Рішення

від 07.04.2020 по справі 160/13389/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2020 року Справа № 160/13389/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

при секретарі судового засідання Федуркіній А.В.,

без участі представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсплав ДМ" (вул. Електрометалургів, буд. 58Б. кв. 25, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53213, код ЄДРПОУ 32163655) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсплав ДМ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") за № 0000281421 від 12.09.2019 року головного управління ДФС у Дніпропетровський області про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 517 003,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 344 699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 172 334,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки у позивача наявні всі правомірно складені первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд . Відповідачем підтверджено рух придбаних робіт, підтверджено відображення руху на рахунках бухгалтерського обліку, підтверджено здійснення з боку ТОВ Завод Спецсплав ДМ розрахунків з контрагентами, що виключає безтоварність відображених в обліку ТОВ Завод Спецсплав ДМ господарських операцій. Контролюючим органом в акті про результати перевірки не наведено судових рішень, які б набрали законної сили щодо встановлення фактів відсутності у ТОВ Завод Спецсплав ДМ мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також, в акті перевірки не наведено відомостей про судове рішення щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

На думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим він звернувся до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 року на адресу суду від відповідача 23.01.2020 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що перевіркою встановлено, що у ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд відсутній досвід на виконання будівельних робіт. Враховуючи той факт, що виконання будівельно-монтажних робіт є надзвичайно трудомістким процесом, який передбачає здійснення їх за місцем розташування об`єкту будівництва протягом 30 календарних днів, дані роботи повинні виконуватись значною кількістю працівників, як мінімум 35 осіб. Даний факт унеможливлює здійснення господарських операцій ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд та несе ознаки її нереальності стосовно врахування реального часу на здійснення операцій, з урахування 8-годинного робочого дня.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року подальший розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.02.2020 року.

В подальшому підготовче засідання перенесено на 12.03.2020р.

07.02.2020 року представником позивача надано суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що ТОВ Завод Спецсплав ДМ не мав взаємовідносин з ТОВ Вуаль Пром та ТОВ Айтіглобалфуд , а відносини між позивачем та такими суб`єктами перевіркою не встановлювались. За наведеними відповідачем в акті перевірки даними ТОВ Вуаль Пром та ТОВ Айтіглобалфуд можливо були постачальниками ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд , тому не мають безпосереднього відношення до предмету здійсненої перевірки. На підставі наданих до перевірки актів приймання виконаних будівельних робіт на отримання позивачем робіт від ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд відповідачем в повному обсязі ідентифіковані особи, які брали участь у здійсненні господарських операцій, дати складання документів, назви підприємств, від імені яких складені документи, зміст та обсяг господарських операцій, невизнання контролюючим органом господарських операцій з вищенаведеними контрагентами є неправомірним.

В судовому засіданні 12.03.2020 року представники сторін підтримали обрані правові позиції, судом закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті 07.04.2020 року.

В судове засідання, призначене на 07.04.2020 року, представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

На підставі направлення від 26.07.2019 року №5126, відповідно до пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Завод Спецсплав ДМ з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія за період з 01.11.2018 року по 31.12.2018 року та ТОВ ВБП Євробуд за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт від 13.08.2019 року № 45000/04-36-14-21/32163655.

Перевіркою встановлено порушення:

- п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 344669 грн., в тому числі листопад 2018 - 107243 грн., грудень 2018 - 237426 грн.

На підставі акта перевірки 13.08.2019 року № 45000/04-36-14-21/32163655 відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2019 року №0000281421 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 517003,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 344669 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 172334,50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, рішенням якої від 29.11.2019 року №11275/6/33-00-08-05-02 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

ТОВ Завод Спецсплав ДМ (код ЄДРПОУ 32163655) зареєстровано в якості юридичної особи 06.09.2002 року, основним видом економічної діяльності є КВЕД 25.11 - Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій.

Між ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь (замовник) та ТОВ Завод Спецсплав ДМ (підрядник) укладено договір підряду №2018/62ск від 15.12.2017 року, за умовами якого підрядник зобов`язується власними та/або залученими силами за завданням замовника згідно з умовами цього договору виконати роботи, передбачені графіком проведення ремонтів на ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь , договірними цінами та/або заявками замовника.

Розділом 7 цього договору передбачено залучення підрядником субпідрядних організацій для виконання будівельних робіт.

З метою своєчасного та повного виконання робіт за договором №2018/62ск від 15.12.2017 року позивачем залучено до виконання робіт ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд .

Між ТОВ Завод Спецсплав ДМ (замовник) та ТОВ ВБП Євробуд (підрядник) укладено договір підряду №85 від 02.11.2018 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми силами та засобами виконати промпроводки, водовідвід технічної води. Роботи виконуються з матеріалів замовника.

Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року.

Згідно з п. 2.2 договору виконання робіт, які є предметом цього договору, здійснюються у строк до 21.12.2018 року.

На підставі п. 3.1 договору вартість всіх робіт, доручених підряднику, визначаються кошторисом в сумі 756886,80 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок та оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акта підрядних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури та підписання акта приймання-здачі робіт.

На виконання умов вказаного договору контрагентами складені:

- рахунок-фактура №262 від 26.12.2018 року на суму 387984 грн., в тому числі ПДВ 63664 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №193 за грудень 2018 року;

- рахунок-фактура №264 від 28.12.2018 року на суму 374902,80 грн., в тому числі ПДВ 62483,80 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №195 за грудень 2018 року.

Оплата товару здійснена відповідно до платіжних доручень №8 від 10.01.2019 року на суму 381984 грн. та №12 від 15.01.2019 року на суму 374902,80 грн.

Між ТОВ Завод Спецсплав ДМ (замовник) та ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія (підрядник) укладено договір підряду №64 від 02.10.2018 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми силами та засобами виконати:

- конверторний цех. КР. Ремонт побутових приміщень (гардеробних) 1,2 поверхів в осях 3-9 АБК-2;

- ЦСП КР. Ремонт площадок для обслуговування ізоляторів ГБМЛ та навесів РУ-100КВ подстанції АРЗ-6.

Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року.

Згідно з п. 2.2 договору виконання робіт, які є предметом цього договору, здійснюються у строк до 28.11.2018 року.

На підставі п. 3.1 договору вартість всіх робіт, доручних підряднику, визначаються кошторисом в сумі 643459,20 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок та оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акта підрядних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури та підписання акта приймання-здачі робіт.

На виконання умов вказаного договору контрагентами складені:

- рахунок-фактура №61 від 28.11.2018 року на суму 255165,60 грн., в тому числі ПДВ 42527,60 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №48 за листопад 2018 року;

- рахунок-фактура №58 від 28.11.2018 року на суму 388293,60 грн., в тому числі ПДВ 64715,60 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №42 за листопад 2018 року.

Оплата товару здійснена відповідно до платіжних доручень №393 від 12.12.2018 року на суму 255165,60 грн., №386 від 10.12.2018 року на суму 388293,60 грн.

Між ТОВ Завод Спецсплав ДМ (замовник) та ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія (підрядник) укладено договір підряду №82 від 01.11.2018 року, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується своїми силами та засобами виконати:

- конверторний цех. КР. Ремонт побутових приміщень (гардеробних) 1,2 поверхів в осях 3-9 АБК-2;

- ЦСП КР. Ремонт площадок для обслуговування ізоляторів ГБМЛ та навесів РУ-100КВ подстанції АРЗ-6.

Відповідно до п. 2.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року.

Згідно з п. 2.2 договору виконання робіт, які є предметом цього договору, здійснюються у строк до 28.12.2018 року.

На підставі п. 3.1 договору вартість всіх робіт, доручних підряднику, визначаються кошторисом в сумі 667640,40 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що остаточний розрахунок та оплата виконаних робіт здійснюється після підписання акта підрядних робіт шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з дня виставлення рахунку-фактури та підписання акта приймання-здачі робіт.

На виконання умов вказаного договору контрагентами складені:

- рахунок-фактура №80 від 22.12.2018 року на суму 61047,60 грн., в тому числі ПДВ 10174,60 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №70 за грудень 2018 року;

- рахунок-фактура №73 від 21.12.2018 року на суму 50214 грн., в тому числі ПДВ 8369 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №65 за грудень 2018 року.;

- рахунок-фактура №75 від 22.12.2018 року на суму 262448,40 грн., в тому числі ПДВ 43741,40 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №67 за грудень 2018 року;

- рахунок-фактура №79 від 22.12.2018 року на суму 37722 грн., в тому числі ПДВ 6287 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №68 за грудень 2018 року;

- рахунок-фактура №71 від 21.12.2018 року на суму 179834,40 грн., в тому числі ПДВ 29972,40 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №62 за грудень 2018 року;

- рахунок-фактура №73 від 22.12.2018 року на суму 50214 грн., в тому числі ПДВ 8369 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт №65 за грудень 2018 року.

Оплата товару здійснена відповідно до платіжних доручень №442 від 27.12.2018 року на суму 61047,60 грн., №420 від 27.12.2018 року на суму 262448,40 грн., №421 від 27.12.2018 року на суму 37722 грн., №418 від 27.12.2018 року на суму 179834,40 грн., №417 від 27.12.2018 року на суму 50214 грн.

Позивачнм надані, також, акт №12 на витрачені матеріали при поточному ремонті, приймально-здавальні акти.

