Рішення

від 16.04.2020 по справі 150/126/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"16" квітня 2020 р.

Справа №150/126/20

Провадження по справі №2/150/80/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Суперсона С.П.

за участі:

секретаря Короленко Ю.В.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування. Позов обґрунтований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Моївка помер ОСОБА_2 . Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 2,6333 га, розташовану на території Шендерівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524989000:03:001:0128, право померлого на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 237416. Згідно довідки, виданої Шендерівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області 03.03.2020 №57, після смерті ОСОБА_2 спадкоємцем за заповітом від 26.12.2005, зареєстрованого в реєстрі за № 90 є ОСОБА_1 . Про існування даного заповіту позивачу стало відомо лише в жовтні 2019 року від працівників сільської ради. Звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 стало відомо про те, що зазначена вище земельна ділянка рішеннями Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.06.2015 визнано відумерлою спадщиною з підстав відсутності у померлого спадкоємців. За таких обставин позивач позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права.

Позивач подала до суду заяву, згідно якої просила суд розглянути справу у її відсутність, зазначивши, що позовні вимоги підтримує та просить суд їх задоволити.

Сільський голова Шендерівської сільської ради Шведа С.І. теж подав до суду заяву про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, зазначивши, що вирішення позовних вимог відносить на розсуд суду.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України , за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 4 ст.206 ЦПК України , відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зважаючи на те, що відповідачем було подано через канцелярію суду заяву про визнання позовних вимог, суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи та ухвалення судового рішення у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України , - немає.

Суд, дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази дійшов висновку про наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Моївка Чернівецького району Вінницької області помер ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 .

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 2,6333 га, розташовану на території Шендерівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524989000:03:001:0128, право померлого на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 237416.

Довідкою, виданою Шендерівською сільською радою Чернівецького району Вінницької області 03.03.2020 за №57 стверджується, що згідно заповіту від 26.12.2005 зареєстрованого в реєстрі за № 90, ОСОБА_2 заповів належну йому земельну ділянку, право померлого на яку посвідчувалося державним актом серії ЯА № 237416 ОСОБА_1 .

Окрім того, судом також було досліджено засвідчену копію заповіту, складеного ОСОБА_2 на ім`я ОСОБА_1 , що датований 26.12.2005, посвідчений секретарем Шендерівської сільської ради та зареєстрованим в реєстрі за № 90, відповідно до якого ОСОБА_2 заповів свій земельний пай серії ЯА № 237416 позивачеві.

Про існування даного заповіту позивачеві стало відомо лише в жовтні 2019 року від працівників сільської ради. Разом із тим, звернувшись до нотаріальної контори з метою оформлення своїх спадкових прав, ОСОБА_1 стало відомо про те, що зазначена вище земельна ділянка рішенням Чернівецького районного суду Вінницької області від 04.06.2015 визнано відумерлою спадщиною з підстав відсутності у померлого спадкоємців.

За таких обставин позивач позбавлена можливості в нотаріальному порядку оформити свої спадкові права.

Відповідно до ст.ст. 321 , 328 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.ст. 41 , 55 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються законом. Кожен має право будь - якими не забороненими законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі "Надточій проти України" та п.23 рішення ЄСПЛ у справі "Гурепка проти України №2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

В силу ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі.

Стаття 26 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР N 2148-VIII від 19.10.73 року ; статті 7, 17 Загальної декларації прав людини прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року визначають, що всі люди рівні перед законом і мають право, без будь-якої різниці, на рівний їх захист законом. Кожна людина має право володіти майном як особисто, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальним принципами міжнародного права.

Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1280 ЦК України , якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання внатурі. Такої ж позиції дотримується Пленум Верховного Суду України у Постанові від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування . Згідно вказаної норми закону має передаватися саме те спадкове майно, яке визнане відумерлою спадщиною.

Як встановлено судом зі змісту довідки, виданої Шендерівською сільською радою 03.03.2020 № 57 та наданих позивачем відомостей про земельну ділянку, що є предметом спору у даній справі, власником даної земельної ділянки на разі є Шендерівська сільська рада, дата державної реєстрації 26.09.2016, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 16640399.

Таким чином, в судовому засіданні беззастережно доведено, що спадкоємці майна померлого ОСОБА_2 , наявні, що стверджується заповітом, посвідченим секретарем Шендерівської сільської ради 26.12.2005 та зареєстрованим в реєстрі за № 90, позивач ОСОБА_1 як спадкоємиця майна померлого ОСОБА_2 за заповітом не відмовлялася від прийняття спадщини, земельна ділянка, що є предметом спору збереглася та на разі її власником рахується відповідач, а тому позовні вимоги про припинення права власності сільської ради на спадкову земельну ділянку та визнання права власності на цю земельну ділянку за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування - задоволити.

Припинити право власності територіальної громади Шендерівської сільської ради Чернівецького району Вінницької області на відумерлу спадщину - земельну ділянку площею 2,6333 га, розташовану на території Шендерівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524989000:03:001:0128 та належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,6333 га, розташовану на території Шендерівської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0524989000:03:001:0128 та належала на праві приватної власності ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Головуючий суддя С.П. СУПЕРСОН