Рішення

від 08.04.2020 по справі 916/3592/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3592/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

Секретар судового засідання Драганова А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (68355, Одеська область, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" (68303, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул.Железнякова, буд. 4)

про стягнення 244 491,92 грн

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ :

04.12.2019р. Державне підприємство "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 244 491,92 грн та судовий збір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг №20Д від 30.12.2014р. в частині оплати наданих послуг у листопаді - грудні 2016р. та січні 2017р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 6 007,14 грн.

Також позивач зазначає про порушення відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.01.2017р. в частині сплати позивачу, як балансоутримувачу переданого в оренду нерухомого майна, 30% орендної плати за період з 02.2017р. по 04.04.2018р.

При цьому, як вказує позивач, при здійсненні нарахування орендної плати по вказаному договору ним було допущено помилку у виставлених відповідачу рахунках на оплату, оскільки при визначенні розміру орендної плати коригування на індекс інфляції здійснювалося відносно базової ставки за перший місяць оренди, а не відносно орендної плати за попередній місяць.

Крім того, позивач зазначає про допущення ним помилки при розрахунку суми ПДВ (нарахування на 30% орендної плати замість 100% орендної плати, як це передбачено законодавством та умовами договору).

Як вказує позивач, з метою усунення такої помилки відповідачу були надіслані відповідні рахунки на сплату донарахованої орендної плати та ПДВ.

Загальна сума заборгованості за вказаним договором, за твердженням позивача, становить 225 142,62 грн.

Крім того, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач також зазначає про невиконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю від 27.11.2017р. №21Д, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість з оплати податку на землю у сумі 13 342,16 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.12.2019р. позовну заяву Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (вх. № 3698/19 від 04.12.2019р.) залишено без руху, встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 3667,38 грн.

27.12.2019р. до канцелярії суду від позивача за вх.№2-6390/19 надійшла заява з додатками, згідно якої позивач, на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, зазначені недоліки усунув.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.01.2020р. відкрито провадження у справі №916/3592/19, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на "07" лютого 2020 р. об 11:00.

06.02.2020р. електронним зв`язком від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній просив суд провести підготовче засідання без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 07.02.2020р. розгляд справи №916/3592/19 відкладено на "26" лютого 2020 р. об 11:30 та визначено попередньо дату та час для розгляду справи по суті - "04" березня 2020р. о 10:30.

Протокольною ухвалою від 26.02.2020р. судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 18.03.2020р. об 11:30 та попередньо визначено дату та час для розгляду справи по суті на 25.03.2020р. об 11:30, про що відповідача повідомлено ухвалою суду в порядку ст. 120 ГПК України.

12.03.2020р. від позивача, з урахуванням розгляду справи у підготовчому засіданні та заданих судом питань, надійшли письмові пояснення щодо надіслання ним листа від 05.02.2016р. №71/01/10-16 про зміну вартості послуг з виділення відкритої бетонованої площадки, а також актів наданих послуг та рахунків по договору від 30.12.2014р. №20Д. До письмових пояснень позивачем додано докази, що підтверджують викладені у поясненнях обставини (а.с.114-128).

17.03.2020р. від позивача надійшло клопотання (а.с.133), згідно якого останній просив суд провести підготовче засідання без його участі, у зв`язку з неможливістю прибуття в судове засідання через закриття пасажирських перевезень відповідно до введених протиепідеміологічних заходів для запобігання інфікування коронавірусом COVID-19. У разі призначення розгляду справи по суті, відкладення або оголошення перерви позивач просив суд повідомити про дату та час судового засідання. Позивач також зазначив, що позов підтримує у повному обсязі, додаткових заяв або клопотань немає.

Ухвалою суду від 18.03.2020р. судом закрито підготовче провадження, справу №916/3592/19 призначено до розгляду по суті в засіданні суду на 08.04.2020р. об 11 год. 00 хв.

03.04.2020р. від Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися. При цьому представник відповідача про причини неявки суд не повідомляв, відзиву до суду не надавав.

