Рішення

від 15.04.2020 по справі 640/20228/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року м. Київ № 640/20228/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Аларм Трейд

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

від 30 вересня 2019 року №008296409,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аларм Трейд" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2019 року №008296409.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки в березні 2019 року у справі № 757/155540/19-к було накладено арешт на суму лімітів ПДВ в системі електронного адміністрування в ДФС України по підприємству позивача, у зв'язку з чим, у позивача була тимчасово відсутня можливість здійснювати господарську діяльність та реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/20553/19 вказаний арешт було скасована, проте, фактично арешт сум лімітів ПДВ позивача було знято ДФС України, лише 15 липня 2019 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 жовтня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення та у спростування доводів позивача вказано, що блокування діяльності підприємства є негативними результатами ведення господарської діяльності, які є власними ризиками позивача, що не може бути підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2020 року замінено позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві в адміністративній справі № 640/20228/19 на Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларм Трейд".

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт № 9/26-15-04-09-20/39939817 від 03 вересня 2019 року (далі по тексту - акт перевірки), за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ "Аларм Трейд" граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 вересня 2019 року № 008296409, яким позивачу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п.201.10 ст.201, та згідно п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України:

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних дні на суму ПДВ 3878,00 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 387,80 грн.;

за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 61 до 365 календарних дні на суму ПДВ 42 038,81 грн. застосовано штраф у розмірі 40% у сумі 16 815,54 грн., загальна сума штрафу становить 17 203,34 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2019 року № 008296409 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно норм пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже належним та допустимим доказом реєстрації податкової накладної є квитанція в якій фіксується дата та час надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пунктів 11-15 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Отже, як Податковим кодексом України, так і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення перевірки яких, платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.

Відповідно до підпункту 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1246 операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Пунктом 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 120-1.1 пункту статті 120-1Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, зокрема, в розмірі 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів.

Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив граничні терміни реєстрації податкових накладних на 15 і менші календарних дні на суму ПДВ 3878,00 грн та від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 42 038,81 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу за порушення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, наявного в матеріалах справи, судом встановлено:

ПН № 52 від 27 вересня 2018 року (сума ПДВ за ПН/РК 1433,60) з затримкою 4 календарних дня (дата реєстрації - 19 жовтня 2018 року);

ПН № 35 від 19 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 4260) з затримкою 120 календарних дня (дата реєстрації - 13 серпня 2019 року);

ПН № 49 від 28 лютого 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1128,40) з затримкою 3 календарних дня (дата реєстрації - 18 березня 2019 року);

ПН № 53 від 26 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 3675,36) з затримкою 120 календарних дня (дата реєстрації - 13 серпня 2019 року);

ПН № 54 від 28 лютого 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 3707,60) з затримкою 120 календарних дня (дата реєстрації - 13 серпня 2019 року);

ПН № 52 від 29 січня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1316) з затримкою 4 календарних дня (дата реєстрації - 19 лютого 2019 року);

ПН № 29 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 973,34) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 40 від 20 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 250) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 36 від 19 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1653,67) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 52 від 26 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 792) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 49 від 25 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 2577,33) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 38 від 20 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 981,67) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 37 від 20 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 2950) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 48 від 25 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1268,80) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 46 від 25 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 3306,67) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 50 від 25 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1260,67) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 51 від 20 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 753,35) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 34 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 800) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 32 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 2040,84) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 45 від 21 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 3368,67) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 31 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1714,33) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 39 від 20 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1343,34) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 33 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 139) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 43 від 21 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 800) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 44 від 21 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1768,83) з затримкою 92 календарних дня (дата реєстрації - 16 липня 2019 року);

ПН № 30 від 18 березня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1653,34) з затримкою 91 календарних дня (дата реєстрації - 15 липня 2019 року).

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2019 року у справі № 757/15544/19-к накладено арешт на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ, зокрема, по ТОВ Аларм Трейд . Виконання судового рішення доручено Державній фіскальній службі України.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2019 року у справі № 757/15544/19-к клопотання Котьолкіна Д.С., який діє в інтересах ТОВ Аларм Трейд про скасування арешту майна - задоволено. Скасовано арешт майна, що був накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду від 26 березня 2019 року у справі № 757/15544/19-к.

Також, матеріали справи містять супровідний лист Печерського районного суду міста Києва від 03 липня 2019 року щодо направлення Державній фіскальній службі України ухвали суду від 12 червня 2019 року.

Отже матеріалами справи підтверджено, що ухвала суду від 12 червня 2019 року про скасування арешту надійшла до ДФС України у липні місяці, відповідачем зазначене не спростоване та доказів протилежного до суду не надано.

Таким чином, суд приймає твердження позивача, що Товариство мало можливість використовувати ліміт ПДВ після 15 липня 2019 року.

