Рішення

від 16.04.2020 по справі 200/1399/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2020 р. Справа№200/1399/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд

до Головного управління ДПС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 року № 0046315404, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії

Товариство з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 року № 0046315404 про застосування штрафних санкцій в сумі 3355,96 гривень, визнання протиправними дій щодо нарахування пені в інтегрованій картці платника в сумі 38009,83 гривень та зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника (здійснити облікову операцію) з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність пені в сумі 38009,83 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував незаконністю прийняття податкового повідомлення-рішення, яке винесене на підставі акту камеральної перевірки від 19.09.2019 року № 317/05-99-54-04/05-561/01035733 та яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік. Позивачу стало відомо з особового рахунку в електронному кабінеті платника податків про незаконне нарахування пені з грудня 2014 року по 30 грудня 2019 року в сумі 38009,83 гривень з орендної плати з юридичних осіб. Всього нараховано зобов`язань з штрафу та пені 41365,79 гривень.

Зазначає, що при прийнятті спірного рішення контролюючий орган не врахував положення пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, тобто, строку давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), тому податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафу в розмірі 38009,83 гривень є протиправним, винесеними з порушеннями норм чинного законодавства України та таким, що підлягає скасуванню.

Також зазначає, що статтею 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року платники орендної плати з юридичних осіб, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільнені від її сплати, тому позивачем подано уточнюючі податкові декларації про скасування раніше нарахованих податкових зобов`язань за 2014-2015 роки, які податковий орган в акті перевірки визначив як податкові зобов`язання за грудень 2016 року та січень 2017 року, що є порушенням строку давності при проведенні перевірки.

З зазначених підстав просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19 березня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2020 року заяву про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року

розгляд справи відкладено на 16 квітня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

Представником відповідача Яковлєвою А.С. надано письмовий відзив (а.с. 94-97). В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали висновки, що викладені в акті камеральної перевірки від 19.09.2019 року № 317/05-99-54-04/05-561/01035733.

Актом камеральної перевірки позивача встановлено, що позивачем порушено строки сплати узгоджених податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік згідно поданої декларації з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) за № 1600000336 від 22.02.2016 року, в якій задекларовано до сплати щомісячно грошове зобов`язання в сумі 10137,27 гривень та чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, за що до нього правомірно застосовано штрафні санкції у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України. Вважає, що погашення податкових зобов`язань відбувалося з порушенням граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов`язань, визначених самостійно платником податків у декларації з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік по строкам сплати 30.12.2016 та 30.01.2017, які позивачем сплачено лише 19.08.2019 року платіжним дорученням № 294, тому до позивача правомірно застосовані штрафні санкції.

Зазначає, що період, охоплений перевіркою визначений в межах строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Стосовно нарахування пені на суму 38009,83 гривень зазначає, що в ІКП позивача наявна переплата на суму 7,35 гривень, а пеня в зазначеній сумі була погашена 19.08.2019 року платіжним дорученням № 294. З зазначених причин вважає безпідставним вимоги в частині зобов`язання внести зміни до ІКП з орендної плати з юридичних осіб.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених в акті камеральної перевірки висновків, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив (а.с. 181-182) в якому зазначає, що відповідач не спростував доводи позовної заяви, у зв`язку з чим, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до положень статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача у відповідності до норм законодавства повідомлено про наявність позову щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 01035733, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 37-43).

Позивач перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у Донецькій області (Маріупольське управління) та є платником орендної плати з юридичних осіб, про що зазначено в акті камеральної перевірки позивача від 19.09.2019 року.

Фахівцями Головного управління ДПС у Донецькій області проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб за 2016 рік, про що складено акт від 19.09.2019 року № 317/05-99-54-04/05-561/01035733 (а.с. 6).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати узгоджених податкових зобов`язань по декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік на загальну суму 16779,80 гривень, чим порушено п. 57.1. ст. 57, п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, що в свою чергу передбачає відповідальність, встановлену п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем буле прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 року № 0046315404 про застосування штрафних санкцій за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 3355,96 гривень (а.с. 7). Зокрема, порушення встановлене по податковій декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 1600000336 від 22.02.2016 року, граничний термін сплати 30.12.2016 року з затримкою у 962 дні та граничний термін сплати 30.01.2017 року з затримкою у 931 день, що спростовує твердження позивача про порушення відповідачем приписів пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яким встановлений строк давності для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в 1095 днів.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові, виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Матеріалами справи підтверджується, що податковим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати товариством з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд податкових зобов`язань з орендної плати з юридичних осіб по декларації за 2016 рік.