Суд враховує, що відповідач про час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом надсилання вищевказаних ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у витязі з ЄДР (а.с.75-78), а також шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що надіслані судом ухвали були повернуті від відповідача з відміткою поштової установи "адресат відсутній" (а.с.88-91, 98-101, 109-112, 142-146), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, надані в ході розгляду справи, суд встановив:

Як встановлено судом, 30.12.2014р. між Державним підприємством "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" (Замовник) було укладено договір про надання послуг (а.с.11-12), предметом якого є надання Виконавцем послуг Замовнику з виділення відкритої бетонованої площадки на території порту (п/п Кілія за адресою: м. Кілія, вул. Железнякова, 4) Виконавця площею 500 кв.м. для розміщення устаткування, що належить замовнику, в порядку та на умовах цього договору.

За умовами договору Виконавець організовує безперешкодний в`їзд та виїзд транспорту Замовника на/з територію порту, прохід на/з території і знаходження на зазначеній території представників Замовника (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору після закінчення кожного місяця надання послуг Виконавець надає Замовнику акт наданих послуг.

Умовами розділу 3 договору сторони погодили, що Замовник використовує виділену відкриту бетоновану площадку на території порту тільки для цілей, передбачених цим договором (п.3.1. договору). Замовник оплачує Виконавцю надані послуги в розмірі 3,00 грн за 1 кв.м. на місяць з урахуванням ПДВ (п.3.2. договору).

Пунктом 4.1. договору встановлено, що щомісячна вартість послуги по використанню відкритої бетонованої площадки території порту становить 1 500 грн з урахуванням ПДВ.

Прийом-передача наданих послуг здійснюється щомісячно шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг та затвердження його Замовником (4.2. договору).

Згідно п. 4.3. договору оплата здійснюється Замовником щомісячно на підставі виставленого рахунку та підписаного з обох сторін акту наданих послуг, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 днів з моменту отримання замовником оригіналу рахунку.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що при зміні місцевих тарифів Виконавець надає Замовнику розрахунок нових тарифів на протязі 10 днів після дати їх затвердження.

Відповідно до п. 7.1. договору останній набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2015р. Якщо за 30 днів до закінчення строку чинності договору жодна із сторін не заявить про розірвання цього договору, він вважається подовженим на той же термін і на тих же умовах.

При цьому суд зауважує, що матеріали справи не містять жодних доказів, що підтверджують наміри сторін про розірвання договору, що, у сукупності з наявними доказами виконання договору після 31.12.2015р., свідчить про автоматичне продовження його терміну.

Як вказує позивач, засобами електронного зв`язку, а саме електронною поштою, ним було направлено відповідачу лист за №71/01/10-16 від 05.02.2016р. (а.с.13), яким повідомлено про зміну об`ємних нормативних показників, що мало наслідком зміну вартості послуг з виділення відкритої бетонованої площадки на території порту (п/п Кілія), яка становить 2002,38 грн в місяць з урахуванням ПДВ.

Наявні в матеріалах справи документи, а саме виписки по рахунку (а.с.127-128) свідчать про оплату відповідачем послуг за договором від 30.12.2014р. у період з лютого по жовтень 2016р. у сумі 2 002,38 за кожний місяць.

Таким чином, конклюдентні дії відповідача, направлені на оплату послуг за договором від 30.12.2014р., підтверджують його обізнаність та згоду щодо нової вартості послуг по використанню відкритої бетонованої площадки.

Як вказує позивач, на адресу відповідача ним направлялись рахунки на оплату послуг за договором за період з листопада 2016р. по січень 2017р. (а.с.53-55). Водночас, відповідачем послуги за договором від 30.12.2014р. за вказаний період оплачені не були, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у сумі 6007,14 грн.

Крім того, судом з матеріалів справи також встановлено, що 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та ТОВ "Кілія-лайн» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с.14-17), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: майданчик із залізобетонним покриттям, (інвентарний №842, реєстровий номер 01125206.1ГКЖПЛИ026), загальною площею 5 929,00 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4, що обліковується на балансі ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ ОФ "ІНЮГ-ЕКСПЕРТИЗА" станом на 31 липня 2016 та становить 2 154 000,00 грн.

У відповідності до п. 1.2. договору, майно передається в оренду з метою реалізації інвестиційного проекту по зерноперевалці (інше використання нерухомого майна).

Відповідно до п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передавання майна.

Положеннями п. 2.4. договору визначено, що обов`язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендодавця.

За умовами п.2.5. договору орендоване нерухоме майно залишається на балансі балансоутримувача із зазначенням того, що цей об`єкт є орендованим.

Умовами п. 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плази за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами) (надалі - методика розрахунку) та становить без ПДВ за базовий місяць оренди (липень 2016 р.) - 26 925,00 грн.