Отже з 26 березня 2019 року по 15 липня 2019 року позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні в Єдиний державний реєстр податкових накладних, у зв'язку з накладенням арешту на ліміти ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ.

Щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3878,00 грн (ПН №№ 52, 49, 52), суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач склав податкові накладні та надіслав їх в електронній формі для реєстрації в Реєстрі:

ПН № 52 від 27 вересня 2018 року (сума ПДВ за ПН/РК 1433,60) з затримкою 4 календарних дня (дата реєстрації - 19 жовтня 2018 року);

ПН № 49 від 28 лютого 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1128,40) з затримкою 3 календарних дня (дата реєстрації - 18 березня 2019 року);

ПН № 52 від 29 січня 2019 року (сума ПДВ за ПН/РК 1316) з затримкою 4 календарних дня (дата реєстрації - 19 лютого 2019 року).

За затримку реєстрації вказаних податкових накладних податковим органом до позивача застосовано штраф у сумі 387,80 грн (10% від суми ПДВ 3878,00 грн).

Як вже встановлено судом, ТОВ Аларм Трейд з 26 березня 2019 року по 15 липня 2019 року було позбавлено можливості направити на реєстрацію податкові накладні.

Водночас, податкові накладні № 52 від 27 вересня 2018 року, № 49 від 28 лютого 2019 року та № 52 від 29 січня 2019 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних до накладення арешту на ліміти ПДВ позивача в системі електронного адміністрування ПДВ.

Матеріали справи не містять інших доводів щодо несвоєчасної реєстрації вказаних податкових накладних, отже податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2019 року № 008296409 в частині штрафу в розмірі 387,80 грн щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних дні на суму ПДВ 3878,00 грн є правомірним.

Щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 42 038,81 грн (ПН №№ 35, 53, 54, 29, 40, 36, 52, 49, 38, 37, 48, 46, 50, 51, 34, 32, 45, 31, 39, 33, 43, 44, 30), суд зазначає наступне.

Податковим органом застосовано до позивача штраф у розмірі 40 % від суми ПДВ 42 038,81 грн, що передбачено за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 61 до 365 календарних днів.

В акті перевірки встановлено, що ТОВ Аларм Трейд зареєструвало податкові накладні із затримкою, зокрема, на 91, 92 та 120 днів.

Водночас, як вже встановлено судом, у період з 26 березня 2019 року по 15 липня 2019 року позивач був позбавлений можливості зареєструвати податкові накладні в ЄРПН

Проте, податковим органом не враховано даний період, який складає 91 день.

Суд зазначає, що позивач не мав об'єктивної можливості зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку з накладенням арешту на ліміти ПДВ позивача в системі електронного адміністрування ПДВ, а отже позивач не допустив протиправних дій у даному випадку та не підлягає притягненню до відповідальності, відповідно до статті 120-1 Податкового кодексу України в розмірі 40 % від суми ПДВ 42 038,81 грн.

Суд приймає до уваги твердження відповідача, що в акті перевірки встановлено, що податкові накладні № 35 від 19 березня 2019 року, № 53 від 26 березня 2019 року та № 54 від 28 березня 2019 року зареєстровані в ЄРПН не одразу після зняття арешту, а у серпні 2019 року, тобто з порушенням строку реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Водночас, суд зазначає, що податковим органом до вказаних податкових накладних застосовано штраф за затримку реєстрації на 120 днів у розмірі 40% від суму ПДВ, проте судом вже встановлено, що з 26 березня 2019 року по 15 липня 2019 року (91 день) позивач не мав об'єктивної можливість направити вказані податкові накладні в ЄРПН.

Отже, податковим органом неправильно застосовано до позивача показник розрахунку штрафу, тому податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2019 року № 008296409 в частині штрафу в розмірі 16 815,54 грн підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, в адміністративних справах покладено обов'язок саме на відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідачем до суду, окрім відзиву на позовну заяву, не надано жодного доказу на спростування позиції позивача, викладеної у позовній заяві.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Протиправність діяння обумовлена невиконанням чи неналежним виконанням вимог, встановлених законом. Відповідальність за діяння можлива лише у разі, якщо на особу покладено обов'язок діяти у певний ситуації у визначений спосіб.

Відсутність вини платника податків унеможливлює можливість притягнення до відповідальності за податкові правопорушення.

Враховуючи викладене, позовна вимога про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 квітня 2019 року № 008296409 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині штрафу у розмірі 16 815,54 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем частково не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Аларм Трейд" підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларм Трейд" - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 30 вересня 2019 року № 008296409 в частині штрафу у розмірі 16 815,54 грн .

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аларм Трейд" (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 15, код ЄДРПОУ 39939817) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) гривня за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова