Рішення

від 15.04.2020 по справі 922/500/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/500/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", м.Київ до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоптторг", м.Харків , 2. Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків про стягнення 146445,35 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20.02.2020 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПриватБанк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоптторг" та Фізичної особи ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 08.07.2019 року в розмірі 146445,35 грн. (з яких: 128333,33 грн. - заборгованість за кредитом; 2831,11 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 12600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 2680,91 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором), а також судові витрати.

Позовні вимоги до відповідача-1 обґрунтовано неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором б/н від 08.07.2019 року.

Позовні вимоги до відповідача-2 обґрунтовано договором поруки №РOR1562329814455 від 08.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/500/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши учасникам справи строки для надання заяв по суті спору.

Відповідачі отримали вищезазначену ухвалу суду 27.02.2020 року, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.

Однак, відповідачі своїми процесуальними правами не скористалися, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подали, відзиви на позов не надали.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

08.07.2019 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "УКРБУДОПТТОРГ" (далі - відповідач-1) через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" (а.с.16-17).

Відповідно до цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови), які розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "ПРИВАТБАНК" http://privatbank.ua.

Таким чином, 08.07.2019 року між відповідачем-1 та АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (позивач) було укладено кредитний договір №б/н (далі - Договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Пунктом 3.2.8.1. Умов визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту Кредит КУБ для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі - Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту З.2.8.З. Умов надання кредитів Послуги здійснюються на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

08.07.2019 року, на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача-1 кредитні кошти у розмірі 140000,00грн., що підтверджується відповідною випискою по рахунку (а.с.25-26).

В забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним договором, між позивачем (кредитором) та відповідачем-2 - фізичною особою ОСОБА_1 08.07.2019 року було укладено договір поруки №РOR1562329814455 від 05.07.2019 року (далі - Договір поруки, а.с.27-28), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з Договору (п.1.1. Договору поруки):

1.1.1. розділу 3.2.8 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті Банку http://ргіvаtbаnк.uа/tems, далі Угода1, по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 "Угоди1" - перші 6 місяців 1,8 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7 місяця - 1,6%,

- за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 "Угоди1" - 4% в місяць

б) кредиту в розмірі 140000,00 грн.

Згідно з п.1.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Відповідно до п.1.5 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до п.4.1 договору сторони взаємно домовилися, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань за "Угодою 1" цей договір припиняє свою дію.

Договір поруки підписано із використанням електронного цифрового підпису відповідача-2 (а.с.28).

Отже, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 140000,00 грн.

Однак, відповідач-1 прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів в установлений строк, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість.

Підпунктом "в" п.3.2.1.2.3.3 Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умов) банку надано право у випадку порушення клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого цим розділом Умов, згідно з ст.651 Цивільного кодексу України, ст.188 Господарського кодексу України, здійснити одностороннє розірвання угоди про кредитування із надсиланням клієнту сповіщення. У зазначену в повідомленні дату угода про кредитування вважається розірваною. При цьому, в останній день дії угоди про кредитування клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін його користування, повністю виконати інші зобов`язання. Одностороння відмова від угоди про кредитування не звільняє клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань.

22.11.2019 року відповідачу-1 позивачем було направлено повідомлення, що у випадку непогашення простроченої заборгованості в сумі 46104,10 грн. у строк до 08.12.2019 року, кредитний договір буде розірваний починаючи з 09.12.2019 року (а.с.31-33).

Однак, відповідач-1 свої зобов`язання за договором не виконав, борг не сплатив.

Позивач нарахував, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за Договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку відповідача-1, станом на 09.12.2019 року заборгованість у сумі 146445,35 грн., яка складається з:

-128333,33 грн. - заборгованість за кредитом;

-2831,11 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.З.З. та 3.2.8.9.1. Умов;

-12600,00 грн. - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та 3.2.8.9. Умов;

-2680,91 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач-1 прострочив взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, у зв`язку з чим, у останнього виникла заборгованість, а отже, з огляду на укладення з відповідачем-2 договору поруки, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 146445,35 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори.

Частиною 1 статті 634 ЦК України закріплено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Внаслідок укладання договору банківського обслуговування, шляхом підписання відповідної заяви від 08.07.2019 року, між позивачем та відповідачем-1 виникли права та обов`язки.

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 140000,00 грн.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.634 Цивільного кодексу України:

"1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

2. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

3. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору".

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язусться повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач-1 взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п.З.2.8.З.2., а також повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.З.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п.3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.2., З.2.8.З., З.2.8.3.1. цього Договору Клієнт сплачує проценти у вигляді щомісячної комісії в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.2.