Відповідно до п.3.2 договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п.3.3. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається відповідно до вимог чинного законодавства. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.

Пунктом 3.4. договору встановлено, що у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п.3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

За умовами п.5.11. договору орендар прийняв на себе зобов`язання здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Компенсація витрат зі сплати податку на землю здійснюється орендарем відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 5.3. та п. 5.10. договору, орендар зобов`язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується «Призначення платежу» за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди). У разі припинення або розірвання договору повернути балансоутримувачу об`єкт оренди у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкту оренди з вини орендаря.

Пунктом 10.9. договору встановлено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу.

Відповідно до п. 10.10. договору, майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та орендодавцем акту приймання-передавання. Обов`язок щодо складання акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендодавця.

Як встановлено судом, на виконання вказаного договору, за актом приймання-передавання державного нерухомого майна, що обліковується на балансі ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" від 30.01.2017р. (а.с.20), за погодженням балансоутримувача, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно: майданчик із залізобетонним покриттям, загальною площею 5 929,00 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4.

За умовами п.10.1. договору, останній укладено строком на два роки одинадцять місяців та діє з 01.02.2017р. по 31.12.2019р. включно.

Частиною 4 статті 75 ГПК України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2018 року у справі №916/3025/17 (а.с.116-121), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2018р., позов керівника Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області до відповідача ТОВ "Кілія-Лайн" про стягнення 198200,88 грн, розірвання договору оренди та повернення майна задоволено у повному обсязі.

Так, вказаним рішенням, з урахуванням додаткового рішення у справі №916/3025/17 від 20.06.2018р., судом було розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, укладений 30.01.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн", стягнуто з ТОВ "Кілія-Лайн" заборгованість за оренду державного майна у сумі 182 752,73 грн. та пеню у сумі 15 448,15 грн., а також зобов`язано ТОВ "Кілія-Лайн" повернути Державному підприємству "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ" за актом приймання-передавання, укладеним з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, державне нерухоме майно, а саме: майданчик із залізобетонним покриттям (інвентарний № 842, реєстровий номер 01125206.1.ГКЖПЛИ026), загальною площею 5 929,00 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4.

Отже, як встановлено судом, договір оренди від 30.01.2017р. припинив свою дію на підставі рішення суду від 05.03.2018 року у справі №916/3025/17.

Умовами п. 3.11. договору встановлено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, у повному обсязі, якщо така виникла, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

З аналізу зазначених вище умов договору вбачається, що припинення зобов`язання відповідача по сплаті орендної плати відбувається шляхом фактичного повернення об`єкту оренди орендодавцю, незалежно від припинення дії договору чи його розірвання.

Як встановлено судом з КП "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Господарського суду Одеської області від 20.03.2019р. у справі №916/2417/18 встановлено, що актом прийому-передачі (повернення) майна від 01.12.2017р., підписаного орендодавцем та балансоутримувачем 04.04.2018р., зафіксовано факт передачі орендарем - ТОВ "Кілія-лайн" балансоутримувачу - ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" нерухомого майна, а саме: майданчику із залізобетонним покриттям, загальною площею 5 929,00 кв.м, за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Железнякова, буд. 4.

Таким чином з огляду на наведене, враховуючи положення п. 3.11. договору, правомірним є нарахування орендної плати за користування майно з початку дії договору до 04.04.2018р. включно.

Як вказує позивач, за період дії договору ним виставлялись відповідачу рахунки на оплату орендної плати та ПДВ, однак ТОВ "Кілія-Лайн" жодного платежу по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (30% орендної плати + ПДВ), не було сплачено.

При цьому, як встановлено судом, Міністерством інфраструктури України було проведено плановий аудит відповідності та фінансовий аудит діяльності ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. (а.с.31-34), за результатом якого встановлено, що у порушення п.13 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, від 04.10.2015р. №786, у рахунках за оренду ТОВ "Кілія-Лайн" за кожний наступний місяць розмір орендної плати визначався коригуванням базової ставки за перший місяць оренди (замість попереднього місяця) на індекс інфляції, внаслідок чого не донараховано доходів порту на суму 8 960,27 грн.

Також за результатом аудиту встановлено невірне визначення ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" суми ПДВ, який визначався лише з 30% розміру частки орендної плати. На іншу частину, яка підлягала перерахуванню до Державного бюджету України, ПДВ взагалі не нараховувалось та ТОВ "Кілія-Лайн" не виставлялось.

