Рішення

від 16.04.2020 по справі 755/20841/19

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа №:755/20841/19

Провадження №: 2/755/2333/20

"16" квітня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні, -

у с т а н о в и в :

24.12.2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні, у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 71491,61 грн. та середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що у період з 04.01.2019 року по 31.08.2019 року позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем. За час роботи позивачу була нарахована, але не виплачена заробітна плата у загальному розмірі 71491,61 грн., що підтверджується довідками ДПС ГУ ДПС у м. Києві від 11.11.2019 року та від 02.12.2019 року. 31.08.2019 року позивач був звільнений із займаної посади за згодою сторін згідно зі ст. 36 п. 1 КЗпП України згідно наказу №5 від 30.08.2019 року. Крім цього, відповідач не виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 4640,61 грн. Позивач посилається на положення ст.ст. 47, 83 , 116 КЗпП України та зазначає, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення, з обов`язком попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум. Однак, в день звільнення позивача 31.08.2019 року, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України, і тому позивач вважає, що заборгованість у розмірі 71491,61 грн. підлягає до стягнення в судовому порядку. Крім того, позивач посилаючись на положення ст. 117 КЗпП України та постанову КМУ №100 від 08.02.1995 року вказує, що його середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 8452,50 грн., а середньоденна заробітна плата складає 119,10 грн. У зв`язку із тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача, та враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшов 81 робочий день, з нього підлягає стягненню середній заробіток за час затримки в розрахунку, який на момент звернення до суду складає 15560,10 грн.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року позов було залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.02.2020 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, направлена на адресу відповідача копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами повернулась до суду без вручення за закінченням терміну зберігання , хоча направлення здійснювалось за адресою юридичної особи, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Своїм правом на подання відзиву на позову заяву відповідач не скористався.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не викладав жодних заперечень проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст.ст. 2, 4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

Судом встановлено, що за змістом наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача, останній з 04.01.2019 року по 30.08.2019 року працював у ТОВ Архітектурно-Будівельна Група Будальянс на посаді інженера (а.с. 5-9).

Наказом директора ТОВ Архітектурно-Будівельна Група Будальянс №1 від 03.01.2019 року позивача було прийнято на посаду інженера з 04.01.2019 року з посадовим окладом відповідно до штатного розкладу (а.с. 10).

Наказом директора ТОВ Архітектурно-Будівельна Група Будальянс №5 від 30.08.2019 року позивача було звільнено із займаної посади інженера за згодою сторін згідно зі ст. 36 п. 1 КЗпП України з 31.08.2019 року (а.с. 11).

Позивач позитивно характеризувався за місцем роботи на підприємстві відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією характеристики від 09.08.2019 року (а.с. 12).

За змістом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів №8772/н/26-15-5304-19 від 11.11.2019 року позивачу за 1-й квартал 2019 року було нараховано суму доходу (заробітну плату) у розмірі 30545,45 грн., а за 2-й квартал 2019 року - 31500,00 грн., але заробітна плата не виплачена (а.с. 13).

За змістом відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів №12517/н/26-15-530419 від 02.12.2019 року позивачу за 3-й квартал 2019 року було нараховано суму доходу (заробітну плату) у розмірі 26764,00 грн., але заробітна плата не виплачена (а.с. 14).

Нараховані на суму доходу позивача за вказаний період обов`язкові податки та збори у розмірі 15985,70 грн. сплачені у загальній сумі 11168,18 грн.

Згідно ст. 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до частини третьої ст. 94 КЗпП України, питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захист визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно положень частини другої ст. 97 КЗпП України, форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевою (регіональними) угодами.

Відповідно до ст. 24 Закону України Про оплату праці , заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Ураховуючи положення зазначених норм чинного законодавства України та наведені вище дані з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума нарахованої, але не виплаченої заробітної плати у загальному розмірі 71491,61 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів.

1-й квартал 2019 року - 30545,45 грн. + 2-й квартал 2019 року - 31500,00 грн. + 3-й квартал 2019 року - 26764,00 грн. = 88809,45 грн.

88809,45 грн. - 19,5% (розмір податку) = 71491,61 грн.

Відповідно до положень ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до положень ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, враховуючи, що суд прийшов до висновку про невиплату працівнику всіх належних до виплати сум в день звільнення та у зв`язку із цим необхідність стягнення з підприємства заборгованості по заробітній платі, вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення, є законними.

Відповідно до положень п.п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: л) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Отже, для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у даній конкретній ситуації має застосовуватись розмір доходу позивача за червень та липень 2019 року, тобто за два місяці, що передують події звільнення у серпні 2019 року.

За 3-й квартал 2019 року позивачу було нараховано дохід в загальному розмірі 26764,00 грн., тобто за два відпрацьованих місяці липень та серпень по 13382,00 грн.

За 2-й квартал 2019 року позивачу було нараховано дохід в загальному розмірі 31500,00 грн., тобто за три відпрацьованих місяці квітень, травень та липень по 10500,00 грн.

Таким чином, у червні 2019 року позивачу нараховано дохід, який має включатись до розрахунку середнього заробітку у розмірі 10500,00 грн., та у липні 2019 року в розмірі 13382,00 грн.

Відповідно до п. 5 Порядку, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

23882,00 грн. (сума заробітної плати за червень і липень 2019 року згідно даних з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків) : 41 (кількість робочих днів у червні та липні 2019 року) = 582,49 грн. (середньоденна заробітна плата).

Кількість робочих днів за час затримки розрахунку при звільненні з 01.09.2019 року по день постановлення рішення у справі становить 159 робочих днів.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить: 582,49 грн. (середньоденна заробітна плата) х 159 (робочі дні за весь період розрахунку при звільненні) = 92615,91 грн.

Отже, підприємство має сплатити своєму колишньому працівнику середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 92615,91 грн. з урахуванням необхідності сплати із цієї суми обов`язкових податків та зборів.

Підсумовуючи викладене суд констатує, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сплачений останнім судовий збір у сумі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 281, 354, 355, 430 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 21, 94, 97, 115, 116, 117 КЗпП України, Законом України Про оплату праці , Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. №100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 71491 (сімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто одна) грн. 61 коп. без урахуванням обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 92615 (дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятнадцять) грн. 91 коп. з урахування обов`язкових податків та зборів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 16.04.2020 року.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Архітектурно-Будівельна Група Будальянс (м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9б, код ЄДРПОУ 42459106).

Суддя -