Рішення

від 15.04.2020 по справі 826/7347/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 року м. Київ № 826/7347/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доМіністерства інфраструктури України, третя особаРенійської районної державної адміністрації, Державне підприємство Ренійський морський торговельний порт про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії ОБСТАВНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також - Позивач або ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Міністерства інфраструктури України (далі по тексту також - Відповідач 1 або Мінінфраструктури), Ренійської районної державної адміністрації (далі по тексту також - Відповідач 2 або Ренійська райдержадміністрація), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів - Державного підприємства Ренійський морський торговельний порт (далі по тексту також - Третя особа або ДП Ренійський морський торговельний порт ), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Міністерства інфраструктури України в частині не видання у тижневий строк наказу про призначення ОСОБА_1 директором ДП Ренійський МТП .

2. Зобов`язати Міністерство інфраструктури України видати наказ про призначення ОСОБА_1 директором ДП Ренійський МТП . Рішення в цій частині допустити до негайного виконання.

3. Визнати протиправними дії Ренійської районної державної адміністрації щодо анулювання листа-погодження від 11.12.2015 № 01-28/07/2625.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок протиправних дій та бездіяльності Відповідачів, Позивач був позбавлений можливості реалізувати своє право на працю як переможець конкурсного відбору, тож його порушені права підлягають поновлення у заявлений ним у позові спосіб.

Представник Відповідача 1 проти заявлених позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, вважаючи свою поведінку законною та такою, що відповідає положенням статті 19 Конституції України.

Представник Відповідача 2 проти заявлених позовних вимог також заперечив, просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, вважаючи свої дії законними та такими, що відповідають положенням статті 19 Конституції України.

Представник Третьої особи підтримав позицію Відповідачів наголосивши при цьому, що оскільки трудовим колективом ДП Ренійський морський торговельний порт Позивачу висловлено недовіру, а також оскільки його було звільнено з посади заступника директора з питань розвитку за прогул без поважних причин, тож він не може займати керівні посади, у тому числі посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт .

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями, у зв`язку з закінченням повноважень судді Іщука І.О., за результатом повторного автоматизованого розподілу справи, суддю Григоровича П.О. визначено головуючим у даній справі. Ухвалою суду від 24.04.2017 справу № 826/7347/16 прийнято до провадження та ухвалою суду від 12.07.2017 справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

Разом з тим, 15.12.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 № 2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Беручи до уваги предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу та враховуючи, що дана адміністративна справа не має ознак справи, розгляд якої повинен здійснюватися виключно за правилами загального позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Наказом Мінінфраструктури від 22.09.2015 № 174-О оголошено конкурсний відбір для заміщення вакантної посади директора державного підприємства Ренійський морський торговельний порт .

Згідно з повідомленням Мінінфраструктури, розміщеним 27.10.2015 на офіційній веб-сторінці міністерства в мережі Інтернет, 26.10.2015 відбулося засідання постійно діючої Комісії Мінінфраструктури для проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, за результатами якого, шляхом голосування Комісією визначено кандидатів, чиї конкурсні пропозиції було визнано найкращими, у тому числі, переможцем по ДП Ренійський морський торговельний порт став ОСОБА_1 .

Листом від 29.10.2015 вих. № 5604/10/14-15 Мінінфраструктури звернулося до Ренійської райдержадміністрації з проханням погодити призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт на умовах контракту як такого, що є переможцем конкурсного відбору.

Листом від 03.11.2015 вих. № 01-28/08/1093/2371 Ренійська райдержадміністрація повідомила Мінінфраструктури про відмову у погодженні призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт , у зв`язку з відсутністю досвіду з організації роботи у портовій галузі.

При цьому, ДП Ренійський морський торговельний порт зверталося зі службовою запискою до заступника міністра інфраструктури, в якій повідомляло, що починаючи з 08.10.2015 ОСОБА_1 два місяці не з`являється на роботі, при цьому 26.10.2015 приймав участь у конкурсі на заміщення посади директора підприємства, що підтверджує неможливість його перебування на лікарняному та викликає недовіру колективу.

Також, зважаючи на наведені обставини, ініціативна група членів профспілки ДП Ренійський морський торговельний порт зверталась з листом від 04.11.2015 № 1/12-176 до Голови Одеської обласної державної адміністрації, Міністра інфраструктури та голови Ренійської райдержадміністрації, з проханням не призначати та не погоджувати ОСОБА_1 на посаду директора підприємства.

Листом від 06.11.2015 вих. № 12421/10/14-15 Мінінфраструктури повторно звернулося до Ренійської райдержадміністрації з проханням погодити призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт на умовах контракту як такого, що є переможцем конкурсного відбору.

Листом від 11.12.2015 вих. № 01-28/07/2625 Ренійська райдержадміністрація повідомила Мінінфраструктури про погодження призначення ОСОБА_1 на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт .

Заперечуючи таке погодження колектив та профспілка ДП Ренійський морський торговельний порт звернулись до голови Ренійської райдержадміністрації з відкритим листом від 15.12.2015, в якому наголосили, що не допустять знищення підприємства Позивачем вважаючи його хабарником, прогульником та фахівцем по доведенню підприємства до банкрутства.

Листом від 18.02.2016 № 01-28/07/274 Ренійська райдержадміністрація звернулась до Мінінфраструктури з проханням анулювати лист-погодження голови Ренійської райдержадміністрації на призначення директора ДП Ренійський морський торговельний порт ОСОБА_1 від 11.12.2015 вих. № 01-28/07/2625, з метою знаття напруги в колективі ДП Ренійський морський торговельний порт та недопущення дестабілізації на підприємстві, яке має велике значення як для району, так і для всієї України, у зв`язку зі зверненнями від колективу ДП Ренійський морський торговельний порт , в яких колектив висловлює недовіру до вказаної кандидатури та небажання працювати під його керівництвом.

Підтримуючи позицію Ренійської райдержадміністрації, Мінінфраструктури листом від 07.04.2016 № 1671/10/14-16 внесло на розгляд Кабінету Міністрів України питання щодо кандидатури ОСОБА_1 на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт для прийняття відповідного рішення.

Листом від 18.04.2016 № 6066/0/2-16 Кабінет Міністрів України повернув Мінінфраструктури лист від 07.04.2016 № 1671/10/14-16 разом з матеріалами для внесення відповідного проекту акта з урахуванням вимог пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777 та пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818.

Натомість, Мінінфраструктури листом від 24.06.2016 № 6311/10/10-16 (на № 6066/0/2-16 від 18.04.2016), у зв`язку з відмовою Ренійської райдержадміністрації у погодженні кандидатури ОСОБА_1 для призначення на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт , звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням прийняти відповідне рішення відносно ОСОБА_1 .

У відповідь, листом від 25.07.2016 № 12292/0/2-16 Кабінет Міністрів України повернув Мінінфраструктури лист від 24.06.2016 № 6311/10/10-16 у зв`язку з набранням чинності Законом України Про внесення до деяких законодавчих актів України щодо управління об`єктами державної та комунальної власності та необхідності приведення нормативно-правових актів у відповідність з цим Законом у частині наглядових рад на державних унітарних підприємствах.

Листом від 19.07.2017 № 3397/10/14-17 Мінінфраструктури вкотре звернулося до Кабінету Міністрів України з проханням прийняти відповідне протокольне рішення щодо кандидатури ОСОБА_1 , проте будь-яке рішення (про погодження чи відмову у погодженні) Кабінетом Міністрів України прийнято не було.

Вважаючи таку поведінку Мінінфраструктури протиправною бездіяльністю, а поведінку Ренійської райдержадміністрації протиправними діями, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за відновленням своїх порушених прав та інтересів.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд дійшов до переконання про необґрунтованість адміністративного позову, виходячи з наступних міркувань.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

Для вирішення спірних правовідносин судом застосовано, зокрема, норми Конституції України, Закону України Про місцеві державні адміністрації від 09.04.1999 № 586-XIV (далі по тексу також - Закон № 586-XIV), Порядку погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих державних адміністрацій призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Кабінету Міністрів України від 09.10.2013 № 818 (далі по тексу також - Порядок № 818), Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 № 777 (далі по тексу також - Порядок № 777), у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частин першої та другої статті 36 Закону № 586-XIV місцеві державні адміністрації здійснюють функцію управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління. Голови місцевих державних адміністрацій укладають та розривають контракти з їх керівниками.

Керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, Міністерства внутрішніх справ України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.

При цьому, процедуру погодження з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами місцевих держадміністрацій призначення на посаду та звільнення з посади (крім звільнення за власним бажанням) керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - підприємство), крім керівників підприємств, установ, організацій Збройних Сил та інших військових формувань, МВС, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу, визначає Порядок № 818.

Відповідно до пунктів 2, 7, 9 Порядку № 818, за результатами конкурсу керівник центрального органу виконавчої влади подає у 10-денний строк Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голові відповідної місцевої держадміністрації пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства, який є переможцем конкурсу.

У разі вмотивованої відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади повторно подає у п`ятиденний строк пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємства. У разі повторної відмови Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови місцевої держадміністрації у погодженні призначення на посаду керівника підприємства керівник центрального органу виконавчої влади вносить у 10-денний строк пропозицію щодо погодження призначення на посаду керівника підприємства на розгляд Кабінету Міністрів України за участю Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих держадміністрацій.

У разі коли Кабінет Міністрів України не погоджується з пропозицією щодо призначення на посаду керівника підприємства, керівник центрального органу виконавчої влади приймає рішення про повторне проведення конкурсу або визначає іншого кандидата на посаду за умови непроведення конкурсу.

Процедуру ж конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки (далі - підприємства) визначає Порядок № 777.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 777, погодження призначення керівника підприємства головою місцевої держадміністрації проводиться в установленому порядку. У разі вмотивованої відмови голови облдержадміністрації (підтримки головою облдержадміністрації вмотивованої відмови голови райдержадміністрації) у погодженні призначення керівника підприємства суб`єкт управління вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо надання згоди на призначення такого керівника.

Таким чином, виходячи з наведених норм вбачається, що керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, порядок здійснення якого передбачено Порядком № 777 та № 818.

Судом встановлено, що ДП Ренійський морський торговельний порт є державним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Мінінфраструктури, тож фактично Відповідач 1, у даному випадку, не був самостійним суб`єктом прийняття рішення щодо призначення Позивача керівником (директором) вказаного підприємства.

Натомість судом встановлено, що Відповідачем 1 вчинялися відповідні дії, передбачені Порядком № 777 та № 818, спрямовані на погодження кандидатури Позивача для призначення на посаду директора ДП Ренійський морський торговельний порт , як переможця конкурсу.

З огляду на зазначене, суд не вбачає протиправної бездіяльності Відповідача 1 в частині не видання у тижневий строк наказу про призначення ОСОБА_1 директором ДП Ренійський морський торговельний порт , тож відповідна позовна вимога Позивача не підлягає задоволенню. Відповідно, оскільки вимога Позивача про зобов`язання Відповідача 1 видати наказ про призначення ОСОБА_1 директором ДП Ренійський МТП є похідною від згаданої вище, то така вимога також не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги Позивача про визнання протиправними дії Ренійської районної державної адміністрації щодо анулювання листа-погодження від 11.12.2015 № 01-28/07/2625, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Разом з тим, у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, у взаємозв`язку з численною позицією суду касаційної інстанції щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади (дискреційних повноважень), оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) критеріям, передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, Закон № 586-XIV визначає необхідність погодження головою відповідної місцевої державної адміністрації кандидатури для призначення (звільнення) керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У свою чергу Порядок № 818 та Порядок № 777 передбачає можливість голови відповідної місцевої держадміністрації погодити або вмотивовано відмовити у погодженні пропозиції щодо призначення на посаду керівника підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. При цьому, вказані нормативно-правові акти не визначають переліку підстав для прийняття того чи іншого рішення головою відповідної місцевої держадміністрації, тож відповідні повноваження за своєю юридичною природою є дискреційними.

Разом з тим судом встановлено, що анулюючи лист-погодження від 11.12.2015 № 01-28/07/2625 Ренійська райдержадміністрація, реалізуючи свої дискреційні повноваження, виходила з недопущення дестабілізації на підприємстві, яке має велике значення як для району, так і для всієї України, а також з метою знаття напруги в колективі ДП Ренійський морський торговельний порт , у зв`язку з висловленням колективом ДП Ренійський МТП недовіри Позивачу та небажанням працювати під його керівництвом. Натомість, Позивачем не доведено обставин протиправності дії Ренійської райдержадміністрації щодо анулювання листа-погодження та невмотивованості відповідного непогодження його кандидатури для призначення керівником вказаного підприємства.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У свою чергу, Відповідачі виконали обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ними дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 241-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37472062, адреса: 01135, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 14).

РЕНІЙСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 04057215, адреса: 68800, Одеська обл., Ренійський район, місто Рені, ВУЛИЦЯ КОМСОМОЛЬСЬКА, будинок 139).

ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО РЕНІЙСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНИЙ ПОРТ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 01125809, адреса: 68800, Одеська обл., Ренійський район, місто Рені, ВУЛИЦЯ ДУНАЙСЬКА, будинок 188).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.О. Григорович