Постанова

від 15.04.2020 по справі 529/8/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 529/8/20 Номер провадження 22-ц/814/1110/20Головуючий у 1-й інстанції Гвоздик А. Є. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Лобов О.А.,

судді: Дорош А.І., Триголов В.М.

розглянув у м.Полтаві в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Лінніченко Ірини Вікторівни, представника Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту рішення не зазначені) у справі за позовом Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК про скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, третя особа: Приватний нотаріус Дубова Тетяна Володимирівна.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, апеляційний суд

В С Т А Н О В И В:

У січні 2020 року АТ Банк Фінанси та Кредит звернулось до суду з вказаним позовом, просило скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно ПАТ «МТБ Банк» на нежитлові будівлі: готельний комплекс (А-3), загальною площею 2235,6 кв.м., сарай (Б-1), загальною площею 43,2 кв.м., навіс (Г), переносна будівля (Д), мала архітектурна форма №4, мала архітектурна форма №5, огорожа № 6, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за ПАТ Банк Фінанси та Кредит .

В обґрунтування позову вказувало, що 27.09.2006 року в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № З-72-2006, який посвідчений третьою особою - приватним нотаріусом Дубовою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за № 2349. Відповідно до вказаного договору іпотеки відповідач ОСОБА_1 передав в іпотеку нежитлові будівлі у вигляді готельного комплексу (А-3), загальною площею 2235,6 кв.м., сараю (Б-1), загальною площею 43,2 кв.м., навісу (Г), переносної будівлі (Д), малої архітектурної форми № 4, малої архітектурної форми № 5, огорожі № 6, які розташовані в АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних із державного реєстру речових прав на нерухоме майно ВАТ «Морський Транспортний Банк» прийняв у наступну іпотеку вказані нежитлові приміщення на підставі Договору іпотеки №3424, посвідченого 20 серпня 2008 року приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу Дубовою Т. В., тобто вже після її прийняття 27.09.2006 року в іпотеку АТ «Банк «Фінанси та Кредит» .

Наявна заборона ПАТ МТБ БАНК на нерухоме майно від 20.08.2008 року за № 7771070 на нежитлові будівлі, які на праві приватної власності вже належать АТ Банк Фінанси та Кредит , порушує право банківської установи, як власника, володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю і, зокрема, створює перешкоди в його реалізації в межах здійснення ліквідаційної процедури АТ Банк Фінанси та Кредит .

Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні позовних вимог АТ Банк Фінанси та Кредит .

В апеляційній скарзі адвокат Лінніченко І.В., представник АТ Банк Фінанси та Кредит , посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове про задоволення позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зроблено посилання на фактичні обставини і доводи, викладені у позові, а також стверджується про помилковість висновку суду щодо неналежного відповідача по справі - ПАТ МТБ БАНК , оскільки з наданої суду копії договору відступлення права вимоги від 21 грудня 2018 року вбачається, що ПАТ МТБ БАНК відступив ТОВ ФК Проксима лише право вимоги за кредитним договором №00314/Р від 27 червня 2008 року. Наведене підтверджується тим, що у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не внесені зміни про обтяжувала (іпотекодержателя).

Правом подачі відзиву учасники справи не скористувалися.

Згідно із частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини 1 статті 274 ЦПК України.

Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав:

Відповідно п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2006 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № К-72-2006 між АТ Банк Фінанси та Кредит та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 3-72-2006, посвідчений ПН Полтавського міського нотаріального округу Дубовою Т.В. та зареєстрований в реєстрі за №2349 (а.с.6-10).

Відповідно до умов договору іпотеки №3-72-2006 від 27.09.2006 року ОСОБА_1 як іпотекодавець передав в іпотеку АТ Банк Фінанси та Кредит як іпотекодержателю належне йому на праві власності наступне нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, а саме: готельний комплекс (А-3), загальною площею 2235,6 кв.м., сарай (Б-1), загальною площею 43,2 кв.м., навіс (Г), переносна будівля (Д), мала архітектурна форма №4, мала архітектурна форма №5, огорожа №6, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 0,5612 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321084901:01:001:0012 (а.с.6-10).

