Рішення

від 14.04.2020 по справі 923/25/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/25/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр

про стягнення 221 637,39 грн,

за участю:

секретаря судового засідання Бєлової О.С.,

представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - не з`явився,

у с т а н о в и в:

Дії та аргументи Позивача

28.12.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр про стягнення 221 637,39 грн, з яких: 77 699,44 грн заборгованості з орендної плати, 12 778,90 грн пені, 7 177,72 грн інфляційних, 2 330,98 грн штрафу та 121 650,35 грн неустойки.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що:

- 29.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр був укладений договір № 7294 оренди нерухомого майна - нежитлового приміщення у будівлі навчально-лабораторного корпусу № 1, загальною площею 47 кв. м, за умовами якого Відповідач на умовах оренди отримав вказане майно у користування та зобов`язався сплачувати щомісячно орендну плату,

- не дивлячись на умови договору Відповідач власних обов`язків зі сплати орендної плати у період з лютого 2018 року по лютий 2019 року не виконав, у зв`язку з чим заборгував 77 699,44 грн орендної плати,

- через несвоєчасну сплату вказаної суми Відповідачу нарахована пеня у сумі 12 778,90 грн за період з 20.06.2019 по 18.12.2019, штраф у сумі 2 330,98 грн та інфляційні у сумі 7 177,72 грн

- після закінчення строку дії договору Відповідач орендоване майно не повернув, а тому повинен сплатити неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 121 650,35 грн за період з березня по листопада 2019 року.

Процесуальні дії та рішення суду

Ухвалою суду від 22.01.2020 відкрите провадження у справі за правилами загального провадження та сторонам установлені строки для подачі процесуальних заяв.

Відповідач відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про відкриття провадження шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали. Проте, поштова кореспонденція суду повернулася без вручення з відміткою ДП Укрпошта про закінчення терміну зберігання. У даному контексті суд зазначає, що ухвала була направлена за адресою Відповідача: 73003 м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 24, оф. 703; та ця адреса відповідає юридичній адресі, вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Таким чином судом вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про заявлений до нього позов та судовий його розгляд.

У судове засідання 14.04.2020 представники сторін не з`явилися та причини неявки не повідомили, а тому розгляд справи проведений без їх участі.

Суд також констатує, що сторонами не заявлено жодних процесуальних клопотань.

Установлені судом обставини

11.06.2019 Господарським судом міста Києва прийняте рішення у справі № 910/973/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр до Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Національної академії державного управління при Президентові України про розірвання договору оренди № 7294 від 29.02.2016 та про стягнення 164 453,46 грн.

У відповідності до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, які встановлені цим рішенням не потребують повторного доказування при розгляді даної справи, оскільки в ній беруть участь особи, відносно яких ці обставини установлені, а саме Позивач та Відповідач.

Так, за змістом названого рішення судом установлено, що 29.02.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр був укладений договір оренди нерухомого майна № 7294, за змістом пункту 1.1. якого в оренду Товариству передано нежитлове приміщення у будівлі навчально-лабораторного корпусу № 1, загальною площею 47 кв. м, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Е.Потьє, 20.

Згідно з пунктом 10.1. договору він укладений на 2 роки та 11 місяців, а саме з 29.02.2016 по 29.01.2019.

Поряд з цим, відповідно до вказаного рішення судом установлено факт дії договору оренди протягом періоду, на який його укладено, припинення дії договору з 29.01.2019 у зв`язку із закінченням відповідного строку дії, а також відсутність підписаного обома сторонами акту приймання-передачі майна з оренди, тобто повернення його орендодавцю орендарем.

Водночас судом у даній справі установлено, що основними умовами договору оренди, які впливають на вирішення спору є наступні:

- Орендна плата … становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку листопад 2015 року - 10 500 грн (пункт 3.1.),

- Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції … (пункт 3.3.),

- Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50 % до 50 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним відповідно до пропорцій розподілу … (пункт 3.6.),

- Орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі підлягає індексації і стягується … з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (пункт 3.7.),

- У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (пункт 3.8.).

- Ц разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу … (пункт 10.9),

- Майно вважається поверненим … з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов`язок щодо складання акта … покладається на Орендаря (пункт 10.10),

- За відмову орендаря на вимогу Орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення/розірвання … договору, орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної щомісячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акта приймання-передачі (повернення), який підтверджує фактичне повернення орендованого майна (пункт 10.11).

Як слідує з розрахунку, здійснено Позивачем, Відповідач умови договору виконував несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку з чим у період з 15.03.2018 по 15.03.2019 утворилася заборгованість у розмірі 77 699,44 грн.

Через несвоєчасне виконання договірних відносин Відповідачу нарахована пеня у сумі 12 778,90 грн за період 20.06.2019 по 18.12.2019 від загальної суми заборгованості 77 699,44 грн без розподілу за щомісячними періодами сплати орендних платежів, штраф у сумі 2 330,98 грн та інфляційні у сумі 7 177,72 грн за період з 15.03.2018 по 15.03.2019.

Разом з тим, після закінчення строку дії договору Відповідач орендоване майно не повернув, а тому Позивачем відповідно до Розрахунку неустойки нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном у сумі 121 650,35 грн за період з 15.04.20119 по 15.12.2019.

Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства

Щодо правової природи договору та договірних відносин

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір оренди майна.

Так, за статтею 283 ГК України: За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1); У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ) (частина 2); Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання (частина 3).

Поряд з цим у відповідності до статті 286 того ж Кодексу орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності орендну плату, яка є фіксованим платежем та встановлюється сторонами у грошовій формі.

Зі змісту приписів статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 ЦК України та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 ГК України випливає, що Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб`єктами господарювання і пов`язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Так, за приписами статті 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Разом з тим, враховуючи, що орендоване майно є державним майном, на спірні правовідносини поширюється дія Закону України Про оренду державного та комунального майна . Зокрема, відповідно до частини 1 статті 2 орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності .

Зі змісту наведених норм слідує висновок, що Відповідач, як орендар, зобов`язаний сплатити Позивачу, як орендодавцеві, оренду плату у встановлених розмірі та строк, а безпосередньо між сторонами такого правочину виникають правовідносини оренди (найму).

Щодо заборгованості з орендної плати

Як зазначено вище Відповідач за договором оренди зобов`язаний сплачувати щомісячну оренду плату до 15 числа наступного за звітним місяця.

Зокрема, як слідує з розрахунку заборгованості з орендної плати відповідач станом на 15.03.2019 має заборгованість у сумі 77 699,44 грн.

Статтею 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7).

Отже, протягом строку дії договору Відповідачем допущено порушення статті 193 ГК України, оскільки він не сплатив 77 699,44 грн у встановлений строк та прострочив виконання зобов`язання на цю суму.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявленої до стягнення суми пені та штрафу, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором, а за частинами 1 та 2 статті 217 ГК України такими санкціями є заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, серед яких - застосування штрафних санкцій.

Безпосередньо правові наслідки порушення грошових зобов`язань передбачені приписами статей 230-237 ГК України та статей 549 - 552, 551 ЦК України.

Так, згідно із частиною 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України конкретизовано визначення таких штрафних санкцій, а саме пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Таким чином, неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов`язання; за допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання зобов`язання; неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов`язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

За приписом статті 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

При цьому за частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, в пунктах 3.7. та 3.8. договору сторони встановили можливість застосування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості зі сплати орендної плати за весь період прострочення платежу, а також штрафу у розмірі 3% від суми заборгованості у випадку коли заборгованість складає більше трьох місяців.

Отже, нарахування штрафу у сумі 2 330,98 грн за період несплати за кожним з місячних платежів є правомірним.

Проте, нарахування пені у сумі 12 778,90 грн за період 20.06.2019 по 18.12.2019 від загальної суми заборгованості 77 699,44 грн без розподілу за щомісячними періодами сплати орендних платежів є помилковим, оскільки Позивачем не враховано положень частини 6 статті 232 ГК України щодо обмеження нарахування шестимісячним строком, а також початком її нарахування, а саме з дати, наступної за датою виконання зобов`язання.

