Рішення

від 26.02.2020 по справі 487/5991/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/5991/19

Провадження № 2/487/397/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2020 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Кузьменка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Рафальської Т.В.,

представника позивач ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 року представник ДП "Завод імені В.О. Малишева" Генеральний директор Чурсін О.О. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просив стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 03.12.1996 Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 14315629, п/р № НОМЕР_3 АБ Укргазбанк , м. Київ, МФО 320478; ІПН 143156220397; свідоцтво платника ПДВ №200115228) грошові кошти у розмірі 58 645,68 грн. та судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що наказом Державного концерну Укроборонпром від 27.05.2016 №111-к призначено ОСОБА_2 за контрактом на посаду Генерального директора Державного підприємства Завод імені В.О. Малишева з 30.05.2019 року. Враховуючи, що відповідача звільнено з 30.05.2019 року, позивачем виявлено зайве нарахування та виплату заробітної плати й добових на відрядження (згідно наказу 604-к від 28.05.2019) ОСОБА_2 , а відповідачем безпідставно набуто грошові кошти за період з 30.05.2019 по 05.06.2019 на загальну суму 58 645,68 грн., з яких: 57 811,68 грн. - заробітна плата за період з 30.05.2019 по 05.06.2019; 834,00 грн. - добові на відрядження.