21.09.2007 року між АТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору іпотеки № 3-72-2006 від 27.09.2006 року, згідно якої п.2 викладено у наступній редакції: зазначене нерухоме майно передається в іпотеку як забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором К-72-2006 на суму 3 155 000 грн. строком до 27 вересня 2011 року (а.с.11-12).

21 листопада 2012 року між АТ Банк Фінанси та Кредит та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін №2 до кредитного договору та викладено п.1 договору іпотеки в наступній редакції: іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно нежитлові будівлі, а саме: готельний комплекс (А-3), загальною площею 2235,6 кв.м., сарай (Б-1), загальною площею 43,2 кв.м., навіс (Г), переносна будівля (Д), мала архітектурна форма №4, мала архітектурна форма №5, огорожа №6, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (13-14).

23.12.2012 року АТ Банк Фінанси та Кредит реалізував своє право на звернення стягнення (в позасудовому порядку на підставі застереження в іпотечному договорі) на частину предмету іпотеки, а саме нежитлові будівлі: готельний комплекс (А-3), загальною площею 2235,6 кв.м, сарай (Б-1), загальною площею 43,2 кв.м, навіс (Г), переносна будівля (Д), мала архітектурна форма №4, мала архітектурна форма №5, огорожа №6, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та зареєстрував за собою право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (а.с.16).

Аналогічним чином 08 серпня 2019 року АТ Банк Фінанси та Кредит реалізував своє право на звернення стягнення (в позасудовому порядку на підставі застереження в іпотечному договорі) на частину предмету іпотеки, а саме земельну ділянку площею 0,5612 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321084901:01:001:0012 і зареєстрував право власності на неї (а.с.15 і зворот).

Відповідно до даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ВАТ "Морський Транспортний Банк" прийняв у наступну Іпотеку земельну ділянку площею 0,5612 га ( АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5321084901:01:001:0012) на підставі Договору іпотеки №3424, посвідченого 20 серпня 2008 року приватним нотаріусом Диканського районного нотаріального округу Дубової Т.В. (а.с.15 зворот).

Згідно договору відступлення вимоги № 00314/р від 21 грудня 2018 року ПАТ МТБ БАНК відступив ТОВ Фінансова компанія Проксима право вимоги за кредитним договором № 00314/р від 27.06.2008 року, сторонами якого є ПАТ МТБ БАНК та ОСОБА_1 ( а.с.44-45)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ МТБ БАНК не є належним відповідачем, оскільки останній відступив свої права іпотекодержателя ТОВ Фінансова компанія Проксима . Клопотання про заміну відповідача чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача позивач не заявив.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

За змістом висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у пункті 36 постанови від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) зроблено висновок, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Суд першої інстанції обґрунтував свій висновок про неналежність відповідача по заявленим вимогам виключно наданою у справу копією договору №00314/Р від 21 грудня 2018 року (а.с.44-47), згідно якого ПАТ МТБ Банк відступив за плату ТОВ ФК Проксима належні йому права вимоги у повному обсязі за кредитним договором № 00314/р від 27.06.2008 року, сторонами якого є ПАТ МТБ БАНК та ОСОБА_1 .

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на спеціальні норми закону, якими врегульовані іпотечні правовідносини.

Згідно ст.3 ЗУ Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 13 ЗУ Про іпотеку встановлено, предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками. Наступна іпотека, предметом якої є декілька об`єктів, що належать різним особам і є предметом попередньої іпотеки, допускається за згодою власників усіх об`єктів нерухомого майна, переданих в спільну іпотеку.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки наступним іпотекодержателем попередній іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед попереднім іпотекодержателем ще не настав. Якщо попередній іпотекодержатель не скористався цим правом, попередня іпотека є дійсною до повного задоволення вимоги попереднього іпотекодержателя за основним зобов`язанням, а право власності на предмет іпотеки переходить до нового власника разом з обтяженням цього майна попередньою іпотекою.

Попередній іпотекодержатель має право на підставі письмової заяви припинити звернення стягнення на предмет іпотеки, ініційоване наступним іпотекодержателем, якщо таке стягнення матиме наслідком неповне задоволення вимог попереднього іпотекодержателя. У цьому разі вимоги наступного іпотекодержателя підлягають задоволенню після звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем і після повного задоволення його вимог, забезпечених іпотекою.

