Рішення

від 07.04.2020 по справі 916/593/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/593/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Шпак І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалан» (65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 159, код ЄДРПОУ 35049186)

про стягнення, -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалан» про стягнення 14415,28 грн. основного боргу, 1312,36 грн. пені, 987,83 грн. 20% річних, 4324,58 грн. 30% штрафу.

Позовні вимоги ТОВ «Баядера Логістик» обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №4273 від 14.06.2019.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; призначено розгляд справи на 07.04.2020 о 12:30.

03.04.2020 за вх.№8444/20 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому відзиві на позовну заяву відповідач визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

06.04.2020 за вх.№8583/20 до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. У поданому клопотанні позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

06.04.2020 за вх.№8769/20 та №8771/20 до суду від відповідача надійшли заява про розгляд справи без його участі. У поданих заявах відповідач погоджується з позовними вимогами та просить розстрочити виконання рішення суду на 30 місяців, із обґрунтуванням неможливості одночасної сплати боргу через тяжкий майновий стан.

У судове засідання 07.04.2020 представники сторін не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. У судовому засіданні 07.04.2020 судом задоволені подані сторонами заяви про розгляд справи без участі представників сторін та визнано за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

14.06.2019 між ТОВ «Баядера Логістик» (постачальник) та ТОВ «Авалан» (покупець) укладений договір поставки №4273, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Згідно з п.4.1 договору найменування, кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

За розділом 5 договору ціна на товар визначена у прайс-листі постачальника, який діє на момент здійснення покупцем замовлення. Ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар. Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного договору згідно видаткових накладних на товар.

У відповідності до розділу 6 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженими сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати. Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника. Якщо покупець при здійсненні оплати товару не вказує номер накладної, за яку здійснюється розрахунок, то постачальник має право здійснити зарахування грошових коштів як оплату за накладні, строк оплата по яких настав раніше.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі тридцяти відсотків від суми боргу.

За п.9.7 договору договір чинний (строк дії) протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

На виконання умов договору №4273 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 28533,82 грн. (з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №56903/53372 від 08.11.2019 на суму 9967,84 грн. з ПДВ, №56904/53373 від 08.11.2019 на суму 1225,56 грн. з ПДВ, №56901/53371 від 08.11.2019 на суму 2820,12 грн. з ПДВ, №57994/53401 від 08.11.2019 на суму 1514,70 грн. з ПДВ, №57995/53402 від 08.11.2019 на суму 794,16 грн. з ПДВ, №58016/53403 від 08.11.2019 на суму 2082,90 грн. з ПДВ, №58952/84363 від 14.11.2019 на суму 10128,54 грн. з ПДВ.

Відповідачем прийняв товар за вказаними накладними, в рахунок погашення заборгованості здійснив часткове повернення товару на загальну суму 14118,54 грн. з ПДВ, що підтверджується накладними на повернення від покупця №3113 від 27.12.2019 на суму 10128,54 грн. з ПДВ та №3128 від 30.12.2019 на суму 3990 грн. з ПДВ, таким чином, на даний час борг відповідача перед позивачем за договором №4273 склав 14415,28 грн.

Несплата відповідачем наявного боргу стала підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарським судом встановлено, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за договором поставки №4273 від 14.06.2019, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем у розмірі 14415,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язання, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У ч.6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата відповідачем пені та штрафу передбачена п.7.1 договору поставки №4273 від 14.06.2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем боргу за поставлений товар, перевіривши розрахунки позивача та встановивши їх обґрунтованість та відповідність умовам договору та вимогам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про підставність нарахування відповідачу 1312,36 грн. пені, 987,83 грн. 20% річних та 4324,58 грн. штрафу.

Відповідно до ч.2 п.1 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 ст. 191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Як свідчать матеріали справи, у відзиві на позовну заяву за вх.№8444/20 від 03.04.2020 відповідач визнав позов в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Перевіривши наявність відповідних повноважень на подання до суду відповідної заяви про визнання позову, не встановивши обставин того, що визнання позову суперечить або порушує права та інтереси інших осіб, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Водночас відповідач звернувся до суду з клопотанням про розстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю АВАЛАН .

Відповідно до ч.1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з ч.6 ст. 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

У відповідності до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши наведені відповідачем обставини відсутності у відповідача в його тяжкому фінансовому стані можливості одноразово сплатити повну суму боргу, враховуючи, що інтерес стягувача полягає у повному та якомого більш швидкому отриманню належних йому сум, а інтерес боржника полягає у погашенні наявних сум боргу при збереженні сталої роботи підприємства, господарський суд дійшов висновку про наявність в даному випадку тих виняткових обставин, які ускладнюють одночасне та повне виконання рішення суду у справі №916/593/20 і є підставами для надання Товариству з обмеженою відповідальністю АВАЛАН розстрочки виконання рішення суду.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан та матеріальні інтереси обох сторін, з метою реального виконання рішення суду із дотриманням балансу інтересів сторін, виходячи зі стягнутих судом сум, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви відповідача та надання відповідачу наступної розстрочки виконання рішення суду у справі №916/593/20 - строком на 3 місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами в наступному порядку:

- до 30.04.2020 сплатити 7013,35 грн.;

- до 31.05.2020 сплатити 7013,35 грн.;

- до 30.06.2020 сплатити 7013,35 грн.

На підставі ст.ст. 129, 130 ГПК України у зв`язку з визнанням відповідачем позову - 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову покладаються на відповідача, та 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову повертаються позивачу із державного бюджету,

Керуючись ст.ст. 129, 183, 185, 191, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалан» (65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 159, код ЄДРПОУ 35049186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) 14415 /чотирнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять/ грн. 28 коп. основного боргу, 1312 /одна тисяча триста дванадцять/ грн. 36 коп. пені, 987 /дев`ятсот вісімдесят сім/ грн. 83 коп. 20% річних та 4324 /чотири тисячі триста двадцять чотири/ грн. 58 коп. 30% штрафу.

3.Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 07.04.2020 у справі №916/593/20 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалан» (65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 159, код ЄДРПОУ 35049186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) 14415 /чотирнадцять тисяч чотириста п`ятнадцять/ грн. 28 коп. основного боргу, 1312 /одна тисяча триста дванадцять/ грн. 36 коп. пені, 987 /дев`ятсот вісімдесят сім/ грн. 83 коп. 20% річних та 4324 /чотири тисячі триста двадцять чотири/ грн. 58 коп. 30% штрафу - строком на 3 місяці зі сплатою щомісячно рівними частинами в наступному порядку:

- до 30.04.2020 сплатити 7013,35 грн.;

- до 31.05.2020 сплатити 7013,35 грн.;

- до 30.06.2020 сплатити 7013,35 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалан» (65113, м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, буд. 159, код ЄДРПОУ 35049186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) 1051 /одна тисяча п`ятдесят одна/ грн. судового збору.

5.Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, буд. 42, код ЄДРПОУ 35871504) 1051 /одна тисяча п`ятдесят одна/ грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №BOD239 від 20.02.2020 на загальну суму 2102 /дві тисячі сто дві/ грн., оригінал якого міститься в матеріалах справи №916/593/20.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повний текст складено 13 квітня 2020 р.

Суддя Ю.С. Бездоля