Так, правильним розрахунком пені є наступний:

- за зобов`язаннями лютого 2018 року пеня складає 1 067,26 грн з розрахунку:

1) 682,17 грн = 6 154 грн х 119 днів (з 16.03.2018 по 12.07.2018) х 17 х 2 : 365;

2) 330,46 грн = 6 154 грн х 56 днів (з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

3) 54,63 грн = 6 154 грн х 9 днів (з 07.09.2018 по 15.09.2018) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями березня 2018 року пеня складає 1 083,48 грн з розрахунку:

1) 510,03 грн = 6 222 грн х 88 днів (з 16.04.2018 по 12.07.2018) х 17 х 2 : 365;

2) 334,11 грн = 6 222 грн х 56 днів (з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

3) 239,33 грн = 6 222 грн х 39 днів (з 07.09.2018 по 15.10.2018) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями квітня 2018 року пеня складає 1 108,51 грн з розрахунку:

1) 338,81 грн = 6 271 грн х 58 днів (з 16.05.2018 по 12.07.2018) х 17 х 2 : 365;

2) 336,74 грн = 6 271 грн х 56 днів (з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

3) 432,96 грн = 6 271 грн х 70 днів (з 07.09.2018 по 15.11.2018) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями травня 2018 року пеня складає 1 112,97 грн з розрахунку:

1) 157,72 грн = 6 271 грн х 27 днів (з 16.06.2018 по 12.07.2018) х 17 х 2 : 365;

2) 336,74 грн = 6 271 грн х 56 днів (з 13.07.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

3) 618,51 грн = 6 271 грн х 100 днів (з 07.09.2018 по 15.12.2018) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями червня 2018 року пеня складає 1 128,95 грн з розрахунку:

1) 318,70 грн = 6 271 грн х 53 дні (з 16.07.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

2) 810,25 грн = 6 271 грн х 131 день (з 07.09.2018 по 15.01.2019) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями липня 2018 року пеня складає 1 126,50 грн з розрахунку:

1) 131,39 грн = 6 228 грн х 22 дні (з 16.08.2018 по 06.09.2018) х 17,5 х 2 : 365;

2) 995,11 грн = 6 228 грн х 162 дні (з 07.09.2018 по 15.02.2019) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями серпня 2018 року пеня складає 1 111,83 грн з розрахунку:

6 228 грн х 181 день (з 16.09.2018 по 15.03.2019) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями вересня 2018 року пеня складає 1 139,15 грн з розрахунку:

6 346 грн х 182 дня (з 16.10.2018 по 15.04.2019) х 18 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями жовтня 2018 року пеня складає 1 148,64 грн з розрахунку:

1) 1 024,86 грн = 6 454 грн х 161 день (з 16.11.2018 по 25.04.2019) х 18 х 2 : 365;

2) 123,78 грн = 6 454 грн х 20 днів (з 26.04.2019 по 15.05.2019) х 17,5 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями листопада 2018 року пеня складає 1 165,55 грн з розрахунку:

1) 845,52 грн = 6 544 грн х 131 день (з 16.12.2018 по 25.04.2019) х 18 х 2 : 365;

2) 320,03 грн = 6 544 грн х 51 день (з 26.04.2019 по 15.06.2019) х 17,5 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями грудня 2018 року пеня складає 1 162,88 грн з розрахунку:

1) 650,56 грн = 6 596 грн х 100 днів (з 16.01.2019 по 25.04.2019) х 18 х 2 : 365;

2) 512,32 грн = 6 596 грн х 81 день (з 26.04.2019 по 15.07.2019) х 17,5 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями січня 2019 року пеня складає 1 163,75 грн з розрахунку:

1) 453,38 грн = 6 662 грн х 69 днів (з 16.02.2019 по 25.04.2019) х 18 х 2 : 365;

2) 536,61 грн = 6 662 грн х 84 дні (з 26.04.2019 по 18.07.2019) х 17,5 х 2 : 365;

3) 173,76 грн = 6 662 грн х 28 днів (з 19.07.2019 по 15.08.2019) х 17 х 2 : 365;

- за зобов`язаннями лютого 2019 року пеня складає 1 176,29 грн з розрахунку:

1) 270,78 грн = 6 696 грн х 41 день (з 16.03.2019 по 25.04.2019) х 18 х 2 : 365;

2) 539,35 грн = 6 696 грн х 84 дні (з 26.04.2019 по 18.07.2019) х 17,5 х 2 : 365;

3) 305,63 грн = 6 696 грн х 49 днів (з 19.07.2019 по 05.09.2019) х 17 х 2 : 365;

4) 60,54 грн = 6 696 грн х 10 днів (з 06.09.2019 по 15.09.2019) х 17 х 2 : 365.

