Ухвала

від 13.04.2020 по справі 334/1783/20

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 13.04.2020

Справа № 334/1783/20

Провадження № 1-кс/334/764/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ Дніпровського ВП ГУПН в Запорізькій області ОСОБА_3 , прокурора Запорізької міської прокуратури №3 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВДніпровського ВПГУПН вЗапорізькій області ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020080050000873 від 07.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.01.2020 невставлена особа, шахрайським шляхом, а саме шляхом обману, в ході проведення електронних торгів, заволоділа грошовими коштами, що належали ТОВ «АГРОПРОДТОРГ 2017», спричинивши вказаній юридичній особі особі матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.

В ході проведених ДП «Сетам» (ЄДРПОУ 39958500) електронних торгів з реалізації зерна пшениці загальною масою 296 540 кг (номер лоту 400655), ТОВ «Агропродторг 2017» здобуло перемогу із запропонованою ціною 1.070 000,00 грн., про що свідчить протокол №461019 від 17.01.2020.

Замовником зазначених торгів був приватний виконавець ОСОБА_6 (21050, м. Вінниця, вул. Визволення, 8, каб. 29, тел. НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ), у якого на виконанні перебуває виконавче провадження №56982771 з примусового виконання виконавчого листа №143/1269/17 від 10.08.2018 про стягнення з Фермерського господарства «Ланецького» (ЄДРПОУ 36244177, Вінницька обл., Погребищенський район, с. Плисків, вул. Центральна, 2) боргу на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

На виконання умов електронних торгів на депозитний рахунок приватного виконавця ОСОБА_8 23.01.2020 ТОВ «Агропродторг 2017» було перераховано 1.016.500,00 грн.

За результатами проведених торгів та на підставі проведеного повного розрахунку приватним виконавцем складено Акт про проведені електроні торги з реалізації майна боржника від 23.01.2020.

Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.

Таким чином, ТОВ «Агропродторг 2017» стало власником придбаних з електронних торгів 296 540 кг пшениці.

Проте, до теперішнього часу ТОВ «Агропродторг 2017» не має можливості забрати придбану пшеницю, яка, зі слів приватного виконавня. перебуває на зберіганні у ТОВ «Родина Агро» (ЄДРПОУ 41259838, Полтавська обл., м. Миргород, вул. Гоголя, 28) Надані приватним виконавцем телефони представників ТОВ «Родина Агро» (067-724-02-71, НОМЕР_5 ) та стягувача не відповідають (097-600-07-07, 097-781-32-11). Приватний виконавець реалізованої пшениці не оглядав, на зберігання ТОВ «Родина Агро» не передавав.

Під час відвідування елеватору за адресою м. Миргород, вул. Гоголя, 26 директора ТОВ «Агропродторг 2017» на територію не допустили, керівництво елеватора зі слів охоронців відсутнє. Також охоронцями було повідомлено, що елеватор декілька місяців не працює через відсутність електропостачання.

Згідно протоколу №461019 про проведення електронних торгів, отримувачем грошових коштів в суммі 1 016 500,00 грн є ОСОБА_6 , рахунок отримувача: НОМЕР_6 АТ КБ «Приватбанк», МФО 302689, код отримувача: 3051218698.

Згідно квитанції ( платіжне доручення №261 від 23.01.2020), платником в особі ТОВ «Агропродторг 2017» з рахунку НОМЕР_7 на рахунок ОСОБА_6 , рахунок отримувача: НОМЕР_6 АТ КБ «Приватбанк», МФО 302689, код отримувача: 3051218698, було переведено грошові кошти в суммі 1 016 500,00 гривень (один мільйон шістнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Таким чином, встановлено, що в АТ КБ «Приватбанк» відкрито наступний розрахунковийрахунок на ім`я ОСОБА_6 : НОМЕР_6 .

Вказаний рахунок є діючим, що підтверджується Протоколом №461019 проведення електронних торгів, та квитанцією ( платіжне доручення №261 від 23.01.2020).

Слідчий вважає, що у разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи.

Таким чином, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, та збереження грошових коштів, які в даному випадку є предметом злочину, виникла необхідність накладення арешту на розрахунковий рахунок ОСОБА_6 : НОМЕР_6 .

У судовому засіданні, слідчий СВ Дніпровського ВП ГУПН в Запорізькій області підтримав своє клопотання з підстав, викладених у ньому та просив суд її задовольнити.

Прокурор підтримав клопотання слідчого.

Розглянувши клопотання слідчого, дослідивши надані суду матеріали кримінального провадження, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У відповідності до ч. 2ст. 170 КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 2ст. 173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Проте, в ході судового розгляду, слідчий не довів суду, що грошові кошти, які знаходяться на розрахунковому рахунку ОСОБА_6 є доказом злочину.

Крім того, не доведено в суді саме статус ОСОБА_6 . Слідчий навіть не вів суду розмір матеріальної шкоди, а вказав лише, що сума матеріальної шкоди встановлюється.

Разом з цим, клопотання слідчого не містить будь-яких посилань на докази, а матеріали провадження їх не містять.

Також слід зазначити, що жодній особі у даному провадженні не повідомлено про підозру, відповідно, цивільні позови у провадженні також відсутні.

Таким чином, з клопотання слідчого незрозуміло, яке саме відношення вказане вище майно має до даного кримінального провадження, та як воно може бути використано в якості доказу.

З врахуванням викладеного, слідчий судді вважає, що жодної з передбачених законом підстав для накладення арешту на вилучене майно слідчим і прокурором не доведено.

Відповідно до ч.1ст.173 КПК Українислідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першоїстатті 170 цього Кодексу.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слідчого СВДніпровського ВПГУПН вЗапорізькій області ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020080050000873 від 07.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.98,167,168,170-173 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого СВДніпровського ВПГУПН вЗапорізькій області ОСОБА_5 про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12020080050000873 від 07.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 190 КК України - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

На ухвалу може бути подана апеляція до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя ОСОБА_1