Ухвала

від 09.04.2020 по справі 911/864/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" квітня 2020 р. м. Київ Справа № 911/864/20

Господарський суд Київської області у складі судді Чонгової С.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Електро-ресурс від 07.04.2020 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Електро-ресурс до Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області Броваритепловодоенергія про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії в загальній сумі 9 549 838,88 грн. (дев`ять мільйонів п`ятсот сорок дев`ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 88 коп.), з яких: сума основного боргу - 9 407 948,51 грн., пеня - 123 382,93 грн., 3% річних - 18 507,44 грн.

До вказаної позовної заяви позивачем додано заяву від 07.04.2020 про забезпечення позову, в якій він просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на будь-яких банківських рахунках Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області Броваритепловодоенергія в сумі заявлених позовних вимог - 9 549 838,88 грн. (дев`ять мільйонів п`ятсот сорок дев`ять тисяч вісімсот тридцять вісім гривень 88 коп.), з яких: сума основного боргу - 9 407 948,51 грн., пеня - 123 382,93 грн., 3% річних - 18 507,44 грн.

Заявник зазначає, що доказом ухилення від виконання відповідачем зобов`язання як до пред`явлення позову, так і наміру не виконувати таке зобов`язання у майбутньому є наданий відповідачем лист №01-608 від 04 березня 2020 року, в якому відповідач зазначає про те, що причинами невиконання зобов`язання є наявність заборгованості споживачів перед відповідачем та встановлені НКРЕП тарифи.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Оскільки суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у відповідності до ст. 140 ГПК України , суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Електро-ресурс про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Доводи заявника на реальну можливість ухилення від виконання відповідачем зобов`язань не підтверджені належними і допустимими доказами.

Лист №01-608 від 04 березня 2020 року, в якому відповідач зазначає про те, що причинами невиконання зобов`язання є наявність заборгованості споживачів перед відповідачем не є достатнім доказом наявності фактичних обставин щодо необхідності вжиття заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 73, 74, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Електро-ресурс про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання ухвали: 09.04.2020.

Суддя С.І. Чонгова