Рішення

від 13.04.2020 по справі 922/37/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/37/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех Пром Плюс" (м. Київ) до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (м. Харків) про стягнення 1003680,00 грн, за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Політех Пром Плюс" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (відповідач), в якій просить стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, місто Харків, проспект Московський, будинок 299; ідентифікаційний код: 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех Пром Плюс" (01042, місто Київ, бульвар Марії Приймаченко, будинок 1/27, офіс 304/1; ідентифікаційний код: 41041840) основний борг в розмірі 1003680,00 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь судовий збір у розмірі 15055,21 грн та витрати на професійну правничу допомогу.

Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №238-03/681-ВК від 02.10.2019 щодо оплати отриманого товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.01.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 19.02.2020 о 12:00 год, про що повідомлено учасників справи.

18.02.2020 позивач надав заяву про усунення недоліків, в якій останній просив суд стягнути з відповідача 1003680,00 грн основного боргу та 15055,21 грн судових витрат.

18.02.2020 відповідач надав відзив на позов (вх. №4308), в якому зазначив про тяжкий економічний стан підприємства та просив суд вимогу щодо стягнення основної заборгованості залишити на розсуд суду, здійснити розподіл судових витрат відповідно до вимог ГПК України та відмовити в повному обсязі у вимозі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Протокольною ухвалою суду від 19.02.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 04.03.2020 о 12:30 год.

20.02.2020 позивач надав відповідь на відзив (вх. № 4506), в якій зазначив, що неможливість відповідача виконати зобов`язання через відсутність необхідних коштів або відсутність вини не можуть бути підставою для звільнення останнього від виконання зобов`язання, у зв`язку з чим просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду від 04.03.2020 підготовче засідання у справі було відкладено на 23.03.2020 о 12:30 год.

Протокольною ухвалою суду від 23.03.2020 підготовче провадження у справі було продовжено на 30 днів, підготовче засідання у справі відкладено на 13.04.2020 о 14:00 год.

06.04.2020 відповідач надав заяву про визнання позову (вх. № 8541), в якій просив суд задовольнити позов ТОВ "Політех Пром Плюс" в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 1003680,00 грн, стягнути з відповідача 50% судового збору у розмірі 7527,61 грн та повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 7527,60 грн.

Протокольною ухвалою суду від 13.04.2020 заяву відповідача про часткове визнання позову прийнято судом.

Представники сторін у підготовче засідання 13.04.2020 не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча сторони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

02.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТЕХ ПРОМ ПЛЮС" (постачальник) та Державним підприємством "Завод "ЕЛЕКТРОВАЖМАШ" (замовник) був укладений договір №238-03/681-ВК (надалі - договір), за яким постачальник зобов`язався поставити продукцію у власність замовника партіями, а замовник зобов`язався прийняти від постачальника продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим договором. Найменування, номенклатура, кількість та ціна за одиницю продукції, а також код і назва, відповідно до Національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 №1749, зазначаються у специфікації №1 (додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 1.3 договору замовлення на поставку продукції повинно бути оформлено замовником у формі листа, який включає в себе найменування, кількість, ціну та термін поставки продукції.

Згідно з п. 2.1, 2.2 договору постачальник здійснює поставку продукції замовнику протягом 60 (шістдесят) календарних днів з моменту направлення письмового листа/замовлення замовника, згідно з пунктом 1.3. цього договору. Передача продукції здійснюється на складі замовника за адресою: м. Харків, пр. Московський 299.

За умовами п. 2.3, 2.4 договору транспортування продукції здійснюється транспортом постачальника та за його рахунок, на умовах DDР згідно з (Інкотермс-2010). Право власності на продукцію переходить до замовника з моменту її фактичної поставки від постачальника.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість цього договору складає 2277000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору замовник здійснює оплату продукції протягом 60 календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю і кількістю.

За приписами пункту 9.3 договору датою отримання продукції вважається дата підписання замовником товарно-супровідної документації.

