Рішення

від 16.04.2020 по справі 160/2499/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року Справа № 160/2499/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства - Український державний

проектно-технологічний інститут транспортного будівництва

до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії та скасування податкового

повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

03.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення Державному підприємству - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва податкового повідомлення-рішення №0061845343 від 05.04.2019 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0061845343 від 05.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, за результатами, якої складено акт, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання, штрафну санкцію в розмірі 120,00 грн., на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення - рішення є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

04.03.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

24.03.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення - рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

08.04.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, посилаючись на ті самі обставини, що викладені у позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна камеральна перевірка своєчасності сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб, за результатами якої складено акт перевірки №6733/04-36-53-43/01363774 від 15.02.2019 року (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки було встановлено порушення Державним підприємством - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за січень 2016 року.

На підставі висновків Акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0061845343 від 05.04.2019 року, яким зобов`язано сплатити штраф у сумі 120,00 грн. за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання із земельного податку з юридичних осіб.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0061845343 від 05.04.2019 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно із підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України визначено, що контролюючим органам надано право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 ПК України. Відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, суд дійшов висновку, що контролюючий орган вправі проводити камеральні перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

При цьому камеральна перевірка проводиться без будь-якого рішення керівника та згоди платника податків.

Таким чином, платник податків не повідомляється про проведення камеральної перевірки. Лише у разі виявлення порушень вимог податкового законодавства складається акт, який вручається платнику податків для підписання.

Згідно з пунктом 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Відповідно до п.3 ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як передбачено підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пунктів 38.1, 38.3 статті 38 цього ж Кодексу виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 286.2. статті 286 ПК України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно із пунктом 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник саме після фактичного погашення боргу, повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Передбачена пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу.

Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 статті 126.1 Податкового кодексу України, полягає у несвоєчасній сплаті суми узгодженого грошового зобов`язання. Відповідне порушення є закінченим у момент збігу передбаченого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Судом встановлено, що Державним підприємством 22.02.2016 року подано до податкового органу декларацію № 9021938460 із земельного податку з юридичних осіб за 2016 із самостійно нарахованими сумами податкових зобов`язань.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення застосовано до позивача за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за січень 2016 року.

Разом з тим, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.07.2019 року у справі №804/8180/16 відмовлено у задоволенні позовних вимог Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва про стягнення податкового боргу, який обліковувався за відповідачем станом на 31.10.2016 року та виник на підставі узгоджених податкових зобов`язань згідно податкового розрахунку земельного податку №9021938460 від 22.02.2016 року, з огляду на те, що відсутність у даних правовідносинах об`єкту справляння земельного податку (тобто земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні відповідача) виключає обов`язок підприємства з декларування та сплати земельного податку, а помилкове декларування платником грошових зобов`язань із земельного податку не породжує у підприємства обов`язку з їх сплати.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що Державним підприємством - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва податковому органу подано уточнюючі податкові декларації від 08.02.2018 року, згідно яких, зокрема: нараховано до зменшення податкові зобовязання з земельного податку за 2016 та 2017 рік у розмірі 66 752,52 грн. та 70 757,67 грн. відповідно. Таким чином, податкові зобов`язання ДП УкрДПТІтрансбуд із сплати земельного податку відкориговані у бік зменшення на загальну суму 137510,19 грн., що підтверджується рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 року по справі 3804/7519/17, яким у задоволенні позову про стягнення земельного податку за 2017 рік відмовлено у повному обсязі.

Суд зазначає, що часткова сплата помилково задекларованих платником грошових зобов`язань із земельного податку не породжує у підприємства обов`язку зі сплати штрафу за порушення термінів такої сплати, оскільки таке декларування не є самостійним юридичним фактом, з якими закон пов`язує безумовне виникнення у платника податкового обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав у контролюючого органу для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з земельного податку з юридичних осіб за січень 2016 року.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 2102,00 грн., що документально підтверджується платіжними дорученнями №882 від 10.09.2019 року та №1070 від 13.02.2020 року.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва (49044, м.Дніпро, вул.Паторжинського, буд.17А, код ЄДРПОУ 01393774) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними дії та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо винесення Державному підприємству - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва податкового повідомлення-рішення №0061845343 від 05.04.2019 року.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0061845343 від 05.04.2019 року.

Стягнути на користь Державного підприємства - Український державний проектно-технологічний інститут транспортного будівництва (код ЄДРПОУ 01393774) судові витрати у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто одна гривня) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39394856).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв