього договору, що призвело до неможливості здійснити договірне списання грошових коштів за надані банком послуги, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,2 відсотка від належної до сплати суми за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає про порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором банківського рахунку № 2151099-151204-092732 від 27.11.2015 у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 19855,74 грн, з яких сума основного боргу - 14364,00 грн, пеня - 2371,83 грн, інфляційні нарахування - 2461,62 грн, 3% річних - 658,28 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з ч. 4 ст. 1068 Цивільного кодексу України клієнт зобов`язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

Відповідно до ч 1 стHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843599/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до стHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843670/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між сторонами договору банківського рахунку № 2151099-151204-092732, за умовами якого позивачем на користь відповідача надавалися послуги розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані з переказом грошей з рахунка на рахунок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає банку право користуватися тимчасово вільними коштами клієнта на власний розсуд.

За умовами укладеного договору, на виконання п. 2.1. розділу 2 договору, позивачем відкрито на ім`я відповідача поточний рахунок № НОМЕР_1 , за яким надавалося розрахунково-касове обслуговування, що підтверджується випискою по даному рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості, за укладеним договором наявна заборгованість з оплати щомісячного розміру вартості послуг у зв`язку з чим наявна заборгованість у розмірі 14364,00 грн. Матеріали справи доказів оплати такої заборгованості не містять, заперечень щодо наданого розрахунку не подано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог про стягнення суми основного боргу у розмірі 14364,00 грн у зв`язку з чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем до сплати відповідачу нараховано пеню у розмірі 2371,83 грн, 3% річних у розмірі 658,28 грн та інфляційні нарахування у розмірі 2461,62 грн.

СтаттHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843683/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1"еюHYPERLINK "http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843683/ed_2019_11_02/pravo1/T030435.html?pravo=1" 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законодавчо установлено обов`язок боржника, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання, сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням пені, встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань пені, 3% річних та інфляційних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи та приймається судом як арифметично вірний. Належних доказів щодо спростовування вказаного розрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за договором відповідачем надано не було.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 2371,83 грн, 3% річних у розмірі 658,28 грн, інфляційні нарахування у розмірі 2461,62 грн. При цьому позивачем пред`явлено позовні вимоги у розмірі 19855,74 грн, в той час як згідно розрахунку позивача загальний розмір нарахованих позивачем сум складає 19855,73 грн, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про стягнення саме 19855,73 грн.

З огляду на викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КОМПАНІЯ ВІТЕК (вул. М. Тимошенка, буд. 21, н/п № 3, м. Київ, 04205, ідентифікаційний номер 38544698) на користь Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (вул. Госпітальна, буд. 12Г, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00032129) в особі філії Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства Ощадбанк (вул. Володимирська, буд. 27, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 09322277) заборгованість у розмірі 14364 грн 00 коп, пеню у розмірі 2371 грн 83 коп, 3% річних у розмірі 658 грн 28 коп, інфляційні нарахування у розмірі 2461 грн 62 коп, судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1921 грн 00 коп, а всього 21776 (двадцять одну тисячу сімсот сімдесят шість) грн 73 (сімдесят три) коп.

3. В решті вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням положень п. 4 розділу X Прикінцеві положення та п.п.17.5 п. 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 15.04.2020 .

Суддя В.О.Демидов