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За вимогами підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Судом встановлено, що між Донецькою міською радою та позивачем 29.05.2014 року було укладено договір користування земельною ділянкою № 3/5610 (а.с. 9-10). Предметом вказаного договору є користування земельною ділянкою загальною площею 7489 кв.м., яка знаходиться за адресою: вулиця АДРЕСА_1 районі м АДРЕСА_2 Донецька, на якій знаходяться адмін. будівля, будівлі ремонтної майстерні, тощо. Вказаний договір діє не більше двох років з моменту реєстрації даного договору про внесення змін та доповнень в договір користування земельною ділянкою. Плата за земельну ділянку за договором встановлюється відповідно до розрахунку і складає 67980,54 гривень на рік.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, як визначено в пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Базою оподаткування земельним податком, зокрема, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України).

Таким чином, ПК України зобов`язує надавати платників земельного податку звідність та своєчасно сплачувати вказаний податок.

Судом встановлено та матеріалами справі підтверджено, що позивачем самостійно задекларовано до сплати у 2014 році згідно звітної декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 30.01.2014 року з річним нарахуванням 80398,87 гривень (по 6699,87 гривень щомісячно) згідно раніш укладеного на два роки договору з Донецькою міською радою від 10.04.2013 року на оренду земельної ділянки площею 8857 кв.м. (а.с. 13-16).

Уточнюючою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 03.06.2014 року позивач зменшує з урахуванням уточнень з 29.05.2014 року річну суму з 80398,87 гривень до 73154,63 гривень з 6699,87 гривень щомісячно до 6096,22 гривень щомісячно вже за земельною ділянкою згідно договору з Донецькою міською радою від 29.05.2014 року № 3/5610 на оренду земельної ділянки площею 7487 кв.м (а.с. 17-20).

Уточнюючою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік від 09.07.2014 року позивач з січня по травень 2014 року збільшує зобов`язання на 603,65 гривень щомісячно, а з червня по грудень 2014 року зменшує на 431,18 гривень щомісячно (а.с. 21-22).

Крім того, позивачем самостійно задекларовано до сплати у 2015 році згідно звітної декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 19.02.2015 року з річним нарахуванням 80177,24 гривень (по 6684,44 гривень щомісячно) за земельною ділянкою згідно договору з Донецькою міською радою від 29.05.2014 року № 3/5610 на оренду земельної ділянки площею 7489 кв.м (а.с. 24-26).

Також позивачем самостійно задекларовано до сплати у 2016 році (за січень) згідно звітної декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 22.02.2016 року з річним нарахуванням 121647,57 гривень (10137,30 гривень у січні та 0 гривень з лютого по грудень 2016 року), однак даний документ не прийнято на центральному рівні у зв`язку з закриттям установи, про що свідчить квитанція № 1 від 22.02.2016 року (а.с. 28-30).

Уточнюючою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік від 10.03.2017 року позивач річне нарахування 121647,57 гривень зменшив до нуля (а.с. 32-34). Відповідно до квитанції № 2 вказана уточнена декларація була прийнята на центральному рівні того ж дня - 10.03.2017 року.

Крім того, уточнюючою декларацією з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік від 24.02.2017 року позивач річне нарахування 80177,24 гривень також зменшив до нуля (а.с. 35-36).

Таким чином, у позивача були відсутні зобов`язання по орендній платі з юридичних осіб по декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, які були предметом камеральної перевірки.

Пунктами 30.1, 30.2 та 30.3 ст. 30 ПК України встановлено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат. Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Стосовно застосування пільги щодо звільнення від плати за земельні ділянки господарюючих суб`єктів, суд зазначає наступне.

Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , який набрав чинності 15.10.2014 року передбачено певні заходи щодо забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції.

