Рішення

від 14.04.2020 по справі 453/1485/19

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1485/19

№ провадження 2/453/84/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14 квітня 2020 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судового засідання Корнута Т.Б. ,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

його представника - адвоката Шлянта Н.Р. ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Сородника М.М. ,

третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб - Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні водопроводом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 в особі уповноваженого представника - адвоката Шлянта Н.Р. (діє на підставі ордеру серії ВС № 1006957 від 02.12.2019 року), 02.12.2019 року звернувся у суд із позовною заявою (надійшла на адресу суду 05.12.2019 року, вх. № 5549) до відповідача - ОСОБА_2 , в якій просить зобов`язати останнього привести водопровід, за допомогою котрого здійснюється водопостачання до домоволодіння позивача, що по АДРЕСА_1 , до попереднього стану, шляхом проведення ремонту водопроводу за власні кошти. Судові витрати у справі позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою судді від 18.12.2019 року, після отримання у встановленому порядку інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача, який не є підприємцем, вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання - 11.02.2020 року, 12.00 год..

Ухвалою суду від 11.02.2020 року підготовче судове засідання у справі відкладено у зв`язку із неявкою сторін та представника третьої особи, а також за клопотанням уповноваженого представника позивача - адвоката Шлянта Н.Р. в силу її зайнятості в іншому процесі. Визначено нову дату підготовчого судового засідання у справі - 16.03.2020 року, 14.30 год..

Ухвалами суду від 16.03.2020 року, постановленими без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а також за ініціативою суду залучено до участі у цій справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 як ймовірного власника земельної ділянки, по котрій проходить водопровід до домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 16.03.2020 року підготовче провадження у справі закрито, а справу призначено до розгляду по суті. Визначено дату судового засідання щодо розгляду справи по суті - 14.04.2020 року, 11.30 год..

Розгляд справи по суті відбувся 14.04.2020 року, за участі сторін, уповноваженого представника позивача, уповноваженого представника третьої особи Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області, а також за участю третьої особи ОСОБА_3 ..

Позов обґрунтовано тим, що упродовж 2012-2013 років власними зусиллями мешканців вулиці П. Полуботка у с. Корчин Сколівського району Львівської області проведено роботи з відновлення водогону загального користування та проведено водопостачання до домоволодінь усіх мешканців цієї вулиці, у тому числі й до домоволодіння, котре належить позивачеві. Позивач зазначає, що індивідуальний водопровід до його домоволодіння був облаштований за його власні кошти у спосіб придбання труби та супутніх матеріалів, а також у спосіб часткового здійснення та оплати відповідних робіт, такий водопровід на даний час є його власністю. Незважаючи на це, відповідач, будучи власником сусіднього домоволодіння, 07.05.2019 року на земельній ділянці ОСОБА_3 самовільно, без будь-якої дозвільної документації та без погодження із позивачем, перекрив доступ води до домоволодіння позивача, зруйнувавши індивідуальний водопровід, котрий перебуває у власності останнього, у спосіб пошкодження труби, внаслідок чого позивачеві обмежено можливість постачання та використання води до його господарства. Позивач неодноразово звертався до відповідача усно із вимогою про відновлення водопроводу, оскільки такі дії порушують його право на користування своєю власністю, однак така вимога була відповідачем проігнорована. Позивач також звертався із заявами-скаргами у правоохоронний орган та орган місцевого самоврядування, а за результатами такого звернення відповідача було притягнуто да адміністративної відповідальності за ст. 186 КУпАП. Оскільки відповідач, незважаючи на притягнення до відповідальності за самоуправство, самостійно відмовляється привести водопровід, за допомогою котрого здійснюється водопостачання до належного позивачеві домоволодіння, до попереднього стану, шляхом проведення ремонту цього водопроводу за власні кошти, то позивач, посилаючись на положення ст. ст. 15-16, 1192 ЦК України, був змушений звертатися у суд із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Позивач та його повноважена представник - адвокат Шлянта Н.Р. у судове засідання щодо розгляду справи по суті з`явилися, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, а також вирішити питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат у справі.

Відповідач у судове засідання щодо розгляду справи по суті з`явився, проти позову заперечив повністю з тих підстав, що індивідуальний водопровід до домоволодіння по АДРЕСА_1 ще до часу пред`явлення позивачем цього позову був відремонтований, а водопостачання до такого відновлене громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є чоловіком та зятем третьої особи у справі ОСОБА_3 , а та, у свою чергу, є власником земельної ділянки, по котрій зазначений водопровід проходить. За таких обставин вважає позовні вимоги у справі безпідставними та надалі просить закрити провадження у справі в силу відсутнього предмета спору, або ж відмовити у позові як надуманому. Відзиву на позовну заяву відповідачем у запропоновані судом строки та порядку не подано.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 та уповноважений представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області - сільський голова Сородник М.М. у судове засідання щодо розгляду справи по суті з`явилися, при ухваленні рішення у цій справі поклалися на розсуд суду. Письмових пояснень на позовну заяву зазначеними третіми особами у справі у запропоновані судом строки та порядку не подано.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, давши належу оцінку письмовим доказам у справі, суд, перевіряючи порушення прав позивача цивільного характеру на належне користування водопроводом, дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК Украни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України закріплено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, а також відновлення становища, яке існувало до порушення, визначено одними із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Визначення права власності особи наведено у ст. 316 ЦК України, частиною 2 якої визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності, у відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України складають правомочності власника щодо володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч. 2, 4-5 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 321 ЦК України закріплений принцип непорушності права власності, за яким ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Статтею 391 ЦК України встановлена можливість захисту права власності від порушень, не пов`язаних із позбавленням володіння, а саме власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З комплексного аналізу вищевказаних норм чинного матеріального права можна зробити висновок, що вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном може лише власник, права якого порушені у спосіб вчинення таких перешкод.

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасники справи, у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, зобов`язані подавати усі наявні у них докази у порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Доказами, згідно зі ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності до ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частинами 5-7 цієї ж статті передбачено, що

докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Всупереч наведеним нормам чинного процесуального законодавства позивачем не подано жодних доказів, які б відповідали вимогам щодо їх належності та допустимості, у підтвердженні свого права власності на водопровід (трубу, супутні матеріали), з позовом про усунення перешкод у користуванні котрим він звернувся до суду. При цьому, суд наголошує, що такими доказами є ті, котрі підтверджували б факт купівлі труби та усіх, пов`язаних з облаштуванням індивідуального водопроводу супутніх матеріалів, докази виконання робіт з прокладання від загального водогону індивідуального водопроводу до домоволодіння по АДРЕСА_1 у відповідний період часу, докази звернення до Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області за наданням дозволу на проведення такого індивідуального трубопроводу, або до інших осіб, через чиї земельні ділянки він проходить.

Більше того, позивачем не надано суду навіть доказів того, що домоволодіння та земельне ділянка, котрі розташовані по АДРЕСА_1 і до котрих облаштовано спірний індивідуальний водопровід, належать саме йому, а долучені до матеріалів позовної заяви довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб аж ніяк не свідчать про наявність у позивача права власності на такий житловий будинок.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності у нього права власності на водопровід, пошкоджений відповідачем, як і на домоволодіння та земельну ділянку, до котрих він був облаштований, а, відтак, позивачем не доведено й факту порушення таким пошкодженням водопроводу будь-якого свого права.

Крім того, як неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (рішення у справах Руїс Торіха проти Іспанії ( Ruiz Torija v. Spain ) від 09.12.1994 року, Проніна проти України від 18.07.2006 року та Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року), хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною у залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

З огляду на наведене, суд не надає відповідей на питання щодо обставин розташування індивідуального водопроводу, усунення перешкод у користуванні котрим є предметом спору, як і на питання щодо обставин пошкодження та відновлення цього водопроводу, оскільки позивач не довів наявності у нього порушеного права, як власника такого водопроводу, а відтак, розташування останнього на земельній ділянці третьої особи у справі ОСОБА_3 чи на земельній ділянці Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області, як і відновлення його безпосередньо відповідачем чи чоловіком та зятем третьої особи ОСОБА_3 , до чи після пред`явлення даного позову, не спростовують попередньо наведених висновків суду щодо недоведеності права власності позивача на такий водопровід та на домоволодіння й земельну ділянку, до котрої він був облаштований, а відтак, і відсутності підстав для задоволення позовних вимог про усунення перешкод у користуванні таким, як і відсутності підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Окремо суд, встановивши спірні правовідносини, вважає за необхідне звернути увагу на безпідставність посилання позивача при пред`явленні ним негаторного позову, на положення ст. 1192 ЦК України, котра визначає способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого, оскільки відповідної позовної вимоги про відшкодування шкоди позивачем не заявлено.

За таких перелічених вище і встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позову, а, відтак, у його задоволенні слід відмовити.

Одночасно, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача не підлягає до стягнення також і документально підтверджені судові витрати у справі, котрі полягають у сплаті судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. та витратах на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 8 100 грн..

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб - Корчинської сільської ради Сколівського району Львівської області та ОСОБА_3 , про усунення перешкод у користуванні водопроводом, за допомогою котрого здійснюється водопостачання до домоволодіння по АДРЕСА_1 , із зобов`язанням привести його до попереднього стану шляхом здійснення ремонту за власні кошти, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору: Корчинська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82616, Львівська область, Сколівський район, с. Корчин, вул. Т. Шевченка, буд. 37; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370478.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення суду складене 15 квітня 2020 року.