Вказані роботи були включені до актів приймання виконаних робіт за листопад та грудень 2018 року, поданих на затвердження замовнику будівельних та ремонтних робіт ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь .

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно із п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних; для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару. Як свідчать матеріали справи, зауважень до податкових накладних у контролюючого органу не було.

Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3передбачено, що бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 (далі - Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно з ст. 1 Закону №996-ХІV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи, які наявні у справі, містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб`єктами права.

Тобто, надані первинні бухгалтерські документи по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та Положення №88.

Належних та достатніх підстав, з яких було встановлено порушення платником податків декларування даних фінансового результату у перевіряємому періоді, відповідачем не зазначено, що свідчить про неналежність доказів, на які посилаються посадові особі ДФС, що здійснювали перевірку, невідповідність доказової бази критеріям допустимості, достатності та достовірності доказів.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою використання їх в господарській діяльності.

Документи, які надані позивачем, суд вважає достатніми та такими, що підтверджують факт придбання послуг у контрагентів, використання їх у власній господарській діяльності, та настання змін в майновому стані платника податків.

За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту позивача відсутні.

Таким чином, суд зробив висновок, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

При цьому, в акті перевірки відповідачем не наведено жодних зауважень, що первинні документи, надані до перевірки, не відповідають приписам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Отже, висновки відповідача про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту з сум податку на додану вартість по господарських операціях з відповідними контрагентом суперечать чинному законодавству та не відповідають фактичним обставинам.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки щодо порушення ТОВ Завод Спецсплав ДМ приписів податкового законодавства зроблено з огляду на непідтвердження реальності здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд та встановлення проведення фінансових потоків з метою штучного формування податкового кредиту та витрат, які не мають реального характеру.

Посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки зазначено, що згідно з аналізом баз даних ДФС та податкової звітності по контрагентам встановлено:

1) відсутність досвіду виконання будівельних робіт та трудових ресурсів у контрагентів позивача, що свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг;

2) згідно з аналізом баз даних ДФС встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками.

Суд вважає неправомірними доводи податкового органу, викладенні в акті перевірки, про відсутність у контрагентів позивача ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд необхідних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема, відсутність трудових ресурсів, як на підставі непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача, оскільки відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди позивачем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

До того ж, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати ними податку до бюджету, а тому якщо останні не виконали своїх зобов`язань щодо сплати податку або мінімізували свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ за наявності факту реального вчинення господарських операцій, як у даній ситуації, та у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.08.2018 року у справі №820/8206/15.

Докази визнання недійсними у визначеному законом порядку вказаних вище договорів у матеріалах справи відсутні.

Суд також відхиляє посилання контролюючого органу на аналіз інформації баз даних ДФС, яким встановлено невідповідність придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг) вищезазначеними контрагентами-постачальниками, оскільки товар реалізований позивачу підприємствами не придбавався, з огляду на те, що правовідносини контрагента із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача його безпосередніми контрагентами.

Наведена правова позиція узгоджується з викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 року у справі №2а/0470/4526/12.

Контролюючим органом всупереч вимог ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договорів купівлі - продажу, укладених позивачем з контрагентом, як не було надано і доказів про наявність фактів, які встановлені судами, однак не враховані під час прийняття рішень, та свідчать про обізнаність платника податків щодо неправомірної поведінки контрагентів та злагодженості дій між ними.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, адже така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 31.07.2018 року у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно зазначених контрагентів позивача, які б набрали законної сили, під час розгляду справи, контролюючим органом до суду не надано, а, отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Суд вважає неприйнятними доводи відповідача про те, що сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурують в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення є доказом протиправного формування податкового кредиту, з огляду на необґрунтованість належності цього конкретного доказу для підтвердження заперечень в розумінні частини третьої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №809/1139/17 (адміністративне провадження №К/9901/40809/18), в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/47560/18).

Також, суд зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищенаведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, рішення ЄСПЛ Булвес АД проти Болгарії як на звичну практику країн Європейського Союзу в питанні відповідальності платників податку за податкові делікти посилається на два рішення Суду Європейського союзу: об`єднане рішення (консультативний висновок) Суду ЄС від 12 січня 2006 року в справі Optigen Ltd (C354/03), Fulcrum Electronics Ltd (C355/03) and Bond House Systems Ltd (C484/03) v Commissioners of Customs Ц Excise і об`єднане рішення Суду ЄС від 6 липня 2006 року в справі Axel Kittel v. Belgian State, (C439/04) і Belgian State v. Recolta Recycling (SPRL, C440/04) (ECR 2006, page I0616).

