Постанова

від 16.04.2020 по справі 491/378/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4349/20

Номер справи місцевого суду: 491/378/19

Головуючий у першій інстанції Желясков О. О.

Доповідач Цюра Т. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, у якій просила суд винести рішення, яким встановити той факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно була їй - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю.

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, - відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити подану ОСОБА_1 заяву в повному обсязі.

На адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу від Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області не надходив, однак відповідно до положень ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання, призначене на 09.04.2020 року, сторони не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином. що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам відповідає, з огляду на таке.

Так, судом першої інстанції встановлено, що заявницею є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Точилове Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданою до заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 4 вересня 2003 року (а.с.5-6).

Заявниця просить суд встановити факт її родинних відносин з померлою ОСОБА_3 , а саме встановити той факт, що померла була матір`ю заявниці.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с.Точилове Ананьївського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Точилівською сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.10).

На думку заявниці, факт родинних відносин між нею та покійною ОСОБА_3 підтверджується копією погосподарської книги Точилівської сільської ради Ананьївського району за 1974-1976 роки.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви, районний суд виходив з того, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області, є необґрунтованою, недоведеною належними доказами, зокрема надані суду докази явно суперечать факту, який просить встановити заявниця, у зв`язку з чим в її задоволенні слід відмовити.

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Так, відповідно до відомостей погосподарськії книги Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області за 1974-1976 роки по особовому рахунку № НОМЕР_3 (а.с.18), яку видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сім`я за вказаним особовим рахунком складалася з:

1. ОСОБА_5 , 1931 року народження, - батько;

2. ОСОБА_3 , 1930 року народження, - мати;

3. ОСОБА_6 , 1957 року народження, - син;

4. ОСОБА_7 , 1958 року народження, - донька;

5. ОСОБА_8 , 1962 року народження, - донька.

Також з доданої до зазначеної виписки копії сторінки з погосподарської книги по особовому рахунку №650 за 1974-1976 роки (а.с.19) вбачається, що в ній містяться, зазначені російською мовою відомості про сім`ю ОСОБА_9 , 1931 року народження, яка складалася з:

1. ОСОБА_9 , 1931 року народження, - батько;

2. ОСОБА_10 , 1930 року народження, - дружина;

3. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - син;

4. ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , - донька;

5. ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - донька.

Судовим розглядом справи з зазначених документів вбачається, що ім`ям ОСОБА_3 було ОСОБА_14 , а дочкою ОСОБА_3 є ОСОБА_13 (російською), яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вказані відомості прямо суперечать відомостям наведеним в заяві, зокрема про те, що ім`я особи, з якою просить встановити родинні відносини заявниця було ОСОБА_15 .

Крім того, судом також встановлено, що заявницею є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Точилове Ананьївського району Одеської області, що підтверджується доданою до заяви копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 4 вересня 2003 року (а.с.5-6).

При цьому, заявниця на підтвердження зміни прізвища надала копію, складеного російською мовою, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 2 липня 1983 року (а.с.9), укладеного між ОСОБА_16 зазначено російською мовою, як в наданому документі), ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_17 зазначено російською мовою, як в наданому документі), ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду, що є явна невідповідність у даті народження та прізвищі, особи яка уклала шлюб з ОСОБА_16 зазначено російською мовою) та особи, яка є дочкою ОСОБА_9 зазначено російською мовою), а саме у погосподарській книзі П ОСОБА_18 .Б. та дата народження зазначеної особи вказані, як ОСОБА_13 зазначено російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_3 , а в свідоцтві про шлюб ОСОБА_17 зазначено російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При цьому, відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області 4 вересня 2003 року (а.с.5-6) заявниця - ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , що також не відповідає записам у погосподарській книзі про дату народження доньки ОСОБА_10 зазначено російською мовою),1930 року народження, - ОСОБА_13 , яку зазначено, як ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Крім того, заявницею додано до заяви копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 10 серпня 1973 року (а.с.8) відповідно до якого 28 листопада 1962 року (в документі російською мовою зазначено: 28 ХІ 1962г., двадцять восьмого ноября тысяча девьтсот шестдесят второго года) в с.Точилове Ананьївського району Одеської області народилася ОСОБА_17 зазначено російською мовою), батьками якої зазначені ОСОБА_19 зазначено російською мовою) и ОСОБА_10 зазначено російською мовою).

