Рішення

від 16.04.2020 по справі 200/2413/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 р. Справа№200/2413/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мозгової Н.А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2020 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок №27-а) про визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періодів роботи: з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року, з 01.08.1990 року до 01.08.1991 року, з 01.08.1991 року до 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року до 30.11.2012 року, з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , скасування рішення № 3393 від 28.06.2019 року про відмову у призначенні пенсії за вислугою років, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періодів роботи: з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року, з 01.08.1990 року до 01.08.1991 року, з 01.08.1991 року до 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року до 30.11.2012 року, з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.06.2019 року вона особисто звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за вислугою років. Для призначення пенсії нею були надані документи: заява №3393 від 20.06.2019 року; копія трудової книжки НОМЕР_2 ; копія диплома НОМЕР_3 ; копія ліцензії на медичну практику АВ №554832; копія свідоцтва про укладення шлюбу; копія паспорту, ідентифікаційного коду.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №3396 від 28.06.2019 року їй було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу на посадах працівників охорони здоров`я. У рішенні вказано про те, що відповідно до наданих документів та згідно даних персоніфікованого обліку, загальний трудовий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 07 місяців 07 днів; стаж роботи за спеціальністю, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, станом на 11.10.2017 року складає 22 роки 07 місяців 08 днів, що відповідає п.2-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Вказала, що відповідач в рішенні не зазначив на якій підставі спеціалісти вирахували розмір стажу роботи за спеціальністю. Також, у рішенні не зазначено періоди стажу, які були включені спеціалістами до стажу роботи за спеціальністю, який дає їй право на призначення пенсії за вислугою років. Вважає, що рішення №3393 про відмову у призначенні пенсії за вислугою років, прийняте Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області від 28.06.2019 року є незаконним та таким, що порушує її конституційні права.

Ухвалою суду від 10.03.2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

07.04.2020 року через відділ діловодства та документообігу представник відповідача надав відзив на адміністративний позов, з якого вбачається наступне. ОСОБА_1 звернулась 20.06.2019 року до управління із заявою про призначення пенсії за вислугою років згідно п. е ст.55 Закону України №1788. До стажу роботи за вислугою років позивачу зараховано періоди: з 01.10.1988 року по 20.01.1989 року, з 01.08.1990 року по 01.08.1991 року, з 02.08.1991 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 25.08.2006 року, з 01.09.2006 року по 24.09.2006 року з 01.10.2009 року по 25.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року по 30.11.2012 року. Спеціальний стаж складає 22 років 7 місяців 8 днів. До розрахунку спеціального стажу не враховано період роботи позивача у ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і Я з 03.12.2012 року по 14.05.2019 року, оскільки дана установа не відноситься до переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років. До розрахунку спеціального стажу також не враховано період роботи з 01.09.1983 року по 13.01.1984 року, з 14.01.1984 року по 26.08.1985 року, оскільки на час роботи позивач не мала медичної освіти, тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), громадянка України, перебуває на обліку у Маріупольському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії, та відповідно до ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42171861) є суб`єктом владних повноважень - основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 20.06.2019 року позивач звернулась до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою №3393 про призначення пенсії за вислугою років відповідно до п.2-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Для призначення пенсії, позивачем були надані наступні документи: заява №3393 від 20.06.2019 року; копія трудової книжки НОМЕР_2 від 01.09.1983 року; копія диплому НОМЕР_4 0152157 від 28.06.1990 року; копія ліцензії на медичну практику АВ №554832 від 22.07.2010 року; копія свідоцтва про укладення шлюбу IV-НО №490682 від 06.09.1986 року; копія паспорту, ідентифікаційного коду.

Рішенням Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №3393 від 28.06.2019 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії з наступних підстав.

Відповідно до п. е ст.55 Закону №1788 право на пенсію за вислугою років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається КМУ, станом на 01.04.2015 року - не менше 25 років та після цієї дати:

З 01.04.2015 року по 31.03.2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

З 01.04.2016 року по 31.03.2017 року - не менше 26 років;

З 01.04.2017 року по 11.10.2017 року - не менше 26 років 6 місяців.

Відповідно до наданим документам та даним персоніфікованого обліку загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 років 07 місяців 07 днів; стаж роботи за спеціальністю, який дає право на призначення пенсії за вислугою років станом на 11.10.2017 року складає 22 роки 07 місяців 08 днів, що не відповідає вимогам п.2-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

До спеціального стажу роботи не враховано періоди роботи на посаді лікаря - стоматолога з 03.12.2012 року по 14.05.2019 року у ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і я , оскільки назва даного підприємства не відповідає Переліку №385. Акредитаційний сертифікат, що підтверджує належність ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і я до медичних закладів не надано. Наявність тільки ліцензії на ведення медичної практики не дає право відносити підприємство до медичних закладів, робота в яких надає право на призначення пенсії за вислугою років (а.с.7).