Так, у рішенні Суду ЄС від 12 січня 2006 року зазначається: ... право на вирахування податку на додану вартість особою, що має статус платника ПДВ, яка здійснює відповідні операції, не може зачіпатися тією обставиною, що в ланцюгу поставок, в яку входять зазначені операції, попередня або наступна операція будуть пов`язані з шахрайством при сплаті податку на додану вартість, про яку платник податку не знав та не міг знати.

В даному випадку, контролюючим органом не доведено недобросовісність платника податку ТОВ Завод Спецсплав ДМ у взаємовідносинах з ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд .

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них роботи та послуги, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові по справі №К/9901/1349/17.

Як на підставу дефектності наданих для проведення документальної перевірки первинних документів - актів приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в), складених ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ (код за ЄДРПОУ 42245330) та ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код за ЄДРПОУ 42156691), відповідачем вказується на не зазначення в них адрес бу дівництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. за № 96-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні зі змінами і доповнен нями) вказаний відповідачем реквізит первинного документу адреса будів ництва в актах приймання виконаних будівельних робіт (форма № КБ-2в) не є обов`язковим, тому його не зазначення або зазначення з помилками не тягне за собою недійсність відповідних актів.

Відповідачем не враховано, що відповідно до п. 2.7 Положення про доку ментальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) (далі - Положення № 88), первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов`язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Враховуючи, що форма акту приймання виконаних будівельних робіт № КБ-2в належним чином не затверджена законодавчим та/чи нормативно-правовим актом України, її застосування для ТОВ ЗАВОД СПЕЦСПЛАВ ДМ не є обов`язковим, тому позивач та контрагенти при складанні таких документів могли відступати від зазначених у них реквізитів за умови дотримання положень ч. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 96-XIV Про бухгал терський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідачем не враховано, що відповідно до вимог абз. 9 ч. 2 ст. 9 За кону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 2.4 Положення за № 88 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості іден тифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Судячи зі змісту наведеної суб`єктом владних повноважень на сторінках 15, 16 та 25 акту інформації під час перевірки на підставі наданих для прове дення перевірки документів було чітко встановлено як найменування робіт (зміст господарських операцій) так і розташування об`єктів, на яких зазначені в документах господарські операції виконувались (ПрАТ МК АЗОВСТАЛЬ ).

З урахуванням відкритості даних щодо адрес державної та податкової реє страції ПрАТ МК АЗОВСТАЛЬ не зазначення в актах інформації про адреси виконання зазначених в них робіт не є суттєвим і не впливає на можливість їх самостійного визначення (встановлення) суб`єктом владних повноважень.

Враховуючи, що на підставі наданих до перевірки актів приймання вико наних будівельних робіт (форма № КБ-2в) на отримання позивачем робіт від ТОВ БУДІВЕЛЬНО-ПРОЕКТНА КОМПАНІЯ АРКАДІЯ (код за ЄДРПОУ 42245330) та ТОВ ВБП ЄВРОБУД (код за ЄДРПОУ 42156691) відповідачем в повному обсязі ідентифіковано особи, які брали участь у здійсненні госпо дарських операцій, дати складання документів, назви підприємств, від імені яких складені документи, зміст та обсяг господарських операцій, невизнання контролюючим органом господарських операцій з вище наведеними контр агентами є неправомірним.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що зазначені господарські операції з контрагентами ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вказаними контрагентами, суд робить висновок про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Стосовно посилань відповідача у відзиві на взаємовідносини позивача з ТОВ Вуаль Пром та ТОВ Айтіглобалфуд , суд зазначає, що ТОВ Вуаль Пром та ТОВ Айтіглобалфуд були підприємствами-постачальниками ТОВ Будівельно-проектна компанія Аркадія та ТОВ ВБП Євробуд , вказані підприємства ТОВ Вуаль Пром та ТОВ Айтіглобалфуд не були контрагентами позивача, з ними позивачем не здійснювались господарські операції, та від таких операцій не формувався податковий кредит, відтак, вказані правовідносини не підлягають розгляду у цій справі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 7755,05 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням № 470 від 24.12.2019 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 7755,05 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241 - 246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсплав ДМ" (вул. Електрометалургів, буд. 58Б. кв. 25, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53213, код ЄДРПОУ 32163655) до головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, б. 17-а, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (форма "Р") за № 0000281421 від 12.09.2019 року головного управління ДФС у Дніпропетровський області про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 517 003,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями - 344 699,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 172 334,50 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Спецсплав ДМ" (вул. Електрометалургів, буд. 58Б. кв. 25, м. Нікополь, Дніпропетровська область, 53213, код ЄДРПОУ 32163655) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-а, м. Дніпро, 49000 код ЄДРПОУ 43145015) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 7755,05 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 16 квітня 2020 року.

Суддя С.В. Ніколайчук