Ухвала

від 16.04.2020 по справі 639/2076/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/2076/20

Провадження №1-кс/639/857/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , представника потерпілого ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ИКС ТЕРМИНАЛ» про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019220500001180 від 10.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Харкова надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ИКС ТЕРМИНАЛ» про скасування арешту майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12019220500001180 від 10.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ИКС ТЕРМИНАЛ" (код: 41038088, 61064, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 147) на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 (номер запису про право власності 18455212 від 03.01.2017), в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, належна ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборону здійснення будь-яких дій на вказаній земельній ділянці.

В клопотаннізазначено,що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 24.03.2020 року задоволено клопотання прокурора Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_11 про арешт майна.

Накладено арешт на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037, яка на теперішній час належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ИКС ТЕРМИНАЛ" (код: 41038088, 61064, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 147) на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 (номер запису про право власності 18455212 від 03.01.2017), в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, належна ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено здійснювати будь-які дії, в тому числі підготовчі чи будівельні роботи на частині земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037 в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, належна ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі, що пов`язані з приховуванням, пошкодженням, псуванням, знищенням, перетворенням, відчуженням, передачею іншим особам в користування, надання доступу іншим особам та вчинення інших дій, які можуть зумовити зміну її фактичного стану.

Передано на відповідальне зберігання ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ; ІПН: НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) частину земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037 в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, яка розташована за адресою:м. Харків, вул. Полтавський шлях, 149, для забезпечення збереження речових доказів.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037 є ТОВ «ИКС ТЕРМІНАЛ».

З наведенихв ухвалідоводів невбачається,що земельнаділянка за кадастровим номером: 6310137900:07:033:0037, яка належить на праві власності TOB «ИКС ТЕРМИНАЛ» є доказом злочину, а TOB «ИКС ТЕРМИНАЛ» являється в кримінальному провадженні №12019220500001180 від 10.07.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 364 КК України особою, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 364 КК України, або третьою особою, земельна ділянка якої в даному кримінальному провадженні буде підлягати конфіскації або є об`єктом, який арештовують для забезпечення цивільного позову потерпілого.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Виходячи з поняття земельної ділянки, що визначено ст.79 ЗК України, землю не можна приховати, пошкодити, знищити або перетворити в інший об`єкт.

Крім того, з наведених в ухвалі доводів не вбачається, що потерпілий ОСОБА_6 відповідно до встановлених діючим законодавством України норм коли-небудь володів на праві власності або на праві користування всією або частиною земельної ділянки, що на теперішній час належить на праві власності ТОВ «ИКС ТЕРМИНАЛ».

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право оренди земельної ділянки передбачено ст.93 ЗК України - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для ведення підприємницької та іншої діяльності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації - ч.2 ст.125 ЗК України.

Власник земельної ділянки ТОВ «ИКС ТЕРМИНАЛ» вважає, що відсутні належні підстави, мотиви та обґрунтування необхідності накладання арешту на частину земельної ділянки за кадастровим номером: 6310137900:07:033:0037. Арешт, який полягає у фактичній забороні здійснювати будь-які дії, в тому числі підготовчі чи будівельні роботи на частині земельної ділянки за кадастровим номером: 6310137900:07:033:0037 є істотним втручанням у право власника зазначеної земельної ділянки.

Об`єктивних підстав вважати, що земельна ділянка, яка перебуває у власності ТОВ «ИКС ТЕРМИНАЛ», виступала знаряддям вчинення кримінального правопорушення та набута в результаті вчинення кримінального правопорушення, тобто є доказом злочину, і відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та віднесена саме до знаряддя вчинення кримінального правопорушення не має.

У даному кримінальному провадженні жодній посадовій особі на майно якої накладено арешт, про підозру не повідомлялось, що унеможливлює накладення арешту на майно з метою, передбаченою ст. 170 КПК України.

Тому власник майна ТОВ «ИКС ТЕРМИНАЛ» вважає, що таким чином порушуються права юридичної особи на здійснення своєї господарської діяльності.

В судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_5 клопотання підтримала та просила слідчого суддю його задовольнити в повному обсязі.

Прокурор, потерпілий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 заперечували проти клопотання, надавши письмові заперечення.

Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Судовим розглядомвстановлено,що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 24.03.2020 року накладено арешт на майно, а саме на: на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ИКС ТЕРМИНАЛ" (код: 41038088, 61064, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 147) на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 (номер запису про право власності 18455212 від 03.01.2017), в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, належна ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборону здійснення будь-яких дій на вказаній земельній ділянці.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог КПК України арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Частина 2 статті 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Положеннями частини першої статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесене до ЄРДР, у межах якого саме накладений арешт на вказане нерухоме майно, відносяться до злочинів у сфері службової діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льоннрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, з аналізу наведених норм слід дійти висновку, що майно, на яке накладено арешт, а саме земельна ділянка, належить ТОВ «ИКС ТЕРМИНАЛ», і застосування на даний час такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, яка добросовісно володіє майном, і таке втручання у даному кримінальному провадженні не обґрунтоване потребою досудового розслідування та не виправдовує такий ступінь втручання.

Разом з тим, органом досудового розслідування не представлено суду жодного доказу, який би вказував на доказове значення вилученого майна та слідчі дії, які проводилися відносно такого з моменту його вилучення.

Будь-якої експертизи відносно зазначеної земельної ділянки на час розгляду судом клопотання слідчим у кримінальному провадженні не призначалося.

Саме по собі внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, яка за своїм змістом є лише попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, не є беззаперечною підставою для втручання у такі права юридичної особи, які на цій стадії кримінального провадження позбавлять її фактично права власності на майно, що є порушенням положень ст. ст. 16, 17 КПК України.

Зважаючи на доводи, викладені у клопотанні, керуючись принципами диспозитивності та змагальності сторін, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального процесу для застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, відсутні підставі у зв`язку із недоведеністю його доказової значимості для вказаного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 174, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ИКС ТЕРМИНАЛ» задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.03.2020 р. у кримінальному провадженні за №12019220500001180 від 10.07.2019 року, на частину земельної ділянки з кадастровим номером 6310137900:07:033:0037, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ИКС ТЕРМИНАЛ" (код: 41038088, 61064, Харківська обл., місто Харків, вул. Полтавський Шлях, будинок 147) на підставі договору купівлі-продажу від 03.01.2017, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_8 (номер запису про право власності 18455212 від 03.01.2017), в частині, на якій перебувала зруйнована будівля Літ. А-1, площею 217,1 кв.м, належна ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборону здійснення будь-яких дій на вказаній земельній ділянці.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1