Ухвалою судді від 03.09.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

04.11.2019 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є незаконними, не підтверджені належними доказами та ґрунтуються на перекручуванні фактів і припущеннях. Відповідно до вимог ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. В ч.6 цієї ж статі зазначається, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Наказом Державного концерну Укроборонпром від 27.05.2016 №111-к його призначено за контрактом на посаду Генерального директора Державного підприємства Завод імені В. О. Малишева з 30.05.2016 р. У травні 2019 року, не погодившись з визначенням у контракту № 27к/16 від 27.05.2016 року строку його дії, він звернувся з позовом до Комінтернівського районного суду м. Харкова про визнання частково недійсним контракту в частині визначення строку, на який він укладений, та визнати контракт таким, що укладений на невизначений строк. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 по справі № 641/4058/19 було відкрито провадження. Також ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 по справі №641/4058/19 задоволено заяву про забезпечення позову. На підставі вищевказаної ухвали він продовжував перебувати на посаді Генерального директора ДП Завод імені В. О. Малишева до вирішення питання по суті у судовому порядку. Всупереч зазначеного рішення суду, наказом ДК Укроборонпром від 27.05.2019 №74-к його звільнено з 29.05.2019 на підставі п.2 ст.36 КЗпП України та призначено на цю посаду підприємства ОСОБА_4 О. Про видання наказу ДК Укроборонпром від 27.05.2019 № 74-к про його звільнення ніхто не повідомив і не ознайомив. Про існування зазначеного наказу він дізнався та ознайомився тільки 04 червня 2019 року. Крім того, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03 червня 2019 року по справі №641/4058/19 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього суду від 27.05.2019, скасовано та знято заборону ДК Укроборонпром до вирішення спору по суті приймати рішення щодо його звільнення з посади Генерального директора ДП Завод імені В.О. Малишева у зв`язку з закінченням строку контракту. Вищевказану ухвалу суду підприємство отримало 05 червня 2019 року, про це вказує і сам позивач у позовній заяві. На підставі отриманих підприємством 04 червня 2019 року наказу ДК Укроборонпром № 74-к про його звільнення та 05.06.2019 року ухвали Комінтернівського районного суду від 03.06.2019 про скасування та зняття заборони ДК Укроборонпром до вирішення спору по суті приймати рішення щодо його звільнення з посади Генерального директора ДП Завод імені В.О. Малишева у зв`язку з закінченням строку контракту, він 05.06.2019 р. звільнився з посади, про що видав наказ Про припинення виконання обов`язків №634 від 05.06.2019 року. Також зазначив, що призначений на посаду Генерального директора підприємства наказом ДК Укроборонпром від 27.05.2019 за №77-к з 30.05.2019 ОСОБА_5 на заводі не з`явився і він його не бачив. Згідно наказу № 635-к від 05.06.2019 року Про виконання обов`язків тимчасово відсутнього генерального директора , тимчасове виконання обов`язків генерального директора підприємства було покладено на головного інженера заводу ОСОБА_6 з 06 червня 2019 року. В підтвердження того, що він у період з 27.05.2019 по 05.06.2019 абсолютно офіційно і законно здійснював свої функціональні обов`язки Генерального директора ДП Завод імені В.О. Малишева свідчать різні численні документи, які ним, як Генеральним директором, під час виробничої діяльності підприємства підписувались та погоджувались. Так, в зазначений період видавались накази (розпорядження) про прийняття на роботу на різні посади і про припинення трудового договору (контракту) з працівниками, які підписувались ним та начальником відділу кадрів підприємства ОСОБА_7 , а саме: наказ (розпорядження) № 104 від 03.06.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_8 ; наказ (розпорядження) № 105 від 04.06.2019 Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_9 ; наказ (розпорядження) № 106 від 05.06.2019 Про прийняття на роботу ОСОБА_10 ; наказ (розпорядження) № 106 від 05.06.2019 Про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_11 , тощо (копії зазначених наказів (розпоряджень) додаються). Крім того, відповідно до журналу реєстрації наказів по підприємству, у період з 28.05.2019 по 05.06.2019 ним, як Генеральним директором, було видано та підписано 34 накази по заводу. Також в період з 27.05.2019 по 05.06.2019 року ним видавались по підприємству накази на відрядження робітників довгострокові, тобто за кордон. В той же час, Позивачем не надано до суду жодного наказу по підприємству або документу, які були б підписані ОСОБА_5 як Генеральним директором у період з 30.05.2019 по 05.06.2019 року. Це також підтверджує той факт, що ОСОБА_5 приступив до виконання обов`язків Генерального директора заводу тільки після 06.06.2019 року, тобто після надходження до підприємства 04.06.2019 року наказу ДК Укроборонпром і 05.06.2019 року ухвали Комінтернівського райсуду м. Харкова від 03.06.2019 року про зняття заборони на його звільнення. 28.05.2019 ОСОБА_2 по підприємству було видано наказ № 604-к про його відрядження для участі у нараді у апараті Ради національної безпеки та оборони України, м. Київ на 2 дні з 30.05.19 по 31.05.19 р., що підтверджується посвідченням про відрядження № 286. Виконуючим обов`язки Генерального директора заводу на період його відрядження залишався перший заступник ОСОБА_12 . Згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 454 від 03.06.2019, бухгалтерією заводу йому офіційно і законно здійснено перерахування добових витрат на відрядження у розмірі 834,00 грн. Відповідно до табелю обліку робочого часу Генерального директора ДП Завод імені В.О. Малишева Хлань О.В. № 011115 станом на 05 червня 2019 року, підписаний начальником відділу кадрів підприємства Латанською О.А., зазначено, що ОСОБА_2 в червні 2019 року працював на посаді до 05.06.2019, а саме: 01.06.2019-субота вихідний день; 02.06.2019-неділя вихідний день; з 03.06.2019 по 05.06.2019 працював по 8.30 годин в день, а всього 25.30 годин. Табелю обліку робочого часу Генерального директора ОСОБА_5 у період 30.05.2019 року позивачем не надано. Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_2 з 01 січня 2019 по 05 червня 2019 № 17-974/р, та довідки № 17-977/р., які підписані виконуючим обов`язки першого заступника Генерального директора Бондарєвим А.О. і головним бухгалтером ОСОБА_13 , за час роботи з 01.01.2019 по 05.06.2019 сума нарахованого йому доходу складає 1905338,14 грн., з яких сума утриманого податку 342960,87 грн., сума утриманого військового збору 28580,07 грн. Також у цих довідках зазначається, що в травні 2019 року ОСОБА_2 було нараховано заробітну плату у сумі 218125,72 грн. Після утримання податків та інших платежів сума до сплати склала 173059,56 грн. У червні 2019 було ОСОБА_2 нараховано заробітну плату у сумі 316106,15 грн. Після утримання податків та інших платежів сума до сплати склала 251204,59 грн. 05.06.2019 виплачено заробітну плату за травень 2019 року в сумі 171059,56 згідно платіжної відомості № 6690 та перераховано до бюджету податок з доходів в сумі 38815,43 грн., військовий збір в сумі 3234,62 грн. 05.06.2019 року виплачено заробітну плату за червень 2019 року в сумі 251204,59 грн. згідно платіжної відомості № 6691 та перераховано до бюджету податок з доходів в сумі 56899,11 грн., військовий збір в сумі 4741,59 грн. З урахуванням вищезазначеного вважає, що позовні вимоги ДП Завод імені В. О. Малишева не підлягають задоволенню у повному об`сязі, оскільки є надуманими, неправдивими, а всі докази ґрунтуються на припущеннях.