Таким чином, загальна сума пені складає 14 695,76 грн.

Проте, оскільки Позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 12 778,90 грн, тобто на суму, яка менша від суми обрахунку, здійсненого судом, з Відповідача підлягає стягненню пеня, яка заявлена до стягнення Позивачем, оскільки суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог.

Щодо відповідальності за невиконання грошового зобов`язання

Вирішуючи правомірність нарахованих та заявлених до стягнення 7 177,72 грн інфляційних суд зазначає, що у відповідності до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення … .

Сплата інфляційних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, Відповідач, порушивши грошове зобов`язання, повинен, за вказаних правових приписів сплатити Позивачу 7 177,72 грн інфляційних за період з 15,03.2018 по 15.03.2019.

Щодо наслідків припинення договірних відносин суборенди

Правові наслідки припинення договору оренди встановлені серед іншого приписами частини 4 статті 291 ГК України та частини 1 статті 785 ЦК України. Зокрема, за цими положеннями у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана.

Таким чином, законом встановлений обов`язок орендаря повернути орендоване майно відповідно орендодавцю.

Як зазначено вище, за умовами пункту 10.9 договору оренди у разі його припинення Відповідач зобов`язався повернути Позивачу орендований об`єкт, а відповідно до пункту 10.10 повернення оформлюється складанням акту приймання-передачі, при цьому обов`язок по його складенню покладений на Відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до загального висновку про встановлення законодавчого та договірного обов`язку Відповідача повернути майно Позивачу з настанням підстав для припинення договору оренди, а саме починаючи із наступного дня закінчення строку його дії, а саме з 30.01.2019 (строк дії договору - 29.01.2019), склавши відповідний акт приймання-передачі.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі статтею 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо доведе, що вона вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

У даному випадку Відповідач не надав доказів відсутності його вини у неповерненні майна з оренди.

Таким чином, Відповідачем не виконані зобов`язання як з передачі майна, так і складання акту приймання-передачі, не надано доказів відсутності вини у неповерненні майна, у зв`язку з чим він несе відповідальність за невиконання господарського зобов`язання стосовно повернення майна.

Щодо відповідальності за прострочення передачі майна з оренди

Положеннями частини 2 статті 785 ЦК України встановлено, що якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Отже, законом встановлена відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди у вигляді неустойки з розрахунку подвійної плати за користування майном за час прострочення такого повернення.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на суб`єкта господарювання нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні статті 549 ЦК України та статті 230 ГК України.

Підсумовуючи наведене слідує висновок, що встановлена законом відповідальність за несвоєчасне повернення майна з оренди є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин та вона не є тотожною пені, як неустойці, застосування якої регулюється іншими нормами права.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 914/730/17 та від 30.10.2019 у справі № 924/80/19.

На підставі викладеного Відповідач зобов`язаний сплатити Позивачу неустойку у вигляді подвійної орендної плати за договором оренди у сумі 121 650,35 грн за період з 15.04.2019 по 15.12.2019, відповідно до розрахунку.

Висновки суду з предмету судового розгляду

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що Відповідач допустив порушення умов договору оренди в частині сплати орендної плати у період з 15.03.2018 по 15.03.2019, у зв`язку з чим повинен сплатити 77 699,44 грн основної заборгованості, 12 778,90 грн пені, 2 330,98 грн штрафу, 7 177,72 грн інфляційних та 121 650,35 грн неустойки.

Розподіл судових витрат

Судовими витратами у даній справі є витрати Позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 718 від 26.12.2019 у сумі 3 324,56 грн, які у відповідності до приписів частини 2 статті 129 ГПК України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аква-Мед-Центр (73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 24, офіс 703; код 38593918) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву (01032, МСП 01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 50-Г; код 19030825) - 77 699,44 грн основної заборгованості, 12 778,90 грн пені, 2 330,98 грн штрафу, 7 177,72 грн інфляційних, 121 650,35 грн неустойки та 3 324,56 грн компенсації по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене - 15.04.2020

Суддя М.К. Закурін