Рішення

від 16.04.2020 по справі 486/1916/19

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1916/19

Провадження № 2/486/152/2020

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого Савіна О.І.

при секретарі Архіповій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання, та стягнення додаткових витрат,

без участі сторін,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання, та стягнення додаткових витрат. В обґрунтування позову зазначає, що до 11.09.2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .. Від шлюбу мають повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку з тим, що син навчається на платній основі в Лодзькому університеті за денною формою навчання на факультеті математики та інформатики за спеціальністю Інформатика , вона несе значні витрати за навчання, проживання сина в студентському гуртожитку та інші витрати пов`язані з проїздом, отриманням віз, придбанням ноутбуку і т.ін.. У зв`язку з тим, що відповідач добровільно не надає допомоги на утримання сина, просить стягнути з нього аліменти у розмірі 1/2 частини зі всіх його видів заробітку, до досягненням сином 23 років за умови продовження навчання та 1/2 частину інших витрати понесених нею на навчання сина, у розмірі 36 376 грн..

В судове засідання сторони не з`явилися. Позивач направила до суду письмову заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, вказала, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач причину неявки суду не повідомив, про день, місце та час розгляду справи сповіщений вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик в судове засідання, на офіційному веб-сайті судової влади України, в порядку передбаченому ст. 128 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, про що зазначила в заяві. За такого суд вважає можливими ухвалити у справі заочне рішення.

Дослідивши письмові матеріали справи, с

удом встановлено, що подружжя ОСОБА_4 перебувало в зареєстрованому шлюбі до 11.09.2008 року, що вбачається з копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 12).

Сторони мають сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 10).

Згідно довідки від 16.10.2019 року, перекладеної з польської мови, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є студентом факультету математики та інформатики Лодзького університету, за спеціальністю Інформатика , денна форма навчання. Дата початку навчання: 01.10.2019 року, запланована дата закінчення навчання: 31.10.2020 року (а.с. 16-17).

Витрати понесені позивачем на утримання сина під час навчання підтверджено копіями платіжних, проїзних та інших документів (а.с. 26-36).

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до роз`яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Як вбачається з копії витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації матері ОСОБА_1 (а.с. 9).

Позивач зазначає, що дитина перебуває на її утриманні.

Згідно з вимогами ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

У відповідності до ч.1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 3 ст. 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька і (або) в твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до роз`яснень наданих в п.20) Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів від 15.05.2006 року, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров`я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду.

З`ясувавши обставини справи, враховуючи значний розмір витрат, які несе позивач у зв`язку з навчанням сина за кордоном, суд вважає за можливе стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/2 частини його заробітку.

На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини, яка продовжує навчання, так як відповідно до положень ст. 8 Закону України Про охорону дитинства , саме батьки несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, забезпечення її права на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Оскільки право на утримання повнолітньої дитини невід`ємно пов`язане із її навчанням, то стягненню з відповідача на користь позивача підлягають аліменти на утримання сина до закінчення ним навчання. Згідно довідки наданої 16.10.2019 року навчальним закладом, терміном закінчення навчання є 31.10.2022 року (а.с. 16-17).

Частиною 1 ст. 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Таким є 13.11.2019 року (а.с. 1).

Окрім стягнення аліментів позивач просить стягнути з відповідача додаткові витрати понесені нею на навчання сина.

Статтею 185 СК України визначено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів № 3 від 15.05.2006 року, до передбаченої ст. 185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.

Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).

Наявність таких додаткових витрат з урахуванням положень ст. 81 ЦПК України, має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично понесені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

На обґрунтування необхідності стягнення додаткових витрат позивач долучила до матеріалів справи копії платіжних, проїзних та інших документів, які підтверджують факт понесених нею витрат в сумі 36 376 грн. (а.с. 26-36).

За такого суд вважає, що позовні вимоги про стягнення додаткових витрат підлягають задоволенню.

Згідно п.1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Частиною 2 ст. 133 ЦПКУкраїни визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення, і звільнення від сплати, встановлюються законом.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позивача при зверненні до суду було звільнено від сплати судового збору па підставі п.3) ст. 5 Закону України Про судовий збір , судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 181-183, 185, 191, 199, 200 СК України, ст.ст. 2-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина у зв`язку з продовженням навчання, та стягнення додаткових витрат, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Арбузинка Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_4 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу), починаючи з 13.11.2019 року і до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови навчання, але не більше, ніж до досягнення 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Арбузинка Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 , на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстрованої в АДРЕСА_1 , проживаючої в АДРЕСА_4 , додаткові витрати на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 36 376 (тридцять шість тисяч триста сімдесят шість) гривень 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Арбузинка Миколаївської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , проживаючого в АДРЕСА_3 , на користь держави (р/р НОМЕР_3 , код КЕКД 22030001, "Судовий збір ( Державна судова адміністрація України, 050)", отримувач державний бюджет м. Южноукраїнська, код 37753202, банк одержувача - ГУДСКУ в Миколаївській області, МФО банку 826013 ) судовий збір розміром - 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп..

Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Олександр Іванович Савін