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки попереднім іпотекодержателем наступний іпотекодержатель також має право звернути стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо строк виконання основного зобов`язання перед наступним іпотекодержателем не настав.

При зверненні стягнення на нерухоме майно, що є предметом декількох іпотек, вимоги кожного наступного іпотекодержателя задовольняються після повного задоволення вимог кожного попереднього іпотекодержателя згідно з пріоритетом та розміром цих вимог.

Відповідно до ст.17 ЗУ Про іпотеку іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 24 ЗУ Про іпотеку передбачено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням.

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Отже, за змістом наведених спеціальних норм закону попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками, іпотека припиняється у разі набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню і відомості про відступлення таких прав підлягають державній реєстрації.

До відзиву на позов ПАТ МТБ Банк долучив лише завірену копію договору про відступлення права вимоги №00314/Р від 21 грудня 2018 року, у якому відсутні відомості про відступлення права вимоги за договором іпотеки в порядку, встановленому законом.

Отже, за відсутності належним чином завіреної копії нотаріально посвідченого договору відступлення права вимоги за іпотечним договором, а також належних і допустимих доказів про державну реєстрацію відступлення прав за іпотечним договором слід виходити з того, що ПАТ МТБ Банк не довів факт відступлення права вимоги за договором іпотеки №3-72-2006 від 27.09.2006 року ТОВ ФК Проксима .

З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с.15-16) вбачається, що 23 грудня 2012 року і 08 серпня 2019 року АТ Фінанси і кредит на підставі ст.37 ЗУ Про іпотеку , договору іпотеки від 27 вересня 2006 року набув у власність земельну ділянку площею 0,5612 га, кадастровий номер 5321084901:01:001:0012, розташовану по АДРЕСА_1 , а також нежитлові будівлі, які розташовані на ній.

Одночасно у Реєстрі міститься запис про заборону на нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , зроблений за заявою ВАТ Морський Транспортний банк , підстава обтяження - договір іпотеки від 20 серпня 2008 року, власник ОСОБА_1 (а.с.16 зворот).

Наявність у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження нерухомого майна, зробленого за заявою ВАТ Морський Транспортний банк на підставі наступної іпотеки, є порушенням прав власника цього майна - АТ Банк Фінанси та кредит , який як первісний іпотекодержатель реалізував своє першочергове право на набуття у власність іпотечного майна.

З урахуванням встановленого позовні вимоги АТ Банк Фінанси та кредит є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.391 ЦК України.

Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 1 та п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що АТ Банк Фінанси та кредит , подаючи позовну заяву, до суду сплатило 1 921 грн. судового збору (а.с.1), подаючи апеляційну скаргу, сплатило 3 153 грн. (а.с.64).

Позовні вимоги та апеляційна скарга АТ Банк Фінанси та кредит задоволено у повному обсязі.

Таким чином, АТ Банк Фінанси та кредит має право на стягнення з іншої сторони 1921 + 3153 = 5 074 грн. судових витрат, тобто з відповідачів ОСОБА_1 та ПАТ МТБ БАНК необхідно стягнути по 2 537 грн. = 5074 / 2 з кожного.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит задовольнити.

Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 17 лютого 2020 року скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог.

Позов АТ Банк Фінанси та кредит задовольнити.

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис:

Тип обтяження: заборона на нерухоме майно,

Реєстраційний номер обтяження: 7771070,

Зареєстровано: 20.08.2008 11:32:27 за № 7771070 реєстратором: Приватний нотаріус Дубова Т.В., 36000, Полтавська обл., м.Полтава, вул.Зінківська,9, 53-89-78,

Підстава обтяження: договір іпотеки, 3424, 20.08.2008, ПН ОСОБА_2 ,

Об`єкт обтяження: інше, Нежитлові будівлі, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН:5514183,

Власник: ОСОБА_1 ,

Заявник: ВАТ Морський Транспортний банк .

Стягнути з ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства МТБ БАНК на користь Акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит судові витрати, понесені останнім за подачу позовної заяви та апеляційної скарги, у розмірі по 2 537 грн. з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 15 квітня 2020 року.

Головуючий суддя О.А. Лобов

Судді: А.І.Дорош

В.М.Триголов