З наведеного також вбачається, що по-перше, ім`ям матері ОСОБА_17 зазначено російською мовою) було ОСОБА_14 ; по-друге, явна невідповідність між датою народження заявниці - ІНФОРМАЦІЯ_7 , як зазначено в її паспорті, та датою народження доньки ОСОБА_10 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; по-третє, явна невідповідність між прізвищем особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке в копії сторінки з погосподарській по особовому рахунку № НОМЕР_3 за 1974-1976 роки (а.с.19) зазначено, як ОСОБА_20 (російською мовою), а в свідоцтві про народження серії НОМЕР_5 від 10 серпня 1973 року (а.с.8) ОСОБА_21 (російською мовою).

До заяви додано копії довідки Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 21 березня 2019 року №200 (а.с.15) та №201 (а.с.16), в яких ім`я померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 зазначено, як ОСОБА_15 , проте, як зазначала у суді першої інстанції представник заявника ОСОБА_22 , відомості про ім`я померлої особи були внесені до вказаних довідок відповідно до свідоцтва про смерть, при цьому, особа така як ОСОБА_3 їй не відома та на території села ніколи не проживала.

Крім того, судом також було враховано, що сама заява про встановлення факту, зокрема її прохальна частина та жоден із наданих до суду документів, окрім копії довідки Ананьївського РВАЦС ГТУЮ в Одеській області від 20 липня 2019 року №1090/65-16 (а.с.47), не містять повної дати народження померлої ОСОБА_3 , а саме відомостей про день та місяць народження, що також унеможливлює для суду однозначну ідентифікацію та ототожнення ОСОБА_3 .

Надаючи оцінку показам свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_24 , судом першої інстанції також було вірно встановлено, що свідки пояснили, що будь-яких достовірних, обґрунтованих доказами відомостей про наявність родинного зв`язку між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 їм невідомо. Пояснення ОСОБА_23 та ОСОБА_24 жодним чином не підтвердженні, ґрунтуються на їх суб`єктивних спостереженнях, які є лише наслідком сприйняття свідками обставин, без отримання будь-яких документально підтверджених, об`єктивних відомостей. Крім того, свідки зазначили, що знали померлу особу, як ОСОБА_25 .

Згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, у апеляційній скарзі, представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначено, що вже після винесення оскаржуваного рішення вдалося віднайти Свідоцтво про народження №19 від 09.04.1930 року на ім`я ОСОБА_3 , котре тривалий час заявником вважалося втраченим. При цьому апелянтом також зазначено, що знаходження вказаного Свідоцтва про народження заявником, надало змогу отримати додаткові докази, котрі не досліджувалися при винесені рішення судом першої інстанції, а тому просить апеляційний суд залучити вказане Свідоцтво про народження ОСОБА_3 №19 від 09.04.1930 року на ім`я ОСОБА_3 та дослідити в якості доказів при розгляді апеляційної скарги.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, апелянтом не надано до апеляційного суду жодних доказів неможливості подання зазначеного документу, а саме Свідоцтва про народження ОСОБА_3 №19 від 09.04.1930 року на ім`я ОСОБА_3 до суду першої інстанції.

Окрім того, виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції саме в суді першої інстанції, а безпідставне прийняття нових доказів на стадії апеляції може призводити до скасування рішень районних судів, а надалі - до скасування рішень апеляційних судів і залишення в силі попередніх.

З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, суд першої інстанції належним чином встановивши дійсні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області є необґрунтованою, недоведеною належними доказами, зокрема надані суду докази явно суперечать факту, який просить встановити заявниця.

Доводи апеляційної скарги, що норми міжнародного права, на які посилався суд першої інстанції при ухваленні рішення, не припустив можливості помилки та іншого людського фактору при внесені записів до погосподарської книги Точилівської сільської ради за 1974-1976 роки, оцінюються апеляційним судом критично, оскільки фактично підставою відмови у задоволенні заяви були встановлені фактичні обставини справи, а не норми міжнародного права.

Таким чином, незгода апелянта з оцінкою судом першої інстанції доказів, не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ Гірвісаарі проти Фінляндії , п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Отже, апеляційний суд вважає, що судове рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2019 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Точилівська сільська рада Ананьївського району Одеської області - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 16.04.2020 року.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: О.С. Комлева

С.М. Сегеда