В первинній редакції цього Закону статтею 6 було встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнити суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Вказана редакція статті 6 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 року діяла до 08.06.2016 року.

Пунктом 5 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 року передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014р. № 405/2014 у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. № 1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк.

Дію вказаного розпорядження зупинено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014р.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція знову включено м. Донецьк, де знаходиться орендовані позивачем земельні ділянки.

З 08.06.2016 року стаття 6 Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції діяла в наступній редакції: звільнити суб`єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Частиною четвертою статті 4 вказаного Закону передбачено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2019р. №79-р Про внесення змін у додатки 1 і 2 розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження входять до переліку населених пунктів, входить місто Донецьк. При цьому, весь проміжок часу з 14.04.2014 року по дійсний час місто Донецьк знаходиться на тимчасово окупованій території, що є загальновідомою обставиною.

Тобто, у період невиконання обов`язків платника земельного податку та під час складання акту камеральної перевірки від 19.09.2019 року, а також складання спірного податкового повідомлення-рішення - 09.10.2019 року земельна ділянка позивача знаходилася на території населеного пункту, визначеного переліком, зазначеним у статті 4 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, визначене у податковому повідомленні-рішенні від 09.10.2019 року № 0046315404 грошове зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій прийнято за зобов`язаннями з орендної плати з юридичних осіб за листопад-грудень 2016 року, які по-перше, самостійно скасовані позивачем уточнюючою декларацією від 10.03.2017 року та прийнятої на центральному рівні ДФС України згідно квитанції № 2 10 березня 2017 року, а по-друге, згідно земельної ділянки, що весь час з 2014 року знаходилася на окупованій території, тому відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень, та не у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 05.06.2018 року у справі № 805/4569/16-а.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 року № 0046315404 підлягають задоволенню.

Стосовно вимог про визнання протиправними дій щодо нарахування пені в інтегрованій картці платника в сумі 38009,83 гривень та зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника (здійснити облікову операцію) з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність пені в сумі 38009,83 гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з п. 111.2 ст. 111 цього Кодексу пеня є одним із видів фінансової відповідальності за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, яка встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

Механізм нарахування пені встановлений ст. 129 ПК України, який пов`язує початок нарахування пені з останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Нарахування спірної пені відбулося в інтегрованій картці позивача автоматично на підставі п. 129.9 ст. 129 ПК України, відповідно до якого, у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податку помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу пеня, передбачена цією статтею, не нараховується, якщо зміни до податкової звітності внесені протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Як зазначено судом вище, позивач не припускався помилок при поданні податкової звітності.

В той же час, контролюючий орган має прийняти податкове повідомлення-рішення на суму таких зобов`язань (пені) (пп.14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення щодо пені відповідачем не приймалося та до матеріалів справи сторонами на надано. Нарахована пеня відображена лише в інтегрованій картці платника податків (а.с. 107).

Оскільки протягом спірного періоду позивач був звільнений від орендної плати за користування державним та комунальним майном, і від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, тому це автоматично звільняло його від відповідальності (в даному випадку - від фінансової відповідальності у виді пені) за невиконання вказаних зобов`язань.

Таким чином за відсутності обов`язку сплати основного податкового зобов`язання, відповідно відсутні підстави для нарахування пені.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання протиправними дій щодо нарахування пені в інтегрованій картці платника в сумі 38009,83 гривень та зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника (здійснити облікову операцію) з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність пені в сумі 38009,83 гривень також підлягають задоволенню.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про самостійну сплату суми пені 19 та 22 серпня 2019 року, оскільки вказана пеня нарахована неправомірно.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 66, офіс 4, код ЄДРПОУ 01035733) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2019 року № 0046315404, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 09.10.2019 року № 0046315404 про застосування штрафних санкцій в сумі 3355,96 гривень.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування пені в інтегрованій картці платника товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд в сумі 38009,83 гривень з орендної плати з юридичних осіб.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд (здійснити облікову операцію) з орендної плати з юридичних осіб шляхом виключення з них відомостей про наявність пені в сумі 38009,83 гривень.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Управління механізованих робіт Донбасводбуд (код ЄДРПОУ 01035733) судові витрати з судового збору у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 16 квітня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Л.Б. Голубова