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач у період з:

- 01.09.1983 року прийнята санітаркою стоматологічного відділення поліклініки №2 (запис №1);

- 13.01.1984 року звільнена у зв`язку з переводом в стоматологічну поліклініку №3 (запис №2);

- 14.01.1984 року прийнята по переводу санітаркою у зв`язку з передачею посад медперсоналу з міської поліклініки №2 (запис №3);

- 26.08.1985 року звільнена за власним бажанням у зв`язку із вступом до ВНЗ (запис №4);

- 01.10.1988 року зарахована до Міської клінічної лікарні №16 на посаду медсестри терапевтичного відділення (запис №5);

- 20.01.1986 року звільнена за власним бажанням (запис №6);

- 22.08.1985 року зарахована до складу студентів І курсу стоматологічного факультету Донецького медінституту (запис №7);

- 27.06.1990 року відрахована з інституту у зв`язку із закінченням навчання (запис №8);

- 01.08.1990 року зарахована лікарем до Стоматологічної поліклініки №2 м. Маріуполь для проходження річної інтернатури по стоматології (запис №9);

- 10.01.1991 року зарахована лікарем - стоматологом в дитячому відділенні у зв`язку із закінченням інтернатури (а.с.10);

- 06.03.2002 року на підставі наказу МОЗ №114 від 22.06.1995 року внесено зміни у запис №10 та іменовано посаду стоматолог - дитячий (запис №11);

- 01.07.2011 року згідно рішення Маріупольської міської ради №6/3-117 від 01.07.2011 року Про реорганізацію стоматологічних поліклінік м. Маріуполя КУ Стоматологічна поліклініка №2 м. Маріуполя іменована на у Комунальне некомерційне підприємство Маріупольської міської ради Стоматологічна поліклініка №2 м. Маріуполя (запис №12);

- 01.07.2011 року переведена на посаду лікаря - стоматолога дитячого відділення (запис №13);

- 30.04.2012 року звільнена за власним бажанням (запис №14);

- 10.05.2012 року прийнята на посаду лікаря - стоматолога дитячого (запис №15);

- 30.11.2012 звільнена за власним бажанням (запис №16);

- 03.12.2012 року прийнята на посаду лікаря - стоматолога дитячого у ТОВ Клініка - студія Стоматолог і Я (запис №17);

- 14.05.2019 року звільнена за власним бажанням (запис №18) (а.с.10-11).

Згідно ліцензії Міністерства охорони здоров`я України від 22.07.2010 року серія АВ № 544832 Товариство з обмеженою відповідальністю Клініка - Студія Стоматолог і Я (код ЄДРПОУ 33560102) здійснює медичну практику за спеціальностями: терапевтична стоматологія, ортопедична стоматологія, хірургічна стоматологія, дитяча стоматологія, рентгенологія (а.с.18).

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України Про пенсійне забезпечення .

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про пенсійне забезпечення , громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно норм статті 1 цього закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 2 Закону України №1788-XII передбачено, що за цим Законом призначаються, зокрема, трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 7 Закону України №1788-XII звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Згідно з статтею 51 Закону України №1788-XII пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Приписами статті 52 Закону України №1788-XII встановлено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення.

Перелік окремих категорій працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років визначено статтею 55 Закону України №1788-XII.

Пунктом "е" статті 55 Закону України №1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років, зокрема, мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення: 1) які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту; 2) 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку: 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року; 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року; 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року; 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року; 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року; 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року; 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року; 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року; 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року; 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року; 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулювання суспільних відносин у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості визначаються Основами законодавства України про охорону здоров`я від 19 листопада 1992 року №2801-XII (в редакції, чинній на момент винесення спірної відмови у призначенні пенсії, далі - Основи законодавства).

Абзацом третім частини першої статті 3 Основ законодавства встановлено, що заклад охорони здоров`я - юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.

Положеннями статті 16 Основ законодавства передбачено, що держава сприяє розвитку закладів охорони здоров`я усіх форм власності. Порядок створення, припинення закладів охорони здоров`я, особливості діяльності та класифікація закладів визначаються законом. Мережа державних і комунальних закладів охорони здоров`я формується з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, необхідності забезпечення належної якості такого обслуговування, своєчасності, доступності для громадян, ефективного використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.