Враховуючи виявлені Міністерством інфраструктури України порушення, ДП "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" було виставлено відповідачу додаткові рахунки на сплату донарахованих сум орендної плати та ПДВ (а.с.52, 64).

Крім того, з матеріалів справи судом також встановлено, що 27.11.2017р. між Державним підприємством "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" (орендар) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д (а.с.18), відповідно до згідно до п. 5.11. договору оренди нерухомого майна, що належить до державного власності, від 30.01.2017р. орендар компенсує витрати балансоутримувача зі сплати податку на землю.

Згідно п. 1.2. договору вартість компенсації витрат за сплати податку на землю визначається згідно калькуляції балансоутримувача.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи калькуляції (а.с.122), щомісячна вартість компенсації витрат за сплату податку на землю визначена на рівні 948,64 грн.

За умовами п.2.2.2. договору орендар зобов`язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача, на підставі виставлених балансоутримувачем рахунків.

Пунктом 3.1.2. договору сторони погодили право балансоутримавача стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п. 2.2.2. цього договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє терміном до 31 грудня 2019р. включно (п.5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними з 30.01.2017р., згідно ст. 631 Цивільного кодексу України.

Як вказує позивач, відповідачем у період з січня 2017р. по березень 2018р. жодної оплати за договором про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д не було здійснено, внаслідок чого у останнього рахується заборгованість у сумі 13 342,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.11.2019р. позивачем на адресу відповідача було направлено три вимоги про сплату заборгованості за наведеними вище договорами. (а.с.22-30), які залишились без відповіді та задоволення, з огляду на що позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Проаналізувавши надані сторонами докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків :

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" направлені на стягнення з відповідача заборгованості по трьом договорам: договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.01.2017р., договору про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д від 27.11.2017р. та договору про надання послуг від 30.12.2014р.

Надаючи правову оцінку склавшимся між сторонами правовідносинам за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.01.2017р., суд зазначає, що такий договір своєю правовою природою відноситься до договорів найму, різновидом якого є оренда.

У відповідності зі статтею 759 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно до п. п.1, 2 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 30.01.2017р., не сплачував орендну плату та податок на додану вартість, у зв`язку з чим, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.35) та рахунків (а.с.39-48, 50-52, 56-66), станом на 04.04.2018р. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" утворилась заборгованість у сумі 225 142,62 грн.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи також підтверджено невиконання відповідачем умов договору про надання послуг від 30.12.2014р. в частині сплати послуг за листопад-грудень 2016р., січень 2017р., з огляду на що згідно наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку у Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" утворилась заборгованість у сумі 6 007,14 грн.

Не містять матеріали справи також доказів компенсації відповідачем за договором про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д від 27.11.2017р. податку на землю за період з січня 2017р. по березень 2018р. у сумі 13 342,16 грн.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно положень ст.ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що наявність заборгованості з орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.01.2017р. у сумі 225 142,62 грн (в тому числі ПДВ), заборгованість за договором про надання послуг від 30.12.2014р. у сумі 6 007,14 грн та заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д від 27.11.2017р. у сумі 13 342,16 грн підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог в повному обсязі.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кілія-Лайн" (68303, Одеська область, Кілійський район, м. Кілія, вул.Железнякова, буд. 4, код ЄДРПОУ 39289713) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт Усть-Дунайськ" (68355, Одеська область, м. Вилкове, вул. Придунайська, 2, код ЄДРПОУ 01125206) заборгованість у сумі 244 491 /двісті сорок чотири тисячі чотириста дев`яносто одна/ грн 92 коп., в тому числі заборгованість за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 30.01.2017р. у сумі 225 142 /двісті двадцять п`ять тисяч сто сорок дві/ грн 62 коп. (в тому числі ПДВ), заборгованість за договором про надання послуг від 30.12.2014р. у сумі 6 007 /шість тисяч сім/ грн 14 коп. та заборгованість за договором про відшкодування витрат балансоутримувача зі сплати податку на землю №21Д від 27.11.2017р. у сумі 13 342 /тринадцять тисяч триста сорок дві/ грн 16 коп., а також судовий збір у сумі 3 667 /три тисячі шістсот шістдесят сім/ грн 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст складено 15 квітня 2020 р.

Суддя Ю.М. Щавинська