За змістом п.3.2.8.З.2. Умов за користування Послугою Клієнт сплачує щомісяця проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії в розмірі, що зазначені в пункті 1.4. Заяви.

Пункт 3.2.8.9.2. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії, передбаченої пунктом 3.2.8.З.2. Умов, здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві, про що зазначено у п.3.2.8.3.1.Умов.

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п.1.5. Заяви).

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.559 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В порушення відповідних умов Договору та приписів законодавства відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений Договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За змістом ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання та сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених дим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п.3.2.8.9.1. Умов та відповідно до ст.212 ЦК України у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених пунктами 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. цього Договору, Клієнт сплачує Банку відсотки в розмірі, зазначеному в п.3.2.8.3.3. цього Договору.

У свою чергу пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі, встановленому у пункті 1.6. Заяви.

Нарахування прострочених відсотків здійснюється щодня, при цьому відсотки розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не враховується (п.3.2.8.9.7. Умов).

Частиною 1 статті 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати комісії за користування кредитом, передбаченої пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1. цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.9., 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2. цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Строк повернення кредиту встановлений 08.12.2019 року.

Відповідач-1 в обумовлені строки не погасив в повному обсязі заборгованість за Договором перед позивачем.

Згідно зі статтею 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором (ч.2.ст.188 ГК України).

Частиною першою статті 654 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Невід`ємною частиною договору банківського обслуговування є Умови і правила надання банківських послуг (далі - Умови), розміщені на офіційному сайті https://privatbank.ua/tenTis/ у мережі Інтернет.

Таким чином, Договір було розірвано позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням його умов відповідачем-1.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та Інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що укладення кредитного договору підтверджується копією анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", копією витягу з "Умов та правил надання банківських послуг".

Надання поруки підтверджується копією договору поруки.

Надання кредиту підтверджується копією виписки по відповідному рахунку, яка підтверджує перерахування кредитних коштів на поточний рахунок боржника 2600.

Порушення відповідачем-1 своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів підтверджується копіями виписок по відповідним рахункам, на яких обліковується прострочена заборгованість за кредитом, та з яких вбачається відсутність погашень на даний час.

Суд, здійснивши перевірку нарахованих позивачем сум боргу, відсотків, комісії, та пені, відповідно до наданого розрахунку (а.с.25), дійшов висновку про їх правомірність та обґрунтованість.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з першого і другого відповідачів, у зв`язку з укладенням договору поруки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Стаття 554 ЦК України встановлює, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки стороною основного зобов`язання є юридична особа, а фізична особа (відповідач-2) є поручителем у даному зобов`язані, слід зазначити, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017 року господарські суди мають юрисдикцію, зокрема, щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення підсудності господарському суду щодо розгляду відповідної справи.

За таких обставин, даний спір підлягає розгляду в господарському суді.

До аналогічних висновків дійшов Верховний суд у складі Великої палати у постанові від 13 березня 2018 року у справі №415/2542/15-ц (провадження №14-40цс18).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до приписів ст.ст.610, 554 ЦК України боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Частина 1 статті 543 ЦК України визначає, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав свої договірні зобов`язання за договором, перерахувавши відповідачу-1 на його поточний рахунок кредитні кошти у розмірі 140000,00 грн. (а.с.25-26), проте, позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання зі своєчасного повернення кредиту, внаслідок чого, у відповідача-1 виникла заборгованість за кредитом перед позивачем у розмірі 146445,35 грн.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами статті 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відповідно до п.п.3,5,6 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається: висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку.

Таким чином, підсумовуючи викладене, та приймаючи до уваги те, що відповідачі позовних вимог не спростували, не надали суду доказів виконання зобов`язань за кредитним договором № б/н від 08.07.2019 року, а також враховуючи, що відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про солідарне стягнення з відповідачів 146445,35 грн. заборгованості за спірним кредитним договором є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідачів порівну.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.61, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоптторг" (місцезнаходження: 61096, м.Харків, пр-т Героїв Сталінграда, буд.181, кв.42; код ЄДРПОУ 39585693) та Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1-Д; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.07.2019 року в розмірі 146445,35 грн. (з яких: 128333,33 грн. - заборгованість за кредитом; 2831,11 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 12600,00 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 2680,91 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудоптторг" (місцезнаходження: 61096, м.Харків, пр-т Героїв Сталінграда, буд.181, кв.42; код ЄДРПОУ 39585693) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; код ЄДРГІОУ 14360570) 1098,34 грн. судового збору.

Стягнути з Фізичної особи ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк ПриватБанк (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; код ЄДРГІОУ 14360570) 1098,34 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повне рішення складено "15" квітня 2020 р.

Суддя К.В. Аріт