Планування розвитку мережі державних і комунальних закладів охорони здоров`я, прийняття рішень про її оптимізацію, створення, реорганізацію, перепрофілювання державних і комунальних закладів охорони здоров`я здійснюються відповідно до закону органами, уповноваженими управляти об`єктами відповідно державної і комунальної власності. Заклади охорони здоров`я можуть добровільно проходити акредитацію в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Переліки закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я затверджено Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.10.2002 №385 (далі - Переліки №385).

Положеннями підпункту 1.2 пункту 1 Переліків №385 стоматологічна поліклініка (обласна, міська, районна) входять до переліку закладів охорони здоров`я.

Порядок акредитації закладу охорони здоров`я затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.1997 №765 (далі - Порядок №765).

Пунктом першим Порядку №765 визначено, що акредитація закладу охорони здоров`я (далі - акредитація) - це офіційне визнання наявності у закладі охорони здоров`я умов для якісного, своєчасного, певного рівня медичного обслуговування населення, дотримання ним стандартів у сфері охорони здоров`я, відповідності медичних (фармацевтичних) працівників єдиним кваліфікаційним вимогам.

Акредитації підлягають всі заклади охорони здоров`я (далі - заклади) незалежно від форми власності, крім аптечних, акредитація яких може здійснюватися на добровільних засадах.

Згідно з пунктом десятим Порядку №765 у разі прийняття рішення про присвоєння закладу певної акредитаційної категорії відповідна головна акредитаційна або акредитаційна комісія безоплатно видає йому акредитаційний сертифікат (додаток 3 до Порядку №765).

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909).

Відповідно до розділу 2 Переліку №909 до закладів охорони здоров`я робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, входять: лікарняні заклади, лікувально-профілактичні заклади особливого типу, лікувально-трудові профілакторії, амбулаторно-поліклінічні заклади, заклади швидкої та невідкладної медичної допомоги, заклади переливання крові, заклади охорони материнства і дитинства, санаторно-курортні заклади, установи з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальні органи Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічні заклади, діагностичні центри. Перелік посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років: лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад).

Положеннями пункту 2 Приміток до Переліку №909 врегульовано, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Згідно з пунктом 4 Приміток до Переліку №909 при призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту.

Аналіз наведених правових норм дає суду можливість дійти наступного висновку.

Відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за вислугу років, стверджує, що назва підприємства в якому позивач працювала у період з 03.12.2012 року по 14.05.2019 року не відповідає переліку №909 та позивачем не було надано акредитаційний сертифікат, що підтверджує належність Клініка - Студія Стоматолог і Я до медичних закладів, а тому позивач не здобула спеціального стажу за вказаний період.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і Я (код ЄДРПОУ:33560102) включено до списку суб`єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність з медичної практики та які здійснюють свою діяльність на підставі ліцензії (а.с.18).

З урахуванням наведеного вище та досліджених доказів суд дійшов висновку, що в період з 03.12.2012 року по 14.05.2019 року позивач працювала на посаді лікаря - стоматолога дитячого у ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і Я , яке можна віднести до закладів охорони здоров`я приватної форми власності, оскільки заклади охорони здоров`я поділяються за організаційно-правовою формою на бюджетні установи, державні чи комунальні підприємства, приватні підприємства, господарські товариства, а за типами заклади охорони здоров`я поділяються на лікарні, поліклініки, амбулаторії, санаторії, медичні, діагностичні центри, медичні центри тощо.

А тому невідповідність назви закладу охорони здоров`я приватної форми власності з назвою такого закладу згідно з Переліком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909, по суті не змінює визначення даного закладу охорони здоров`я з урахуванням його виду діяльності та специфіки стоматологічної допомоги та стоматологічних послуг, які надавалися населенню.

Крім того, у матеріалах справи міститься відповідна ліцензія, яка видана Міністерством охорони здоров`я України - ТОВ Клініка - Студія Стоматолог і Я , що спростовує доводи відповідача щодо відсутності акредитаційних сертифікатів у даного підприємства, та дає підстави для зарахування позивачу стажу роботи на цьому підприємстві до спеціального стажу, який необхідний для призначення пенсії за вислугу років на пільгових умовах.

Також, позивач просить суд зарахувати до спеціального стажу роботи період роботи з 01.09.1983 року по 13.01.1984 року та з 14.01.1984 року по 26.08.1985 року, оскільки відповідачем не були враховані вказані періоди до спеціального стажу.

