Рішення

від 15.04.2020 по справі 610/296/20

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

№ 610/296/20

№ 2-о/610/28/2020

15.04.2020 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий : Стригуненко В.М.

за участі

прокурора : за довіреністю Євсюкова О.С.,

секретаря : Паточка А.М.,

розглянувши в місті Балаклія Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за заявою першого заступника керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особіБорщівської сільської ради Балаклійського район Харківської області про визнання спадщини відумерлою,

в с т а н о в и в:

Уточнивши заяву прокурор просить визнати відумерлою спадщиною, яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді земельної ділянки, загальною площею 4,7575га ріллі, кадастровий номер 6320280800:02:000:0076, розташованої на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, вартістю 153367,52грн. та передати її територіальній громаді Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, оскільки осіб, які б могли бути спадкоємцями цього майна не встановлено, спадщина після смерті ОСОБА_1 ніким із спадкоємців не прийнята,а заява про визнання спадщини відумерлою подана після спливу одного року з часу відкриття спадщини. При цьому, Борщівська сільська рада Балаклійського району Харківської області внаслідок неналежного виконання своїх обов`язків до цього часу не звернулась до суду з таким позовом.

Прокурор заяву підтримав з наведених у ній підстав.

Борщівська сільська рада Балаклійського району Харківської області просила розглянути справу за їх відсутності, підтримавши в повному обсязі заявлені прокурором вимоги.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положеннями ч. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтовано прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тлумачення частини третьої статті 23 Закону України Про прокуратуру дозволяє зробити висновок, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: (а) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; (б) у разі відсутності такого органу.

Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 Конституції України, ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Звертаючись до суду з заявою, прокурор в обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що у даному випадку державний інтерес полягає в наповненні бюджету грошовими коштами за рахунок сплати орендарями орендної плати за користування земельними ділянками. Проте відповідних самостійних дій щодо визнання спадщини відумерлою та зарахування у власність територіальної громади вказаної земельної ділянки Борщівська сільська рада Балаклійського району Харківської області не здійснила, що свідчить про її бездіяльність, внаслідок якої порушуються інтереси держави у земельній та бюджетній сфері, тому до суду звертаються органи прокуратури. Крім того, з моменту смерті ОСОБА_1 та відкриття спадщини на земельну ділянку пройшов значний час, однак до теперішнього часу сільська рада не звернулась до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 25 квітня 2018 року (справа № 806/1000/17).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на час смерті проживала одна на території с. Борщівка Балаклійського району Харківської області, після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, яку до цього часу ніхто не прийняв. За таких обставин у органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини після спливу одного року з часу відкриття спадщини виник обов'язок подання до суду заяви про визнання спадщини відумелою, яка переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Отже, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Борщівська сільська рада Балаклійського району Харківської області, яка після року з моменту смерті ОСОБА_1 не звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою, що свідчить про її бездіяльність та не здійснення захисту інтересів держави, які полягають в наповненні місцевого бюджету грошовими коштами за рахунок сплати орендарями орендної плати за користування земельною ділянкою ОСОБА_1 .

Це свідчить про свідоме нездійснення Борщівською сільською радою, яка зобов'язана була це зробити, захисту порушених інтересів держави.

Оскільки з моменту смерті ОСОБА_1 пройшов значний час та до теперішнього часу сільська рада не звернулась до суду з відповідною заявою, тому вбачаються всі підстави для захисту прокуратурою інтересів держави у суді.

Крім того, прокурором на виконання ч. 4 ст. 23 ЗУ Про прокуратуру 05.02.2020р. було повідомлено Борщівську сільську раду Балаклійського району Харківської області, тобто орган, який повинен представляє інтереси держави у даних правовідносинах, про те, що прокуратурою готується заява до суду (а.с. 15-18). Представник сільської ради заяву підтримав, що свідчить про згоду на таке представництво.

Таким чином, прокурором наведено достатньо підстав для представництва держави в суді.

Згідно копії актового запису про смерть № 9 від 06 липня 2002 року ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Борщівка Балаклійського району Харківської області (а.с. 14).

Відповідно до копії довідки Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 15.11.2019р., померла ОСОБА_1 на день смерті була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією адресою ніхто не проживав і зареєстрований не був (а.с. 9).

Згідно копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ХР № 073573 виданого 11 листопада 2002 року, ОСОБА_1 на підставі розпорядження № 278 Балаклійської райдержадміністрації було передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,7575га ріллі, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, кадастровий номер 6320280800:02:000:0076 (а.с. 12).

З відповіді відділу Держгеокадастру у Балаклійському районі Харківської області від 26.12.2019р. вбачається, що середня нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Харківській області станом на 01.01.2019р. становить 32237грн. (а.с. 10, 11).

Таким чином, вартість земельної ділянки, яка належала ОСОБА_1 , загальною площею 4,7575 в умовних кадастрових гектарах на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області становить 153367,52грн.

Відповідно до відповіді Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області від 15.11.2019р. після смерті ОСОБА_1 спадщина, яка складається з земельної частки (паю), ніким не оформлялась (а.с. 8).

Пунктом 4, 5 Перехідних та Прикінцевих положень Цивільного Кодексу України передбачено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Правила ст. 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом сплило не менше одного року.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Оскільки ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то до спірних правовідносин застосовується законодавство, яке діяло на час їх виникнення.

Відповідно до ст. 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Згідно ст. 527 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народжені після його смерті.

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийняття спадщини визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК УРСР встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст. 555 ЦК УРСР було установлено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування ; якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. ЦК УРСР не обмежував строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом, у тому числі й для держави. Тому якщо упродовж встановленого шестимісячного строку ніхто зі спадкоємців за законом або за заповітом не прийняв спадщину, вважалось, що спадщина переходить до держави.

Таким чином, згідно положень ЦК УРСР до держави земельна ділянка могла перейти за певних умов згідно норм ст. 555, і в держави не було права прийняти чи не прийняти земельну ділянку, як спадщину, перехід був безумовний, і посадовим особам певних органів тільки потрібно було вжити конкретних заходів щодо оформлення земельної ділянки, посвідчення факту переходу її до держави. Інші ж спадкоємці мали право, а не обов`язок, спадкування за померлою, і для цього потрібно було вжити заходів, передбачених ст.ст. 548, 549 ЦК УРСР.

З дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання чинності 01.01.2004р. ЦК України 2003р. спливло більше одного року, тому до вказаної спадщини застосовуються правила ст. 1277 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Заява подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Таким чином, правовими підставами визнання спадщини відумерлою можуть бути: відсутність спадкоємців за заповітом та (або) за законом; позбавлення їх права на спадкування або усунення від права на спадкування; відмова від прийняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом; неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом та (або) за законом.

Згідно відповіді Балаклійської державної нотаріальної контори Харківської області після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 - ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини або про відмову від спадщини не звертався, що також підтверджено інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 47, 48).

Інформації про те, що будь-хто із спадкоємців вступив в управління або володіння спадковим майном немає.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України, суд, встановивши, що спадкоємці за заповітом і за законом відсутні, або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

За правилами ч. 5 ст. 83 ЗК України, територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною.

Судом встановлено, що спадщина у вигляді земельної ділянки в порядку, передбаченому ст. 555 ЦК УРСР, до держави не перейшла, після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась, ніхто за оформленням спадщини не звертався, померлою заповіт не складався, спадкоємців будь-якої із черг за законом не виявлено, тобто спадщина не була прийнята ніким із спадкоємців.

Тому, враховуючи, що з моменту відкриття спадщини пройшло більше одного року та іншим способом захистити інтереси держави в даному випадку неможливо, суд вважає можливим застосувати до спірних правовідносин положення абз. 2 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме визнати спадщину відумерлою та передати її у комунальну власність територіальній громаді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 265, 293, 294, 334-338, п. 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України,

у х в а л и в:

1.Заяву задовольнити повністю.

2.Визнати спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 після смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді земельної ділянки, загальною площею 4,7575га ріллі, кадастровий номер 6320280800:02:000:0076, що розташована на території Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області, відумерлою та передати її у комунальну власність територіальній громаді с. Борщівка Балаклійського району Харківської області в особі Борщівської сільської ради Балаклійського району Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днівз дня його проголошення апеляційної скарги.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Прокурор: перший заступник керівника Лозівської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, місцезнаходження: 64602, Харківська область, м. Лозова, вул. Богданівська, 17.

Заявник: Борщівська сільська рада Балаклійського район Харківської області, місцезнаходження: 64240, Харківська область Балаклійський район с. Борщівка вул. Центральна б. 47,ЄДРПОУ 04397129.

Головуючий В.М. Стригуненко