Специфікацією №1 до договору сторони визначили найменування продукції, що поставляється, кількість, ціну та загальну суму, яка складає 2277000,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, 08.10.2019 відповідачем було направлено позивачу лист, в якому містилось замовлення на поставку товару за договором №238-03/681-ВК від 02.10.2019.

На виконання вищевказаних умов договору 15.10.2019 позивачем було здійснено часткову поставку товару, а саме: датчик рівня магнетокерований на загальну суму 1003680,00 грн, що підтверджуються видатковою накладною №1015-001 від 15.10.2019 на суму 1003680,00 грн, підписаною представниками обох сторін без зауважень.

В матеріалах справи наявна копія довіреності №1605 від 10.10.2019 на ім`я заст. нач. управління Андреева Артема Сергійовича із переліком цінностей, які належить отримати та зразком підпису повіреного, на підтвердження повноважень на отримання товару.

Приймаючи до уваги п. 4.1 договору щодо здійснення оплати товару протягом 60 календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю і кількістю та враховуючи те, що поставка товару була здійснена 15.10.2019, відповідач мав здійснити оплату поставленого товару не пізніше 16.12.2019 (останній день строку припадає на 14.12.2019, який є вихідним, а тому згідно приписів статті 254 ЦК України, граничний строк припадає на перший робочий день - 16.12.2019) на підставі, виставленого позивачем рахунку №1015- 001 від 15.10.2019.

Враховуючи те, що відповідач в обумовлений договором строк, тобто по 16.12.2019 включно не здійснив оплату в повному обсязі поставленого товару, позивач звернувся до відповідача з претензією №4 від 18.12.2019, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 1597583,10 грн, у тому числі 1003680,00 грн за договором №238-03/681-ВК від 02.10.2019.

20.12.2019 відповідачем у відповідь на претензію було направлено позивачу лист №261/702, в якому відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості перед позивачем.

Крім того заборгованість відповідача підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2019 по 27.11.2019, який підписаний обома сторонами.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не здійснив оплату за поставлений позивачем товар у сумі 1003680,00 грн, останній звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України встановлює обов`язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вже було зазначено вище, відповідач визнав позов у повному обсязі.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Встановивши, що дії відповідача по визнанню позовних вимог про стягнення заборгованості за поставлений товар за договором №238-03/681-ВК від 02.10.2019 у сумі 1003680,00 грн не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, перевіривши, чи не обмежений представник відповідача у повноваженнях на їх вчинення, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 124 ГПК України Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

18.02.2020 позивач разом з заявою про усунення недоліків надав попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у Господарському суді м. Києва у сумі 20000,00 грн.

Враховуючи, що позивач не надав разом з позовом (першою заявою по суті) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як того вимагає ч. 1 ст. 124 ГПК України, суд на підставі ч. 2 ст. 124 ГПК України відмовляє позивачу у відшкодуванні судових витрат, на професійну правничу допомогу у Господарському суді м. Києва у сумі 20000,00 грн, за винятком суми сплаченого ним судового збору. До того ж, справу розглядав Господарський суд Харківської області, а не Господарський суд м. Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічні положення містить і ч. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у сумі 15055,21 грн, що підтверджується платіжним дорученням №579 від 27.12.2019.

В зв`язку з визнанням позову відповідачем, 50% сплаченого позивачем судового збору у сумі 7527,61 грн підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, а решта 50% підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України за його клопотанням відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір". Проте, оскільки позивач не надав суду такого клопотання, суд не вирішує це питання у рішенні.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 124, 126, 129, 130, 161, 185, 191, 202, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, м. Харків, проспект Московський, буд. 299. Код ЄДРПОУ 00213121) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Політех Пром Плюс" (01042, м. Київ, бульвар Марії Приймаченко, буд. 1/27, офіс 304/1. Код ЄДРПОУ 41041840) основний борг у сумі 1003680,00 грн та судовий збір у сумі 7527,61 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "14" квітня 2020 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua/.