Рішення

від 15.04.2020 по справі 451/1420/19

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

15 квітня 2020 рокуСправа №451/1420/19 Провадження № 2/451/354/20

Радехівський районний суд Львівської області

у складі головуючого-судді Семенишин О.З.

секретаря судового засідання Табен Л.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Радехові в залі суду цивільну справу №451/1420/19 за позовом ОСОБА_1 до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності у порядку спадкування.

В позовній заяві зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шайноги померла його мати - ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 09.12.2002 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області. На день смерті ОСОБА_2 разом із нею проживали її чоловік та батько позивача ОСОБА_3 , а також син (Позивач у справі) - ОСОБА_1 , про що зазначено у довідці Вузлівської сільської радої Радехівського району Львівської області №1279 від 01.10.2019 року. Заповідального розпорядження на випадок смерті його мама не складала, а відтак відкрилася спадщина за законом у склад якої увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,7674 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району та зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданому 07 грудня 2005 року. Батько - ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 прийняв правовстановлюючі документи на зберігання та шляхом фактичного проживання у будинку і, здійснюючи опіку над спадковим майном прийняв спадщину та вступив у фактичне володіння майном, що кореспондується із вимогами статті 549 ЦК УРСР, норми якої були чинними на момент виникнення правовідносин. Поряд з цим, батько оформити спадкові права на майно матері не мав змоги, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, був виданий після смерті спадкодавця і у такому невірно зазначено ім`я мами - вказано власником ділянки ОСОБА_2 , хоча правильно мама значилася, як ОСОБА_2 . За спливом певного часу, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його батько - ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_2 , виданим 04.01.2010 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області. У власності батька перебувала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,7674 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району, про що свідчить Державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732899, виданий 07.12.2005 року. За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який 14.03.2006 року був посвідчений Вузлівською сільською радою Радехівського району і, відповідно до якого спадкодавець заповів усі свої майнові та немайнові права ОСОБА_1 . Оскільки на момент смерті ОСОБА_3 позивач проживав разом із ним та не заявив про відмову від спадщини (відомості викладені у довідці Вузлівської сільської ради Радехівського району № 1278 від 01.10.2019 року), у розумінні вимог ст. 1268 ЦК України вважає себе таким, що прийняв спадщину після смерті батька. Таким чином, прийнявши спадщину та маючи намір оформити свої права на спадкове майно, він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, таким в усній формі було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з підстав відсутності належних правовстановлюючих документів, оскільки, як зазначено вище, Державний акт, серії ЯА №732900 виданий після смерті спадкодавця. Більше того, у вказаному документі невірно вказано ім`я спадкодавця, а оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, належну батькові, було безповоротно втрачено. Також зазначає, що інших претендентів на спадкову масу, окрім нього, не має. Відсутність належних правовстановлюючих документів на спадщину, унеможливлює реалізацію його майнових прав, як спадкоємця, у позасудовому порядку, а тому він вимушений звернутися з позовом до суду. Просить ухвалити рішення, яким встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданий на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7674 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4839 га та 0,2835 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_2 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7674 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4838 га та 0,2836 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732899, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.1-4).

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився. Подав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв`язку з оголошеним карантином, заявлений позов підтримує в повній мірі та просить його задовільнити (а.с.28).

Представник відповідача в підготовче судове засідання не з`явився. Подав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника сільської ради, позов визнає в повному обсязі та просять його задовольнити (а.с.26,27).

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, чим і скористався представник відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст.13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, окрім іншого - визнання права.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Шайноги померла мати позивача ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим 09.12.2002 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.8).

На день смерті ОСОБА_2 разом із нею проживали її чоловік та батько позивача ОСОБА_3 , а також син (Позивач у справі) - ОСОБА_1 , про що зазначено у довідці виконкому Вузлівської сільської радої Радехівського району Львівської області №1279 від 01.10.2019 року (а.с.9).

Заповідального розпорядження на випадок смерті його мати не складала, а відтак відкрилася спадщина за законом у склад якої увійшли земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,7674 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району та зазначені у Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданому 07 грудня 2005 року (а.с.12-12 зворот).

Батько - ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_2 прийняв правовстановлюючі документи на зберігання та шляхом фактичного проживання у будинку і, здійснюючи опіку над спадковим майном прийняв спадщину та вступив у фактичне володіння майном, що кореспондується із вимогами статті 549 ЦК УРСР, норми якої були чинними на момент виникнення правовідносин.

Поряд з цим, батько оформити спадкові права на майно матері не мав змоги, оскільки Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, був виданий після смерті спадкодавця і у такому невірно було зазначено ім`я матері - вказано власником ділянки ОСОБА_2 , хоча правильно мама значилася, як ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_4 , виданим 04.01.2010 року Вузлівською сільською радою Радехівського району Львівської області (а.с.10).

У власності ОСОБА_3 перебувала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 1,7674 га, що розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району, про що свідчить Державний Акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯА №732899, виданий 07.12.2005 року (а.с.13-13 зворот).

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, який 14.03.2006 року був посвідчений Вузлівською сільською радою Радехівського району і, відповідно до якого спадкодавець заповів усі свої майнові та немайнові права ОСОБА_1 (а.с.14).

На момент смерті ОСОБА_3 разом з ним був зареєстрований ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області № 1278 від 01.10.2019 року (а.с.15).

Вказані вище обставини, учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12,229 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

Відповідно до ч. 1. ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом).

Відповідно до положень ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом встановлення факту спільного проживання та визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Приймаючи до уваги вищенаведене, визнання позову відповідачем, позиції з цього приводу, викладені у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування та у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги сторони щодо визнання права власності в порядку спадкування є законними та обґрунтованими, відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.141 ЦПК України із відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,211,258-259,263-265,279 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданий на ім`я ОСОБА_2 , належить ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7674 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4839 га та 0,2835 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_2 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732900, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , право власності на земельну ділянку загальною площею 1,7674 га, яка складається з двох земельних ділянок площами 1,4838 га та 0,2836 га, що виділені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, які належали ОСОБА_3 , на праві приватної власності відповідно до Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯА №732899, виданого 07.12.2005 року, в порядку спадкування, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Вузлівської сільської ради Радехівського району Львівської області, код ЄДРПОУ 04369854, місцезнаходження: с.Вузлове, вул..Львівська,14, Радехівського району Львівської області, в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 2305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Радехівський районний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

ГоловуючийСеменишин О. З.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті 15 квітня 2020 року.