Згідно із пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років , лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), які працюють у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці. Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічих закладах, діагностичних центрах, мають право на пенсію за вислугу років.

Законом України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 р. № 2801-XII та наказами МОЗ України в сфері медичної діяльності встановлено, що до середнього медичного персоналу відносяться особи, які отримали спеціальну освіту та відповідну кваліфікацію в середніх медичних навчальних закладах і допущені в установленому порядку до медичної діяльності.

До складу середнього медичного персоналу входять фельдшера, акушерки, медичні сестри, санітарні фельдшери, фельдшери-лаборанти, рентгено-лаборанти, зубні лікарі, зубні техніки та інші.

Згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач у період з:

- 01.09.1983 року прийнята санітаркою стоматологічного відділення поліклініки №2 (запис №1), 13.01.1984 року звільнена у зв`язку з переводом в стоматологічну поліклініку №3 (запис №2);

- 14.01.1984 року прийнята по переводу санітаркою у зв`язку з передачею посад медперсоналу з міської поліклініки №2 (запис №3), 26.08.1985 року звільнена за власним бажанням у зв`язку із вступом до ВНЗ (запис №4) (а.с.10-11).

Позивач закінчила Донецький державний медичний інститут та рішенням Державної екзаменаційної комісії від 26.06.1990 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію лікаря - стоматолога, що підтверджується копією диплома серії НОМЕР_5 (а.с.12).

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач правомірно не зарахував до спеціального стажу роботи позивача період роботи з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року у Стоматологічному відділенні поліклініки №2, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року у Стоматологічній поліклініці №3, оскільки у вказаний період ОСОБА_1 не мала відповідної медичної освіти та посада санітарки не відноситься до середнього медичного персоналу відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років , тому позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд зауважує, що відповідачем вірно зараховано період роботи позивача з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року у Стоматологічному відділенні поліклініки №2, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року у Стоматологічній поліклініці №3 до загального стажу.

Крім того, відповідачем зараховано до стажу роботи за вислугою років періоди роботи позивача з 01.10.1988 року по 20.01.1989 року, з 01.08.1990 року по 01.08.1991 року, з 02.08.1991 року по 31.12.2003 року, з 01.01.2004 року по 25.08.2006 року, з 01.09.2006 року по 24.09.2006 року з 01.10.2009 року по 25.09.2011 року, з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року по 30.11.2012 року, що вбачається з наданого розрахунку стажу (Форми РС-право) (а.с.35), тому позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періодів роботи: з 01.08.1990 року до 01.08.1991 року, з 01.08.1991 року до 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року до 30.11.2012 року, з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, періоду роботи з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Клініка - студія Стоматолог і Я відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3393 від 20.06.2019 року про призначення пенсії за вислугою років із зарахуванням до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періоду роботи з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Клініка - студія Стоматолог і Я відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Крім того, відповідно до ч.2 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28.06.2019 року Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до п.2-1 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Враховуючи висновки суду щодо безпідставного не зарахування до спеціального стажу роботи певних періодів роботи позивача, та з метою поновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 №3393 від 28.06.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо клопотання позивача про зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з квитанцією від 13.02.2020 року позивачем при звернені до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб`єкта владних повноважень у розмірі 420,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок №27-а) про визнання протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періодів роботи: з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року, з 01.08.1990 року до 01.08.1991 року, з 01.08.1991 року до 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року до 30.11.2012 року, з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення , скасування рішення № 3393 від 28.06.2019 року про відмову у призначенні пенсії за вислугою років, зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періодів роботи: з 01.09.1983 року до 13.01.1984 року, з 14.01.1984 року до 26.08.1985 року, з 01.08.1990 року до 01.08.1991 року, з 01.08.1991 року до 30.04.2012 року, з 10.05.2012 року до 30.11.2012 року, з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок №27-а) щодо не зарахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років, періоду роботи з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Клініка - студія Стоматолог і Я відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Визнати протиправним та скасувати рішення Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 №3393 від 28.06.2019 року.

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок №27-а) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 №3393 від 20.06.2019 року про призначення пенсії за вислугою років із зарахуванням до спеціального стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугою років періоду роботи з 03.12.2012 року до 14.05.2019 року у Товаристві з обмеженою відповідальністю Клініка - студія Стоматолог і Я відповідно до пункту е статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42171861, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вулиця Зелінського, будинок №27-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати за сплату судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено 16 квітня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19) від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI Прикінцеві положення КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Н.А. Мозговая