21.11.2019 року представником позивача до суду надано відповідь на відзив, у якому він не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву. Дійсно, відповідачем було подано до Комінтернівського районного суду м. Харкова позов про визнання недійсним контракту, одночасно з яким було подано заяву про забезпечення позову. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року заяву про забезпечення позову у справі № 641/4058/19 задоволено. Проте, ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.06.2019 р. по справі № 641/4058/19 заходи забезпечення позову скасовано та знято заборону ДК Укроборонпром до вирішення спору по суті приймати рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , у зв`язку із закінченням строку дії контракту. Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_2 незаконно та неправомірно перебував на посаді Генерального директора підприємства з 30.05.2019 року по 05.06.2019 року. У постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 року по справі № 6-1382цс16 та від 05.04.2017 року по справі № 6-1534цс16 зазначено, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. Таким чином, ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року по справі № 641/4058/19 не має жодного правового наслідку, в тому числі при стягненні з ОСОБА_2 грошових коштів у розмірі 58645,68 грн. Посилання відповідача на те, що він нібито продовжував перебувати на посаді Генерального директора підприємства з 30.05.2019 року по 05.06.2019 року на підставі ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року № 641/4058/19 з посиланням на принцип обов`язковості судових рішень, є недоречним. Відповідно до п.7.3 Статуту Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева , затвердженого наказом ДК Укроборонпром від 29.01.2018 року №25, керівник підприємства призначається та звільняється з посади ДК Укроборонпром . У разі тимчасової відсутності керівника підприємства його функції виконує працівник підприємства, який призначений наказом керівника підприємства. Крім того, переважне право призначати виконуючого обов`язки керівника підприємства у разі тимчасової відсутності керівника підприємства має ДК Укроборонпром . Враховуючи зазначене, наказом ДК Укроболонпром від 27.05.2019 р. № 74-к припинено контракт з ОСОБА_2 29.05.2019 року. У зв`язку із цим, ОСОБА_2 незаконно та неправомірно перебував на посаді Генерального директора підприємства з 30.05.2019 року по 05.06.2019 року, тому відповідачу нараховано та виплачено зайво грошові кошти у загальному розмірі 58645,68 грн. за період з 30.05.2019 року по 05.06.2019 року, які підлягають стягненню судом. Крім того, у рішенні Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.09.2019 р. по справі № 641/4058/19 чітко зазначено, що в обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 посилається на те, що відповідно до умов укладеного 27.05.2016 року контракту його було призначено на посаду Генерального директора Державного підприємства Завод ім. В.О. Малишева на строк з 30.05.2016 року по 29.05.2019 року. Дане рішення набрало законної сили 15.10.2019 року. Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Усі документи, на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву та які до нього додані, неналежним чином завірені, оскільки не містять словосполучення Згідно з оригіналом , посади особи, яка завірила документи, її прізвища та ініціалів, а також дати завірення документів.

21.11.2019 року від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, у якому відповідач зазначив, що відповідно до вимог ст. 18 ЦПК України, зміст якої наводить сам позивач у відповіді на відзив, зазначене судове рішення було на той час у період з 27.05.2019 по 03.06.2019 року обов`язкове для всіх органів державної влади, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян, тобто і для ДК Укроборонпром , і для ДП Завод імені В. О. Малишева . Тільки 03.06.2019 р. ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова по зазначеній справі було знято заходи забезпечення позову, яка надійшла на підприємство, як зазначалось у відзиві на позовну заяву, 05.06.2019 року. Крім того, позивач безпідставно стверджує, що про видачу наказу ДК Укроборонпром від 27.05.2019 року №74-к про його звільнення ОСОБА_2 нібито достовірно відразу знав. Але яким чином і коли він взнав про цей наказ позивач, крім припущення, не зазначає. Цей наказ надійшов на підприємство, як зазначалось у відзиві на позовну заяву, тільки 04.06.2019 року. Саме тоді ОСОБА_2 і ознайомився з ним, а 05.06.2019 року з Ухвалою суду про зняття заходів забезпечення позову і відразу звільнився з посади. В главі 5 п. 5.6 Контракту 27к/16 від 27.05.2016 зазначено: Контракт може бути продовжений за угодою Сторін шляхом укладання додаткової угоди до нього за умови, що загальний строк контракту при цьому не перевищує п`яти років . Тому до ознайомлення з наказом ОСОБА_2 працював на посаді Генерального директора правомірно і законно з урахуванням зазначеної Ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені в позовній заяві підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно наказу Державного концерну Укроборонпром від 27.05.2016 року № 111-к ОСОБА_2 призначено за контрактом на посаду Генерального директора Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева з 30.05.2016 року. Строк дії контракту №27к/16 з 30.05.2016 року по 29.05.2019 року.

У зв`язку із закінченням строку дії контракту, наказом Державного концерну Укроборонпром від 27.05.2019 року № 74-к Генерального директора Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева ОСОБА_2 звільнено 29.05.2019 року на підставі п. 2 ч.1 ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до п.п.7.3, 7.4 Статуту Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева , затвердженого наказом ДК Укроборонпром від 29.01.2018 року №25, керівник Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Концерном. З керівником підприємства укладається контракт, у якому визначаються строк найму, його права, обов`язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення, звільнення з посади, інші умови найму, за погодженням сторін.

Згідно наказу Державного концерну Укроборонпром № 77-к від 27.05.2019 року призначено на посаду Генерального директора Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева ОСОБА_5

Не погодившись із наказом Державного концерну Укроборонпром від 27.05.2019 року № 74-к та строковим трудовим договором, відповідач звернувся з позовною заявою до Комінтернівського районного суду м. Харкова про визнання частково недійсним контракту в частині визначення строку, на який він укладений та визнання контракту таким, що укладений на невизначений строк.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року по справі № 641/4058/19 відкрито провадження.

Відповідно до вимог ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Одночасно із позовом ОСОБА_2 подав заяву, в якій він просив вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони приймати рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора ДП Завод імені В.О.Малишева у зв`язку із закінченням строку дії контракту № 27К/16 від 27.05.2016 року.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року по справі № 641/4058/19 заяву про забезпечення позову задоволено.

На підставі даної ухвали ОСОБА_2 продовжував перебувати на посаді Генерального директора ДП Завод імені В.О.Малишева .

Згідно наказу ДП Завод імені В.О.Малишева № 604-к від 28.05.2019 року ОСОБА_2 відряджено в м. Київ на два дні з 30.05.2019 року по 31.05.2019 року, що також підтверджується посвідченням про відрядження № 286.

Згідно звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № 454 від 03.06.2019 року ОСОБА_2 здійснено перерахування добових витрат на відрядження у розмірі 834 грн.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.06.2019 року по справі № 641/4058/19, яку підприємством було отримано 05.06.2019 року, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього ж суду від 27.05.2019 року скасовано та знято заборону Державному концерну Укроборонпром до вирішення спору по суті приймати рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора Державного підприємства Завод імені В.О.Малишева у зв`язку із закінченням строку дії контракту.

Підприємством проведено розрахунки при звільненні відповідача та здійснено перерахування заробітної плати за період травень 2019 - червень 2019, у загальному розмірі 422264,15 грн., що підтверджується відомостями № 6690 від 05.06.2019 року та № 6691 від 05.06.2019 року.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначені ознаки трудового договору, та зазначено в тому числі, що власник підприємства, установи організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується оплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи передбаченої законодавством про працю, колективним договором та трудовою угодою.

Як вказано у ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частинами 1,2 ст. 23 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Подібні висновки щодо застосування статті 1215 ЦК України викладені у: постановах Верховного Суду України від 22 січня 2014 року, справа N 6-151цс13, та від 02 липня 2014 року, справа N 6-91цс14; постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року, справа N 517/186/17, від 28 березня 2018 року, справа N 173/166/17, від 03 травня 2018 року, справа N 473/2859/17 та у постанові від 04.10.2018 року, справа №510/2500/15-ц.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці до лічильних (рахункових) помилок належать неправильності в обчисленнях, дворазове нарахування заробітної плати за один і той самий період тощо. Не можуть вважатися ними не пов`язані з обчисленнями помилки в застосуванні закону та інших нормативно-правових актів, що має місце по даній справі. Це може бути, наприклад, отримання неправильного підсумку при складанні, невірне написання суми, помилки при введенні початкових даних в комп`ютерну програму, які не вимагають правової оцінки. Таким чином, рахункова помилка - це результат неправильного застосування правил арифметики, - не більш того. Різновидом лічильної помилки може бути, наприклад, отримання неправильного результату при додаванні.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.05.2019 року по справі № 641/4058/19 заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до Державного концерну "Укроборонпром" Державного підприємства "Завод ім. В.О. Малишева" про визнання частково недійсним контракту, задоволено. Заборонено Державному концерну "Укроборонпром" до вирішення спору по суті приймати рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева" у зв`язку із закінченнямстроку дії контракту № 27К/16 від 27.05.2016 р.

Згідно даної ухвали ОСОБА_2 фактично виконував обов`язки Генерального директора ДП Завод ім. В.О.Малишева" до 05.06.2019 року, не зважаючи на вимоги контракту.

На підставі отриманих підприємством 04.06.2019 року наказу ДК "Укроборонпром" № 74-к про звільнення ОСОБА_2 та 05.06.2019 р. ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.06.2019 року про скасування та зняття заборони ДК "Укроборонпром" до вирішення спору по суті приймати рішення щодо звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора ДП "Завод ім. В.О.Малишева" у зв`язку із закінченням строку контракту, ОСОБА_2 звільнився з посади, про що видав наказ "Про припинення виконання обов`язків" № 634 від 05.06.2019 року.

Враховуючи вищенаведене позовні вимоги про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 89, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, п.п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Згідно з п.п.15.5 п.15 ч.1 перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається учасниками справи до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Повний текст рішення складено 06.03.2020 року.

Суддя Заводського районного

суду м. Миколаєва В.В.Кузьменко